Діти на продаж. Чому в Україні процвітає секс-туризм?

772

Цього року святкування дня дитини було затьмарено проблемами, які загострилися через проведення в Україні Євро-2012 та прибуття до країни чисельної армії туристів. З огляду на це правоохоронці, громадські організації та представники соціальних служб попереджають про можливе зростання випадків залучення дітей та підлітків до сексуальної експлуатації. Про це свідчать підсумки дослідження "Дитячий секс-туризм в Україні: спроба ситуаційного аналізу", проведеного Міжнародним жіночим центром "Ла-Страда-Україна" спільно з Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України, Криміналогічною асоціацією України та Харківським національним університетом внутрішніх справ.

Мисливці за дітьми

За словами президента Міжнародного жіночого правозахисного центру "Ла Страда-Україна" Катерини Левченко, об’єктом дослідження став інтернет-простір, адже дитячий секс-туризм - це дуже вузька сфера послуг, що сильно завуальована. "Із зібраних даних стає зрозуміло, що, на відміну від дорослої відкритої та легкодоступної секс-індустрії, дитячий секс-туризм організований дещо інакше, - пояснює правозахисниця. - Він не такий видимий, до нього мінімальним чином втягуються такі структури та осередки туристичного бізнесу в Україні, як готелі, дискотеки, бари і таксі, оскільки всі вони не бажають нести кримінальну відповідальність за причетність до злочинного бізнесу. Зазвичай, до процесу організації дитячих секс-послуг, а отже й відповідного секс-туризму, залучені окремі особи - посередники, які часто є самі споживачами таких послуг, або ж просто особами, наближеними до певної категорії дітей - батьки, опікуни, дорослі особи, які шукають дітей вулиці або "неблагополучних" дітей. По-друге, особливістю дитячого секс-туризму є те, що, на відміну від дорослого, тут майже відсутні групові візити, тобто, якщо турист зацікавлений знайти неповнолітніх осіб, то організація такої поїздки відбувається індивідуально за певною схемою. Про такі схеми було знайдено інформацію на форумах та сайтах", - зазначає пані Левченко. І додає, що одним з термінів, який використовується для позначення секс-туристів, - це слово "секспат" ("секс" + "патріант").

Учасники спеціалізованих форумів називають себе "торгашами" (англ. "monger"). Зазвичай під такою назвою криються досвідчені секс-туристи. Судячи з їхніх дискусій, можна помітити, що вони добре знаються на якості послуг. Деякі з постійних користувачів мають досить яскраві зареєстровані псевдоніми, наприклад, "Колонізатор", "Мисливець" тощо.

Відштовхуючись від результатів дослідження, можна визначити, що найбільш типовий секс-турист - це чоловік середнього віку, який час від часу приїздить в Україну, має середній достаток у країні проживання, але у нас сприймається як заможний.

Латентна злочинність

Чи є проблема дитячого секс-туризму в Україні справді актуальною? Відповідаючи на це запитання, слід зазначити, що офіційна міліцейська статистика розкриття злочинів, скоєних проти дітей, не є кричущою. Так, за період з 2009 року - 6 місяців 2011-го в Україні було порушено 89 справ щодо торгівлі дітьми (ст. 149 ККУ), 29 справ щодо залучення дітей до виготовлення порнографічної продукції (ст. 301 ККУ), 37 справ за залучення неповнолітніх осіб до проституції (ст. 303 ККУ), 153 справи - за статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155 ККУ), 629 справ - за розбещення неповнолітніх (ст. 156 ККУ), 166 справ - за зґвалтування неповнолітніх (ст. 152 ККУ), 114 справ - за насильницьке задоволення статевої пристрасті з неповнолітньою особою неприроднім шляхом (ст. 153 ККУ). Однак, такі показники є результатом замовчування у нашому суспільстві фактів існування цієї проблеми, яке призводить до недооцінки актуальності феномену дитячого секс-туризму в Україні.

На думку правозахисників, це пов’язано, перш за все, з тим що словосполучення "дитячий секс-туризм" асоціюється із використанням у сексуальних цілях саме дітей у віці 5 - 10 років. На практиці ж найчастіше до такої ганебної справи втягують підлітків 15 - 17 років, вік яких надзвичайно важко визначити, оскільки зовні вони виглядають значно старшими. Юридично ж - це діти, вплив на психіку яких від залучення до сексуальної індустрії є згубним. Але суспільство сприймає їх як дорослих, тому такі факти не пов’язуються із насильством над дітьми. Відтак, за даними Омбудсмана з прав дитини Юрія Павленка, з 10 кримінальних справ, реальні строки можуть отримати 20% злочинців. Більшість звернень, які стосуються дітей, що стали жертвами сексуального насилля у сім’ї, взагалі не розглядаються міліцією. "Лише після втручання органів прокуратури, за мого сприяння, порушуються такі кримінальні справи", -- додає пан Павленко.

