Сімейні традиції Калетніків
Останнім часом сім’я Калетніків кілька разів з’являлася у пресі.
При цьому тональність згадок була вкрай негативною і стосувалася тотальної корупції як результату діяльності представників цього політичного клану.
Ненажерливість “регіоналів” та комуністів, до лав яких входили Ігор Калєтнік, його сестра Оксана Калетник і глава сімейства Григорій Калетнік, вражає.
Наприкінці 2014 року журналісти програми “Схеми” провели розслідування “квартирної афери” щодо об’єкта нерухомості на вулиці Володимирській у столиці.
Як свідчить запис у декларації про доходи та майно екс-голови митниці комуніста Ігоря Калєтніка, помешкання було продане за 70 млн грн.
Матеріал розкриває всіх учасників дарувань квартири. Зокрема, в оборудці брав участь чоловік сестри Ігоря Калєтніка Віталій Харченко.
Подейкують, він був чи не найбагатшим столичним прокурором. Він начебто володіє цілим автопарком коштовних автомобілів та живе з сім’єю в елітному будинку на вулиці Інститутській, 18. Вірогідно, представник “клану Калетників” Харченко отримав зазначене майно завдяки нетрудовим доходам.Розслідувати усі деталі справи неможливо, але все ж потрібно прибрати вуаль і з цієї таємниці. Харченко у 2010-2014 роках очолював прокуратуру Печерського району Києва, проте бувзвільнений відповідно до закону про люстрацію.
Читайте также: Глава клана Калетников хочет оставить все без изменений
Декого з його родичів люстрували раніше. Відразу після втечі Віктора Януковича члени “Правого сектора” піймали і прив’язали скотчем до стовпа керівника Чопської митниці Сергія Харченка — рідного брата столичного прокурора.
Цинізму корупційних схем в ті часи не було меж. Посіпаки Януковича будували неофеодальний устрій, і для повного щастя залишалося поділити між собою “кріпаків”. Ситуацію навколо останніх варто розглянути детальніше.Посаду керівника регіонального відділу митниці Сергію Харченку подарували на 30-річчя. Такий презент Харченко-молодший отримав у 2013 році, коли Митною службою України керував Ігор Калєтнік.
Латифундія Калетніків
Недавно журналісти програми “Наші гроші” опублікували матеріал про те, як родина Калетніків зосередила 29,5 тис га угідь у Вінницькій області. За даними журналістів, селяни фактично втратили свої паї, бо понад 3 тис га земель сумнівними методами утримує компанія Калетніків ТОВ ”Великокісницьке”.
Єдиним власником ТОВ у державному реєстрі зазначений Григорій Калетнік з внеском до статутного капіталу 5 632 010 грн. Директором підприємства значиться депутат-“регіонал” Ямпільської районної ради Микола Шарко. За словами керівництва, ця компанія щороку приносить їм 8 млн грн.
Це було схоже на шантаж, адже без підпису люди не могли отримали зерно. За словами селян, Калетніки користуються паями, не сплачуючи жодної копійки.Ошукані селяни розповідають, що після розвалу колгоспу землі розпаювали. Ця компанія орендувала паї більш ніж 2 тис жителів. У 2008 році люди Калетніків сказали приходити з паспортами та підписувати бланки при отриманні зерна.
Єдиною умовою майбутньої повноцінної сплати стало підписання угоди на 25 років. Однак навіть ті, хто встиг підписати договори з Калетніками, отримали звістку, що вони автоматично “продовжилися” на четверть століття.
Якщо цим питанням зацікавляться правоохоронні органи, то в розшуку буде не тільки Ігор Калєтнік, але і його батько — Григорій Миколайович.
За місяць до Революції гідності Ямпільський районний суд Вінницької області задовольнив позов Григорія Калетніка до більш ніж 300 відповідачів.“Віджим” по-регіональному
Нардеп-“регіонал” подав до суду на жителів села Велика Кісниця про визнання договорів купівлі-продажу дійсними та визнання права власності на низку об’єктів.
