«Азартний» законопроект залишить гральний бізнес без правил?

Півтора роки пройшло з того часу, як в Україні заборонили гральний бізнес. На думку експертів, найважливішим пунктом закону, який «ліквідував» з червня 2009-го зали ігрових автоматів і казино, було зобов`язання Кабінету міністрів протягом 3-х місяців з моменту набрання чинності документа розробити законопроект, що регламентує організацію тих азартних ігор, які не потрапили під табу. Всім було зрозуміло, що напередодні президентських виборів займатися такою непопулярною в народі темою як азартні ігри не стане жодна політична сила. Проте, вже майже рік країна живе з новим президентом, а гральний бізнес як і раніше поза законом. При цьому ні для кого не секрет, що держава фактично не справилася із забезпеченням заборони. Казино і зали ігрових автоматів (хай і під іншою вивіскою) можна легко знайти не тільки в Києві, але й в будь-якому райцентрі. Нарешті, в листопаді проект закону «Про азартні ігри», розроблений Мінфіном, опинився на розгляді Кабміну. Документ є, але, зосередившись на лотереях і казино в п`ятизіркових готелях, його автори залишили без відповіді головне питання - що робити з нелегальним гральним бізнесом в Україні...

Держава візьме в гру всіх?

ЗМІ вже неодноразово повідомляли про те, що законопроект «Про азартні ігри» закріплює право організовувати азартні ігри виключно за державою. Варто нагадати, що після заборони грального бізнесу єдиним легальним видом цієї діяльності в нашій країні залишилися лотереї. Всі вони і так мають статус державних, а приватниками можуть бути тільки їхні організатори, які одержали ліцензії на здійснення цього виду діяльності. Аналогічний підхід до лотерей зберігся і в новому законопроекті. Враховуючи, що заборону на гральний бізнес ніхто не знімав, логічно припустити, що законопроект «Про азартні ігри» стосується лише лотерей, оскільки під заборону у нас потрапили навіть букмекерські контори і тоталізатори. Водночас, у документі пропонують підняти вартість ліцензій на проведення азартних ігор до 40 млн. грн. і видавати їх тільки на 7 років. Зауважте, ліцензію надаватимуть на проведення азартних ігор заагалом, а не тільки лотерей. Тут виникає очевидна суперечність із законом про заборону грального бізнесу. Люди, які відвідали 7 грудня круглий стіл «Проблеми і шляху легалізації грального бізнесу в Україні», який був присвячений обговоренню законопроекту «Про азартні ігри», для себе з`ясували, що розібратися в суперечностях цього документа не під силу навіть експертам. Учасники заходу запитали себе, які ж саме види грального бізнесу повинні бути легалізовані в Україні, але так і не змогли відповісти.

Під час круглого столу екс-заступник міністра фінансів Тетяна Єфименко (звільнена з державної служби 6 грудня 2010 року у зв`язку з досягненням пенсійного віку) справедливо відзначила, що майже всі оператори грального бізнесу, які сьогодні працюють в Україні, знаходяться «в тіні». «Це стосується як заборонених видів діяльності, так і організаторів лотерей. У зв`язку з цим основне наше завдання - створити мотивацію для тих, хто зайнятий у цій сфері, працювати легально і наповнювати бюджет. Ми прислухалися до порад фахівців і прийняли за основу модель побудови даної сфери бізнесу за зразком Словаччини, де регуляція азартних ігор здійснюється державною компанією. Перший крок, який нашим законопроектом запропоновано здійснити в Україні, - створити державну структуру, яка виконуватиме функцію організатора грального бізнесу», - сказала Т.Єфименко і додала, що «всі, хто готовий працювати за правилами держави, зможуть знайти своє місце в легальному бізнесі. Для них будуть створені певні перехідні умови».

Водночас, Т.Єфименко визнала, що спірним моментом в законопроекті Мінфіну є те, що він охоплює всі види грального бізнесу, які існують в Україні. «У проекті закону йде мова про лотерейну діяльність та інші види грального бізнесу. Проте існує думка, що вартувало би окремими законами визначити нормативне забезпечення кожного виду грального бізнесу, які на сьогодні в Україні заборонені», - уточнює експерт.

