Розслідуймо чи стріляли в хлопця за футболку

Минулого четверга до «Свідомо» звернувся один з найбільш активних зараз організаторів вуличних протестів Олександр Данилюк. Він попросив перевірити історію, яку спочатку передрукували усі сайти, а потім почали ставити під сумнів у соцмережах - що активісту його Спільної справи прострелили руку за те, що йшов у футболці «Спасибо жителям…».

Ми взялися за справу з двох причин. Якщо Данилюк справді вигадав історію зі стріляниною - люди, які його підтримають, мають про це знати. Якщо ж все було саме так, як розповідає ініціатор "Дня гніву" - про це має знати все суспільство і вимагати від міліції розслідування.

Почалося все з зустрічі з самим постраждалим. Щоб Ви могли зробити власні висновки, ми викладаємо розшифровку розмови з помітками, що і як ми перевіряли.

Хто ти є?

Я Андрій (називає прізвище і одразу просить його не вказувати). В мене батько щойно вийшов з кардіології і я не хочу, щоб він про це дізнався. Я вчитель географії був колись. Але з викладанням не склалося. Тепер я громадський діяч. Учасник націоналістичного руху. Якщо можна - теж не називайте якого, нашим активістам зараз вистачає проблем з міліцією. Сам з Кривого Рогу, але вже багато років там не живу. Останнє літо провів у Карпатах.

(Перевірка «Свідомо»: У київському осередку націоналістичного руху, про який казав хлопець, нам підтвердили - Андрій і справді їхній активіст. Проти інших активістів тривають судові процеси за звинуваченням у тероризмі).

Як все це сталося?

19-го вересня я вийшов з метро Контрактова і рухався до офісу. Перед тим, вирішив прогулятися Подолом. Повертав на вулицю Фрунзе, там якраз праворуч будівництво - пам’ятаю, бо якраз проходив позв навіс, тут бачу - переді мною стоять двоє і щось говорять. В мене звичка така - я завжди гуляю з плеєром у вухах, тому що вони хотіли - спочатку не зрозумів. Тоді я знімаю навушники і тільки й чую: «Знімай» і тичуть на футболку. А другий щось таке: « Не жме? Знімай давай!».

А що за футболка?

Спасибі жителям Донбасу…за президента ананаса.

У суботу, 24 вересня на матчі Динамо-Шахтар фанатський рух ультрас намагалися зробити другу серію акцій проти репресій. На гру вболівальники прийшли у чорних футболках і розтягнули плакат "Любити свій клуб і свою країну - не злочин!". Але, як говорять учасники руху, правоохоронці втілити ідею повністю не дали

І що ти?

Ну в якій формі вони запропонували, в такому стилі я їм і відповів хлопці: «йдіть з миром, по своїй адресі». І почав обходити їх праворуч. Роблю пару кроків, розвертаючись чую хлопок і страшенний біль у руці. Не схожий ні на що - я вже кілька разів ламав руку, але такого не було. Тому я одразу притиск до себе руку і почав втікати.

Вони не гналися за тобою?

Я не обертався, чесно. Я не знаю. Я навіть зараз точно не опишу, як я звідти втік.

Як вони виглядали?

Трохи вище за мене (сам Андрій приблизно 160 сантиметрів на зріст), років по 30, а може трохи більше. Одягнені у вітрові темні і джинси - це все що я запам’ятав. Я на них взагалі не звернув уваги - посередні два хлопці і все. Розмовляли російською мовою і активно матюкались.

Тверезі були?

Так. Принаймні я нічого не помітив. Скажу так, проходячи по вулиці повз - я на них би уваги не звернув.

І куди ти від них тікав?

До офісу. Прибіг і одразу набрав Сергія (ще один учасник Спільної справи). Він приїхав, приніс все що треба - і почав промивати руку.

(Перевірка «Свідомо»: Ми знайшли свідка цієї телефонної розмови. Ігор Гаркавенко, активіст Податкового майдану, був поруч з Сергієм, коли йому на мобільний зателефонував Андрій).

Що було з рукою?

Дірка, крові небагато. На футболці залишилася пляма, але я вже відмив. Я просто знаю, що з такими ранами головне гарно зажати поранення, навіть не має різниці - чи брудна тканина чи ні, прибігти і когось покликати.

Це рука Андрія на четвертий день після поранення. Запалення вже трохи спало, тому що попередній хірург поставив дренаж

Ви викликали швидку?

Ні. Ми з Сегрієм замотали руку і поїхали в 15-ту лікарню, що за корпусом Києво-Могилянки. Там нас одразу направили на рентген - до лікарні, що на Мостицькій, 9. Там зробили знімок і щеплення від правця.

Чому у довідці написано колота-рвана рана?

Діагноз був такий, як я сказав. От вони і написали.

(Перевірка «Свідомо»: Щоб перевірити версію Андрія про поранення ми звернулися до незацікавленого експерта - лікаря-хірурга однієї зі столичних лікарень. Сказали, що Андрій - наш родич.

