Симфонія Петра Порошенки: Розгін Майдану. В двох частинах
Майдан розігнали. Нині по ньому активно їздять охайненькі машинки, а комунальні служби столиці старанно латують дорожнє покриття, готуючи місто до параду на честь Дня Незалежності України. «Майдан» стерли з лиця Києва, жорстко та цинічно, образивши людей, які вибороли свободу та незалежність від влади януковичів для мільйонів українців, ціною неймовірних зусиль та життів, при цьому не виконавши жодної з умов, проголошених під час протистояння. Влада януковича пала, опозиція перетворилися на нову Владу і забула про те, як із піною у рота обіцяла знайти та покарати винних у кривавих подіях на Грушевського, Інститутській та запевняла у повному перезавантаженні шляхом люстрації.
Морально понівечені активісти не втратили б своїх позицій, адже готові були стояти до кінця, але їх в чергове обдурили обіцянками зберегти містечко на пішохідній зоні та навіть виділити територію на Трухановому острові. Натомість вони отримали потік звинувачень в алкоголізмі, крадіжках, зберіганні та використанні зброї. Нова влада використала адмінресурс та бюджетні кошти на гвардію тролів за для того, щоб сама ідея Майдану та його учасники асоціювалися у суспільстві виключно з нетрями та андеграундом.
Минуло 10 діб з моменту, коли востаннє горіли шини, наче «набат», скликаючи киян на допомогу, а в пресі не з’явилось жодної згадки про подію, яка сколихнула увесь світ та змінила статус українців в очах світової спільноти. Спитаєте, чому? Відповім: «Буржуазна революція» відбулася, Майдан виконав свою роботу та має піти в минуле.
Початок. Як готували розгін Майдану?
Судячи з усього, ідея розігнати Майдан прийшла Петру Порошенку напередодні проголошення результатів виборів: 25 травня, коли він був абсолютно впевнений у своїй перемозі. Те, що привело його до влади, мало бути знищеним, адже становило загрозу контролю ситуації. Але існувала проблема: свого часу Порошенко називав себе гучним словом «майданівець», тому відверто розігнати Майдан він не наважувався. Крім того, міжнародна спільнота визнала Майдан унікальним явищем, в тому числі лідери США та Європи. Ментально він був готовий це зробити ще в день інавгурації, коли пообіцяв провести церемонію поряд із народом, як у свій час зробив його кум Ющенко, відпускаючи в небо білих голубів на центральній вулиці країни, але реалізував її в більш гламурних умовах, забувши про народ. Це і стало інтродукцією до майбутньої симфонії «Розгін Майдану», вдало «віддиригованої» новопризначеним головою Секретаріату президента Борисом Ложкіним. До речі, з моменту інавгурації Петро Олексійович більше ніколи Майдан публічно не згадував, а Ложкін, колишній голова потужного медіа-холдингу, вправно розписав партитуру симфонії, а його тролі, як по нотах, почали активно промивати мізки українцям, дискредитуючи ідею народного повстання. Свій внесок у поширенні негативу про майдан в медіа внесли і нардепи Юрій Стець та Святослав Циголко.
Брудну місію, водночас партію першої скрипки, було запропоновано боксеру Віталію Кличко, який за розгін Майдану отримав передплату у вигляді крісла Голови КМДА, а за відмінне виконання: квоту в призначеннях на посадах голів райадміністрацій та допомогу «УДАРУ» в формуванні необхідної кількості голосів на парламентських виборах.
Симфонія Порошенка передбачала декілька актів програми ліквідації, а її інтермедією мало стати масоване інформаційне вприскування негативу до ЗМІ та соціальних мереж в період з останньої декади липня по першу декаду серпня. Згідно із свідченнями чиновників КМДА та деяких депутатів Київради, дата розгону була призначена на перші числа серпня. Чиновники вагалися щодо винесення рішенні на користь або повного розгону Майдану, або все ж таки збереження маленького «фейкового» містечка.
