Бандитизм Житомирського УБОЗу

979

Рано — вранці 21 лютого 2013 року до квартири молодого подружжя Івана та Ганни Верезумських подзвонили. Глянувши у монітор відеодомофона, Іван з дружиною не на жарт перелякались – під дверима, ховаючи обличчя, згуртувались 5-6 кремезних молодиків.

— Хто ви і чого вам треба?- запитав Іван.

— Дільничний міліціонер щодо ваших сусідів, — відповів один з візитерів.

— Наші сусіди порядні люди, — сказав Верезумський і відразу зателефонував до міліції по телефону «102».

Оперативний черговий порадив ні в якому разі не відчиняти двері, пояснивши, що справжні міліціонери так рано по чужих домівках не ходять.

Тим часом один з непроханих гостей відрекомендувався як «Паша з УБОЗу» і заявив, що прийшли вони для проведення обшуку і невдовзі почнуть виламувати двері. А до Верезумських вже поспішали адвокат Олеся Гордієвич з помічником Іваном Тичиною та оперативна група наряду міліції.

Ще трохи і двері квартири були б зламані, але, вчасно прибувши, наряд міліції підтвердив, що хулігани дійсно є співробітниками УБОЗу (Управління по боротьбі з організованою злочинністю). Іван відчинив двері і був миттєво збитий з ніг та причавлений головою до підлоги. Спочатку його били ногами, а потім, підвівши з підлоги і закувавши в наручники, лупцювали по ребрах – за те, що довго не відкривав двері. Тим часом до квартири безуспішно намагались потрапити адвокат з помічником, але міліціонери замкнули двері і відмовились відчиняти.

Під час обшуку УБОЗівці вилучали все, що блищить і шарудить — годинники, гроші з гаманця, ноутбук, травматичний пістолет з офіційними дозвільними паперами та інші речі. Перед тим, як щось забирати, радились по телефону з якимось «Станіславовичем», котрий вирішував, що вилучати, а що ні.

Згодом з`ясувалось, що цим парадом командував всесвітньовідомий начальник відділу УБОЗ УМВС України в Житомирській області Корнатовський Юрій Станіславович, зірка якого яскраво спалахнула на небосхилі світового інформаційного простору після того, як він з колегами гарно розважився у ресторані «Шашличний двір», де так напився, що вчинив стрілянину, поранивши кількох людей. Корнатовський , Корнатовський

Один з міліціонерів під час обшуку вказав Івану на справжню причину «шмону», запитавши, чи повернув він борг Олександру Олександровичу Руденку. Варто пояснити, що тесть Івана Верезумського втілював у життя великий бізнес – проект з будівництва багатоповерхового житлового будинку за адресою вул. Народицька, 20, але раптово загинув в автокатастрофі. Тоді й з`явився співчутливий благодійник Олександр Руденко, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Він майстерно втерся у довір`я до родини Верезумських і пообіцяв довести бізнесово — будівничу справу, яка супроводжувалась судовими суперечками, до переможного кінця. Прибуток очікувався чималий — не менше 3 мільйонів доларів. Стверджуючи, що на кожне позитивне вирішення важливих питань він витрачає десятки тисяч доларів, Руденко щоразу брав в Івана Верезумського розписки і невинно пояснював, що цей дріб`язок відшкодується після реалізації житлового будинку. Завдяки діяльності шустрого ділка Іван втратив і будинок, і очікуваний прибуток. На сьогоднішній день стосовно Олександра Руденка порушено кримінальну справу за ознаками шахрайства, а він, в свою чергу, намагається відсудити в Івана фіктивний «борг», використовуючи в якості аргументів ті самі розписки. Надзвичайно цікава інформація знаходиться тут: БІЗНЕС — ПРОЕКТ ВУЛ, НАРОДИЦЬКА, 20

А ще поінформовані люди кажуть, що Руденко та начальник УБОЗу – гарні друзі. Саме тому Верезумський слушно вважає, що ці обставини і стали справжньою підставою для внесення його прізвища до списків підозрюваних у скоєнні всіх злочинів на теренах Житомирської області.

