Защити свое жилье

Автор: адвокат Опрышко Эдита Васильевна
т. 097-253-59-00, 408-71-43

Уважаемые читатели! Уверена, что для многих из Вас будет полезной информация, касающаяся жилого помещения в общежитии.

Вопрос: как выжить в общежитии, как справиться с выселением из единственного жилого помещения в общежитии и как закрепить за собой жилое помещение в общежитии ?

Право на жилье прежде всего регулируется Конституцией Украины и жилищным кодексом.

Задачей нашего государства является - постепенное и последовательное обеспечение своих граждан жильем. Но, к сожалению, не всегда желаемое бывает возможным. И именно поэтому, у людей первоочередным стоит вопрос: как защитить свое жилье, независимо от статуса ?

В нашей сегодняшней реальности вопрос выселения с общежития стала ежедневной. А поэтому проблема защиты прав жителей общежития стала одной из самых актуальных.

Нашим государством принято множество нормативно - правовых актов, регулирующих жилищные вопросы, во главе которых стоит Конституция Украины и Жилищный кодекс Украины, но практическое применение вышеизложенного законодательства гражданами проводится частенько с ошибками в избрании нужной нормы закона. Путаница в правильном выборе нормы закона для составления процессуального документа в ввиде искового заявления, возражения на иск прямо указывает на необходимость получения как минимум консультации в области жилищного законодательства, а еще лучше помощи в составлении процессуального документа, в защите прав и интересов граждан в ходе судебного рассмотрения дела. И тут Вы останавливаетесь на пороге выбора специалиста – юриста в области жилищного права. Правильный выбор юриста для своей защиты поможет Вам получить ожидаемый результат.

Но, до Вашего выбора защитника жилищных прав нужно знать и помнить о следующем.

Общежития делятся на типы: 1) для одиноких; 2) семейное.

Важно помнить, что у юриста к Вам возникнут вопросы о том:

1) получали ли Вы ордер на жилое помещение в общежитии; 2) присутствовали ли Вы на общем собрании администрации и профкома предприятия при решения вопроса о выделении Вам жилого помещения в общежитии; 3) зарегистрированы ли вы в общежитии; 4) стоите ли на квартирном учете и с какого года; 5) на чьем балансе находится дом с жилыми помещениями общежития; 6) в чьей собственности находиться дом с жилыми помещения в общежитии; 7) Ваши трудовые отношения с предприятием, которое предоставило Вам жилое помещение в общежитии; 8) состав Вашей семьи; 9) в случае, если общежитие находится в уставном фонде акционерного общества, то являетесь ли Вы акционером; 10) порядок предоставления и начисления коммунальных услуг.

Нужно помнить, что единственным основанием для вселения в общежитие является специальный ордер. В соответствии со ст. 129 ЖК Украины, при наличии такого ордера, гражданин имеет полное законное право не только вселиться в помещение, но в будущем и приватизировать его, если помещение не находится уже в собственности какого – либо предприятия (чаще всего встречаются дома с общежитиями, которые входят в уставной фонд акционерного общества). Такой ордер выдается работнику по месту работы и на время работы, но согласно «Примерного положения об общежитиях», утвержденного Постановления Совета Министров, ни в коем случае нельзя выселять из общежития: инвалидов; участников ВОВ; семей военнослужащих; лиц, которые проработали не менее 10 лет на предприятии, которое выделило жилое помещение в общежитии и др. важные условия.

Вам часто приходится лицезреть благодаря нашему телевидению как поступают с семьями с несовершеннолетними детьми государственная исполнительная служба при выселении постоянных жителей с общежития на основании решения украинских судов, не смотря на требования действующего «Примерного положения об общежитиях», утвержденного Постановления Совета Министров.

Если Вы думаете, что в этом заключается беспредел исполнительной службы или суда, то Вы ошибаетесь. К такому плачевному результату может привести неправильный выбор защитника.

Не каждый защитник признается в том, что жилищное законодательство он знает, понимает, но подводные камни этой проблемы ему неизвестны. В чем секрет правильного выбора пути защиты ?

