Кінотеатр «Київ»: хто ж наклав оком на споруду?
Скандал навколо кінотеатру «Київ» — не вщухає. Киянам та суспільству вже не один тиждень доводять, що колишні орендарі — дуже погані (і демонструють фото начебто занедбаного об’єкту), а от нові — цяці, і зроблять таке, що аж голова запаморочиться. І головне — будуть платити в бюджет міста більше грошей.
Що ж, нинішній мер Києва зі своєю командою, у якої вуха стирчать аж з «Еліта-центру» (за який ніхто не тільки не відповів, а й, навпаки, ще й за вміння робити оборудки та дурити людей, був наближений до бюджетних коштів), робить вигляд, що не знає, що мережа кінотеатрів КП «Київкінофільм», яка пафосно заявила про «порушення» у кінотеатрі «Київ», сама не дуже опікується тими кінотеатрами, які у неї на балансі. А там працюючих можна на пальцях перерахувати. А якщо викласти фото непрацюючих, то псевдо господарність КП «Київкінофільм» не лише впаде в око, а ще й постане питання: а з яких таких пирогів непрацюючі об’єкти доводяться до зубожіння? Та й прикидатись, що не в курсі, що кожен квиток, куплений в кінотеатрах Сінема Сіті, в ту ж мить перетворюється на долар і… відправляється до Панами на заокеанський рахунок. І що компанія DAMSI INVESTMENT INC має статус SOCIEDAD ANONIMA (анонімна компанія).
Та чому дивуватись? Конкурс поводився «чесно та відкрито», а те, що можна було у реєстр глянути, то те — навіщо?
І от які дивні збіги: не встигла КП «Київкінофільм» розказати на своїй сторінці у ФБ про «виявлені порушення» у кінотеатрі «Київ» та наголосити про те, що фото «жахливого стану» приміщення будуть викладені пізніше, як вже через короткий час аналогічна інформація з’являється у багатьох ЗМІ, і, диво… з фото. І в кожному матеріалі є акцент на те, що в засновниках є регіонал Рафальський (син екс-заступника голови Адміністрації президента України часів Кучми-Медведчука), але жодним чином не обмовившись, що злі язики пліткують, що деякі ниточки цього скандалу тягнуться до іншого представника АП, але вже часів Порошенка — Ложкіна. Проте, розганяючи «зубожіння», замовники якось випустили з виду, що п’ятого травня цього року у кінотеатрі «Київ» відбувся Перший міжнародний Kyiv Jewish Forum, в якому взяли участь Ложкін, Порошенко та багато інших грошовитих і відомих людей, які точно не проводили б захід в умовах «облуплених стін» та «руїн». Хоча група, яка з використанням узаконених тітушок захопила кінотеатр, у курсі: навіть, якщо ложечки знайдуться, осад — лишиться.
Щоправда, співрозмовник «КЗ», який погодився дати інтерв’ю з приводу ситуації навколо кінотеатру «Київ», переконаний, що Кличка ввели в оману його підлеглі і ті, хто сьогодні паразитує у виконавчій владі КМДА. Всім же відомо, що ретельно розібратись в справжніх обставинах справи без пильного підходу — просто не можливо фізично, і рішення зазвичай формується радниками, в яких (у даному випадку) є власні інтереси. Без сумніву, якби мер розібрався особисто, то його рейтинг і довіра до влади в очах киян одразу б зросла, бо, насправді, Кличко, скоріш за все, не володіє точною і достовірною інформацією з приводу цього конфлікту, що підтверджують і ті заяви про 47.000, які по факту, є 270.000, і те, що ніякого там кіно немає, а є тільки більярд і гральні автомати.
Володимир Власенко є одним з суборендарів в кінотеатрі «Київ», особа, котра в далеких 1999-2000 роках стала суборендатором і заїхала до будівлі, у якої навіть нормального відремонтованого даху не було, бо владі на той час не вистачало коштів на елементарні соціальні програми, а не те, що на ремонти будівель. Навіть, коли будівлі в центрі міста. і Володимир, як і інші суборендатори, вкладав і власні кошти у приведення будівлі до якісного стану. Тож, він у курсі не лише багатьох питань, а й справжнього стану приміщення, про яке нині так голосно кричать в усіх ЗМІ.
Пане Володимире, скажіть, те, що відбулося, здається, друга спроба рейдерського захоплення кінотеатру? Адже перша була за часів Януковича, і лише поява у засновниках прізвища Рафальського його зупинила. Як Ви вважаєте, чи пов’язані вони між собою і чим вони схожі?