Недосконалість законодавства

Саме безкарність за отримання дитячих секс-послуг та їх доступність приваблює іноземців, що призводить до зростання попиту. Тому Україна дуже активно ідентифікується як країна доступного і привабливого сексу. "Серйозні зміни у сфері протидії цьому ганебному явищу можуть відбутися лише тоді, коли Україна стане учасницею Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуальних зловживань, яку вона підписала ще 14 листопада 2007 року, переконаний ректор Харківського національного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук Олександр Бандурко. - Тому я закликатиму парламентарів зробити все для цього необхідне. Адже, ратифікувавши цей міжнародний документ, спрямований на захист прав дітей, наша держава взяла на себе зобов’язання вжити усіх необхідних законодавчих, адміністративних та інших заходів захисту дітей від усіх форм насильства, експлуатації та образ".

Чинне українське законодавство не містить спеціальних положень, спрямованих на вирішення проблеми дитячого секс-туризму. Так, статтею 155 ККУ встановлюється відповідальність за статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, у вигляді обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на той самий строк. Питання про досягнення особою статевої зрілості вирішується судово-медичною експертизою.

"Іншими словами, українське законодавство не пов’язує досягнення статевої зрілості з досягненням якогось конкретного віку, що не відповідає міжнародним стандартам, тому слід внести до зазначеної норми відповідні зміни, - упевнений пан Бандурко. - Паралельно необхідно привести у відповідність з міжнародними стандартами Кримінально-процесуальний, Кримінальний кодекси, закони "Про охорону дитинства", "Про захист суспільної моралі" та скоординувати зусилля правоохоронних органів, соціальних служб і громадськості. Лише за таких умов ми можемо захистити від насилля та сексуальної експлуатації наших дітей", - резюмує науковець.

Закордонний досвід:

Ефективним напрямком протидії дитячому секс-туризму є вплив на попит цього явища, тобто безпосередньо на осіб, які вступають в статеві зносини з дитиною або чинять відносно неї інші дії сексуального характеру. Так, наприклад, у Швеції у 1999 році було криміналізовано купівлю сексуальних послуг як від дітей, так і від дорослих осіб. У Таїланді кримінально караним визнаються купівля сексу від особи, яка не досягла 18 років. У таких країнах, як Ірландія, Норвегія, Угорщина, Хорватія, Фінляндія та Франція, клієнти дитячої проституції можуть бути засуджені за статеві зносини з особою, яка не досягла відповідного віку вступу у статеві стосунки.

Нідерланди, Норвегія, Швеція, Швейцарія та Японія застосовують екстериторіальну юрисдикцію як загальне правило до злочинів, що вчинені за кордоном їхніми громадянами або особами, які постійно проживають на їхній території. У законодавстві цих країн є чітке правило: злочини вчинені за кордоном, можуть бути розслідувані на території цих країн. За останні декілька років країни, які застосовують екстериторіальну юрисдикцію як загальний принцип, удосконалили свої закони щодо протидії дитячому секс-туризму і процедур розслідування таких злочинів та притягнення винних до відповідальності. Деякі країни вирішили встановити, так би мовити, "вищу планку" та криміналізувати навіть дії, що вчинялися до безпосереднього скоєння злочину сексуального характеру відносно дитини, наприклад, організація поїздки з цією метою. Це розширює масштаби екстериторіальності і служить зміцненню превентивних заходів та зупиненню секс-туристів, перш ніж вони безпосередньо вчинять злочин проти статевої недоторканості дитини.

Інші країни пішли шляхом протидії та запобігання дитячому секс-туризму через вплив на сферу туризму. Так, у Колумбії задля цього туристичними компаніями застосовується Кодекс поведінки як один із способів попередження сексуальної експлуатації дітей. У Гамбії з 2003 року діє закон про злочини в туризмі, яким фізичним та юридичним особам у сфері туризму заборонено пропонувати туристам будь-які нелегальні послуги. Для прикладу, в Італії встановлені санкції у вигляді ув’язнення на строк від 6 до 12 років або суттєві штрафи за організацію або рекламування подорожі, що призвела до сексуальної експлуатації дітей.

Зразковим законодавством, що встановлює ефективний контроль над особами, як вчинили злочини сексуального характеру, є законодавство Великої Британії. У 2003 році було прийнято закон про злочини сексуального характеру, за яким злочинці, що їх вчинили, реєструються в спеціальній базі даних. Особи, які були звинувачені у скоєнні такого роду злочину після їх звільнення зобов’язані повідомляти поліцію, якщо вони збираються подорожувати за кордон більш, ніж на 3 дні. Органи влади Великої Британії навіть мають право заборонити поїздку за кордон особі, яка вчинила злочин сексуального характеру щодо дитини, якщо буде доведено існування ризику кривдження дітей в іншій країні.

В Італії судова поліція збирає всю відповідну інформацію про злочини, пов’язані із секс-туризмом, а також узагальнює інформацію, яка надходить від подібних структурних підрозділів поліції з інших європейських країн, що допомагає відстежувати пересування осіб, які вчинили злочини сексуального характеру.

Тяжкі санкції є одним з інструментів протидії дитячому секс-туризму. Наприклад, у 2006 році громадянина Бельгії було засуджено в Камбоджі до позбавлення волі на 18 років. США, також має суттєві санкції за вчинення злочинів сексуального характеру відносно дітей за кордоном. Так, у 2005 році американського туриста, який повернувся з Кенії та був визнаний винним у сексуальному насильстві над дітьми, засудили до 25 років позбавлення волі.

По материалам liga.net