Польское Евро-2012: «Наш единственный соперник — неумолимое время»

393

На тиждень раніше, ніж відкриття реконструйованого НСК "Олімпійський" у Києві, у Варшаві відбувся День відкритих дверей на новозбудованому Національному стадіоні. Тисячам полякам показали в дії рухомий дах. Водночас, їх зустрів бетон на місці, де мав бути газон.

Це вже друга масова екскурсія на головний стадіон Польщі. Можливо, такими акціями організатори польської частини чемпіонату намагаються компенсувати у очах громадян значне відставання у здачі стадіону в експлуатацію.

Ще в травні обіцяли роботи завершити ось-ось − до 30 червня. У серпні мало відбутися урочисте відкриття, у вересні – перший футбольний турнір. Проте згодом дедлайн перенесли на листопад, а відкриття на лютий-березень 2012 року.

Одна з причин – під час перевірок виявили дефекти при монтажі каскадних сходів, що могло загрожувати безпеці глядачів.

Інші три стадіони, на яких відбудуться матчі Євро-2012, на півночі країни − в Гданську, на заході – у Вроцлаві, та в центрі –у Познані − вже здані в експлуатацію. Проте вдалося це зробити не без проблем.

Польські особливості: брак олігархів, визнання помилок та відкритість

Одразу після оголошення у квітні 2007 року господарів Євро-2012, говорилося про значні інфраструктурні переваги Польщі (як член ЄС країна отримує кошти з європейських фондів).

Звучали не лише прогнози, що поляки швидше здадуть усі основні об’єкти, але і припущення, що Польща, щоб не ризикувати, відмовиться, раптом що, від спільного з Україною проведення чемпіонату.

Однак у поляків теж не все просто. І проблема не так фінансова, як організаційна – не вдалося опанувати часові рамки. Серед причин називають погодні умови, фінансову кризу та не завжди добросовісних підрядників.

Через відставання від графіків владі доводилося розривати угоди з підрядниками у розпал виконання робіт. Так, це було зроблено наприкінці 2009 року із стадіоном у Вроцлаві (стадіон здали в експлуатацію у вересні цього року).

Також навесні розірвали угоду з китайською фірмою, яка будувала автобан між Варшавою і німецьким кордоном. Фірма почала вимагати від держави додаткових коштів, ніж були затверджені угодою (сьогодні експерти піддають сумніву, що траса буде повністю готова до чемпіонату).

Як і в історії з варшавською ареною, передчасно було анонсовано перший матч на стадіоні у Гданську. Він мав відбутися на початку червня цього року, а відбувся аж в середині серпня.

Спочатку з термінами не встигали будівельники, згодом ще й державна пожежної служба зробила негативні висновки щодо готового стадіону.

До речі, організатори єврочемпіонату у Польщі пообіцяли покарати підрядників у Гданську за зриви графіків штрафом до 70 тисяч доларів за день затримки (наразі точну суму визначає спеціальна комісія). Припускають, що оштрафують згодом і будівельників стадіону у Варшаві.

Ще цікавіша ситуація із стадіоном у Познані. Його відкрили найпершим – у вересні минулого року , але після урочистої церемонії місцеву владу ще зобов’язали вдосконалити систему евакуації глядачів та мережу харчування.

Виникли  і проблеми з газоном, його за останній час, за повідомленням Polska Agencja Prasowa, міняли п’ять разів.

А влітку прокуратура взялася за розслідування щодо ймовірних зловживань при реконструкції познанської арени. Зокрема, існують підозри у прозорості  тендеру на визначення підрядника для облаштування приміщень всередині трибун.

Також під час реконструкції, нібито, замінили мінеральну вату на полістирол, що не було передбачене проектом, тим самим не за призначенням використали понад 2 мільйони євро. Крім того, забудовників підозрюють у неефективному використанні коштів на проведенні освітлювальних робіт.

Але, власне, відрізняє українців і поляків у підготовці до чемпіонату те, що останні не так бояться визнавати свої прорахунки.

Зокрема, ще навесні організатори польського Євро визнали, що не встигають з реконструкцією одного аеропорту та будівництвом усіх запланованих автодоріг – замість трьох тисяч кілометрів прогнозують здачу лише половини. І що цікаво, виглядає, що особливої катастрофи в Польщі у цьому не бачать.