Как уже выше изложено, нужно уточнить тип общежития и собственника.
Если общежитие находится в коммунальной собственности, то путь простой, как в жилищном кодексе пишут. А именно: если есть ордер на жилое помещение и Вы прописаны, то приобретаете право на приватизацию жилого помещения. Если ордер отсутствует, то в судебном порядке признается за Вами право пользования жилым помещением, на основании чего Вы получаете право на приватизацию жилого помещения.

Совершенно по другому выглядит проблема, если дом, в котором жилые помещения со статусом общежития находятся в уставном фонде общества. В этом случае суд, рассматривая вопрос о выселении с общежития, например с семейного общежития, в первую очередь защищает не интересы постоянных жителей общежития с несовершеннолетними детьми и т.д., а интересы собственников. Отсюда и вытекает усложненная форма защиты прав и интересов граждан, которые живут и зарегистрированы в общежитии. Тут начинается изучение законности передачи дома с общежитием в уставной фонд общества, взаимодействие с прокуратурой, хозяйственными и административными судами. Чтобы остаться проживать в общежитии, которое находится не в коммунальной собственности, а в собственности предприятия, нужно владеть определенными знаниями законодательства, иметь практику в жилищном направлении и конечно же, как бы Вы не старались изучать нормативную базу самостоятельно, поверьте, без хорошего специалиста Вам не обойтись.

Вы, уважаемые граждане, конечно же ищите дешевый вариант защиты, с учетом экономических изменений в нашей стране. В связи с этим часто попадаете, под какие –то влияния общественных организаций, где собрались люди без опыта работы и критикуют адвокатов. Но, не в обиду им будет сказано, адвокат как и врач, и педагог, выполнит свою работу на очень высоком уровне, что в конечном итоге приведет к положительному результату.

Вы спросите, почему частенько обращаясь к адвокату по вопросу выселения граждан из общежития, мы обозреваем по телевизору как детей и стариков выселяют из общежитий прямо на улицу ? Так вот, проблема в том, что у кого - то из пострадавших не хватает терпения довести эти дела до конца, а не потому что специалист – юрист из области жилищного права не знает как бороться с Вашей проблемой.

Сделайте правильные выводы и боритесь за свои жилищные метры. Успехов Вам.