Насправді, спроб було не одна, і не дві. Будівлю завжди хтось хотів прибрати у приватну власність. Знаю точно, що директор кінотеатру, щоб хоч якимось чином захиститись від таких нападів, особисто вносила її в реєстр пам’яток архітектури.
Щодо рейдерства часів Януковича, інформація була. Але у той період часу все вирішилось так, що не зачепило ані роботу кінотеатру, ані суборендаторів. Тож я мало що знаю про той випадок, окрім того, що тоді рейдерство вдалося відбити. Щодо сьогоднішніх подій, які називають «інвентаризацією», а насправді, це більше схоже на привласнення майна і зловживання службовим становищем, то тут у мене виникло здивування і декілька питань, серед яких, зокрема, і таке: а де були «інвентаризатори від влади», коли у 2000 році в розваленому і аварійному будинку, в якому і кіно на той час не показували, відбувався перший за п’ятдесят років капітальний ремонт, а кінотеатр було повністю реконструйовано? Тоді було не цікаво і всі займались ринками і ділили заводи? Звісно, хто ж хоче вкладати гроші? Краще «проводити інвентаризацію» того, до чого маєш далеке відношення, але за роки чужої праці і вкладень стало ласим шматочком. А чим ці рейдерства схожі, так це тим, що є бажання захопити приміщення за підтримки адмінресурсу. Але у другому випадку — недопрацьована юридична база. Все робилось поспіхом, на ходу і з порушеннями закону. Саме тому і зробили це захоплення, використовуючи муніципальну охорону Києва, яка є приватною структурою, яку, до того ж, фінансують з бюджету міста.
На Вашу думку, хто стоїть за другим рейдерством і чому було застосовано Муніципальну охорону Києва, не дочекавшись рішень судів. Влада знає, що у неї слабкі шанси і суди вона програє?
Це — перший випадок таких зухвалих дій муніципальної охорони і, думаю, не останній. Вказівку на такі заходи можна отримати лише за підтримки когось із влади і з використанням адмінресурсу. До того ж, з наших джерел, є підтвердження, що була команда зачистити справжніх орендарів у будь-який спосіб. Інша річ, що Кличка, скоріш за все, ввели в оману, не пояснивши юридичний бік ситуації, чим витягнули ще одну цеглину з його рейтингу. А от розібратись — не завадило б. Правильно розставлені акценти та бажання зберегти останній осередок справжнього інтелектуального і культового кінематографу, звісно, показали б киянам, що він таки з повагою ставиться до людей і уважно вивчає конфліктні проблеми, занурюючись у факти, а не керуючись плітками.
Мережа кінотеатрів КП «Київкінофільм» 13 червня повідомляє, про порушення санітарних, протипожежних та технічних норм у кіноапаратних та службових приміщеннях, порушення вимог до електромереж, вентиляції у кінотеатрі, відсутність евакуаційних виходів, неузгоджені з Департаментом комунальної власності та Департаментом охорони культурної спадщини перепланування тощо. А також розказує про підвальні приміщення, через які проведено всі комунікації і які, з їхньої точки зору, «фактично доведено до руїн». Також вона повідомляє, що повний перелік порушень разом з фото- і відеоматеріалами буде надано незабаром, а вже за декілька годин пішли матеріали з фото. Ви, як суборендар, що можете сказати з приводу розігнаних фото по усіх ЗМІ і з якою метою це робилось?
З моєї точки зору, це — замовний матеріал! І їх було багато, аж шквал. Але всім відомо, що кінотеатр «Київ» є взірцем кінотеатрів. Все ж силами нинішнього орендаря з руїн не лише відновили приміщення, а й влаштували оснащення кінотеатру найсучаснішими технологіями, що, зокрема, відображено і у Вікіпедії. Тож говорити про «занепад» приміщень (показуючи підвал, що є бомбосховищем і куди ніхто не мав доступу, відколи почалася війна), коли з занедбаної будівлі, яка нікому не була цікава до 2000 року, зробили один з найкращих кінотеатрів, трошки дивно. І повинен наголосити, що ми, суборендарі, все ж чудово розуміємо: 20 років не помічали, як живе кінотеатр, і в один день — прозріли. До речі, повинен зробити офіційну заяву, що частина оприлюднених фото взагалі не з приміщення кінотеатру.
