Листування ТОВ «Книгарня «Сяйво» з органами влади

Письма, письма лично на почту ношу.
Словно я роман с продолженьем пишу.
Знаю, знаю точно, где мой адресат, -
В доме, где резной палисад.

24.03.2012.Вже третій рік колектив ТОВ «Книгарня «Сяйво» відстоює у представників державної влади
гарантоване Конституцією України право на працю та регламентоване Законами України право на повернення публічно по-розбійницьки захопленого майна ТОВ «Книгарня «Сяйво», особистих речей колективу книгарні «Сяйво» та відвідувачів книгарні.

Майно та особисті речі, вартість яких складає понад 5 млн. грн., вкрадені під час організованого розбійного нападу, вчиненого бандитами, дії яких були спрямовані представниками «молодої команди» мера Києва Леоніда Черновецького депутатами Київради: В’ячеславом Супруненком, Денисом Комарницьким, Денисом Бассом, Олесем Довгим та їх прибічником крадієм Ростиславом Корнієнко.

За цей період історія долі книгарні «Сяйво», останнього розташованого в центрі європейської столиці
книжкового магазину, пролунала на всю Україну. Ця історія, майже до деталей, відома кожному свідомому громадянину. Щоденно на адресу ТОВ «Книгарня «Сяйво» надходять листи від книголюбів, які щиро співчувають колективу багатостраждальної книгарні та з жалем згадують про минулі часи існування улюбленої книгарні, про неймовірні та красномовні зустрічі з відомими вітчизняними та зарубіжними літераторами, про мистецькі акції, капусники, літературні читання, які щотижня ідбувались в «Сяйві» протягом більш ніж 65 років.

За цей період члени колективу книгарні «Сяйво», які самотужки воюють з гвардією чиновників в судах
України, влаштовують публічні акції громадської непокори на вулиці та висловлюють свою публічну позицію в прес-центрах України, надіслали нескінченну кількість листів та звернень посадовим та вищим посадовим особам держави, сподіваючись отримати підтримку та захист, та здебільшого не
отримали навіть штампованої відписки.

Не зважаючи на Закон України «Про звернення громадян» та статтю 20 зазначеного Закону – Звернення
розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх тримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник
відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний
термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів - високопосадовці вперто мовчать.

З листопада 2011 року приміщення колишньої книгарні «Сяйво» переобладнане у псевдо-книгарню, яку
відкрив голова КМДА Олександр Попов. Безжалісно перегорнувши сторінку історії рейдерського захоплення книгарні, він чомусь забув про необхідність повернення майна її колективу. З моменту відкриття псевдокнигарні колектив ТОВ «Книгарня «Сяйво» надіслав чотири офіційних звернення, заяви про триваючу рейдерську атаку з метою вжиття необхідних заходів щодо повернення вкраденого майна ТОВ
«Книгарня «Сяйво».

На жаль, пан Попов, який вже за декілька місяців претендуватиме на посаду мера Києва, вперто ігнорує
благання трудового колективу славетної книгарні та ще п’ятиста киян, громадян України , що поставили
свої підписи під кожним із звернень в доказ підтримки маленької столичної книгарні та 12 відчайдушних книголюбів, які впевнено відстоюють свої законні права і вимагають від влади законних рішень.

З листопада 2011 року колектив книгарні чекає реакції на офіційні звернення, направлені на ім’я Прем’єр-міністра України Миколи Азарова та Голови Міжвідомчої комісії протидій протиправному захопленню і поглинанню підприємств при Кабінеті Міністрів України, Першого Віце-Прем’єр-міністра Андрія Клюєва (на сьогодні Секретаря Ради національної безпеки і оборони України).

Скоріш за все, високоповажним урядовцям не дуже цікаве питання долі маленької книгарні «Сяйво» та її
трудового колективу, або вони та їх шалені апарати настільки зайняті, що не в змозі вчасно ідповідати на листи громадян.

Тож ми вирішили звернутись тепер вже через засоби масової інформації, сподіваючись, що в такий спосіб ці звернення таки будуть прочитані та високопосадовці удостоять нас своєю відповіддю.

Віктор ТАРАНОВ