31 сутки под стенами Национального банка Украины. Движение «Финансовый Майдан»
Останніми подіями, що пов’язані із боротьбою руху Фінансовий Майдан, треба відмітити, що 20 березня Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті. Голова Комітету Сергій Рибалка зазначив: "Люди чекають вирішення цього питання більше року. Останніми тижнями частина з них живе під НБУ. Комітет завалений зверненнями про допомогу валютним позичальникам. Серед них є багато тих, хто чесно платив не один рік, а сьогодні вже не мають такої фізичної можливості, і в них забирають житло» (http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/106114.html).
Треба відмітити, що на сьогоднішній день є дуже багато інформації від засобів масової інформації, про те що одною з умов МВФ у наданні Україні траншу, що вже відбувся, було не вирішувати проблеми валютних позичальників, що суперечить цим умовам, які мають рекомендований характер, та ні як не стосуються стосунків між споживачами та фінансовими установами. Зокрема, требі також відмітити, за інформаціє на сайті НБУ всіх кредитів у валюті налічується тільки – 1,5% від усього обсягу наданих кредитів, що також суперечить інформації про, начебто, залежність вкладників від позичальників. (http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=36807&cat_id=36798)
Наразі є питання до Національного банку України. Чому заборонивши на законодавчому рівні споживче кредитування в іноземній валюті, банкам не заборонили залучення коштів від фізичних осіб в іноземній валюті? Адже нормативні вимоги Національного банку України передбачають збалансованість активів та пасивів банку не лише за сумами та строками, але і в розрізі валют.
Крім того, на сьогодні, повністю ігноруються запити до НБУ громадських організацій щодо суми кредитного портфелю банків, які продані з дисконтом колекторським та факторинговим компаніям. При цьому жоден з банків, який таким чином, без відому позичальників, відступив право вимоги за кредитом, не заявив, що проблеми в їхній діяльності пов’язані з продажом кредитного портфелю з дисконтом та списанням різниці. Так само без відповіді залишається питання щодо джерел фінансових ресурсів, за рахунок яких банки провели таке списання.
На рахунок меморандуму, який пропоную Національний Банк Украйни та Громадська Рада при НБУ. Вчора до мітингувальників, таки вийшов один з учасників Громадської Ради, він наголосив, що Національний Банк и Громадська Рада категорично ПРОТИ вирішення проблеми на законодавчому рівні, вони пропонують тільки меморандум. Проте, зважаючи на те, що значна частина банків, які мають найбільший портфель споживчих кредитів в іноземній валюті, не підтримала Меморандум, запропонований Громадською радою, банківська спільнота вирішила розробити свій варіант Меморандуму. Позичальники вирішили перевірити, як запустити механізм меморандуму у власній практиці, результат наступний: комерційний банк відмовився від проведення реструктуризації, аргументуючи, що меморандум не є ні законом ні нормативним актом Національного Банку України, відтак він має тільки рекомендований характер. При цьому, офіційна позиція Національний Банк України, на яку він посилається, від 04.08.2010 року: «за наявності у банку банківської ліцензії Національного банку і письмового дозволу на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальних ліцензій на весь період дії режиму валютного регулювання, надання кредитів (позик) в іноземній валюті на території України є правомірним» (http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=84160&cat_id=70780). Нагадуємо, що усі комерційні банки отримали банківську ліцензію тільки у 2010 році, що можна перевірити на сайті НБУ або на сайті Фонду Гарантування Вкладів. Виходить, що постанова Національного Банку України має вищу силу ніж Конституція України?
Надаючи комерційним банкам ліцензію на кредитування фізичних осіб-резидентів в іноземній валюті, Національний банк України, основною функцією якого відповідно до Конституції України та Закону України «Про Національний банк України» є забезпечення стабільності національної валюти, фактично зробив перші кроки до її підриву. Сама суть валютного кредитування полягає в отриманні позичальниками кредитних коштів в іноземній валюті для готівкових розрахунків за придбані нерухомість, товари та надані послуги на внутрішньому ринку країни. Крім того, кредити в іноземній валюті додатково служили засобами її накопичення у населення (отримання коштів продавцями нерухомості), що також впливало на девальвацію національної грошової одиниці.
Рух Фінансовий Майдан лишається під стінами Національного Банку України, допоки не буде вирішено проблему валютних позичальників на законодавчому рівні, та будуть прийняті наступні закони, 1558-1; 1531; 1560; 1559. Та будуть підписані президентом України.
Нагадуємо, 26 лютого майданчик Фінансового Майдану було зачищене правоохоронцями, подробиці розгону: http://gkbankov.org/ru_RU/rozgon-finmajdan/
Фото Звіти з місця подій: https://plus.google.com/photos/105991807906734170408/albums/6129874723968966897
Ustream: http://www.ustream.tv/recorded/60309693
Youtube: https://www.youtube.com/channel/UC6hGN1_2TfN9UGDg83EVwRw