Спокійніше ніж в Україні ставляться там і до критики з боку медіа. Прем’єр Дональд Туск навіть якось подякував журналістам за їх активність, зокрема за своєчасне виявлення проблем щодо реалізації проектів Євро-2012. На його думку, медійна критика стимулює виконавців більш відповідально ставитись до своєї зобов’язань.

Правда, в польських медіа не зустрінеш масової критики з підозрами у корупції чи відмивання коштів під час підготовки до чемпіонату.

Адже різниця між поляками і українцями там полягає в тому, що там тендерів (одна з обов’язкових процедур при державних закупівлях) в ході будівництва об’єктів Євро-2012 ніхто не відміняв, як це було зроблено в Україні.

Водночас, польський Сейм прийняв закон, який загалом спрощує паперово-бюрократичні процедури з інвестуванням коштів у об’єкти Євро-2012.

Натомість, серед критики журналістів навіть можна знайти порівняння із стадіоном у Донецьку. Окремі журналісти захопилися парком, що збудований біля "Донбас-арени" і невдоволені, що поруч з варшавським стадіоном буде суцільний щебінь.

Хоча, при цьому, поляки розуміють – у них немає олігархів, які би могли дозволити розкіш самостійно збудувати стадіон і прилеглу до нього територію.

Так, Національний стадіон у Варшаві, який відкриє фінальну частину Євро-2012, повністю фінансується з державного бюджету. Стадіони в інших містах – на третину з центрального бюджету, решту – з міського.

Що цікаво, варшавський стадіон, як і київський, вражає своєї ціною. Це близько 500 мільйонів євро. НСК "Олімпійський", за даними Колеснікова, – 560-585 мільйонів доларів.

Тобто київська арена за вартістю навіть дешевша. При тому, варшавський розрахований на 55 тисяч місць, київський – 70 тисяч. Але НСК "Олімпійський" реконструювали, а у Польщі ж збудували новий, розібравши повністю попередній.

Інші три польські стадіони у кілька раз дешевші. Вартість кожного – від 160 до 220 мільйонів євро. При тому, спочатку ціну для познанського називали значно меншу, оскільки там проводилася лише реконструкція.

 Адам Олкович – автор Мар’яна П’єцух

Більш відкриті поляки і в доступі до інформації. Автору двічі вдалося побувати на варшавському стадіоні під час будівництва і постійно там зустрічати невеликі екскурсійні групи.

Для зацікавлених осіб, за попереднім узгодженням, на демонстрацію будови відводили один день на тиждень.

Доволі легко йдуть на зустріч гостям в офісі Оргкомітету з підготовки Польщі до Євро-2012.

Замість домовлених 20 хвилин голова Оргкомітету і віце-президент Національної футбольної федерації Адам Олкович провів з автором близько години.

Потім ще запропонував провести екскурсію у офісі Оргкомітету, що знаходиться в одному з численних варшавських хмарочосів.

Головні питання стосувалися прозорості витрат Польщі у підготовці до Євро-2012 та причини зриву графіків, а також оцінки готовності України.

"Публічні обіцянки польського уряду не будуть повністю реалізовані"

- Куди були спрямовані основні кошти в рамках підготовки до чемпіонату у Польщі?

- Підготовка до Євро-2012 не лише через вимоги УЄФА, але і згідно з потребами нашої країни, вимагала великих коштів. Це близько 20 мільярдів євро.

Це будівництво чотирьох практично нових стадіонів, а також реконструкція ще двох стадіонів (загалом у Польщі взялися за шість стадіонів, оскільки спочатку домовлялися, що в кожній країні буде по шість міст-господарів Євро-2012 – прим. Авт.) Загалом, це близько 1,5 мільярда євро.

Далі – це будівництво автобанів та експрес-трас. Ми будуємо близько тисячі кілометрів автобанів та стільки ж експрес-трас (також в планах ще тисячу доріг іншого типу – прим. Авт.).

Наступна площина інвестицій – модернізації шести аеропортів. Насамперед, йдеться про будівництво нових терміналів для обслуговування пасажирського потоку, розширення і збільшення злітних смуг і територій для стоянок літаків, доріг до злітних смуг.

Ще один напрямок, великий і важливий, – це модернізація залізничного транспорту. Ми покращуємо якість залізничного полотна, щоб досягнути європейського стандарту швидкості потягів, який становить 160 км/год. Також ремонтуємо і модернізуємо п'ятнадцять залізничних вокзалів.

