Про що тепер не можна писати в назві юридичної особи

5 березня Мін’юст видав наказ №368/5, яким затвердив Правила написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу. Зокрема, були встановлені обмеження, що стосуються назв юридичних осіб. Ігнорування заборон може привести до відмови в державній реєстрації або до несприятливих наслідків для вже працюючої компанії.

Недозволене посилання на форму

Назва юридичної особи не може посилатися на її організаційно-правову форму. Тобто якщо організаційно-правова форма юридичної особи — обслуговуючий кооператив, то її назва не може містити в собі слово «кооператив». Ця заборона породила не стільки визначеність, скільки питання. Можемо припустити, що під «посилатися» Мін’юст має на увазі «повторювати повністю або частково». Але й тут не все так просто. Припустимо, якщо засновники вирішили створити товариство з додатковою відповідальністю «Додаткова вигода», то незрозуміло, чи буде це вважатися порушенням. З одного боку, слово-ознака «додаткова» зустрічається і в організаційно-правовій формі, і в назві. З іншого — говорити про те, що слово «додаткова» в назві юридичної особи є посиланням на організаційно-правову форму, швидше, не можна, бо у формі мова йде про відповідальність, а в назві — про вигоду.

Крім того, незрозуміло, що робити з похідними назвами. Наприклад, акціонерне товариство «Акціонер». Чи можна сказати, що «акціонер» є посиланням на організаційно-правову форму? Однозначної відповіді немає.

З некомерційними юрособами все ще заплутаніше. Візьмемо, наприклад, політичну партію. Виходячи з розрізнених визначень організаційно-правової форми, ми можемо вважати такою слова «політична партія». І що ж — слово «партія» слід виключити з назви?

Це означає, що при реєстрації юрособи належить бути обережним і не вживати в назві слів, що стоять перед лапками, а також похідних від них.
Повна копія під забороною

Друге табу Мін’юсту — тотожність. Не можна, щоб найменування було тотожним найменуванню іншої юрособи. Причому найменування включає назву та організаційно-правову форму (наприклад ТОВ «АБВГД», тут ТОВ — організаційно-правова форма; «АБВГД» — назва; все разом — найменування). Тобто на законних підставах можуть бути зареєстровані й існувати юрособи різних форм, але з однією наз­вою. Наприклад, АТ «АБВГД», ТОВ «АБВГД» і ПП «АБВГД».

Ми не розглядаємо випадків неправомірного використання назви всупереч положенням законодавства про захист інтелектуальної власності. Мова йде лише про ті вимоги написання найменувань, порушення яких може стати підставою для відмови в реєстрації.
Близькість до влади не допускається!

Мін’юст заборонив використовувати повні або скорочені назви органів державної влади, місцевого самоврядування. З повними назвами все зрозуміло. Проте труднощі спричиняє заборона, пов’язана зі скороченими назвами.

Іноді в нормативних актах (наприклад, у Положеннях про центральні органи виконавчої влади) скорочені назви згадуються «Мін’юст України», «Держмитслужба України», «Держархбудінспекція України». Але вони наявні в підзаконних документах із словом «України». Якщо дотримуватися виключно букви закону, то скорочені назви, але без згадки держави, є законними. При цьому майже не виникає сумнівів, що коли назвати якось схоже своє ТОВ, то реєстратор відмовить з огляду не на букву, а на дух закону. А дух — субстанція ефемерніша, ніж буква.

Ще складнішою є ситуація з тими органами, які не мають офіційних скорочень. У цьому випадку можна припустити, що такою скороченою назвою буде абревіатура. А з цього виходить, що велика кількість абревіатур може бути оголошена поза законом. Зокрема, такими можуть уважатися майже всі трьохбуквені абревіатури, що закінчуються на СР, МР, РР, ОР (сільська або селищна, міська, районна, обласна ради), адже назви населених пунктів можуть починатися з будь-якої букви. Наприклад, Олександрійська міська рада (ОМР) або Яготинська районна рада (ЯРР).

До цієї ж «забороненої зони» можна віднести чотирьохбуквені абревіатури, що закінчуються на РДА, МДА, ОДА (районні, міські, обласні держадміністрації).

Вірогідність, що в реєстрації юрособи з назвою, наприклад, «ОРР» відмовлять, мізерна. Але слід мати на увазі, що, виходячи з букви закону, ситуація може бути такою: якщо спочатку не відмовили в реєстрації, то згодом можуть «благополучно» цю реєстрацію скасувати.

Доречно пригадати історію Альфонса Капоне, що занапастив не одну сотню душ, а потрапив у в’язницю за такий «миролюбний» злочин, як несплата податків. Коли всі методи хороші, абревіатура може виявитися «якісною підніжкою» працюючому бізнесу. Будь-яка зацікавлена особа може вимагати відмінити держреєстрацію (наприклад, у формі визнання недійсного запису про неї) юридичної особи. А це як мінімум на деякий час паралізує роботу суб’єкта господарювання.