А Ложкін, в свою чергу, гротескно «розкатав» в кишеньковій пресів: історію майданівського сотника Ведмедя - Анатоля Жорнового, звинуваченого в дерибані, згадали постріли Правого сектору під рестораном «Мафія», копійчану історію коменданта Майдана Богдана Дубаса, декілька історій про рейдерство в Києві тощо. Крім того, голова Адміністрації Президента змусив олігархів-власників ТВ каналів крутити в прайм-тайм негативні сюжети про Майдан.
Паралельно на Майдані з’явились агенти, завданнями яких були провокації, розхитування та підкупи сотників. Подейкують, що у підготовці та впровадженні провокацій брали участь навіть саме ударівці, які приносили вибухові пакети, контролювали викрадення людей, підкидання трупів та завозили партії безхатченків. Все це робилося з метою формування у киян стійкої відрази до Майдану – клоаки для непотребу, забуваючи про те, що, окрім наметів мешканців містечка, які вони так ненавидять, на Майдані розміщувались ще й мобілізаційні намети, з яких щоденно в АТО, в складі батальйону Донбас, Айдар та УНА-УНСО відправлялось від 50 до 100 бійців.
Згодом процес інформаційного зомбування подіяв, кияни почали ділитися враженнями про Майдан, використовуючи заготовлені ідеологічні штампи, на кшталт: бомжатня, алкосотня, геть забувши про те, що саме на цій алкосотні трималася вся самооборона, саме вона тягала плитку для оборони, прибирала Майдан та жбурляла в наступаючий «Беркут» пляшки з коктейлями Молотова.
Я в жодному разі не хочу ідеалізовувати деяких майданівців та закривати очі на кришування незаконного бізнесу з боку провокаторів, пияцтво тощо. Але, те що зробила влада, роздувши брудні історії до масштабів екологічної та ідеологічної катастрофи - це незрівнянно більший злочин – зрада народу країни.
Кульмінація – силовий розгін Майдану
Головну скрипку Кличко зіграв разом із дуетіно: першим заступником голови СБУ Юрієм Артюховим та головою Київської міліції Олександром Терещуком, впровадивши третій – силовий етап розгону Майдану.
За декілька днів до розгону Кличко, який останнім часом доволі часто звертався до діалогу з Майданом, домовився з сотниками про звільнення проїжджої частини, при чому акцент робився на вулицях Михайлівській, Городецького та Хрещатик. Говорили про Інститутську, натякаючи на бажання президента вільно пересуватися до резиденції. Але Інститутська, згідно із позицією активістів, як шана до загиблих побратимів, мала залишитись пішохідною. В результаті домовленості майданівці пообіцяли звільнити проїжджу частину трьох зазначених вулиць, а Кличко натомість не зачищати Майдан.
Користуючись тим, що Кличко має репутацію людини слова, та розслабивши повстанців, 7 серпня Ложкін запустив на Майдан групу провокаторів у вигляді батальйонів Київ 1, Київ 2, які частково були підтримані розформованим «Беркутом». Таким чином, диригент Ложкін провів генеральну репетицію останнього акту симфонії Порошенка на сканування проблем, які могли б виявитися під час серйозного штурму Майдану. За для цього ДАІ блокувало рух транспорту, а на сусідніх вулицях розташувалися 4 автозаки, купа прибиральної техніки, близько 40 міліцейських автомобілів та пожежні. Стало зрозумілим, що операція буде серйозною, а у майданівців виникло стійке відчуття де-жа-вю. Єдине, що відрізняло акцію Порошенка від «януковичевської», це те, що за януковича, напередодні події, на Майдан завітав судовий виконавець. Комунальники, підконтрольні Кличко, порушуючи 36 статтю Конституції України про мирні зібрання, під прикриттям придворних батальйонів, зачищаючи Майдан, вивозили та грабували майно повстанців! Захищаючись, люди почали палити шини, почалося протистояння. На щастя для Порошенка, більшість вправних бійців, залишивши побратимів контролювати виконання обіцянок влади на Майдані, відправилися в АТО. На території збереглися здебільшого поранені взимку небагаточисельні сотні.
Майдан почав палити шини у відповідь на наступ підконтрольних владі озброєних батальйонів та комунальників. Учасники протистояння зброю не використали, але гучними покликами змусили відступити нападників. Але, здається, лише присутність закордонних ЗМІ не дала перетворити Майдан на побоїще.
