Правозахисника засудили за міліцейський злочин

Нагадаємо, ніяких державних та комерційних секретів Ф. не вивідував, та й не збирався цього робити. Він всього-на-всього, побувавши на прийомі в керівника апарату Кіровського райсуду, таємно зафільмував цей захід своєю хитрою ручкою, а потім вчинив те ж саме у канцелярії Кіровоградського райсуду. Попався ж Ф. на використанні шпигунської штуковини у ході судового засідання у Кіровському райсуді, де виступав як правозахисник, — головуючому судді здалися дивними його маніпуляції із авторучкою, і він відібрав цю річ та передав її в прокуратуру. Там організували дослідження цього предмета фахівцями. Спеціалісти виявили в ньому мініатюрну відеокамеру, а на її носієві — деякі файли, зокрема записи розмов з працівниками судів.

За це правозахисника вирішили покарати. Знайшли й відповідну норму в законі — статтю 359 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Чи не головним доказом злочинної діяльності Ф. став висновок спеціаліста про те, що вилучений пристрій «є спеціальним технічним засобом негласного отримання інформації (негласного фото- , звуко- та відеодокументування)».
Кримінальну справу стосовно «шпигуна» розглядав Кіровоградський районний суд.

Ф. категорично не визнавав себе винним у скоєнні карного злочину, хоча й не заперечував, що, відвідуючи будинки правосуддя, користувався відеокамерою під виглядом кулькової ручки. Ф. доводив, що фіксував розмови із судовими працівниками винятково з метою збирання доказів порушення його прав як громадянина України. А ще правозахисник наполягав на тому, що суддя Кіровського райсуду свавільно забрав у нього ручку, а це, мовляв, порушення його права на користування приватною власністю.

Та в суді Ф. не повірили і дійшли висновку, що він сам віддав головуючому ручку. Визнавши правозахисника виним, йому призначили покарання у вигляді п'яти років ізоляції від суспільства. Та, згідно із цим же вироком, до в'язниці Ф. мав потрапити лише тоді, якщо протягом трьох років ще раз попадеться на використанні шпигунських пристроїв чи на іншому злочині.

Ф. такий фінал розгляду не влаштував, і він подав апеляцію. Нещодавно в його історії розбиралася колегія апеляційного суду області. І знайшла в тому, як Ф. притягали до кримінальної відповідальності, чимало порушень. У тому числі й таке: фігурантові справи висунули неконкретне обвинувачення, не вказавши, якими його діями які суспільні відносини було порушено.

Крім того, в апеляційному суді виявили, що Кіровоградський районний помилково визнав Ф. порушником закону «Про оперативно-розшукову діяльність», оскільки цей закон регулює діяльність лише спеціальних суб'єктів (оперативних підрозділів МВС, СБУ тощо), які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а Ф. таким суб'єктом аж ніяк не є.

З огляду на це вирок стосовно Ф. скасовано, а справу передано в прокуратуру Кіровоградського району для організації додаткового розслідування.

По материалам законъ.com