І ще одна важлива площина – це безпека. Тут менше йдеться про додаткові інвестиції, хоча окремі служби отримають нові прилади для забезпечення зв’язку.

За підрахунками міжнародних економічних аналітиків, всі ці інвестиції  стануть імпульсом для економічного розвитку Польщі на 3-5 років.

 Стадіон у Вроцлаві

- Великі державні витрати потребують серйозного контролю. Наскільки вдалося забезпечити прозорість грошового обігу в рамках підготовки до чемпіонату?

Засади отримання і витрат цих фінансів однозначно відповідають вимогам Євросоюзу. Адже наша країна отримує дуже велику фінансову підтримку від європейських фондів. Польща є бенефіціантом 10% бюджету ЄС, відтак у термін з 2007-2013 роки ми отримаємо понад 80 мільярдів євро.

Кожна інвестиція з боку ЄС має відповідну документацію і враховується думка відповідних підрозділів ЄС.

Крім того, усі процеси, пов’язані з проектуванням і виконанням робіт, відбуваються у вигляді тендерів. В Польщі для цього діє закон "Про публічні замовлення".

Щоб спростити усі процедури, пов’язані з адміністративною діяльністю, у вересні 2007 року польський парламент прийняв спеціальний закон. Якщо інвестицію вносять у список Євро-2012, ці процедури відбуваються дуже швидко. Фактично приготування документації державними органами тоді не перевищує 90 днів.

- Попри все, чому не вдалося дотримати усі графіки щодо об’єктів Євро-2012?

Нам прикро, що ми до чемпіонату не встигнемо зреалізувати весь проект будівництва доріг. Також не встигнемо з усією програмою модернізації залізниці. Є певні проблеми із будівництвом нового терміналу в аеропорту Познані. Звичайно, ми передбачили для цього аеропорту запасні варіанти (зокрема, існує проблема із малою площею стоянки для літаків, планується, що літаки після приземлення і висадки пасажирів, транспортуватимуть на запасний аеропорт – прим. Авт.).

Попри все, інвестиції на час Євро-2012 будуть працювати, хоча вони б могли працювати швидше і у більшому вимірі.

На жаль, були публічні обіцянки польського уряду і вони не будуть повністю реалізовані. Звичайно, є певне обґрунтування цьому. Зокрема, світова економічна криза й уповільнення роботи багатьох галузей економіки.

Також була важка кліматична ситуація, котра не спостерігалася за останні десятиліття – дві дуже важкі сніжні і холодні зими, котрі затримали на 2-2,5 місяці всі будівельні роботи кожного року. Щоб це наздогнати, треба було на деяких об’єктах працювати по три і навіть по чотири зміни.

Але я особисто вірю, що ми покажемо усім нашим гостям новий краєвид, нове обличчя наших міст і країн.

Зрештою ніхто не казав, що буде легко. Проблеми були і ще будуть, але вся робота, що була зроблена в Польщі і Україні, свідчить, що ми здібні і зможемо все зробити.

Фото з варшавського стадіону і демонстрації навісного даху- www.stadionnarodowy.org.pl

"Зміна правил гри була єдиним шансом вчасно збудувати стадіон"

- Якщо брати конкретні приклади, чому, наприклад, довелося змінювати підрядника будівництва стадіону у Вроцлаві, тобто наскільки була прозорою схема його обрання, і як потім вдалося наздогнати час?

- Там був проведений тендер, учасниками були кілька фірм, дві з них запропонували дуже схожі пропозиції і щодо ціни, і щодо терміну. Фірма, котра виграла тендер, розпочала роботу, але в кінці 2009 року виявилося кількамісячне відтавання від графіку. Отже, головний інвестор стадіону, яким є місто Вроцлав, вирішив припинити співпрацю з цим будівельним консорціумом.

Надалі роль посередника для вирішення ситуації взяла на себе Польська федерація футболу. Було запрошено зацікавлені сторони за стіл переговорів і за кілька таких зустрічей впродовж двох тижнів нам вдалося підписати угоду про відсутність один до одного претензій.

Якщо б цього порозуміння не було, ситуація з стадіоном була би загрозливою. Бо ми б втратили кілька місяців, поки попередній підрядник відійшов би від робіт, а новий приступив.

Одночасно місто Вроцлав, щоб наздогнати втрачений час, прийняло рішення довірити стадіон одному консорціуму, тобто щоб він одночасно займався і проектуванням і будівництвом.

