Кому належить ринок конфіскату
Поки Мін’юст запускає нову систему електронних торгів арештованим майном, сотні мільйонів гривень продовжують осідати на рахунках компаній народного депутата Володимира Продивуса.INSIDER поспілкувався з головою Державної виконавчої служби (ДВС) Дмитром Сторожуком, який розповів про всі переваги і новаторства електронних торгів. Головні з них – ліквідація старих корупційних схем, на яких колишня влада наживала сотні мільйонів гривень, і повна публічність аукціонів.
Але виявилося, що старі схеми діють досі.
Схеми, напрацьовані роками
Аукціон конфіскованого й арештованого майна – це публічні торги, на яких продають заставне майно, за яке людина не змогла виплатити кредит, або конфісковані на митниці товари.
Стара система реалізації такого майна мала власний сайт, але використовували його лише як майданчик для розміщення оголошень. Якщо потенційного покупця зацікавив якийсь лот, він мав подати письмову заяву організаторам торгів і у визначений час бути присутнім у відведеному для аукціону місці, аби взяти в ньому участь.
Контролем проведення торгів займалася Державна виконавча служба – підрозділ Міністерства юстиції, що виконує судові рішення. На кшталт арешту або конфіскації майна. Безпосередніми ж організаторами аукціонів виступали спеціалізовані приватні підприємства, які за свої послуги отримували 15% вартості лотів, що в загальному перерахунку становить щонайменше 200-300 мільйонів гривень на рік.
Кількість компаній, які мали дозвіл на таку діяльність, постійно змінювалася. Спочатку їх було шість, згодом стало чотири. А після того, як у вересні 2013 року головою ДВС призначили “сімейного” Валерія Дудінова, залишилася лише одна – приватне підприємство “Нива В. Ш.“. “Економічна правда” пов’язує його з народним депутатом Володимиром Продивусом.
Аби зламати корупційні схеми, новопризначене керівництво Мін’юсту та його підрозділів вирішило створити повністю автоматизований електронний майданчик і взяти реалізацію конфіскату під державний контроль. Сайт почав працювати з першого травня. Докладніше про нього INSIDER розповів голова ДВС Дмитро Сторожук.
– Ця практика доволі поширена в усьому світі, навіть Молдова і Білорусь нею користуються. В нас, на жаль, донедавна такої системи не було і причина тому тільки одна – в цьому не були зацікавлені наближені до влади люди, адже попередня система дозволяла їм заробляти на такій діяльності великі кошти.– Як виникла ідея повноцінних електронних торгів і чому така система не працювала раніше?
– Хто розробляв сайт і скільки це коштувало?
– Система електронних торгів запроваджена з першого травня. Ідею було схвалено на засіданні Міністерства юстиції – як один із пунктів реформування Державної виконавчої служби. Винесли на погодження Кабміну, тільки-но отримали позитивну відповідь, запустили електронний майданчик. Стосовно витрачених коштів – це лише заробітна плата програміста держпідприємства “Інформ’юст”. До розробки не залучалися сторонні структури.
– Що змінилось у процедурі проведення торгів?
– Система змінилася повністю, сьогодні торги проводяться автоматично, приватні компанії до проведення цих процедур не залучаються. Організатором виступає “Інформ’юст”. Тому що система лежить на його базі. Це ж підприємство бере на себе гарантійний внесок у вигляді 5%. Сторонні юридичні особи залучаються лише як зберігачі. Тобто вони надають склади або майданчики, на яких можна ознайомитися з арештованим майном.
– В яких областях електронні торги працюють зараз і хто може взяти в них участь?
– Покупцем може бути будь-хто в Україні, хто має доступ до інтернету. Поки що проект пілотний, тому в реєстрі є лише арештоване майно з Дніпропетровської, Вінницької, Львівської областей і міста Києва.
– Коли плануєте розширити проект на всю територію України?
– Ми повинні презентувати свої результати першого жовтня в Кабміні, але, думаємо, відзвітуємо навіть раніше. Запустити систему на всю територію України плануємо з наступного року.
– Скільки часу тривають електронні торги?
– Із моменту внесення на майданчик повідомлення є два місяці, щоб подати заявку. Після двох місяців один день тривають торги, ну і плюс час на оформлення придбання.
– Чи є серед лотів дійсно ліквідні товари?
– Якщо ми кажемо про дорогі товари, то серед лотів є, наприклад, автомобілі представницького класу вартістю 500 тисяч гривень, є квартира 5-кімнатна на Оболоні, здається, за $5 мільйонів. Тобто ліквідний товар є і його доволі багато.
– Хто і як оцінює товар?
– У цій системі оцінка не є надважливою, тому що це лише стартова ціна. Вона буде здійснюватися суб’єктом оціночної діяльності за запитом державного виконавця і може бути оскаржена. Здійснюватися вона буде відповідно до існуючих нормативів. Тому не думаю, що тут можуть виникнути проблеми. Це відігравало роль, коли торги проходили мало не таємно: занизили ціну, потрібна людина зробила ставку і все. Тепер так не вийде, адже торги публічні.
