Чому насильник і хабарник Назаров Олег Анатолійович рветься в ДБР?

Понад півроку триває набір до Державного бюро розслідувань, правоохоронного органу, що покликаний розслідувати кримінальні провадження, в яких фігурують правоохоронці, судді і найвищі держслужбовці. Навіть зараз ясно, що цей підрозділ має стати аналогом такого собі «ФБР» в Україні. Зрозуміло, що багато спецслужб, особливо спецслужб РФ, дуже зацікавлені в тому, щоб в цю структуру на ключові посади потрапили їхні люди або люди на короткому повідку. Дорогу в ДБР таким особам покликаний перебити поліграф, що як обов’язкова норма прописаний в інструкції з прийняття на службу в цей орган.

На операторів поліграфа, які будуть працювати там, покладається досить важлива та відповідальна функція: недопущення «поганих хлопців», які негласно працюють на спецслужби інших країн. У операторів поліграфа ДБР буде на руках вся база щодо осіб, які там працюють, та які будь-коли подавали документи, але не пройшли. Причому база з сильними та слабкими сторонами людини. Це дуже ласий шматок для представників спецслужб. Якщо на посаду поліграфолога ДБР потрапить особа «з минулим», особа з числа агентури іншої країни або просто аморальний тип, авантюрист, то це буде подарунком для нашого східного «мишебрата».

У списку осіб, які беруть участь в конкурсі на посаду поліграфолога в ДБР, є такий собі Назаров Олег Анатолійович, який значиться як тимчасово непрацюючий та претендуючий на посаду головного спеціаліста відділу проведення перевірок із застосуванням поліграфа Управління внутрішнього контролю ДБР. Цей непрацюючий є, насправді, свіжоспеченим пенсіонером, який перед пенсією працював на «теплій» посаді в Департаменті кадрового забезпечення Нацполіції, підполковник, що вирішив різко покинути тепле місце і, не дочекавшись бажаних 25 років вислуги, звільнився. При чому саме перед початком набору в ДБР. Назаров Олег Анатолійович, згідно декларації у відкритому доступі станом на лютий 2018 року – власник земельної ділянки в Миколаївській області, частини човнової станції в Одесі, кімнати в Києві, а також автомобіля Хюндай-Акцент. Отримував заробітну плату в Нацполіції та в інституті Пилипа Орлика. Експерт-психолог, член Колегії поліграфологів і Товариства психологів. Дуже активний експерт, настільки активний, що не витримав «інкубаційного» періоду перед заходом в ДБР і буквально волає про «непрофесійність» операторів поліграфа, які тестували Надію Савченко, на тій підставі, що вони в своїх висновках не врахували сучасну термінологію, прийняту в РФ (!?). А ще – недобре відомий у вузьких колах Одеси персонаж,… Поліцейські південної столиці навіть заявляють, що йому краще там не появлятись.

Справа в тому, що Олег Анатолійович був міліцейським експертом, але не дешевим, не на зарплату. Про його одеське минуле згадують виключно в чорних тонах, оскільки він був помічений в досить негарних історіях, пов’язаних із видачою замовних експертних висновків. Кажуть, що детальніше все знає внутрішня безпека – бази збереглися, нічого не зникло безслідно. Внаслідок бурхливої бізнесової експертної діяльності у складі тріо «суддя-адвокат-експерт», де останньому підприємливі жіночки бальзаківського віку визначили роль «шістки», Назаров Олег зганьбився, був позбавлений статусу експерта, і втік до столиці. Багато років судився із інститутом судових експертиз за відновлення статусу експерта, але, в результаті, пішов працювати в МВС в відділ кадрів. В Департаменті кадрового забезпечення навіть досвідченим працівникам Олег запам’ятався своїм надзвичайним талантом писати анонімки, листи-звернення, «стучати» на колег в ДВБ, «лизати» керівництву. Але основний талант – заробити гроші на проведенні поліграфічних досліджень. Досвід «експерта» дався взнаки.