Позивач Калетнік заявив: за продаж майна селяни отримали кошти відповідно до розміру їх часток. За домовленістю договори мали бути посвідчені нотаріально, тому вони повинні були особисто з’явитися в нотаріальну контору для посвідчення договорів та виготовити відповідну технічну документацію на об’єкти.Як випливає з суті позовних вимог, Калетнік уклав у простій письмовій формі договори купівлі-продажу майна, що належать селянам згідно з свідоцтвами про право власності на майнові частки членів колективного господарства, яке знаходилося у пайовому фонді КСП “Промінь” у Великій Кісниці.
Однак після отримання грошей селяни нібито відмовилися прибути до нотаріальної контори. Вказуються і причини: проживання в іншому місці, хвороби, відсутність коштів. Селяни, додав Калетнік, не бажають виготовляти документи, тому він не може належним чином оформити свої права на нерухоме майно.
Вірогідно, міноритарні власники не з’явилися, бо їх просто обвели навколо пальця. Ошукані селяни навіть не розуміють, що вже втратили майнові частки у підприємстві, котре прибрав до рук колишній ”регіонал”.
Окремо слід відзначити вартість нерухомого майна, яке Калетнік не міг належним чином оформити. Згідно з протоколом №1 зборів власників майнових сертифікатів ТОВ “Великокісницьке”, загальна вартість майна становила 586 600 грн.
Хоча за даними судового рішення, загальна сума майна, яке нібито викупив Григорій Калетнік у селян, становила 466 929 грн. Якщо ж рахувати окремо за кожним об’єктом, то сума виходить ще менша — 456 301 грн.
Майно, яке відсуджував Григорій Калетнік
| Назва | Вартість, грн |
| Корівник №5 | 10 791 |
| Корівник №6 | 9 820 |
| Корівник №7 | 847 |
| Корівник №8 | 29 095 |
| Корівник №9 | 25 045 |
| Корівник №10 | 25 948 |
| Корівник №11 | 26 128 |
| Корівник №12 | 27 448 |
| Гараж | 14 343 |
| Свинарник | 4 999 |
| Свинарник | 3 000 |
| Свинарник | 2 889 |
| Молочний блок | 17 758 |
| Санітарний пропускник | 15 796 |
| Майстерня і мийка машин | 20 910 |
| Гараж | 7 266 |
| Крите сховище | 21 691 |
| Будинок | 3 164 |
| КПП | 1 415 |
| Склад | 300 |
| Міні-цегельний завод | 11 029 |
| Телятник №5 | 22 195 |
| Телятник №6 | 18 746 |
| Телятник №7 | 17 090 |
| Телятник №8 | 21 422 |
| Жилий дім | 8 432 |
| Склади | 1 018 |
| Крите сховище | 9 175 |
| Стоянка техніки | 16 257 |
| Майстерня | 4 412 |
| Будівля | 2 116 |
| Крите сховище | 7 518 |
| Крите сховище | 3 498 |
| Крите сховище | 3 995 |
| Зерносклад | 5 000 |
| Склад | 1 818 |
| Вагова | 2 000 |
| Огорожа | 2 000 |
| Сторожова | 1 411 |
| Cушильний комплекс | 10 000 |
| Будинок | 2 445 |
| Сховище | 1 100 |
| Склад | 3 079 |
| Телятник | 11 892 |
| Всього | 456 301 |
Калетнік-старший стверджував, що він був змушений звернутися з цим позовом і просив суд задовольнити всі його вимоги. Жоден з відповідачів не з’явився на судове засідання. Вони нібито обрали чотирьох представників, які теж були відсутні, попередньо надавши заяву про слухання справи без їх участі.
Як не дивно, ці чотири представники повністю визнали позовні вимоги. Суд швидко зробив висновок, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Характерно, що майно КСП “Промінь” продавалося удвічі дешевше, ніж воно було попередньо оцінене. Договори купівлі-продажу визнавалися чинними. Відтак, селяни втрачали свої частки у КСП, отримуючи натомість мізерні кошти.
