Янукович-молодший зацікавився радіо, а Фірташ — телебаченням
Найбільш рейтингові українські медіа зосереджені в руках кількох осіб, однак вони використовуються ними не як бізнес, а як засіб досягнення інших цілей.
Про це повідомляє Радіо "Свобода", посилаючись на результати власних досліджень та думки українських медіа-юристів.
Як свідчать останні дослідження Інституту медіа права та Української Гельсінської спілки, структура власності українських телекомпаній, радіостанцій та друкованих видань – одна з найменш прозорих у Європі.
У державному реєстрі мовників та інших відкритих джерелах можна знайти лише назви компаній-посередників, що володіють ЗМІ, а кінцеві власники, приватні особи ховаються за кількома знеособленими фірмами, і навіть їх медіа мають право не розголошувати.
Від експертів, журналістів та неофіційних джерел у керівництві ЗМІ Радіо "Свобода" з’ясувало, що на сьогодні найбільша кількість телевізійного мовлення опосередковано зосереджена в руках очільника СБУ Валерія Хорошковського ("Інтер" і ще 8 телеканалів), бізнесменів Віктора Пінчука, Ігоря Коломойського, Петра Порошенка та Рената Ахметова.
Останній, за інформацією частини джерел радіо, нині розглядає можливість купити до кінця року телеканал "Тоніс", яким на сьогодні володіють особи, близькі до Партії зелених.
Джерела говорять і про плани Дмитра Фірташа стати співвласником одного з телеканалів – він нібито має опціон (задокументоване право) на купівлю частини акцій ТРК "Інтер".
Щодо радіостанцій, то значну частину їх контролюють прибічники провідних опозиційних політичних сил. Проте баланс змістили останні рішення Нацради з питань телебачення та радіомовлення, яка передала понад 50 частот невідомій до цього компанії "Новий Обрій".
Як вдалося простежити, її контролюють декілька посередників, зареєстрованих за кордоном у офшорних зонах, за якими джерела Радіо "Свобода" вбачають інтерес Віктора Януковича-молодшого і того ж Валерія Хорошковського.
Контролювати ринок електронних ЗМІ в Україні має Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Однак ні вона, ні інші контролюючі органи не мають достатніх важелів, щоб бачити кінцевих власників медіа та перешкоджати утворенню монополій, каже голова Нацради Володимир Манжосов.
"Ми не маємо таких механізмів, щоби встановлювати кінцевих власників. Це має бути вирішено на рівні закону, із розподілом функцій між державними установами. Нинішніх повноважень недостатньо", - каже він.
"Так, Антимонопольний комітет має право виявляти факт монополії та встановлювати нагляд за нею. Але він не може, як президент Рузвельт, розрубати її на кілька частин", - додав Манжосов.
Кожен українець може купити частину якогось підприємства, придбавши його акції на біржі. Утім, купити частинку телеканалу чи бодай маленької ФМ-радіостанції на ринку цінних паперів – майже нереально, переконався кореспондент Радіо "Свобода".