Ще одним цікавим елементом «владного табу» є заборона на використання назв, похідних від назв органів держвлади й місцевого самоврядування. Теж мало конкретного. Наприклад, чи буде таке найменування, як Приватне підприємство «Васильківський сільрадський магазин», незаконним, оскільки використовує похідну від наз­ви, органу місцевого самоврядування, невідомо. Тому складно дати конкретні рекомендації, але «похідну близькість до органів» при виборі назви однозначно варто мати на увазі.
Безіменному повному (командитному) — відмовити!

Правило, дослівно процитоване Мін’юстом із Цивільного кодексу, стосується повних і командитних товариств.

Згодні з ним в реєстрації буде відмовлено, якщо найменування повного товариства не міститиме імен (найменувань) усіх його учасників і слів «повне товариство» або імені (найменування) одного (кількох) учасників з додаванням слів «і компанія» (і, звісно, згадкою слів «повне товариство»).

Проблема цього правила в тому, що ім’я може бути витлумаченим у двох значеннях — як власне та як ім’я фізичної особи. Власне ім’я (Василь, Петро, Ферапонт і ін.) є складовим елементом імені фізичної особи, яке, згідно з Цивільним кодексом, включає ще прізвище та по батькові. Тобто або лише ім’я, або повністю «ПІБ». Наприклад, створили повне товариство Назар Юхимович Сидорчук і Тарас Остапович Кравчук. Назва юрособи буде або Повне товариство «Назар Юхимович Сидорчук і Тарас Остапович Кравчук», або Повне товариство «Назар і Тарас». Обидва ці найменування щонайменше дивні й однаково «наполовину» неправильні — бо незрозуміло, ім’я фізособи чи його власне ім’я належить згадувати.

З учасниками повного товариства — юрособами ситуація ще курйозніша. Якщо дотримуватися правил, які затвердив Мін’юст, виходить, що повне товариство має називатися приблизно так:

Повне товариство «Товариство з обмеженою відповідальністю «АБВГД» і компанія». А у випадку зі змішаним складом учасників — ще цікавіше, наприклад так: Повне товариство «Товариство з обмеженою відповідальністю «АБВГД» і Тарас».

Зрозуміло, що закон (у цьому випадку Цивільний кодекс) має пріоритет. Зрозуміло також, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує державну політику у сфері підприємництва (а саме таким визнав себе Мін’юст, видавши ці вимоги), не може змінювати положення закону. Проте проблема існує й вирішувати її доведеться саме тим, хто займатиметься реєстрацією. Причому вирішувати, судячи з усього, «підручними засобами».

Аналогічною є ситуація з командитними товариствами. У їх назвах повинні згадуватися слова «командитне товариство» й імена (найменування) повних учасників, або слова «командитне товариство» і ім’я (імена), найменування (найменування) одного або кількох повних учасників і слова «і компанія».
Заборонені ПІФи, КІФи, банки, «національний» і Ко

Також варто згадати про квінтесенцію заборон, розкиданих по різних законах. Міністерство окремими положеннями заборонило, зокрема, використання таких слів і словосполучень:

— «пайовий інвестиційний фонд» (ПІФ);

— «корпоративний інвестиційний фонд» (КІФ) для будь-яких юросіб, крім інститутів сумісного інвестування;

— «банк» (можуть використовувати тільки зареєстровані фінустанови, які мають ліцензію Нацбанку).

Слово «національний» можуть використовувати заклади (установи) гуманітарної сфери, що отримали статус національних. Крім того, є ще одна заборона, яка стосується банків. Їм заборонено використовувати цей прикметник (а також слова «державний», «центральний», «Україна» і похідні від них) без дозвілу Нацбанку. Щодо інших юросіб (крім страховиків), заборони на використання слова «національний» немає.

«Кредитна спілка», «пенсійний фонд», «торгово-промислова палата», «профспілка», «страховик», «страхова компанія», «страхова організація» і т.п. можуть використовуватися тільки юрособами, які зареєстровані як відповідні суб’єкти. До речі, страхова компанія може використовувати слова «національна», «державна» та похідні від них тільки у випадку, якщо держава є єдиним власником таких компаній.
Підсумки

З 5 березня оціночні припущення реєстраторів і тих, хто реєструється, набули конкретності. Це і добре, і погано. Добре тому, що думка реєстратора про наявність підстав для відмови в реєстрації тепер повинна підкріплюватися конкретним пунктом з вимог. А погано тому, що кількість питань з приводу найменувань, організаційно-правових форм і назв тільки збільшилася.

Так або інакше, але певна ясність, «затверджена» центральним органом, вже є.

Тепер на зміну туману побоювань співвітчизників, котрі подають документи на реєстрацію юридичних осіб, повинне прийти ясне розуміння, що робити можна, що — небажано, а що — категорично неприпустимо.

По материалам zib.com.ua