Финансовым Майданом под НБУ заинтересовалась комиссия ОБСЕ
Активісти руху Фінансовий Майдан вчора провели зустріч з моніторинговою комісією ОБСЄ. На зустрічі ознайомили комісію ОБСЄ з історією організації, цілями і завданнями Фінансового майдану, а також надали всі матеріали і Відео Факти по розгону нашого мітингу ввечері 26 лютого 2015 під стінами Національного банку України силами правоохоронних органів (відео розгону: https://www.youtube.com/watch?v=j7XnpqLPDDM).
Також, активісти надали коментарі з приводу ситуації, що відбувається з вирішення питання валютних позичальників. Ми розповіли, в чому полягає суть наших вимог і в чому полягає різниця, між пропозиціями, які лобіює банківська структура (меморандум) і реальними проблемами позичальників (Закони: 1558-1; 1559; 1531; 1560).
Активісти надали комісії факти та економічні розрахунки, які, на думку активістів, показують відсутність розуміння у Топ-менеджерів країни основ управління економічної ситуації в країні, а також роботи з грошовою одиницею України. В процесі діалогу підняли питання законності валютного кредитування 2005-2008 років в цілому, а також розповіли про закон 1531, який зареєстрували у Верховній Раді, який передбачає створення комісії з розслідування законності видачі валютних кредитів в Україні в цей період.
Під час зустрічі нашою стороною було приведено ряд конкретних прикладів і цифр.
Активісти руху Фінансовий Майдан зауважили, що однією з причин у затримці прийняття позитивного рішення, є відсутність діалогу між представниками позичальників та відповідальних осіб від влади (11 днів під стінами НБУ, жоден представник зі сторони банку не вийшов до людей, окрім Голів та радника МВД і де-яких депутатів більш ніхто не виходив).
На зустрічі з комісією була досягнута домовленість про конструктивну співпрацю, в частині надання інформації по подіям, що відбуваються. Також, активісти запропонували представнику ОБСЄ бути присутнім на зустрічах, якщо вони будуть відбуватися, на яких будуть йти переговори з питання вирішення проблеми валютного кредитування.
Тим часом, 3.03.2015 «тимчасова адміністрація була введена відразу в три банки Миколи Лагуна (№57 в списку Forbes, статок - $133 млн), один з них «Дельта», який був визнаний одним з восьми системно важливих банків України - як четвертий за розміром активів в країні. Голова інвестиційної групи ТАСК Сергій Бродович зазначає, що самою потерпілою групою у випадку з «Дельтою» став середній клас: «Навіщо повертати 4 млрд гривень, якщо застава менше цієї суми? Я особисто побував в такій ситуації з Актив-Банком. Після отриманого від НБУ рефінансування банк визнається неплатоспроможним. Держава грошей назад не отримала, але ніхто не покараний» пише Forbes.ua (http://forbes.ua/business/1389823-lagun-i-ego-komanda-v-tri-banka-biznesmena-vvedena-vremennaya-administraciya).
Рух Фінансовий Майдан продовжує свою боротьбу за вільне життя, за життя без валютного рабства!