І, звісно, я не маю права радити колективу, але я б все ж, на їхньому місці, звернувся до суду із вимогою надати спростування по певних фото, бо читачі ж не в курсі, що їхніми емоціями вирішили маніпулювати. А от що саме зараз відбувається в приміщенні кінотеатру, важко уявити, тому що «ламати не будувати», такі самі дії відбувались і на спорткомплексі «Восход», де за дві години потрощили все, що встигли. Не можна виключати, що завтра будівля взагалі палахне, як центральний гастроном, або кінотеатр «Жовтень». Чітко відслідковується лінія боротьби саме за приміщення, а не за його наповнення.
Однією з претензій, яку озвучували ЗМІ, було невдоволення, що раніше у правому крилі будівлі колись розташовувався кінозал на 250 місць, а «Культурний центр» віддав його піцерії Mister Cat. Можете прокоментувати таку заяву?
Точно можна стверджувати, що кінозалу там вже не існувало більше 20 років. У 90 роках там був салон меблів. Рішенням сесії депутатів цільове призначення було змінено з салону меблів на заклад громадського харчування. Тоді влада просила наше підприємство увійти в реконструкцію кінотеатру як інвестора ЦМК і вкласти в аварійну Будівлю 586.519$ США, і ми вклали ці кошти. Цей фасад будівлі, вітражі, частковий ремонт приміщення кінотеатру, заміна електропроводки і таке інше. Всі чомусь думають, що кінотеатр «Київ» такий був завжди. Спустіться в бомбосховище, що під кінотеатром, і Ви чітко побачите, яким саме сьогодні мало б бути приміщення. За потребою, можемо надати звіти, оцінки, фото і поточний стан, в якому ми брали приміщення в 99 році. Що скажеш, сьогодні не вистачає 250 місць в правому крилі, а того, що будівля збереглася та існує завдяки нашим інвестиціям і інвестиціям Культурного Центру, визнавати відмовляються. Я розумію, що на завтра вигадають ще щось. Є банальне бажання привласнити чужий бізнес. Чесно, дивна ситуація, на форумі «invest in Kiev» мер закликає «будь-ласка, інвестуйте в Київ», я буду вашим особистим body-guard(ом), у той самий час знищує і відбирає ті інвестиції, що вже були зроблені підприємствами 20 років тому.
Неабиякий резонанс викликали і заяви, що «пожежна сигналізація в будівлі не працює — можливо, тому, що її не змінювали з 1954 року. Пожежні виходи з обох залів («Червоного» і «Синього») закриті дверима і гратами». Це не перебільшення?
А давайте поцікавимось цим питанням у представників пожежної охорони, яка цей об’єкт перевіряє ретельно, і, зважаючи на те, що кінотеатр відноситься до споруд, в якій постійно або тимчасово перебуває 100 і більше осіб, то він, звісно, завжди буде під пильним оком представників цієї структури. Та я все ж хотів би наголосити на іншому, логічному висновку: скажіть, яка нормальна людина, або структура, котра проводить оснащення кінотеатру найсучаснішими технологіями, вкладаючи не лише кошти, та не встановить пожежну сигналізацію? Це ж за межами здорового глузду. Та й Муніципальна охорона навіть пожежні гідранти перевірила, судячи по фото. Тож дозвіл на роботу точно існує. Тим не менш, у мене є підстави вважати, що справа зовсім не в «порушеннях», які озвучили в КП «Київкінофільм» (бо було б добре, аби журналісти проїхалися по тих кінотеатрах, які у них на балансі, і зробили фото, які б продемонстрували, які гарні вони господарники, чого варте закриття кінотеатру «Україна», який 1 жовтня 2018 року припинив свою роботу), і яким на баланс хочуть передати кінотеатр «Київ», а в тому, що комусь впало в око чудове приміщення. Тож, я переконаний, що попереду усіх чекають довгі судові процеси, а роботу підприємства блокуватимуть під будь-якими «добрими» намірами.
Так КП «Київкінофільм» якраз і є гарантом діяльності за призначенням, збереження та охорони цілісного комплексу. А Ви говорите, що вони нічого не гарантують, а кінотеатри, які у них на балансі, майже усі в жахливому стані. То чи може ця структура виступати якимось гарантом?