Практично, це виглядало як паралельна робота. Тобто проектуються нижні і нульовий поверхи, одразу ж після цього, не чекаючи закінчення усього проекту, там починаються будівельні роботи, а в той час фірма проектує верхні поверхи з дахом. Це скорочення часу.

Тоді звучала критика, що таке рішення не відповідає тендерному законодавству. Але зараз вже немає жодних підстав казати, що влада Вроцлава зробила щось неправильно. Та і жоден з контролюючих органів Польщі не довів, що ця формула суперечила законодавству.

Тоді зміна правил гри була єдиним шансом вчасно збудувати стадіон. Адже в житті трапляються різні ситуації і в цьому випадку все закінчилося добре.

- Щодо стадіону у Варшаві виникають запитання щодо його вартості. Ситуація нагадує історію з НСК "Олімпійськи", коли його вартість постійно зростала. Сьогодні і варшавський стадіон, і київський – одні з найдорожчих у світі.

- Вартість варшавського стадіону у Варшаві зростала паралельно з його будівництвом. Початкова ціна була дійсно значно меншою. Звичайно, можна сказати, що дещо зросли ціни будівельних матеріалів, також треба було підвищувати зарплату робітникам, це трохи розширило реалізаційну програму.

Питання про вартість стадіону не зовсім до мене (оргкомітет, очолюваний Олковичем не займається розподіленням фінансів держбюджету під Євро-2012 – прим. Авт.). Це єдиний стадіон, який будується за гроші центрального бюджету польської держави, тобто за кошти платників податків.

Теперішня вартість, це близько 500 мільйонів євро. Це дуже велика сума. Здається, це одна з найбільших інвестицій серед стадіонів Європи.

На мою думку, польський парламент і відповідні державні контролюючі органи, якщо зацікавляться цим питанням, проведуть аналіз витрат й правильності обрахунків та представлять результати перевірок громадськості. Мені теж здається, що це занадто дорого, але так передбачено в проекті й такі ціни узгодив інвестор, тобто державний бюджет з підрядником.

Але зараз, скажу відверто, для нас більш важливе інше – терміни здачі.

"На стадіоні в Гданську можна буде організовувати весілля"

Стадіон в Гданську – фото - www.gdansk.pl

- Скільки фірм в середньому брали участь у тендерах будівництва стадіонів? Перевага віддавалася вітчизняним чи іноземним фірмам?

- По різному, на одному сім, на іншому – 13. Мінімум це було п’ять учасників.

Для участі в тендерах польські фірми створювали консорціуми спільно з іноземними. Адже польські фірми не мають відповідного досвіду, будівництво стадіонів є дуже складним процесом з огляду на проектування, архітектуру і виконання робіт.

На мою думку, це дуже правильно – ми не займаємося винаходом "колеса", а використовуємо найкращий досвід світових фірм, котрі будували стадіони в різних країнах світу.

Це найкращий доказ того, що сьогодні в об’єднаній Європі не має великого значення національність підрядника чи проектанта.

- Багато пишуть про те, що стадіони Польщі виконуватимуть не лише спортивну функцію. Дещо несподівано було дізнатися, що у проекті варшавського стадіону у підвалі планується церква.

- Нам йдеться про те, щоб стадіони були як витворами архітектури, так і багатофункціональними спорудами. Тобто щоб там могли відбуватися різноманітні заходи і стадіони могли заробляти на себе і не поглинали додаткових коштів на своє утримання з державного бюджету чи бюджету міст. А навпаки, щоб міста поступово повертали би собі вкладені в будівництво кошти.

У Європі є практика створення спеціальної структури, найчастіше – це суб’єкт торгового права, товариство, котре керує стадіоном і дбає, щоб на ньому відбувалося якнайбільше заходів.

Наприклад, на стадіоні в Гданську можна буде організовувати весілля. Ми вважаємо це теж цілком нормальним.

- Під час тривалої підготовки до Євро-2012 неодноразово звучали прогнози, що Україна не встигає із здачею об’єктів, відтак Польщі доведеться шукати нового партнера. У Польщі серйозно сприймали таку інформацію?

- Моєю реакцією на такі заяви була іронічна посмішка. Бо це неправдива інформація. Є рішення УЄФА про те, що чотири польські і чотири українські міста є господарями чемпіонату, що церемонія відкриття буде відбуватися в Варшаві, а фінал в Києві. Так ми домовилися з нашими приятелями з Федерації футболу України ще на етапі проектування спільного проведення чемпіонату.

