Фальсифікатори з УМВС Житомирської області

Спочатку факти: 29 грудня 2012 року в селищі Черняхів Житомирської області чорний ДЖИП, рухаючись на великій швидкості, збив на тротуарі пішохода Івана Раковича і, не зупинившись, протягнув його по мерзлій дорозі метрів 300, залишив на перехресті помирати, а сам втік. Свідки розповідають, що керував автівкою – вбивцею улюбленець влади (Президентський кадровий резерв) бізнесмен Андрій Руденький, котрий згодом запевняв, що за кермом була його дружина і що «слідство в усьому розбереться».

Але правоохоронці настільки примітивно фальшували розслідування, що це стало предметом журналістських публікацій і справа набула значного резонансу ( Вбивця року ). Фальшування почались з грубого підроблення схеми ДТП шляхом зеркального перенесення зображення з речовими доказами (шапка та взуття вбитого) з тротуару на дорогу, потім підмінили автівку – вбивцю іншою, проігнорували фактичні обставини, знехтували показами свідків та замінили справжні речові докази фіктивними, злісно не виконали обов'язкові слідчі дії тощо. Наприклад, міліціянти тижнями ( !!! ) вперто відвертали голови від уламків потрощеного бампера чорного ДЖИПА, які розлетілись узбіччям на місці злочину, тим часом як сам ДЖИП таємно ремонтували в одній з автомайстерень Черняхова. Згодом ці уламки «повісили» на інший автомобіль — фантом.

З самого початку на гребені хвилі народного обурення в розслідування втрутилось обласне міліційне керівництво, завдяки якому кримінальна справа потрапила та прилипла до цупких слідчих рук обласного УМВС.

Чому? Для проведення об’єктивного розслідування? Помиляєтесь! Для майстерного і авторитетного фальшування, отримання хабарів та повного руйнування справи! В цьому впевнені родичі загиблого, їх представники та незалежні експерти: криміналісти, юристи, правозахисники, судді ... Перебіг так званого «розслідування» всіляко втаємничувався, правоохоронці незаконно перешкоджали ознайомленню з матеріалами справи матері, сестрі вбитого Івана та їх адвокату Павлу Єсіну.

Про деякі пікантні подробиці супер — слідства повідомляли обізнані джерела з правоохоронних органів: один з розслідувачів почувався настільки щасливим від розміру отриманого хабаря, що, захлинаючись від радощів, вголос відкрито хвалився своєю вдачею. Результат продажності слідства і наглядового прокурорства не забарився – справу закрили «за відсутністю складу злочину» ! На спільне переконання де-те-пе-шної родини Руденьких і міліціонерів, кермувала автомобілем — вбивцею ні в чому не винна дружина Андрія Руденького, яка переїхала Івана Раковича, коли той, порвавши собі шийну артерію, запопадливо очікував на неї, лежачи посеред дороги і споглядаючи вечірні зорі, заздалегідь кинувши на тротуар шапку, взуття та заляпавши кров'ю невідомої групи всю дорогу.

Тим часом проти журналіста, який надав справі розголос, керівництвом УМВС України в Житомирській області були сфабриковані аж чотири судові позови ! Три з них керівні міліціянти ганебно програли, а четвертий досі не луснув лише з волі лояльної до перевертнів районної судді, котра всіляко затягує розгляд справи.

Нещодавно родичі вбитого Івана отримали «відмовну» постанову, в якій старший слідчий ВР ДТП СУ УМВС України в Житомирській області старший лейтенант міліції Прилипко стверджує, що у вбивстві Івана Раковича відсутній склад злочину. Мати загиблого Ракович Ольга Андріївна та його сестра Гільова Галина Володимирівна, вкрай обурені таким нахабством, звернулись зі скаргою до Черняхівського районного суду, котрий витребував з міліції матеріали справи. Аж тут раптом захвилювався прокурор і забрав справу до себе для «контрольного» вивчення. Але згодом вона нарешті все ж опинилась у суді.

Після перегляду матеріалів були шоковані не лише представники жертви, а й суддя. На думку Галини Гільової, якщо проведенню об’єктивного розслідування обставин ДТП правоохоронцям завадили тиск керівників, їх жадібність, аморальність і продажність, то грубим помилкам і ляпсусам сприяли їх виняткові тупість і нахабство, завдяки яким порушення законодавства і злочинні підробки залишились на поверхні!

На думку потерпілих, не лише міліційні слідчі, експерти і їх керівники беруть хабарі та не відробляють їх, але й прокурор – «контролер» теж дарма їсть свій хліб, купуючи його за гроші, обагрені кров’ю вбитого Івана Раковича. Що ж вдієш, коли користолюбство та морально – розумова деградація, як заразні хвороби українського пострадянського суспільства, вразили розум, честь і совість співробітників правоохоронної системи.

Якщо продовжувати мовою фактів, то варто проглянути повний текст скарги потерпілих до суду:
Залишається лише додати деякі подробиці з матеріалів судової справи:

— експерт Короткевич Л.В. приховав глибоку рвану рану з правої сторони шиї і розрив аорти Івана Раковича;

— до так званого «слідства» також причетні: слідчий СУ УМВС України в Житомирській області Шморгун О.П., працівники міліції Черняхівського РВ УМВС області Гарманчук С.Г., Жабенко М.Г., Хоменко О.В., Поліщук А.В., Волинець В.С. котрі, як стверджує старший «пінкертон» Прилипко, вважають, що маленька світло – сіра автівка як дві краплі води схожа на великий чорний ДЖИП – вбивцю;

- експерти чомусь не встановили групу крові загиблого Раковича, а, вірогідно, закушуючи, проаналізували свою кров з надкушених пальців;

- Іван Ракович на момент вбивства існував в одномірному просторі на кшалт паперового червонця і мав абсолютно плоске тіло, тому що ніяке інше не влізло б під «жіночу» автівку дружини Руденького;

— висновок експертизи №8 — МК став невидимим для правоохоронців ( експерт встановив, що жертва в момент наїзду рухалась тротуаром, як звичайна прямоходяча людина );

- міліціянти відкрили новий закон фізики, тому що за існуючими законами шапка й взуття Івана самостійно не могли б опинитись на узбіччі, якби він сам лежав посеред дороги;

— Андрій Руденький не проходив експертизу щодо вмісту алкоголю в крові;

— покази працівників швидкої допомоги не збігаються з фантазійною версією слідства;

— при розтині тіла Івана Раковича експерти офіційно вказали, що не відчули запаху алкоголю, на відміну від брехні деяких міліційних лжесвідків та інших експертів, котрі «забули» встановити групу крові загиблого;

— УВАГА! КРИМІНАЛЬНИЙ ЗЛОЧИН!!! Схему ДТП грубо сфальшували шляхом підроблення, в результаті чого шапка та взуття Івана Раковича раптом опинились посеред дороги (хоча є справжні фото, на яких ці речові докази знаходяться на узбіччі)

За матеріалами: svoboda.zhitomir.ua