Захисники права. Нi, на жаль, навпаки – спiвучасники злочину

263

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверт Лігал Груп» позиціонує себе як найсоліднішу і найкомпетентнішу юридичну фірму в м. Києві по юридичному обслуговуванню паливно-енергетичної, харчової та легкої галузей промисловості, будівництва, телекомунікацій, засобів масової інформації, страхових та інвестиційних компаній, банків. Крім цього, фірма представляє інтереси як фізичних, так і юридичних осіб у Вищому Господарському, Вищому адміністративних судах, Верховному суді України. Основними напрямками її судової практики є: повернення боргів, господарське право, майнові спори, банкрутство тощо.

Натомість ТОВ «Еверт Лігал Груп», зловживаючи своїм статусом свідомо стало на шлях протиправної діяльності. Зазначене Товариство зареєстровано в 2005 році, його директором була Топоріна Леся Миколаївна. На сьогодні його директор – Пограничний Святослав Леонідович, він же шеф-редактор «Судово-юридичної газети». В 2006-2009 роках Топоріна Л. М. як юрист надавала юридичні послуги ТОВ «ДСЛК», якому належать нежитлові приміщення по вул. Червоноармійська, 2 в м. Києві, а також представляла інтереси цього Товариства в судах.

Як виявилось, ТОВ «Еверт Лігал Груп» сприяло незаконному заволодінню майном не тільки ТОВ «РосУкрЕнерго» (директор Карпенко Р. В.), але і ТОВ «О.К та партнери» (директор Богатир В. Б.). Пограничний С. Л. і Топоріна Л. М. знали про фіктивні борги ТОВ «ДСЛК» перед уявними кредиторами ТОВ «РосУкрЕнерго» і ТОВ «О.К. та партнери», знали про конфлікт між засновниками товариства, їм було відомо про те, що будинок є речовим доказом і, що найважливіше, про порушення кримінальної справи №60-2774 і, як безумовна деталь, що приміщення 8-го поверху зайняті орендарем на законних підставах, на які вони претендують.

За законами елементарної логіки в цій ситуації слід стояти осторонь окресленого конфлікту. Що вони роблять? Стають ініціатором спору. Чому? Вільних приміщень в цій будівлі вдосталь, про що на вході свідчать рекламні об’яви. Пограничному С. Л., після його зазіхань на 8-й поверх, були надані роз’яснення з цього приводу, однак реакція його була нульовою.

Директор ТОВ «РосУкрЕнерго» Карпенко Р. В. і директор ТОВ «Еверт Лігал Груп» Пограничний С. Л., який орендує в цій же будівлі приміщення 7-го поверху знаючи, що на 8-ому поверсі легітимно користується приміщеннями площею 188,6 кв. м ТОВ «Трейдком» згідно договору оренди №4/Т від 01.06.2007 р. і, нехтуючи нормами Закону, вдалися до напрацьованого шахрайського способу, уклали зазначений договір оренди, а через десять місяців ТОВ «Еверт Лігал Груп» звернулося до суду з позовом про виселення зі спірних приміщень Міжнародної громадської організації «Ліга нафтопромисловців України», яка де-юре і де-факто ніколи не орендувала приміщення 8-го поверху, а тимчасово перебувала там на підставі рішення Орендаря- ТОВ «Трейдком» за рахунок внесків останнього за членство в МГО «Ліга нафтопромисловців України».

Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 31/243 від 06.07.2010 року, позов ТОВ “Еверт Лігал Груп” до Міжнародної громадської організації «Ліга нафтопромисловців України» (далі- МГО «ЛНУ»), третя особа – ТОВ «РосУкрЕнерго» було задоволено.

На виконання рішення суду були видані накази.

22 жовтня 2010 року державним виконавцем було складено акт, яким було встановлено, що представник боржника отримав копії зазначених постанов про відкриття виконавчого провадження та наданий строк для добровільного виконання рішення суду про вселення — до 28.10.2010 року, а по виселенню – до 05.11.2010 року. Цим же актом примусове вселення призначено на 29.10.2010 року, а примусове виселення – на 09.11.2010 року, тобто навпаки спочатку вселення, а потім виселення.

Зазначений акт складено з порушенням норм Закону та прав МГО «ЛНУ» як боржника з наступного.

Згідно ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» початок перебігу строку в ході виконавчого провадження починається з наступного дня після вчинення дії, передбаченої виконавчим документом.

Таким чином, згідно вказаної постанови 7-ми денний строк для добровільного виконання рішення щодо вселення починається з 23.10.2010 р. і закінчується 29.10.2010 р., тобто примусове вселення припадає на строк, який входить в строк добровільного виконання і таким чином є передчасним, а відтак штучно обмежує законні права МГО «ЛНУ». Оскільки примусові дії не можуть проводитися у строк, наданий для добровільного виконання, строк примусового вселення підлягає переносу на іншу дату. Окреслені дії державного виконавця Журавльова Р. О. оскаржені у відділ державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ і Господарський суд м. Києва, про що завчасно було повідомлено керівництво ВДВС Шевченківського РУЮ на предмет зупинення виконавчого провадження №20912724.

Незважаючи на правомірність застережливих заходів так зване вселення відбулося саме 29.10.2010 р. Його процедура несла в собі ознаки неприхованого рекетирства, режисерами якого були Пограничний С. Л. і Карпенко Р. В.