Крім того, проведення нашого спільного чемпіонату – це українська ініціатива. Так сталося, що Григорій Суркіс весною 2003 року звернувся саме до мене з такою пропозицією і після узгодження з керівництвом обох федерацій, урядів, президентів було прийняте рішення про оголошення наших країн кандидатами на проведення чемпіонату.

З польського боку ми не мали і не маємо наміру нічого змінювати, оскільки поважаємо партнерські угоди і наших друзів в Україні.

Просто поява такої інформація – це доказ того, що не всі були втішені фактом проведення Євро-2012 в Україні і Польщі.

- А які тому ще є докази?

- Розповім таку цікаву історію. Після оголошення нашої з Україною перемоги, ми поверталися літаком з Кардіффу, це був український літак. До Григорія Суркіса подзвонили з одного відомого видання, я не буду говорити з якого, і заявили, що чемпіонат спільно організовуватимуть українська і польська мафії.

Ми на хвилину задумалися, зрештою відповіли, що якщо поважне видання так твердить, що чемпіонат організує "мафія", то ми скажемо, хто до неї належить. А це передовсім український президент, члени уряду і парламенту, визначні спортсмени і, відповідно, ті ж люди з польського боку.

Якщо це мафія, то ми хочемо бути серед цієї мафії і зорганізувати цей чемпіонат. Звичайно, це був злий жарт.

Але кожного місяця, кожного кварталу надходила інформація, що відберуть чемпіонат, що ми не впораємося, що не маємо грошей. Ну що сказати – очевидно ті, хто програв, не могли з цим змиритися.

- Але такі погрози щодо позбавлення України права проводити чемпіонат звучали із вуст керівництва УЄФА Мішеля Платіні…

- Мішель Платіні мав право так говорити, він мав право показати нам "жовту картку". Це нас трохи змобілізувало. І говорив він це не лише відносно України, він мав певні зауваження і до Польщі.

Адже в Польщі ми теж мали різну "політичну погоду", але все-таки ми реалізували все те, що було записане в заявці на проведення чемпіонату. Нагадаю, це було 3000 сторінок, які ми передали УЄФА.

Польський уряд і міста підписали разом 25 гарантій, в котрих зобов’язалися до багатьох дій. Ми намагалися цього дотримуватися. Інколи це виходило краще, інколи гірше.

Сьогодні нашим єдиним суперником є невблаганний час, але ми встигаємо з графіками і маємо фінанси, отже немає вже чого боятися. Звичайно, ми хвилювалися, але це все ми робили вперше.

Я думаю, що якщо хтось в Польщі чи Україні казав, що знає, як провести усі приготування до Євро -2012, то він не до кінця говорив правду, бо ми мусили вчитися реалізувати таку велику інвестицію.

В історії Польщі не було таких масштабних приготувань з такими великими сумами і в такі терміни. Але завдяки цьому ми будемо мати в Польщі нові стадіони та нову інфраструктуру і велике задоволення від того, що нам вдалося провести чемпіонат.

Фото стадіону у Познані з неба - archiwum/Carte

Останнє запитання ще раз на тему перспектив України. Від опонентів нинішньої влади інколи можна почути, що нелогічно і неправильно проводити в Україні заходи європейського рівня, якщо, при цьому, в ній нехтуються європейські цінності. Йдеться по згортання демократичних процесів.

- Оскільки це останнє запитання, я дозволю собі його трохи змінити. Я би волів говорити про те, що мені подобається в Україні, а не навпаки.

По-перше, мені подобається ентузіазм і віра у те, що Євро-2012 в Україні відбудеться.

По-друге, ми дуже позитивно оцінюємо діяльність теперішньої влади щодо пришвидшення темпів реалізації деяких інвестицій до Євро-2012. Я не вникаю в те, у якій організаційній системі це відбувається. Я думаю, що це відбувається у такій системі, яку теперішня влада вважає за найбільш відповідну для використання.

Позитивні зрушення помітні і це переконує УЄФА у тому, що ці всі обіцянки і гарантії дані урядом України будуть реалізовані.

Я пропоную не змішувати політику з футболом. Чому у світі і в нашій країні, зокрема, такий сильний футбольний рух? Тому, що політика формально тут відсутня.

По материалам pravda.com.ua