- Лікарю, скажіть, що то за поранення. Бо каже, що сам, а я йому не вірю, - навмисно обманюю лікаря для чистоти експерименту.

- Схоже на стріляну рану, але пройшло вже багато часу, - спочатку сумнівається хірург і просить принести перший знімок.

Наступного дня до його кабінету приходжу з усіма довідками і тим самим знімком. За дві хвилини хірург робить свій висновок: «Рану вже чистили і звісно великий проміжок часу. Але з упевненістю у 80% можу сказати - рана стріляна. І стріляли не впритул і чимось дрібненьким»).

А питали, що сталося насправді?

Та вони і так зрозуміли, просто коли подивилися на мене.

Чому не заявив до міліції?

В мене просто принципова позиція, я не звертаюсь до міліції, в органи влади - тому що вважаю цей режим внутрішньою окупацією. Одні до кого я звертаюсь - це лікарі.

Але міліція сама прийшла до мене. Наступного ранку (20 вересня, вівторок) десь о 9-ій ранку, дзвінок в двері офісу, прийшов дільничний - вони самі знали де мене шукати. З ним був ще опер, попросили піди на місце злочину. Туди, на місце де все сталося приїхала слідча група. Вже там мене почали питати: «Що ти від нас хочеш?». «Чому не пишеш заяву?», «Де гільзи?», «Де кров?».

(Перевірка «Свідомо»: Те, що на місці злочину міліція не знайшла ані куль, ані крові - ще не доказ, що там ніхто не стріляв. Хірург підтвердив, що поранення зроблене маленькою кулею - міліметри 4 у діаметрі. Якщо припустити, що це патрон Флобера - історія Андрій сходиться. По-перше, куля пройшла крізь рану - тому тканина опалена і крові, відповідно, було мало. По-друге, після пострілу куля могла розплавитися, тому її і не знайшли).

Що ти на це відповів?

Я Вас не викликав, я вам не довіряю у світлі останніх подій. А вони мені знову: «Що ти від нас хочеш?». Я кажу: «Нічьо». Я написав відмову. Вони сказали: «Всьо - свободний». В цей же день на сайті МВС Києва з’явилося, що я від них нічого не хочу. І ця версія про перфоратор.

Таку саму футболку, як тримає Данилюк, має і Андрій

На цьому історія з міліцію не скінчилась. Так?

Ні. Ми вже наче розстались з ними. Вирішили їхати до лікарні, коли знову дзвонить замначальник слідства - і просить нас під’їхати. Там застрягли ми десь на три години. Розмову з нами вів начальник карного розшуку Подільського району майор Олександр Білоус.

До кабінету постійно заходив ще один молодий міліціонер. Наглий такий, грубо вимагав, по типу, дай телефон, ми перевіримо чи не крадений. Коротче, дивно все там було.

Почали мене переконувати, що я не правий. Казав: «Я в цьому розбираюсь, такого не може бути. Подумай, може тебе попросили це зробити. Може ти сам стріляв, або хтось - давай ти ще подумаєш».

(Перевірка «Свідомо»: Міліція по факту публікації в медіа відкрила кримінальну справу. Те що хлопців кілька разів викликали до міліції нам підтвердив начальник відділку Олександр Білоус. Натомість майор міліції переконує: він не впевнений чого хлопці хочуть - з одного боку, заяву до міліції не пишуть, з іншого - публічно заявляють про постріли

Білоус сподівається, що розібратися допоможе результат судово-медичної експертизи. А поки у версію про стрілянину не вірить: «Ось і у мене простріляна рука. І я не раз бачив простріляні руки. А в цій історії - все чепуха»).

Чим закінчилась ця зустріч?

Мене направили на судово-медичну експертизу. Жінка, яка нас там прийняла дивилася спочатку на камеру, де через екран все показувалося. Потім вже чоловік прийшов і почав щось роздивляться в мікроскоп. Подивився і давай жартувати. «Ой, як замічательно і класно», я питаю: «Доктор, Ви про що?». Він з такою посмішкою: «Йдіть подивіться». «А що ж там класного?». «Класно, що в мене такого немає».

Щось дістав з рани , але я не дивився особливо. Потім помічниця принесла скельце довге з якоюсь рідиною. Він туди щось поклав - і каже: «Добре, я знайшов тебе порох».

Де довідка?

Буде за 10 днів після аналізу. Стільки треба, щоб провести експертизу. Але заключення направлять до міліції.

(Перевірка «Свідомо». Ми з’їздили в міське бюро судово-медичної експертизи, де кілька днів тому брали аналіз у Андрія. Там ми відшукали лікарів з прізвищами, які згадував у своїй розповіді хлопець. Один з цих експертів у приватній розмові підтвердив версію про порох у рані.

- В нього стріляли?

- Не правильно поставлене запитання.

- Зрозумів. Чи рана вогнепальна?

- Так).

«Свідомо» буде і далі слідкувати за справою Андрія і допомагатимемо хлопцеві долікувати руку.

За матеріалами: svidomo.org