Але повернемось до обшуку.

Не знайшовши нічого підозрілого, хулігани з УБОЗу незаконно, силоміць, попри протести адвокатів, запхали Івана в автомобіль і привезли в обласне управління міліції, де утримували його кілька годин, але на вимогу настирливого адвоката відпустили.

Іван звернувся по медичну допомогу в лікарню, де належним чином були задокументовані тілесні ушкодження – синці, забій коліна правої ноги тощо. І хоча відразу після обшуку біль в нозі майже не відчувався, то вже наступного дня він ставв нестерпним. Лише завдяки вчасній кваліфікованій допомозі лікарів Іван не став калікою.

Через декілька днів Верезумському повернули всі вилучені в нього речі (крім пістолета), взяли відбитки пальців і на цьому слідчі дії припинились.

Тим часом прокуратура порушила кримінальну справу за ознаками перевищення службових повноважень працівниками УБОЗу, наразі триває досудове розслідування.

Цікавий момент: УБОЗівець Іваницький в брудних подробицях зухвало розповідав Івану та Олесі Гордієвич про шлюбні гомосексуальні стосунки із своїм начальником Юрієм Корнатовським, який нібито виконує роль його дружини.

До наших рук потрапив документ, який свідчить про те, що жертвами обшуків повинні були стати ще 11 громадян — 9 з них ретельно обшукали, а двох чомусь «пожаліли». Я був шокований, переглядаючи список цих осіб. І не лише тим, що деякі з них мають дуже цікаві біографії, родинні та дружні зв`язки, навіть з керівним складом міліції. Спільна риса всіх підозрюваних – це їх заможність. Ці успішні підприємливі люди, декотрі з яких є власниками престижних автівок і мобільних телефонів вартістю понад тисячу доларів, ні за яких обставин не пішли б на вулицю грабувати перехожих заради напівпорожнього гаманця або мобільника «Соні Еріксон». Саме такі розбійні напади з пограбуваннями, які сталися 11 та 12 грудня 2012 року відносно трьох громадян – Давидюка, Палійчука та Дубравського і стали причиною складання списка підозрюваних осіб, до якого чиясь «дружня рука» додала прізвище Верезумського. У пограбованих, цитуючи міліційний рапорт, були викрадені наступні речі: мобільний телефон марки «Соні Еріксон», паспорт громадянина України на ім`я Дубравського І.І., його ідентифікаційний код тощо.

Цікаво, про що думав житомирський суддя Юрій Драч, виписуючи ухвали про обшуки?

Існує загальновідома практика, коли задля особистого збагачення правоохоронці «підозрюють» у скоєні злочинів саме тих, за чий рахунок хочуть поживитись. Схоже на те, що Іван Верезумський потрапив саме в таку ситуацію.

Але чому трапляються такі прикрі неподобства?

Відповідь дають дуже сумні, тривожні і красномовні відомості офіційної статистики: станом на 1 березня в Житомирській області не розкрито 78 вбивств і безслідно зникли 124 людини !!!

Такий стан речей можливий лише за однієї умови – якщо серця злочинцям зігрівають службові посвідчення співробітників правоохоронних органів.

Дивіться ФОТОГРАФІЇ

P.S.

Так відобразили міліційний бандитизм місцеві «бліц – журналісти» телеканалу 1+1 у програмі ТСН

Цю бадьору «жовту" міліційну версію радо поширили деякі «вєрноподданниє» житомирські інтернет – видання.

Кажуть, що УМВС України в Житомирській області закінчує роботу над рекламним роликом, в якому озброєні люди ходять по домівках, грюкають у двері і запитують: "Ви ще не були підозрюваними? Тоді ми йдемо до вас!" Від участі у зйомках відсторонили речницю обласної міліції Аллу Ващенко, тому що під час кожного публічного виступу її ніс збільшується на один міліметр — як у Буратіно, коли той брехав.

Далі буде ....

Віктор Котенко

svoboda.zhitomir.ua