Такса у Олега під час атестації за успішне проходження поліграфа була від 100 до 500 у.о. Взагалі питання атестації в поліції та використання поліграфа досить цікаве. Ті, хто проходив поліграф у Назарова О. відмічали, що це було не тестування, а катування. Деяких людей він тестував до 6 годин, що взагалі заборонено всіма існуючими нормами. Виснажені люди не розуміли, хто наділив таким правом цього «наполеона»? Але виснажував, як ви вже зрозуміли, не всіх, тільки дурних, які повірили, що тест безкоштовний…

Грубі помилки та недолугі висновки цього невігласа-оператора поліграфа мали наслідком те, що всі, кого тестував Назаров О., та по кому він дав негативний висновок, пішли до суду і швидко поновились на посадах, оскільки інформація, яку він отримував/вигадував, не знаходила підтвердження. В кадрах МВС такий стан справ, помножений на важкий характер Назарова О. та його щотижневі походи в ДВБ, а також тісні стосунки із представниками СБУ та НАБУ, куди він намагався перескочити, нікому не подобався. Моменту, коли Олег вирішив звільнитись, всі тільки зраділи.

Для «блискучого» оператора поліграфа не знайшлося керівної посали в новоствореному підрозділі поліграфологів в департаменті кадрового забезпечення, він, нарешті, образився і пішов на пенсію. У колі колег наш герой характеризується як особа самозакохана, егоїстична, підступна та непрофесійна. Ніхто не чув про розкриття ним злочинів, зате всі чули, як він роздає оцінки, при чому виключно поза очі, операторам поліграфа, що розкрили десятки вбивств – не так, бачте, питання задав, не ту фразу у висновку використав, не той тест застосував. Стосовно роботи в кадровому напрямку, то в останні місяці перед його звільненням начальник Департаменту патрульної поліції просто на кадровій комісії, лише бачивши його підпис, викидав із справи висновок по поліграфу зі словами, що читати цю маячню не збирається. Із жінками в нашого героя теж суцільні проблеми. Ніби психолог, ніби інженер людських душ, але, час від часу, дружину бити не забував.

Так-так, майбутня «зірка поліграфа ДБР» добряче прикладався кулаком до матері своїх доньок, при чому на їх очах. Навіть незважаючи на те, що він був працівником міліції, в Миколаєві, де жила родина, на нього лише з лютого 2011 по березень 2012 року дружина тричі подавала заяву про сімейне насильство. В лютому 2013 Назаров О.А. так побив дружину, що відомості про це були внесені в ЕРДР за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України — за фактом нанесення тілесних ушкоджень. Гадаю, зацікавлені особи можуть досить легко перевірити цей факт. Однак на цьому подвиги «героя» не закінчуються – систематичне побиття дружини Назаров О.А. успішно поєднував із навчанням на оператора поліграфа у Москві. Це легко встановити, зайшовши на сайт Назарова Олега, присвячений таким рідним його серцю судовим експертизам.

Свидетельство о повышении квалификации.

Що ж це за навчальний заклад, в якому можна вчитися і, одночасно, за тисячі кілометрів від нього, систематично бити мати своїх дітей? Це московський «Институт профессиональны6х инноваций», який припинив свою діяльність в жовтні 2015 року. На офіційному сайті, що залишився від нього, http://www.inprofin.su/docs/ в ліцензіях на право освітньої діяльності нічого про поліграф та підготовку операторів поліграфа не згадується. І мабуть навряд чи можна вже щось дізнатись: і заклад із дуже вже специфічною назвою, і ми з Росією в стані війни…

Але факти залишається фактами: до ДБР на посаду, яка дає змогу володіти всією інформацією про кадри одного з найвпливовіших правоохоронних органів України можуть зарахувати людину, яка: — має російський диплом із чіткими ознаками фіктивності; — по собі залишає виключно негативні спогади з приводу рівня своєї професійності та порядності; — має схильність та проявляє фізичне насильство по відношенню до слабких. Розійшовся від безкарності? Має впливових покровителів? Мусить відпрацьовувати? Доказує готовність діяти як треба? Насправді, це чорний ящик… Зрозуміло одне – краще йому сидіти таки на пенсії, а не брати участь у формуванні нового правоохоронного органу України.

https://ord-ua.com/2018/06/08/shlyah-dribnogo-simejnogo-nasilnika-v-dbr