Справа №2-899 -1/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010р. Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Кириленко Т.В.
при секретарі Слободі Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Білого Івана Миколайовича, Білої Віталії Іванівни в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх синів Миколи, 1995р.н. та Богдана, 2007р.н., Гринишина Степана Івановича, Слободянюк Володимира Мефодійовича, Слободянюк Лідії Василівни в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх доньки Анни, 2007р. н. та сина Тараса, 2006р. н., Малюта Сергія Костянтиновича в своїх інтересах та малолітньої доньки Світлани, 1999р.н., Малюта Тетяни Миколаївни, Єрмакова Миколи Вячеславовича, Єрмакової Ксенії Володимирівни в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина Костянтина, 1998р.н., Василюк Людмили Василівни, Василюк Максима Миколайовича до Дочірнього підприємства «КСУ-21 Стальконструкція», Відкритого акціонерного товариства «Центростальконструкція», Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельне підприємство «ЛІТЕЛ», Регіонального відділення фонду Державного майна України по м. Києву, 3-тя особа Державна корпорація «Укрмонтажспецбуд» про визнання незаконним включення до статутного фонду товариства гуртожитку, визнання недійсними договорів купівлі- продажу, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачі в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей звернулись до суду з позовом, в якому просять визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів про передачу до статутного фонду приміщення гуртожитку, визнати недійсним свідоцтво про право власності, визнати недійсними договори купівлі-продажу квартир № 5, 6, 8 в будинку 23 по вул. Котельникова в м. Києві, посилаючись на те, що вони у зв'язку з працевлаштуванням в «КСУ-21 Стальконструкція» за спільним рішенням адміністрації підприємства та профкому отримали кімнати у гуртожитку по вул. Котельникова, 23 в м. Києві, де і були зареєстровані, зокрема: позивач Білий І.М. в 1991р. отримав кімнату площею 20,8 кв.м. в кв. № 5, Срмаков М.В. в 1993р. отримав кімнату площею 20,2 кв.м. в кв. № 6, Сиротін В.А., який помер 14.07.2004р. в 1993р. отримав кімнату в кв. 6, Гринишин С.І. в 1991р. отримав кімнату площею 18,2 кв.м. в кв. № 8, Слободянюк В.М. в 1994р. отримав кімнату площею 16,9 кв.м. в кв. № 8, Малюта С.К. отримав кімнату площею 23 кв.м. в кв. № 8. В подальшому їм були видані ордери на вказані кімнати та зареєстровані члени їх сімей, в тому числі неповнолітні діти.
1.10.2004р. на загальних зборах акціонерів ВАТ «Центростальконструкція» згідно ст. 132 ЖК України було прийнято рішення про виселення з наданням іншого житлового приміщення 21 мешканцю гуртожитку на протязі тижня, в тому числі позивачів.
Однак вказане рішення виконано не було, а 21.11.2005р. ВАТ «Центростальконструкція» продало квартиру №' 6 у гуртожитку по вул. Котельникова, 23 в м. Києві, 30.12.2005р. - квартиру № 8, 13.03.2006р. - квартиру № 5 TOB «Виробничо-будівельне підприємство «Літел».
Вважають, що оскільки їх переселено не було, будинок має статус сімейного гуртожитку, не являється разом з іншими спорудами цілісним майновим комплексом, а тому не повинен був включений до статутного фонду товариства та приватизований.
Договори купівлі-продажу квартир № 5,6,8 по вул. Котельникова, 23 в м. Києві укладені всупереч Постанові Верховної Ради України від 4.03.2005р. «Про інформацію КМУ про стан збереження об'єктів соціально-культурного призначення в процесі приватизації та цільового їх використання в післяприватизаційний період», яка передбачає прискорення передачі гуртожитків, що залишилися у користуванні суб'єктів господарювання в управління органів самоврядування з дотриманням прав їх мешканців відповідно до чинного законодавства, а тому не відповідають чинному законодавству.
Протягом розгляду справи позивачі уточнили свої позовні вимоги та просять визнати незаконним включення до статутного фонду ВАТ «Центростальконструкція» приміщення гуртожитку по вул. Котельникова, 23 в м. Києві, визнати недійсними договори купівлі-продажу квартир № 5,6,8, укладені 21.11.2005р., 30.12.2005р. та 13.03.2006р. між ВАТ «Центростальконструкція» та TOB «Виробиичо-будівельне підприємство «Літел», посилаючись на те, що під час розгляду справи стало відомо, що рішення про передачу приміщення гуртожитку до сгатутноіо фонду не приймалось, а свідоцтво про право власності на будинок 23 по вул. Котельникова, 23 в м. Києві Головним Управлінням житлового забезпечення ВАТ «Центростальконструкція» не видавалось.
Також просять поновити їм строк для звернення до суду, оскільки фактично вони дізналися про порушення своїх прав на користування житловим приміщенням у гуртожитку та про нового власника житла в жовтні 2009р., коли отримали позови про виселення.
