Корупційна індульгенція

Незабаром усім VIPам, у тому числі більшості народних обранців, не потрібно буде вишукувати пояснення для надокучливих журналістів щодо походження фінансових джерел, за якими придбані скромні три-, а то й чотириповерхові обійстя разом із непримітними засобами пересування.

Бо навдивовижу лояльний останнім часом до забаганок можновладців Конституційний Суд напевно знову піде назустріч регіоналам, які звернулися з поданням скасувати два положення Закону "Про засади запобігання і протидії корупції", що набрав чинності 1 січня 2012 року. Та ще й попросили зробити це невідкладно, "враховуючи суспільну та правову значимість порушених питань".

Зокрема, депутати просять звільнити чиновників та членів їхніх родин від обов’язку вносити до цьогорічних декларацій видатки, здійснені ними після 1 липня 2011 року. За новою декларацією чиновники мали звітувати про придбання нерухомості та транспортних засобів, а також будь-яких предметів вартістю понад 150 тисяч гривень. Така декларація вперше мала бути подана до 1 квітня 2012 року не лише депутатами, а й найвищим керівництвом держави. З Президентом включно.

До 1 квітня залишилося трохи більше місяця. Треба поспішати. Аби виправити ще одну похибку, через яку новий антикорупційний закон забороняє чиновникам "входити до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку". Ця норма, знову ж таки, поширюється на всю владну верхівку і забороняє чиновникам бути акціонерами підприємств. А починаючи з 1 липня минулого року всі державні службовці разом із депутатами, які володіють корпоративними правами, є автоматично порушниками закону і мають бути звільнені або позбавлені депутатського мандату.

Чи відомо хоча би бодай про один випадок притягнення подібних порушників до відповідальності? Не боюся помилитися, коли зазначу, що серед вищого українського чиновництва та парламентарів, не кажучи вже про якихось там голів рай- та облдержадміністрацій, знайдеться чимало "прихованих" акціонерів, які до приходу на держслужбу або у ВР таки мали бізнес, а нині до нього вже непричетні, "просто отримують дивіденди". Як-от глава Адміністрації Президента Сергій Льовочкін зі свого кіпрського офшору "Оскаро Інвестмент", віце-прем"єр Борис Колесніков - від акцій "Конті", секретар РНБО Сергій Клюєв - енергетичної компанії "Activ Solar", а депутат Рінат Ахметов - СКМ. Але їх чомусь не бентежить згадана сувора норма.

Імовірно, ініціатива депутатського подання визрівала не на Грушевського, а на Банковій. Бо, по-перше, виписуючи норми антикорупційного президентського закону, підводні камені схеми отримання отих "дивідендів" прогавили саме провладні юристи: не второпали, що одним з органів управління підприємства є загальні збори акціонерів; по-друге, за помахом правиці виконавця волі Банкової Михайла Чечетова 227 "тушок" і регіоналів зазомбовано натиснули кнопки, зробивши корупційні прибутки незаконними. Та ще й наразившись на необхідність напередодні виборів "світити" свої статки.

Тепер уся надія на КС. Адже він уже "перейшов Рубікон" і визнав, що будь-яка подібна інформація є конфіденційною, а збирати її - протизаконно. Чиновники та парламентарі отримали юридичне "прикриття", за яким легко приховати джерела власного добробуту. Між тим, у всьому світі будь-які фінансові операції чиновників і політиків є надбанням громадськості, а хоча б одна сумнівна оборудка стає приводом для їх звільнення. А "затушковані" депутати більшості знову демонструють специфічне ставлення до неодноразово задекларованої на найвищому державному рівні боротьби з корупцією. І цілком упевнені у лояльності суддів КС.

Можливо, її причина криється у своєрідній вдячності регіональним законотворцям, які ще у червні минулого року зареєстрували закон, аби скасувати обов´язок суддів оприлюднювати свої декларації про доходи. Або у схваленому регіоналами бюджеті, який на забезпечення діяльності органу конституційної юрисдикції виділив 61 мільйон гривень. Посадовий оклад судді КСУ згідно із законом "Про судоустрій і статус суддів" у 2012 році складає 10,4 мінімальних заробітних плат - 11 159 гривень. З усіма надбавками та доплатами виходить близько 40 тисяч гривень щомісяця. Але це не межа. Приміром, суддя КС Сергій Винокуров у 2010 році став найбагатшим серед своїх колег із доходом у 1 мільйон 188 тисяч. Трохи відстав від нього Голова КС Анатолій Головін, який заробив 655 тисяч гривень. Лише двоє суддів - Михайло Гультай і Михайло Запорожець - отримали менше 300 тисяч гривень доходу, бо стали суддями КС у вересні 2010 року.

Боротьба з корупцією у всіх сферах її прояву - пріоритетний напрям для влади. І хоча подобається це далеко не всім, відтепер в Україні більше не буде касти недоторканних, і ніякі посади і накопичення не захистять злочинців від покарання. Про це у серпні минулого року повідав читачам газети "Дзеркало тижня. Україна" Президент Віктор Янукович. А на Українсько-Вірменському бізнес-форумі Президент у своєму стилі емоційно пригрозив корупціонерам: "Вишибати будемо! Як тільки потрапить під кулак - самі бризки полетять! Жодної пощади! Потрапила рука - з головою відірвемо!"

Чи згадають ці майже пророчі слова завжди сприйнятливі до його настанов судді КС під час опрацювання регіонального запиту на корупційну індульгенцію?

Чомусь мене зовсім не обсідають сумніви з приводу їх імовірного рішення…

По материалам liga.net