БАЛАСТ ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА. БУДЬ ЯКОГО…
Слово дурень — образливе слово. Вік би не став вимовляти його вголос. Але що ж робити. Cлова ці виникають з потреби.Бо без дурнів життя не обходиться.«Дурні, дурні без числа.» Цей рядок з напівзабутого нині поета, написаний більше ста років тому.А Блез Паскаль теж висловив свою думку щодо дурнів, що варто запам’ятати: «Уява не може зробити дурнів мудрецями».І ще одна теза відомого філософа: «Я не програв би спір жодному вченому, але я не виграв би ні у одного дурня.»
Особливо важко, на мій погляд, виграти суперечку чи ділову розмову у дурня, якщо той, наприклад, начальник ЖЕКу чи керівник структури з надання житлово-комунальних послуг..Або ж чиновник сільскої ради чи столоначальник з районної, міської держадміністрацій ? Прикладів буде мабуть чимало. Можуть мені заперечити: а як же закон? На жаль, дурням закон не писаний.Давайте зробимо внутрішній для себе психологічний експеримент. Умовно згадаємо свої зустрічі з дурнями і з чиновниками-держимордами. З різних проблем і питань.Скажу про свої спостереження, якщо хоч на короткий час стати прискіпливим фізіономістом. Пригляньмося з уважністю до наших «героїв та героїнь».У чималої кількості з них, не бачу ані проблиску того, що називають інтелігентністю чи доброзичливістю. Дерев’яні,недобрі, мовби нашвидкоруч тесані обличчя,з хитрими пронизливими очима.У поглядах жорсткість і недовіра, у жестах і позах – присутність хамства, грубої сили у її загрозливо-стримуваних формах. Сірі репліки чи заяви, убогі думки озвучення яких дається з великими потугами, особливо на українській мові.У цих державних недержавників своя мораль, свої закони, своє розу міння культурних взаємовідносин з людьми. І все в купі абсолютно не пов’язане з уболіванням за землю, яку вони топчуть.
«Будуємо нову країну!»Часто можна зустріти таке гасло. Фраза с підтекстом, але будівництвом не пахне. Це моє особисте враження і відчуття. Адже життя дорожчає разом з необгрунтованими завищеними комунальними тарифами, провалена вакцинація, дедалі більше зубожіють медицина, наука і освіта.А на різних відповідальних посадах працюють малоосвічені і некваліфіковані кадри.Осмислюючи затяжну смугу невдач, українська людина, природно, шукає причини падіння..Але цей процес надто затягнувся в часі…
Олександр Борщевський
Член Національної Спілки журналістів України,
Головний редактор журналу «Світ єдиноборств»
Письма в редакцию: Антикоррупционный информационно-аналитический портал job-sbu.org