Світлана Зоріна готуватиме свій черговий опус в затінках Лук’янівського СІЗО?

Здається, корупцію в лавах вітчизняної чиновницької братії не здатні подолати ані криваві революції, ані катаклізми, ані війни. Навіть в сьогоднішніх умовах жорсткої економічної та соціальної кризи в Україні одіозні чиновники, звикнувши до абсолютної безкарності та кримінального азарту, продовжують впроваджувати свої налагоджені шахрайські схеми.

Ці розбещені вседозволеністю ділки не припиняють нахабно розкрадати й без того дірявий бюджет столиці України. І, на жаль, цей фактор залишається незмінним, не зважаючи на прямі вказівки Голови КМДА Володимира Бондаренко. Навіть під тиском міського керманича корупціонери та крадії не бажають залишити свої насиджені роками тепленькі робочі місця, вишукуючи в Законодавстві різного роду лазівки з метою відтягування часу, як мінімум, до проголошення результатів мерських виборів.

Безапеляційно, ТОП-10 найвідвертіших корупціонерів КМДА очолює директор департаменту культури Світлана Зоріна, яка нещодавно намагалась запустити черговий мільйонний транш у власну кишеню, але була спіймана на гарячому. Проте, замість звільнення та покарання, відправилась у подорож до Еміратів.

В якості вступу, пропонуємо вам маленький екскурс в історію, себто біографію одіозної крадійки Світлани Зоріної:

Свою кар’єру Зоріна почала ще в дев’яностих, коли познайомилася та зблизилася з колишнім, якщо бувають колишні, вінницьким бандитом Володимиром Продивусом та «бізнесменом» на прізвисько Рибка. Вибитись із селища Вишневе, в якому Зоріна провела свою яскраву юність, їй допоміг перший чоловік, екс-заступник міністра оборони України, хабарник В’ячеслав Кредісов. Разом с Кредісовим Зоріна впровадила свій перший «бізнес проект» – компанію «Мезокред», яка спеціалізувалася на контрабанді алкоголю та парфумів. За це Зоріна поплатилася тривалим сидінням у СІЗО. Але справа по факту контрабанди була закрита, й пані Світлана впевнено покрокувала у світле майбутнє. У 2003 році Зоріна створила книготорговельну «структуру» «Міжнародна книга», яка з часом збанкрутіла й до цих пір винна гроші вітчизняним видавцям. З 2006 року пані Зоріна на «запозичені» у книговидавців гроші стала депутатом Київради, перебігла із своєї фракції до фракції Черновецького та отримала посаду начальника Головного управління культури КМДА й почала активно «роздавати» об’єкти культурного призначення – комунальне майно столиці. У 2007 році у Печерському районі Києва за вказівкою Зоріної була знищена популярна бібліотека по вул. Кутузова, 14. Приміщення бібліотеки передали «Українській правничій фундації», засновником якої є регіонал Сергій Головатий. У 2011 році Світлана Зоріна намагалася віддати в приватизацію об’єкти комунальної власності – київські кінотеатри: «Росія», «Ленінград» та «Лейпциг». У травні 2012 році вона засвітилася в скандальній історії з поверненням боргу на суму 300 тис. грн., який «Міжнародна книга» завинила видавництву «Зелений пес». У квітні 2012 року Світлана Зоріна намагалась передати четверту башту історичного музею «Київська фортеці» в оренду на 49 років ТОВ «Платар», з перспективою створення там караван-сараю. А пізніше,18 липня 2012 року, ініціювала незаконне звільнення з роботи майже єдиного достойного супротивника, директора музею «Київська фортеця» В’ячеслава Кулінича. Крім того, завдяки Зоріній екс-голова КМДА Олександр Попов відібрав у Кулінича презентовану ним же за бездоганну працю на благо Української культури та національної спадщини квартиру.