Гарантом може виступати лише президент і закон України. Все, що спостерігається за останні 20 років роботи, то можна лише стверджувати, що кожний керівник КП і КМДА має своє ОСОБИСТЕ бачення і вподобання. Хоча деякі останні тенденції в КП «Киівкінофільм» мені подобаються і я їх підтримую. Хоча б те, що кінотеатр «Флоренцію» готують до приватизації, і це — правильне рішення. Місту не потрібні збиткові тягарі і дотаційні КП. Платіть податки і створюйте робочі місця, це — моя позиція. А владі сьогодні, краще і головне — не заважати бізнесу, а ліпше — фінансувати колективи і молоді таланти, що здатні це кіно створювати.
Що ж до кінотеатру «Київ», то якби не рейдерство, а звичайний плановий стан — роботи вже б почались над втілення проекту щодо створення на базі кінотеатру «Київ» квокінг-центру блогерів і незалежних журналістських розслідувань. Але, як я чув останні новини, ідея створення – не відпала. Нині говорять про те, що після того, як буде відбито цю спробу рейдерського захоплення, перший Фестиваль блогерів і журналістських розслідувань відбудеться вже наступного року. Було б яскраво, якби це припало на дату захоплення кінотеатру. Місту ж потрібні незалежні ЗМІ.
Наскільки відомо, активісти і небайдужі громадяни висунули претензії і до міськадміністрації, і до нового орендаря, що новий орендар перетворить кінотеатр на майданчик для заробляння грошей, а некомерційне артхаусне кіно таки буде знищено. Що б Ви сказали з цього приводу?
На жаль, влада переконана, що у киян — коротка пам’ять. Особливо у тих, хто люблять інтелектуальні фільми, а не стрічки для прокату. А ви думаєте, чому така велика кількість людей стала на захист кінотеатру «Київ»? Бо люди добре пам’ятають кінотеатр «Довженка» на проспекті Перемоги, де колись проводилися тижні інтелектуального, італійського, французького кіно. Проте в грудні 2008 року Київрада дозволила знесення кінотеатру. Тож, якщо кінотеатр «Київ» відіжмуть, то малобюджетні фестивалі зникнуть назавжди (це, між іншим, визнають і ті активісти, які критикують попереднього орендаря), закидаючи йому обвинувачення щодо «ефективності і користі» розпорядженням майном громади. Проте, серед обвинувачень багато питань, на які, як мені здається, просто не хотіли отримувати відповідь. Звісно, не можна не погодитись з деякими звинуваченнями. Так, наприклад, винуватили у тому, що багато площі гуляє, а орендар не проводить ще якісь заходи. Але, якщо бути чесним, подивившись афішу, можна побачити, що кінотеатр «Київ» проводив понад 200 заходів на рік. Це за умови, що рік має 365 днів. А от щодо декількох заходів одночасно, то тут можу бути не точним, бо не маю права говорити за представників кінотеатру, але, мені здається, що декілька різних фестивалів одночасно — дещо неправильно, бо у кожного – своя публіка, і, можливо, це б проводило до дисонансу. Що ж до звинувачень, що, начебто, були надприбутки від суборенди, то тут — усіх ввели в оману. Було б чесно — підійти до суборендаторів і попитати. Вони б показали документи, і бажаючі дізнались би, що гроші йдуть до київського бюджету. Тож, я переконаний, що аби ті, хто висував звинувачення, були зацікавлені у збереженні артхаусного кіно, вони б прийшли до орендаря і поставили б свої питання і умови, а не стали б на бік структури, яка (а є таке припущення) взагалі всього лише ширма, бо коли почалися проблеми з продовженням договору, Сінема Сіті ще не фігурувало.
Та й ті ж активісти, що висувають звинувачення, розуміють, що новий орендар з його обіцянками — фікція, але при цьому, замість того, аби прийти до попереднього орендаря і вирішити усі питання, наче спеціально грають на боці того, хто, і з їхньої точки зору, теж знищить артхаустне кіно у «Києві». Хіба це не нонсенс? Адже проведення і вартість організації великих фестивалів підвищяться рівно пропорційно оренді КЦ. За таким принципом ДЮСШ треба перетворити в фітнес-центри, а з Філармонії зробити диско-клуб. Щодо збільшення залів, це взагалі маячня. Сьогодні Київ, як місто, посідає 13 місце в антирейтингу traffic index. Ви уявляєте собі цей транспортний колапс?! Хтось прораховував містобудівні умови і обмеження (можливість паркування і кількість відвідувачів, евакуаційні виходи, системи пожежогасіння і т.д.)? Але після слів Бориса Фуксмана в одному з інтерв’ю, де він говорить про перебудову в середині приміщення, хочу нагадати владі ще одну неприємну історію: 22 липня 2003 року на Великій Васильківськійобвалився фасад будинку № 37. Як констатували тодішні представники київської адміністрації, подібне могло статись через те, що мешканці могли робити усілякі перепланування. Тож, на місті мера я б не брав на себе такий тягар відповідальності.