Цікава методика, за якою Калетніки “віджимали” майно. Селянам пропонувалася сума, удвічі менша за номінальну. У випадку відмови їм погрожували взагалі нічого не заплатити, тому більшість власників взяли кошти, не розуміючи наслідків.
Ні про обов’язок прийти до нотаріуса, ні про технічну документацію, ні про суд ошукані селяни повідомлені не були. Калетніки просто скористалися необізнаністю членів громади та викупили майно за безцінь.
Потерпілі зазначили, що вони, можливо, і самі викупили б майно, але це було складно. Тільки ті, хто був у добрих стосунках з Калетніками чи Шарком, змогли скластися своїми частками і забрати сівалку чи старий комбайн. Проте вони не отримали 50% дисконту, а платили за кожен об’єкт повну суму.
Особливо пікантно виглядає, як суддя Віктор Головін обгрунтовує задоволення вимог Калетніка. Зокрема, стверджується, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Більше того, селяни виявилися на диво щедрими людьми, адже за договорами передали Калетнику більше прав, ніж до того мали самі. Майном, яке знаходилося у пайовому фонді КСП “Промінь”, селяни ніколи не володіли.Якщо сторони домовилися щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення не вимагається.
По-перше, таке майно не було виділене в натурі та існувало у вигляді цілісного майнового комплексу. По-друге, право на майновий пай є речовим правом особливого різновиду, згідно з яким власник свідоцтва наділяється правом вимагати виділення в натурі певного майна, яке відповідає вартості його частки.
З природи цього права випливає і спосіб його захисту: особа, власник свідоцтва, може вимагати у суду зобов’язати підприємство виділити певне майно в натурі та передати його їй у власність. З огляду на це спосіб, завдяки якому Калетнік отримав цілісний майновий комплекс, виглядає сумнівним.
Служителі Феміди чи Калетніків?
У січні 2013 року Вища рада юстиції призначила Віктора Головіна на посаду голови Ямпільського районного суду, і в жовтні того ж року він виніс вочевидь узгоджене рішення. Скоріш за все, це призначення було “авансом”, а за всі подарунки рано чи пізно доводиться віддячувати.
Наразі все майно селян переоформлене на Григорія Калетніка, про що свідчать витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Більше того, ошукані селяни говорять про захист інтересів Калетніків Головіним під час розгляду позову щодо визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними. Це при тому, що справу розглядає зовсім інший суддя. До слова, позов не був задоволений — все залишилося в управлінні клану Калетніків.Сюжет “Наших грошей” переконує: селяни досі не розуміють, що їх ошукали. Вони гадають, що їх паї перебувають в оренді.
Судові справи проти ТОВ “Великокісницьке” — не рідкість. У держреєстрі судових рішень можна знайти ухвали про визнання договору оренди ділянки недійсним, про повернення земельної ділянки чи про стягнення майнового паю.
Цікава деталь: у Ямпільському районному суді, який розглядав усі справи щодо цього товариства, секретарем судових засідань працює Л. Шарко. Скоріш за все, це хтось з рідні директора цього підприємства Миколи Шарка.
Ямпільське правосуддя дволике. Коли селяни вчиняли невеликий злочин, наприклад, викрадали два редуктори із свиноферми, правосуддя вмить ставало об’єктивним та призначало покарання у вигляді позбавлення волі на два роки.
Майже десять років тому Ямпільська райдержадміністрація звернулася до районного суду з позовом про стягнення 3 040 грн боргу з орендної плати за землю. Цікаво, що й тоді Калетніки продумали схему.
Договір оренди землі без номера від 13 вересня 2005 року був укладений між Ямпільською РДА на підставі розпорядження №89 від 21 квітня 2005 року, але зареєстрований він був у земельному кадастрі лише 4 листопада 2005 року. Договір діяв з листопада, тому РДА отримала лише 915 грн.
Клан Калетніків роками обдурював не тільки селян, а й державу. Буде справедливо, якщо він ніколи не повернеться на політичний Олімп.