У 2013 році Зоріна, вподобавши нового спільника Попова, зосередилась на зароблянні коштів шляхом проведення різноманітних культурно-мистецьких заходів у Києві, точніше розкраданні міського бюджету. При цьому «бізнес-леді» закладала в кошторис, особливо не заморочуючись, кругленькі суми від 1 до 4 млн. гривень по кожному заходу та повертаючи у вигляді чорної готівки як мінімум 80%. Таким чином, завдячуючи плідній співпраці партнерів-аферистів вдалося реалізувати низку помпезних шоу-феєрверків, виставок військової техніки, новорічних ялинкових феєрій, концертів та різнопланових свят.

Задля впровадження зорінсько-поповської культурної програми задіювалось декілька афілійованих з ними контор, частіше: ТОВ «СІТІ ПРОДАКШЕН-ЛТД» та ТОВ «Ай-Ван Івент Технолоджи».

Цього ж року, з відстороненням Попова від керівництва КМДА, Зоріна обмежилась співпрацею з ТОВ «СІТІ ПРОДАКШЕН-ЛТД». До речі, ТОВ «СІТІ ПРОДАКШЕН-ЛТД» створена під егідою Світлани Зоріної та Анатолія Солов’яненка, головного режисера Національної опери України, відомого у творчих колах також як ТОЛЯ-МІЛЬЙОН, оскільки кошториси більшості столичних культурно-мистецьких заходів, підряди на проведення яких традиційно впродовж останніх років отримував Солов’яненко для відмивання бюджетних коштів, складають саме таку круглу суму. Своєрідним ноу-хау Солов’яненка та Зоріної при цьому стало ще й запровадження закупівлі послуг з організації та проведення мистецьких заходів за бюджетні кошти за процедурою закупівлі у одного виконавця, тобто без конкурсу.

Розробляючи сценарний план якогось концерту, ТОВ «СІТІ ПРОДАКШЕН-ЛТД» реєструвало авторське право на нього як на мистецький проект. Це давало змогу обходити тендерні вимоги щодо бюджетних закупівель на конкурсній основі та, найголовніше, ставити будь-яку суму вартості концерту, оскільки він вже ставав цілим авторським проектом.

Саме так з’явилася сума рівно в 1 млн. гривень в кошторисі так званого мистецького проекту «Велика перемога – у серці назавжди!». За гучною назвою патріотичного заходу приховався черговий проект очільниці київської культури Зоріної з відмивання бюджетних коштів. Спекулюючи святою для українців темою Дня Перемоги, позбавлені совісті ділки від культури ставили єдину мету - вкрасти гроші і якнайбільше. На щастя, цього разу їм обікрасти киян не вдалося. Масові публічні заходи до 9 травня в своїй більшості були скасовані по всій території України. Відмінений був і мільйонний проект до Дня Перемоги і в Києві.

Але, задля наочності, приведемо деякі шокуючи статті витрат, передбачені спритними культурними партнерами в рамках реалізації чергової кримінальної афери з бюджетними коштами. Відповідно до договору закупівлі послуг за державні кошти №4 від 29 квітня 2014 року між Департаментом культури КМДА та ТОВ «СІТІ ПРОДАКШЕН-ЛТД» концерт мав бути організований силами лише одного колективу – Київського муніципального духового оркестру, хоча в переліку заходів Департаменту культури до плану загальноміських заходів із відзначення у м. Києві 69-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1041-1945 років, затверджених розпорядженням КМДА, зазначено про участь ще як мінімум двох академічних ансамблів пісні й танцю та ветеранських колективів. Заради тригодинного виступу одного єдиного учасника концерту – Київського муніципального духового оркестру, столичний бюджет за договором мусив був сплатити 1 млн. грн. При цьому сам духовий оркестр мав отримати лише 4 тис. грн., а 996 тис. грн. мало йти на забезпечення його виступу!

Місцем проведення концерту мало стати Співоче поле – культурно-мистецький майданчик для проведення концертних заходів на дніпровому схилі неподалік музейного комплексу Великої вітчизняної війни. Не зважаючи на те, що на Співочому полі вже збудована стаціонарна сцена з накриттям та підсобними приміщеннями, в кошторисі концерту заплановано аж 473200 грн. на будівництво нового сценічного комплексу!

