Мародери молоді та спорту – 4

Чудні діла твої, Господи. Міністр молоді та спорту Булатов так переполошився після наших попередніх публікацій про його витівки, що вирішив утворити «робочу групу» для перевірки фактів, оприлюднених Інтернет-виданням «ОРД». А заступник Булатова – скандально відомий Гоцул, який, власне, і організовує грошові побори зі спортсменів – навіть розіслав у громадські організації листа з запрошенням направити представників для участі в цій «робочій групі». Ну, типу, для об’єктивності – щоби було кому вішати локшину на вуха. А чому ж, питається, Булатов не створив таку групу, коли я йому пропонував це зробити ще в квітні?

Ось, будь ласка, один з «листів щастя»:
От тільки забув пан Гоцул дописати, що всі ті факти, які були подані в нашому листі до Кабінету міністрів України

http://ord-ua.com/2014/07/04/maroderi-molodi-ta-sportu–3/

і які Мінмолодьспорт терміново вирішив перевіряти, я ще 18 квітня повідомив листом самому Булатову, а наступного дня запропонував Булатову та Гоцулу (під час офіційного спілкування в кабінеті пана міністра) призначити службове розслідування. Але отримав відмову, причому – письмову, за підписом заступника міністра Підгрушної.

До речі, я досі не розумію, навіщо Підгрушна – знаменита українська біатлоністка – погодилась грати роль клоунеси в зграї мародерів, яка зараз окупувала Мінмолодьспорт. Вочевидь – по дурості. Принаймні, на цій посаді Підгрушній точно нема чого робити. Олена Михайлівна прекрасно стріляє та несамовито бігає на лижах, але не має жодної уяви про організаційно-правові засади спортивної діяльності, порядок надання фінансової підтримки фізкультурно-спортивним закладам чи підстави звільнення від сплати земельного податку об’єктів спортивної інфраструктури. Через те вона бездумно підписує те, що їй підсовують підлеглі шахраї – насамперед директор департаменту неолімпійських видів спорту Артем’єв. Тож, за моїми підрахунками, Підргушна вже напідписувала собі десь на п’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна…

Запрошуючи громадські організації взяти участь у перевірці фактів, викладених у наших статтях, заступник Булатова не проінформував своїх адресатів, що ці факти наразі активно перевіряються, причому – без його допомоги. Зокрема, за численними фактами вимагання коштів зі спортсменів, торгівлею неіснуючими в країні «сертифікатами парашутиста» та підробкою документів про фіктивне проведення від імені держави спортивних змагань 29 травня 2014 року відкрито кримінальне провадження за ознаками шахрайства відносно «смотрящіх», яких 12 травня Гуцол представляв у Міністерстві як людей, яким треба платити «безповоротну фінансову допомогу» за право брати участь у державних змаганнях з парашутного спорту. Сподіваюсь, що наступними в черзі на допит будуть Підгрушна, Гуцол і сам Булатов. Нехай розповідають про «сертифікати парашутиста» під протокол.

Сподіваюсь також, що члени «робочої групи» відвідають о 10 годині 30 хвилин 24 липня 2014 року Окружний адміністративний суд м.Києва, де продовжується слухання мого позову до Мінмолодьспорт про скасування виняткового нормативно-правового акта (справа №826/3337/14, розглядає колегія суддів під головуванням Добрянської Я.І. за адресою: м.Київ, вул. Велика Васильківська, 81-а, зал судового засідання №133). Цим актом, який був прийнятий ще за попереднього міністра з ініціативи все того ж пройдисвіта Артем’єва, Мінмолодьспорт зобов’язав усіх спортсменів-парашутистів вступити в громадську організацію, яку очолює оцей самий «смотрящій» — депутат Харківської обласної ради від Партії Регіонів Шаповалов, а також придбати в цього афериста неіснуючий в державі «сертифікат парашутиста» й пред’явити при реєстрації на державних змаганнях платіжний документ про сплату Шаповалову «безповоротної фінансової допомоги, без ПДВ». Скасувати цей шедевр юридичної думки Булатов відмовився, а його заступниця Підгрушна надіслала мені люб’язного листа, в якому роз’яснила, що зазначений нормативно-правовий акт не може бути незаконним, оскільки за часів Януковича бувший міністр юстиції Лукаш його зареєструвала. А Лукаш, як відомо, нічого незаконного дозволити собі не могла.

Звісно, було б краще, якби б пані Підгрушна, якщо вже вона всілась у крісло заступника міністра, ознайомилась би з частиною 4 статті 36 Конституції України й з’ясувала б, чи може орган державної влади зобов’язувати когось вступати в будь-яку громадське організацію й щось там у когось придбавати. Але очікувати на такий подвиг від Олени Михайлівни не доводиться. Вона продовжує підписувати усяку ахінею, вперто відкриваючи для себе двері тюремної камери.

Ну, а тим читачам, які не мали честі отримати запрошення от заступника Булатова ввійти в «робочу групу» по перевірці наших публікацій, радимо подивитись, як пан міністр спілкується з громадським активом.

Фірми – фіктивні, гроші - справжні

Наївно думати, що Булатов з підручними здатен придумати якісь нові схеми набивання власних кишень. Усе придумано задовго до «жертви російського спецназу» і безперебійно працює багато років поспіль. Звісно, кожне міністерство та відомство має свою специфіку. Десь головні гроші чиновники заробляють на «відкатах» з тендерів, десь – на закупівлі міфічних послуг у фіктивних фірми.