Не все те золото, що блищить
Після такого опису нова система реалізації конфіскованого та арештованого майна могла здатися просто бездоганною, якщо б не одна деталь. На додаткові запитання про єдину приватну структуру, задіяну в новій системі, – зберігача, Дмитро Сторожук не відповів, посилаючись на те, що тендер на її обрання проводило держпідприємство “Інформ’юст”, тому і питання слід адресувати йому.
Повідомлення про оголошення тендера на “Віснику державних закупівель” розміщено не було. “Інформ’юст” опублікував його лише на власному сайті разом із конкурсною документацією.
Строки проведення процедури було скорочено і вже через два тижні з’явилося повідомлення про переможця – компанію “Альфа хімтрейд“. Жодної інформації про інших учасників торгів і розміри їх цінових пропозицій опубліковано не було.
Як повідомили журналісти програми “Наші гроші. ЗІК”, тендер провели за звичною схемою. Компанії, яка запропонувала найвигідніші умови, відмовили через формальні недоліки, після чого перемога дісталась “Альфа хімтрейду”, який за зберігання майна до моменту реалізації буде отримувати 3% його вартості.
Основним видом діяльності цього підприємства, згідно з державним реєстром, є посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, а, за умовами тендера, переможець повинен мати досвід роботи у сфері зберігання не менш ніж три роки. Крім того, фірма досі не винайняла складських приміщень, без яких його робота неможлива.
Засновниками фірми у рівних долях є Євген Чуб та Ельдар Волинський. Людина з ідентичним ПІБ значиться директором київської філії “Ниви В. Ш.” на її офіційній сторінці. Це, нагадаємо, та сама компанія, діяльність якої і спонукала Мін’юст до реорганізації системи.
Як уже зазначалось, до кінця року пілотний проект буде діяти лише у Дніпропетровській, Вінницькій, Львівській областях і місті Києві. Всі інші регіони працюватимуть за старою схемою. Торги проходять фізично і вимагають присутності потенційних покупців, а організаторами виступають приватні підприємства, які за свої послуги отримують певний відсоток від вартості лота.Тендери тендерами, а працювати комусь треба
Аби замінити монополіста – ”Ниву В. Ш.”, Мін’юст організував черговий тендер, на який подали заявки аж 22 компанії. За його умовами, нові організатори отримуватимуть уже не 15%, а 6% вартості реалізованого майна. Крім того, обіцяють повну відкритість торгів.
Та, як розповів INSIDER голова “Української палати арбітражних керуючих” Анатолій Родзинський, який був присутній на процедурі розкриття пропозицій, тендер – лише формальність.
“Умови, що їх висунуло міністерство до учасників, були просто нездійсненними для звичайної компанії, яка займається реальним бізнесом. Мін’юст вимагав, щоб у фірми були філії в кожному регіоні України, декілька тисяч квадратних метрів складських приміщень, паркувальні майданчики, власний транспорт і все це має бути наявним уже на момент подачі заявки”, – розповідає Родзинський.
За його словами, через те, що тендер переносили декілька разів, на утримання всього описаного майна компанія мала б витратити вже близько 10-12 млн гривень, тому, радше за все, документи про його наявність подавали липові. Як наслідок, остаточне рішення було в руках тендерного комітету, який міг побачити або закрити очі на порушення і обрати переможця на свій розсуд.
За результатами конкурсу перемогли чотири компанії: “Рубі інтеграція“, “Лік торг“, “Кепітал прайс” та “Авіста“. За інформацією ”Наших грошей”, перші дві пов’язані з колишніми бізнес-партнерами міністра юстиції Павла Петренка, третя – з колишнім головою ДВС Геннадієм Стадніком, а остання йшла за квотою податкової служби.
Переможців, до речі, Мін’юст не оголосив досі. Допомогли журналісти та громадські активісти, які були присутні на тендері. Після того, як ця інформація стала відома широкому загалу, результати вирішили переглянути. На сайті ДВСз’явилося повідомлення про публічний діалог із громадськістю щодо учасників конкурсу.
Яким чином громада може виявити факти корупції, знаючи лише назви компаній, – не зрозуміло. Та навіть якщо хтось і знає, то сенсу від цього мало. Родзинський спробував надіслати відомі йому факти на вказану електронну пошту, але листи повернулися назад. “Скринька не працює, а номер телефону не вказаний”, – розповідає він.
У новині про громадське обговорення є цікава цитата:
І поки державні регулятори організовують і переносять тендери та влаштовують публічні обговорення, компанія “Нива В. Ш.” продовжує спокійно працювати, отримуючи на багатомільярдному ринку свої 15%, а афільована з нею “Альфа хімтрейд” уже освоює електронні торги, де почала заробляти свої 3%.Цей меседж лунає мало не на кожній прес-конференції представників Мін’юсту і майже все в ньому правильно. Крім однієї деталі — реалізація конфіскованого майна не “була”, а й досі залишається монополізованою.
"Дмитро Король"