Маючи обладнані стаціонарні роздягальні для артистів в приміщеннях сценічного комплексу Співочого поля, Зоріна заклала в кошторис оренду восьми (!) мобільних гримерок для швидкого перевдягання артистів! Це для кого, для музикантів духового оркестру? Ще одна цікава позиція кошторису – світлодіодні екрани та трансляційні камери! Кого глядачі мають розглядати на екранах, якщо концепція концерту взагалі не передбачає видовищної частини – ніяких співаків чи танцювальних колективів і близько не передбачалось!Тільки аудіо-звукове відтворення музичних творів! Які екрани потрібні для концерту духового оркестру? Цікавими є і заплановані у кошторисі видатки на звукове обладнання. За 145214 грн. з дніпровських схилів можна озвучити навіть лівобережний Київ так, що буде чути навіть сопілку. Але для чого взагалі звукове підсилення для духового оркестру, якщо територія Співочого поля дозволяє забезпечити якісний оркестровий звук достатньої гучності на найвіддалених від сцени глядацьких місцях? На це риторичне запитання напрошується єдина логічна відповідь: за для того, щоб вкотре вкрасти гроші.

Традицією для Зоріної стали протягом останніх років численні закордонні вояжі, коли директор столичного департаменту культури тижнями була відсутня на робочому місці, традиційно прикриваючись лікарняними листами.

Отримавши ще минулого року вотум недовіри від громадської ради при голові КМДА, Зоріна затишно почувалася на своєму місці. І ніякі численні корупційні скандали чи порушені кримінальні справи разом з категоричними вимогами від громадських організацій чи культурно-мистецьких установ не призвели до її звільнення. Корупційні скандали нівелювалися, різноманітні перевіряючі отримували «ґрунтовні» пояснення, а кримінальні справи, порушені прокуратурою, Зоріна просто закривала через свої зв’язки у міліцейських структурах. Вимоги ж громадськості взагалі не брались до уваги.

І якщо раніше Зоріна могла використовувати для «кришування» своєї діяльності високопосадовців колишньої адміністрації президента януковича, то хто прикриває відверто злочинні дії Зоріної зараз, залишається питанням. Але це питання не риторичне! Відповідь на нього має дати нова влада!

Було б не погано, особливо зараз, напередодні київських виборів, почути думку голови КМДА В.Д.Бондаренка щодо Зоріної. Взагалі,чому досі вона не звільнена з роботи? Хто або що заважає новому столичному очільнику дати таку оцінку роботі Зоріної, на яку вона об’єктивно заслуговує? Чому досі не зроблені подання в прокуратуру щодо законності різноманітних тендерів, що дозволили вкрасти Зоріній мільйони гривень столичного бюджету? Хто зупинив перевірку КРУ підпорядкованого їй департаменту?

В будь якому разі, сподіваємось, що чутки з приводу того, що перевірка наглядовими службами діяльності Зоріної в КМДА була призупинена одним телефонним дзвінком її давнішнього товариша – покровителя, екс-регіонала, народного депутата України - корупціонера Володимира Продивуса, не мають жодного обґрунтування. До речі Продивус є спортивним колегою по федерації боксу України Володимира Кличка. А з огляду на це, сподіваємось, що пригальмоване до виборів звільнення Зоріної з посади не пов’язане на пряму із домовленістю з Володимиром Кличком, як з можливим переможцем у передвиборчій кампанії на посаду мера…

Але, прагнучи справедливості, перемоги Верховенства права та Закону в Україні та не дивлячись на неймовірну спритність та стійкість Зоріної, ми щиро віримо в те, що видатна аферистка, відчуваючи палаючу землю під ногами, не встигне чкурнути від правосуддя до Америки разом із своїм сербським чоловіком-дипломатом. Й тоді видатна аферистка-письменниця матиме чудову нагоду поділитись своїми емоційними переживаннями з катівні Лук’янівського СІЗО, так як це вже було у 1997 році.

Віктор ТАРАНОВ, «Конфлікти і закони»