Відповідач - TOB «Літел» проти позову заперечує, посилаючись на те, що договори купівлі-продажу квартир 5,6,8 по вул. Котельникова, 23 в м. Києві відповідають чинному законодавству. Крім того, наполягає на застосуванні наслідків пропуску трирічного строку звернення до суду та відмові в позові.
Відповідач ВАТ «Центростальконструкція» в судове засідання не з'явилось, просить слухати справу у відсутність його представника. Згідно письмових пояснень проти позову заперечує у зв'язку з пропуском позивачами строків позовної давності.
Відповідач Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву в судове засідання не з'явилось, просить слухати справу у відсутність його представника. З наданих письмових пояснень вбачається, що ВАТ «Центростальконструкція» було створено в процесі корпоратизації відповідно до Указу Президента України від 15.06Л993р. № 210/93. Засновником зазначеного господарського товариства виступала Державна корпорація «Укрмонтажспецбуд», а тому регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву не займалось відчуженням житлового фонду.
Відповідач ДП «КСУ № 21 Стальконструкція» та 3-тя особа - Державна корпорація «Укрмонтажспецбуд» в судове засідання не з'явились, про день слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому суд вважає можливим слухати справу у відсутність їх представників.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач Білий І.М. з 9.07.1990р. працював в ДП «КСУ-21 Стальконструкція», у зв'язку з чим в 1991р. отримав кімнату площею 20,8 кв.м. в кв. № 5 по вул. Котельникова, 23 в м. Києві /т. 1, ас 16-27/.
Позивач Єрмаков М.В. з 15.07.1993р. працював в КСУ-21 треста «Центростальконструкція», у зв'язку з чим в 1993р. отримав кімнату площею 20,2 кв.м. в кв. № 6 по вул. Котельникова, 23 в м. Києві /т. 1 ас 136-148/.
Позивач Гринишин С.І. з 9.07.1990р. працював в ДП «КСУ-21 Стальконструкція», у зв'язку з чим в 1990р. отримав кімнату площею 18,2 кв.м. в кв. № 8 по вул. Котельникова, 23 в м. Києві, Слободянюк В.М. в 1994р. отримав кімнату площею 16,9 кв. м. в кв. № 8, Малюта С.К. отримав кімнату площею 23 кв. м. в кв. № 8/т.1 ас 270-288/.
В подальшому їм були видані ордери на вказані кімнати та зареєстровані члени їх сімей, в тому числі неповнолітні діти.
Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Центростальконструкція» від 1 жовтня 2004р. у зв'язку з незадовільним санітарно-технічним станом будинку 23 по вул. Котельникова в м. Києві, зайнятого під гуртожиток, вирішено провести виселення громадян з наданням іншого благоустроєного приміщення, в тому числі і позивачів / т. 1 ас 172/.
Однак, вказане рішення виконано не було, а приміщення гуртожитку по вул. Котельникова, 23 в м. Києві було включено засновником - державною корпорацією «Укрмонтажспецбуд» до статутного фонду ВАТ «Центростальконструкція» станом від 10 вересня 1997р., що підтверджується переліком нерухомого майна, переданого засновником, державною корпорацією «Укрмонтажспецбуд» до статутного фонду ВАТ «Центростальконструкція» /т. 2 ас 225-229/.
Відповідно до договорів купівлі-продажу від 21.11.2005р., 30.12.2005р. та 13.03.2006р., укладених між ВАТ «Центростальконструкція» та TOB «Виробничо- будівельне підприємство «Літел», квартири № 5, 6, 8 по вул. Котельникова, 23 в м. Києві продані TOB «Виробничо-будівельне підприємство «Літел» /ас 28-30, 158-161, 226-229/.
Згідно рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих ся від 7.01.1955р. затверджено акт Державної приймальної комісії від 31 грудня 1954р. про прийомку в експлуатацію новозбудованого 2-х поверхового житлового будинку по вул. Південній (Котельникова), 23 в м. Києві та введено будинок в експлуатацію /т. 2 ас 193/.
Згідно Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» корпоратизацією є перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством у відкриті акціонерні товариства.
Частиною 2 ст. З Закону України «Про приватизацію державного майна» встановлено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків, а також об'єктів соціально- культурного призначення.
Виходячи з положень статті 4 Житлового кодексу України до складу житлового фонду входять жилі будинки, а також жилі будинки в інших будівлях. Жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд.
Статтями 127-131 Житлового кодексу України та п. З Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3.06.86р. № 208 передбачено, що гуртожитки - це спеціально споруджені або переобладнанні для цієї мети жилі будинки.
Враховуючи, що такі жилі будинки /гуртожитки/ належали підприємствам на праві повного господарського відання, то їх слід відносити до об'єктів державного житлового фонду.