Загалом, хочу нагадати усім, хто кидає звинувачення у бік колективу: кінотеатр, коли колектив туди прийшов, був у аварійному стані. І те, що нині сьогодні є, лише завдячуючи роботі цього колективу. А хто бував у кінотеатрі, той на усі ці «докази занепаду» – дивується, адже не можна проводити 200 заходів на рік, подекуди запрошуючи і іноземні делегації у споруду, що занепадає.
Раніше кінотеатр не був краще тих, які зараз стоять в розваленому стані або вже приватизовані. Завдяки низькій оренді і з’явилася можливість проводити кінофестивалі. Все ж просто порахувати. Наприклад, найгучніший Фестиваль «Молодість», який, до речі, і народився на базі кінотеатру «Київ», платить за проведення близько 350.000. Усю суборенду від орендарів до гривні кінотеатр переводить одразу ж на рахунок комунального майна.
Одним із акцентів із звинувачень є заява, що вартість оренди для «Синема-Центру» складає 2 мільйони 544 тисячі гривень на місяць — це в 54 рази більше, ніж платив нинішній орендар. Закидається наднизька орендна плата за користування цілісним майновим комплексом. Більш ніж 7 тисяч квадратних метрів «Києва» обходяться орендарю в 47 тисяч гривень на місяць. Для порівняння, орендарі кінотеатру «Жовтень» платять 230 тисяч гривень за 2,8 тисяч квадратних метрів. А Ви не в курсі, скільки насправді платилось до київського бюджету, і чи можливо, взагалі, на некомерційному та арт-хаузному кіно робити такі гроші?
Кінотеатр сьогодні разом з суборендарями ЦМК тільки оренди сплачує більше 270.000 грн на місяць. Додайте також податок на землю, який отримує місто, комунальні платежі, податок на прибуток, дистрибуція з кінопоказу і ліцензії, заробітна платня і податок з заробітної плати, утримування і прибирання прилеглої території, витрати на поточний ремонт, амортизація та відновлення обладнання і таке інше. Думаю, загалом до бюджету міста тільки надходить щонайменше 600-700 тисяч гривень на місяць. Ну і, звичайно, соціальна і культурна складова.
Якщо поставити за завдання заробляти кошти на фестивалях арт-хаузного та некомерційного кіно, звичайно, можна ставити крапку. Є другий варіант — зробити 3-4 дотаційних фестивалі за підтримкою КМДА, наприклад, Фестиваль муніципального кіно або щось за підтримки мера, чи примусити, наприклад, всі школи відвідувати якісь сеанси дитячого кіно в мертві години та закачувати бюджетні кошти через такі заходи. Коли є влада і бюджет, варіантів намалювати схему безліч.
Яка, на Вашу думку, юридична перспектива і позиція Культурного Центру в судах?
Знаю, що вже проведені консультації з кількома юридичними компаніями і всі підтвердили безсумнівну позицію Культурного Центру. Існує навіть практика Верховного Суду по аналогічних спорах.
Дуже багато порушень насправді, починаючи з першочергового права на подовження договору оренди, як закладу культури, відповідно до умов як діючого договору, так і Закону України про оренду комунального і державного майна, закінчуючи сьогоднішніми подіями, що несуть вже кримінальний склад. Уявіть, був навіть зареєстрований проект рішення депутатів Київської міськради, що взагалі за процедурою позбавляв можливості на проведення конкурсу, не кажучи вже про процедуру самого конкурсу і оцінку ЦМК. Що казати, якщо конкурс проводився навіть не на ЦІЛІСТНО-МАЙНОВИЙ КОМПЛЕКС, яким є кінотеатр Київ, а на нежитлову будівлю, яка, до того ж, НЕ ВІЛЬНА, а знаходиться на балансі товариства Культурний Центр.
Це приблизно виглядає так: підприємству передали аварійний потяг ще й з боргами за минулий ремонт для відновлення, його відремонтували і зробили взірцем парку, а директор ДЕПО вирішив передати його своєму куму та провів «прозорий конкурс». А після конкурсу, до потягу увірвалась муніципальна охорона, всіх викинула і заявила, що відтепер вартість ренти для цього потягу буде в три рази вищою, і у потяга вже новий власник, тому що керівництву ДЕПО так вигідно.