УБОЗу повторно дали ляпаса в суді. Тепер – у Львові
Передісторія
E 2008 році міліція у Андрія Логвиненка, якого підозрювали в збуті наркотиків, провела три оперативні закупки порошкоподібних речовин з вмістом амфетаміну, залучивши як покупця Олену Димальську, що представлялася «Катериною Сидоровою». Згодом працівники УБОЗу встановили, що Логвиненко збув ще одному громадянину (пізніше засудженому) велику дозу психотропних речовин і отримав 3600 гривень.
Захищати обвинуваченого взявся Антонюк. 7 липня 2009 року кримінальна справа проти Логвиненка розглядалася в суді першої інстанції. Адвокат відразу виявив грубі процесуальні порушення оперативників та слідчих у справі. Служителі Феміди аргументи захисника взяли до уваги і справу відправили на дослідування.
Зрештою, 13 квітня 2010 року суд призначив Логвиненку покарання у вигляді 8 років позбавлення волі. Після того його було взято під варту.
Слідство доводило, що чоловік чинив тиск на головного свідка – Димальську. Нібито, він погрожував розправою їй та двом малолітнім дітям, якщо вона підтвердить свої показання в суді. А мати Логвиненка, буцімто, насильно закрила свідка в квартирі і не випускали до суду.
Правоохоронці суддів не переконали
А у волинському Апеляційному суді, до якого після винесення вироку, звернувся Антонюк, Димальська сказала судді, що вона не брала участь в оперативних закупках наркосировини - їх сфальсифікувала міліція, котра тримала її кілька діб в приміщенні УБОЗу, застосовуючи фізичне насильство та змушуючи до дій сексуального характеру.
Слідчі доводили, що адвокат і мати підсудного – Лілія Бутько – змусили Димальську надати ці показання. Однак служителів Феміди правоохоронці не переконали.
Тож 16 липня 2010 року колегія суддів Апеляційного суду Волині скасувала квітневий вирок суду першої інстанції та з письмовими вказівками направила в прокуратуру області для додаткового розслідування.
Охорона за два мільйони
Через якийсь час в справі стався неочікуваний поворот. В УБОЗі з’явилася заява Димальської про те, що її змусили дати неправдиві показання в Апеляційному суді, бо їй та дітям погрожували. Мовляв, вона перебувала під постійним психологічним тиском у нестерпних умовах на квартирі, звідки не могла вийти.
Тому 2 серпня 2010 року прокуратура стосовно Андрія Логвиненка та його матері Лілії Бутько, адвоката Олега Антонюка порушила кримінальну справу за ознаками злочину про перешкоджання з’явленню свідка до суду, примушуванню до неправдивих показів.
До слова, адвокат повідомив, що відносно Димальської та її неповнолітніх дітей правоохоронці вживали певні заходи безпеки.
«Їх більш як рік, з 2 серпня 2010 року по 4 листопада 2011 року, цілодобово охороняли 6 працівників судової міліції, нібито від мене, від мого тиску на них… Приблизно 50 гривень вартує година охорони. Тобто на це витратили майже 2 мільйони гривень», - зауважив Олег Антонюк.
Він упевнений, що таким чином на жінку чинився тиск зі сторони правоохоронців. Мовляв, вони контролювали кожен її крок.
Зрештою, 4 листопада 2011 року після численних засідань Луцький міськрайонний суд оправдав усіх обвинувачених за відсутністю події злочину та виніс окрему постанову. У ній прокурора області Андрія Гіля для відповідного реагування повідомляли про грубі порушення закону, допущені УБОЗівцями під час досудового слідства.
Ухвала галицької Феміди
Зі слів Антонюка, 13 березня Апеляційний суд Львівської області залишив у силі вирок Луцького міськрайонного суду відносно адвоката та його підзахисного Андрія Логвиненка, а апеляцію прокуратури не задовольнив.
Представники прокуратури намагалися переконати служителів Феміди в тому, що суд першої інстанції поставився до розгляду справи упереджено та не об’єктивно дослідив докази.
Натоміть Антонюк стверджував, що міськрайонний суд повною мірою дослідив докази та дав їм належну оцінку.
«Також суд залишив без змін окрему постанову суду першої інстанції про дії працівників УБОЗу, які фактично сфабрикували постанову про проведення оперативних закупівель», - додав фахівець.
Антонюк добиватиметься, щоб працівники міліції понесли повну відповідальність.
Насамкінець він пояснив, що протягом 3 місяців прокуратура має право подати касаційну скаргу на рішення суду.
***
Слід зазначити що і сама Олена Димальська на цей час засуджена за збут наркотиків. Саме завдяки цій порушеній справі правоохоронці, ймовірно, «тримали Димальську на гачку» і справу порушену в 2009 році направили до суду лише після виправдовувального вироку.
По материалам законъ.com