Процедура вселення відбулася з грубим порушенням закону з боку виконавчої служби, яка і потурала подальшому вандалізму. 29.10.2010 р. о 17:30 представником боржника були відкриті двері 7-го поверху будівлі по вул. Червоноармійській, 2, де знаходилися спірні приміщення і запропоновано зайти в приймальну, візуально оглянути приміщення і до вирішення питання щодо оскаржень дій виконавчої служби призупинити виконання, приміщення сторонами опечатати і залишити по одному ключу у кожної із сторін.

Пропозиція була відхилена, двері трьох кімнат зламані, крім виконавця, представників сторін в приміщення набилось до 20 чоловік охоронців. Шум, гам, тиснява. На зауваження виконавцю припинити безлад – реакція мовчазна.

Керівники ТОВ «РосУкрЕнерго» Карпенко Р. В. і ТОВ «Еверт Лігал Груп» Пограничний С. Л. заявили, що вони шукають в приміщеннях закритих охоронців боржника. Коли міф про охоронців був розвіяним, було запропоновано сторонам зробити опис майна. Від учасників цього дійства поступила відмова. За наполяганням представників МГО «ЛНУ» 3 (три) кімнати були закриті з паперовими наклейками лише за підписом представника боржника, інші відмовились, зате на 20:00 вечора залишили в приймальній і одному кабінеті 10 (десять) працівників ніби-то для роботи. На репліку з боку працівника боржника прозвучало: «Ми – господарі приміщення і самі визначаємо режим роботи».

Те, що ними зроблено з 29.10.2010 р. до 03.11.2010 р. викладено в заяві на ім’я начальника Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, яка займається розкриттям зухвалої крадіжки з приміщень, що були протиправно зайняті.

Натомість право власності на зайняті в такий спосіб приміщення у ТОВ «РосУкрЕнерго» притерпіло зміни.

Рішенням господарського суду у справі № 31/243 встановлено, що ТОВ “Еверт Лігал Груп” набув права орендаря вказаних приміщень на підставі договору оренди, який був укладений ним з ТОВ РосУкрЕнерго”. В свою чергу ТОВ „РосУкрЕнерго” набуло права власності на ці приміщення на підставі ухвали господарського суду м. Києва від 12.06.2007 року у справі № 23/476-б.

За касаційним поданням Заступника Генерального прокурора України постановою Вищого господарського суду України від 22 вересня 2010 року вказана ухвала була скасована, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, на даний час підстави, за яких ТОВ „РосУкрЕнерго” набуло право власності на вказані приміщення, а, отже, і права їх орендодавця, відпали.

Тому (поки до кінця не впорядкований механізм права власності на спірні приміщення) ТОВ «РосУкрЕнерго» і ТОВ «Еверт Лігал Груп» з мовчазного потурання виконавчої служби, порушуючи закон, спішать вселитися, ігноруючи процедуру виселення, оскільки така призначена на 09.11.2010 р., чинять перешкоди ТОВ «Трейдком» (яке на правах суборенди займало приміщення на 7-ому поверсі будівлі) в роботі, користуванні майном, оргтехнікою, тощо.

Відеозапис дикої процедури вселення знаходиться у Карпенко Р. В. і Пограничного С. Л.

Таким чином, юридичні послуги ТОВ «Еверт Лігал Груп», які так змістовно розпропаговані реально, несуть в собі ознаки корумпованості і рейдерства.

27.07.2010 р. Карпенко Р. В. притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. ст. 191 ч. 5, 366 ч. 2 КК України. Постановою слідчого його усунуто з займаної посади. На майно Карпенко Р. В. 02.08.2010 р. накладено арешт.

01.08.2010 р. Карпенко Р. В. підписує наказ №К-10, яким призначає виконуючим обов’язки директора ТОВ «ДСЛК» Забару Тетяну Іванівну, яка мешкає в м. Києві проспект Бажана, 1-м, кв. 310. За дивним збігом обставин арешт на майно Карпенко Р. В. накладено на все нерухоме майно за адресою: м. Київ, проспект Бажана, 1-м, кв. 310, Забара Т. І. є директором ТОВ «Джет-1», код ЄДРПОУ 31406612, займається торгівлею пальним, співзасновником товариства є Карпенко Андрій Валерійович. Пограничний С. Л. є керівником ТОВ «Фірма Атріо», у власності якого є дві АЗС на Подолі (Нижній Вал) та на Голосієво (вул. Заболотного).

Ось де прихована мотивація з питань оренди приміщень 8-го поверху будівлі по вул. Червоноармійській, 2. Співучасником Карпенка Р. В. в заволодінні майном є Богатир В. Б. (син якого — Богатир В. В. є заступником міністра юстиції). Ось чому відбулося таке «вселення» в приміщення при повному ігноруванні закону і потуранню в його порушенні з боку виконавця. Хто це собі може дозволити? Відповідь очевидна.

Ось чому така рекетирська поведінка Пограничного С. Л. – офіційного апологета права і його гнобителя одночасно.

Виникає запитання, невже ті, хто звик порушувати закон за попередньої влади, сподівається на те, що це сходитиме їм з рук і тепер, коли вимоги до дотримання законів значно посилюються?

ord-ua.com