Пусті поїзди, чи пусті голови?
За останніх пів року часто чула нарікання від людей: “В кассе билетов нету, а вагоны пустые едут!”. І що цікаво , всі ми возмущаємся, але …нічого не робимо (вибачаюся, якщо хтось розбирався письмово по фактах зловживань з білетами).
Зі мною трапилась подібна пригода. 9 червня я весь вечір добросовісно моніторила в інтернеті наявність квитків на поїзд №123 сполученням “Київ-Одеса”, який відправляється зранку в 8год.09 хв. Білетів не було.
В п’ять годин ранку я вскочила в таксі в надії, що раптом хтось на жд здасть білет чи за 2 години до відправки получиться купити білет з тих, що повинні бути в касах як бронь. Примчавши благополучно на залізничний вокзал я з трепетом в душі почула від касира, що …білети є і плацкартні , і купейні.
Всю дорогу я спостерігала , коли ж наповниться вагон. Не наповнився до самої Одеси -напівпорожняк гнали .
І так по всіх вагонах.
Звідси просте питання: а кому це вигідно?
Відповідь, як на мене, очевидна. Вигідно тим, хто точно за такою схемою збанкротовував заводи. Спочатку в цех не поставляли сировину, а потім збанкрутілий гігант мерзотники забирали за копійки і при цьому вивозили і здавали на метал все , що можна було відкрутити чи зрізати. А ми молоді та дурні були, бо дозволили цій сворі псів розтягнути надбання всього народу.
Тепер ми спостерігаємо, як хтось знищує Укрзалізницю: поскорочували поїзди, відмінили рейси, замінили на “поєздаті хюндаї”, як охарактеризував їх Роман Шрайк , збільшивши при цьому втричі ! вартість проїзду.
Провідниця розповіла, що умови праці для них створили нестерпні. Зараз вони приїжджають в Київ і у них є лише 20 хв. до відправки поїзда , а треба встигнути прибрати вагон. Навіть помитися не встигають.Потім так само в Одесі відразу відправляються на Харків, з Харкова на Одесу, з Одеси на Київ. Тобто їх рейс “закільцювали” в шестиденний, щоб відкрити прямий “хюндай” “Київ-Одеса”.
Ця провідничка начальству на “планьорках” скаржилася, що за 18 років її роботи на залізній дорозі, вперше такий “бєзпрєдєл”. На що їй відповіли, що ніхто нікого не держить на роботі.
Дивно, що їх профсоюз, який напряму повинен захищати тих, з чиїх внесків годується, якось не спішить боротися за права цих самих членів профсоюзу. Чи не тому, що зачасту профсоюзи очолюють бувше начальство або родичі нинішнього керівництва.
Людоньки, мені здається, що хтось задумав не тільки заробити мільйони на закупівлі нових поїздів, вивезенні на метал старих поїздів, передачі в приватні руки гігант Укрзалізниці, а і позбавити нас нормальної можливості бути з’єднаними між областями і столицею.
Щоб не получилося так як з заводами, то є надія тільки на те, що залізничники не мовчатимуть і з допомогою чесних журналістів висвітлять цю наболілу для них тему. Не мовчіть – таракани бояться світла !
За матеріалами: infoporn.org.ua