Спеціальним законодавством, яке регулює приватизацію державного житлового фонду є Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, що знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Як видно з розпорядження органу приватизації від 20.07.2000р., квартира № 7 по вул. Котельникова, 23 в м. Києві була передана у приватну власність Новодворського В.П. згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», що також підтверджує належність вказаного будинку до державного житлового фонду /т. 2 ас 213/.
Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 23.03.2006р. № 533 будівля № 23 по вул. Котельникова в м. Києві визнана жилим будинком /ас 59/.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, гуртожиток як об'єкт державного житлового фонду не підлягав приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна», а тому включення приміщення гуртожитку по вул. Котельникова, 23 в м. Києві до статутного фонду ВАТ «Центростальконструкція» не відповідає чинному законодавству.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Постановою Верховної Ради України від 4.03.2005р. № 1585-IV «Про інформацію КМУ про стан збереження об'єктів соціально-культурного призначення в процесі приватизації та цільового їх використання в післяприватизаційний період» передбачено прискорення передачі гуртожитків, що залишились у користуванні суб'єктів господарювання в управління органів самоврядування з дотриманням прав їх мешканців відповідно до чинного законодавства.
Згідно ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власнику товару.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що приміщення гуртожитку по вул. Котельникова, 23 в м. Києві незаконно включено до статутного фонду товариства, а тому відповідно до ст. 658 ЦК України ВАТ «Центростальконструкція» не мало права на відчуження даного майна. Крім того, згідно Постанови Верховної Ради України від 4.03.2005р. передбачена передача гуртожитків в управління органів самоврядування з дотриманням прав їх мешканців, а тому суд вважає, що договори купівлі-продажу квартир № 5,6,8 по вул. Котельникова, 23 в м. Києві від 21.11.2005р., 30.12.2005р., 13.03.2006р. укладені з порушенням вимог закону, що є підставою для визнання їх недійсними.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно п. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, пору и і сне право підлягає захисту.
Оскільки після передачі приміщення гуртожитку до статутного фонду ВАТ «Центростальконструкція», а також після укладення договорів купівлі-продажу квартир № 5,6,8 по вул. Котельникова, 23 в м. Києві позивачі продовжували користуватись даним житловим приміщенням і лише в жовтні 2009р. у зв'язку зі зверненням TOB «Виробничо-будівельне підприємство «Літел» до суду з позовом про їх виселення вони дізнались про нового власника житла та про порушення своїх житлових прав, що підтверджується рішеннями Святошинського районного суду м.Києва /ас I31—138/, до цього перешкод в користуванні житлом їм ніхто не чинив, суд визначає, що причини пропущення позивачами позовної давності є поважними і їх порушене право підлягає захисту.
На підставі викладеного, керуючись принципами розумності та справедливості, сі, ст. 4, 127-131 ЖК України, ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. З Закону України «Про приватизацію державного майна», ст. ст, 203, 215, 257, 261, 267, 658 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 2IX ЦІ ІК України, суд,-
ВИРІШИВ:
1 Позов задовольнити.
Визнати незаконним включення до переліку нерухомого майна, переданого засновником до статутного фонду ВАТ «Центростальконструкція» гуртожитку по вул. Котельникова, 23 в м. Києві.
Визнати недійсними: договір купівлі-продажу квартири № 5 по вул. Котельппкона, 23 в м. Києві, укладений 13 березня 2006р. між Відкритим акціонерним товариством «Центростальконструкція» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельне підприємство «Літел», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 324, договір купівлі-продажу квартири № 6 по вул. Котельникова, 23 в м. Києві, укладений 21 листопада 2005р. між Відкритим акціонерним товариством «Центростальконструкція» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельне підприємство «Літел», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М. та зареєстрованим в реєстрі за № № 129,132, договір купівлі-продажу квартири № 8 по вул. Котельникова, 23 в м. Києві, укладений 30 грудня 2005р. між Відкритим акціонерним товариством «Центростальконструкція» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельне підприємство «Літел», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 315.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

По материалам stopotkat.net

stopotkat.net