За 40 хвилин після закінчення невдалої операції в підконтрольних Ложкіну ЗМІ та соцмережах почали з’являтися фото начебто знайденої на Майдані зброї та вкрадених у когось золотих виробів (шкода, не було знімків ощасливлених власників). Незрозуміло тільки, чому під час вилучення вогнепальної зброї не складалися протоколи та зброя не ідентифікувалася, не запрошувалися поняті? Крім того, згідно із Кримінальним кодексом, в рамках зберігання таємниці слідства, вилучені докази злочинної діяльності майданівців мали б зберігатися в таємниці до кінця слідства та винесення вироку. Виходить, і тут відбулося порушення Закону. Хіба про це наш шановний президент Порошенко, який першим має діяти правовими методами у правовій державі, не знав?
Відповідальні за зачистку Майдану знали про те, що пауза, після невдалої спроби 7 серпня, тривалою бути не може, але вичікували ситуацію, спостерігаючи за реакцією громади на фейки про Майдан, вкинуті у ЗМІ, та побоюючись прибуття обіцяного підкріплення з зони АТО. Паралельно з цим, не чекаючи, поки Майдан оговтається від нападу, підконтрольні Ложкіну кореспонденти активно снували територією містечка, вишукуючи жовті новини, а також фотографуючи та запрошуючи до коментарів виключно бомжів та неадекватів.
На 8 серпня картина стала зрозумілою. Підкріплення не буде, а агітаційний грунт, підготовлений Ложкіним, досяг необхідної консистенції. Тож, ударівцям у різний спосіб (подейкують, навіть пропонувалося по 500 грн. за 1 годину участі у суботнику) вдалося зібрати декілька тисяч охочих прийняти участь у прибиранні території Майдану, які і закінчили брудну роботу під прикриттям близько 3 тис. міліціянтів, що ховалися на задвірках прилеглих до Майдану вулиць. Крім того, Майдан зачищали ті самі підконтрольні владі батальйони та комунальники, під помаранчевими жилетами яких були броніки! А тітушки-спортсмени, які ще взимку хазяйнували в Маріїнці та підтримували януковича, тепер із задоволенням підпалювали намети майданівців.
Знаючи нерішучий характер Кличка, Ложкін випустив на арену «провокаторську сотню», яка закидала коктейлями Молотова намети майданівців з боку вул. Михайлівської.
Майдан зачистили. Меморандум з п’яти пунктів, підготовлений напередодні майданівцями при посередництві ОБСЄ та начебто підтриманий Кличко, підписаним не був.
Не зважаючи на те, що впродовж ще трьох діб опісля розгону Майдану поблизу Жовтневого палацу розміщувалась станція прямої трансляції 5 каналу, президент Порошенко навіть не прокоментував те, що сталося, поклавши всю відповідальність на Кличка, київське СБУ та міліцію. Кличко, незважаючи на домовленість про збереження наметового містечка на пішохідній зоні, зі сцени Майдану проголосив про доцільність його ліквідації.
Натомість, відсутність Майдану відразу позначилась на якості голосування депутатів ВР, які з того часу не спромоглися проголосувати ані Закон про вибори, ані якісного Закону про люстрацію.
Виникає питання, чому Порошенко не надав можливості зберегти повстанцям маленький, розташований на пішохідній зоні Майдану, клаптик свободи волевиявлення та демократії? Тому що нестерпно жадав проведення рафінованого параду на Честь незалежності України під час кровопролиття на Сході країни, прирівнюючи свій вчинок до вчинку Сталіна в 1943 році, який, вимагаючи звільнити Київ до 7листопада, втопив в Дніпрі близька 1 млн. людей? Порошенко ж, у свою чергу, форсуючи операцію на Сході, начебто планує звільнити Донецьк або Луганськ якраз до Дня Незалежності України. Як результат, кількість смертей та поранень бійців АТО за останніх два тижні співставна з половиною постраждалих за весь попередній період.
Або в Порошенка є більш глибока та обґрунтована мотивація… Про це в наступному матеріалі.