Міністерство молоді та спорту живе, переважно, з грошових поборів зі спортсменів та фінансуванні неіснуючих спортивних змагань. Про те, як нужденно працює пан міністр у цьому напрямку ми розповімо в наступних частинах нашої розвідки. Але любов до фіктивних фірм також притаманна чиновникам Мінмолодьспорт. Причому, ця любов має особливість – якщо, фіктивні фірми, що обслуговують, наприклад, Мінагрополітики чи Мінекономрозвитку, це «метелики-одноденки», то фіктивні фірми, відкриті для розкрадання «спортивних» коштів працюють собі роками.

Один лише приклад.

Є таке Товариство сприяння обороні України – псевдо-громадська організація, яка в 1991 році оголосила себе правонаступником радянського ДОСААФ (державної структури, що за часи СРСР займалась підготовкою військово-облікових спеціальностей та розвитком технічних і прикладних видів спорту). Це Товариство колись захопило авіаційно-спортивні клуби бувшого ДОСААФ і до цього дня потихеньку розпродає техніку та спортивні аеродроми. Точніше, розпродає заступник голови цього Товариства, такий собі Володимир Михайлович Грибанов, про кримінальні нахили якого підлеглі розповідають легенди, саги та анекдоти.

Кілька років тому Володимир Михайлович та його компаньйони з Мінмолодьспорт вирішили скористатись тією обставиною, що центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури та спорту має право надавати за рахунок коштів державного бюджету фінансову підтримку тим авіаційно-спортивним та аероклубам Товариства сприяння обороні України, які займаються розвитком авіаційних видів спорту, проводять змагання, тренують спортивний резерв. Щоправда, ТСОУ завдяки все тому ж Грибанову має таке ж відношення до спорту, як нафталін до виробництва тістечок. Але хто буде перевіряти підстави для переказу грошей, якщо контролерами є самі ж чиновники Мінмолодьспорт?

Так ось, домовившись зі співробітниками міністерства про «співпрацю», Володимир Михайлович пригадав, що в містах Дніпропетровськ і Черкаси колись були авіаспортклуби ДОСААФ. Звісно, все, що можна було розграбувати й продати з майна тих клубів – давно розграбовано й продано. Але ж залишились печатки та незакриті рахунки в банках. І стали на рахунки цих неіснуючих де-факто клубів надходити бюджетні кошти.

Але й це не все. На виїзді з Києва по житомирській трасі є аеродром «Чайка», точніше – вже був, оскільки намагання Грибанова продати його під котеджну забудову урешті-решт привели до втрати «Чайкою» сертифікату аеродрому малої авіації. Аеродром цей належить Центральному аероклубу Товариства сприяння обороні України ім. О.К.Антонова, код ЄДРПОУ 2725836, який мав би право на отримання державної допомоги, якби б займався розвитком спорту.

Так ось, що зробив Грибанов. Він зареєстрував під майже такою ж назвою (але без згадки про великого авіаконструктора) фіктивну фірму «Центральний аероклуб Товариства сприяння обороні України», код ЄДРПОУ 35772380. І саме на рахунок цієї фірми впродовж кількох років приймав бюджетні гроші замість справжнього аероклубу. У такий спосіб Грибанов і співробітники Мінмолодьспорт примудрились вкрасти понад 2 млн. грн.

Скажу прямо: отримати підтвердження цього мені було непросто. Довелось довгий час судитись з Товариством сприяння обороні України, вимагаючи надати документи щодо бюджетного фінансування. І лише на виконання ось цієї постанови Окружного адміністративного суду м.Києва

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26282037

я отримав кілька кілограмів макулатури, серед якої розшукав, зокрема, документи про бюджетне фінансування двох фіктивних фірм – неіснуючого Черкаського авіаційно-спортивного клубу і фірми-двійника «Центральний аероклуб Товариства сприяння обороні України», код ЄДРПОУ 35772380. Ось, наприклад, затверджений Грибановим план використання бюджетних коштів фіктивного аероклубу на 2010 рік в сумі 552,8 тис. грн., погоджений тодішнім заступником міністра у справах сім’ї, молоді та спорту Домашенком:
У квітні 2014 року, спілкуючись з Булатовим та його першим заступником Вишняком, я попередив високоповажне панство, щоби вони не здумали й далі переказувати державні гроші на рахунки фіктивних фірми. Але де там. Направивши згодом інформаційний запит у Мінмолодьспорт щодо фінансування неіснуючого Черкаського АСК і фіктивного «Центрального аероклубу Товариства сприяння обороні України», код ЄДРПОУ 35772380, я отримав відповідь за підписом все тієї ж самої страждалиці Підгрушної.
Сподіваюсь, довідатись про цей факт буде цікаво членам «робочої групи», яку Мінмолодьспорт скликає для перевірки наших публікацій. Також зазначимо, що фінансування Булатовим неіснуючих спортивних організацій вже перевіряється в рамках відкритого кримінального провадження. Принаймні, заступник голови ТСОУ Грибанов ходить до слідчого, як діти в школу, і намагається пояснити, куди ж впродовж 4-х років поділись 2 млн. бюджетних гривень.

По материалам: ord-ua.com