Як хочете, так і розумійте - законопроект начебто лише лотерейний, але при цьому його автори не забувають і про «інші види грального бізнесу». Так само не зовсім зрозуміло, для чого колишній заступниці міністра постійно посилалася на досвід Словаччини, де, за її словами, при населенні у 8 разів меншому, ніж в Україні, доходи держави від грального бізнесу в 10 разів вищі, ніж вони були в нашій країні до заборони. Навіщо такі приклади, коли кожен знає - такої корупції, як в Україні, немає навіть у розвинених африканських країнах, і в цьому наша головна відмінність від Словаччини. Єдине, що гранично зрозуміло з мінфінівського законопроекту, так це бажання держчиновників узяти гральний бізнес під жорсткий контроль. Але тут знову постає питання щодо спроможності наших держструктур контролювати хоч що-небудь окрім освоєння бюджетних коштів.

Словацький велосипед українськими дорогами не проїде

Своєю присутністю обговорення законопроекту «Про азартні ігри» вшанував радник Президента України Роман Шпек. Апелюючи Тетяні Єфименко, яка кілька разів відзначила, що в питанні контролю грального бізнесу Україні не варто винаходити велосипед, а досить вивчити досвід європейських країн, він заявив - винаходити все-таки доведеться. «Дискусія не зовсім коректна - нам вже вибрали велосипед і дорогу, але умови Словаччини - зовсім не умови України. Функція регулювання - це святий обов’язок держави, але якщо на сьогодні вона не може контролювати виконання заборони грального бізнесу, то про що можна говорити. Я дуже сумніваюся, що ми зможемо контролювати гральний бізнес, який знаходиться «в тіні», нам потрібно виходити з українських реалій, а не зарубіжного досвіду. Я не впевнений, що у держави сьогодні є досвід і гроші для того, аби розвивати той же лотерейний бізнес», - підкреслив Р.Шпек.

При цьому він нагадав досвід Росії, в якій гральний бізнес заборонили раніше, ніж в Україні, але зараз держава не в змозі контролювати його тіньовий обіг.

Р.Шпек вважає, що спершу в Україні варто розібратися з тіньовими операторами азартних ігор, і тут з ним не можна не погодитися.

У свою чергу, народний депутат (Партія регіонів), віце-президент Національного олімпійського комітету України Віктор Корж вважає неприпустимим об`єднання в одному законі питань щодо казино і лотерейного бізнесу. «У Європі лотерейний бізнес, як правило, спрямований на соціальні цілі, підтримку спорту, він позиціонується як досить чистий і прозорий. Гральний бізнес мені просто не хочеться коментувати», - сказав народний депутат.

Він досить довго розхвалював свій власний законопроект «Про регулювання діяльності щодо проведення лотерей в Україні”, зареєстрований у ВР ще 15 грудня 2009 року. На думку В.Коржа, його ідеї на відміну від мінфінівських дійсно дозволять залучити у вітчизняний лотерейний бізнес інвестиції, і сприятимуть його розвитку.

«Я представляю більшість, владу, і в цьому законопроекті (мінфінівському) для мене є видимим той же шаблон, який використовувався під час підготовки Податкового кодексу. До чого це призвело, ми всі добре знаємо, і мені не хотілося б повернутися до непереборного бажання відрізувати собі палець після того, як я проголосував за Податковий кодекс», - заявив народний депутат з неприхованим пафосом.

Для тих, хто не в курсі, нагадаємо, що Т.Єфименко, яка була звільнена з посади заступника міністра фінансів за розпорядженням президента, була розробником не тільки законопроекту «Про азартні ігри», але й одним з основних авторів горезвісного Податкового кодексу. На думку експертів, її звільнення було безпосередньо пов`язане саме з провалом ПК. Отже у супротивників законопроекту «Про азартні ігри» з`явився «вагомий» аргумент у суперечці з колишньою заступницею міністра, яким так не по-джентельменски скористався нардеп. У результаті проходження законопроекту через парламент виглядає вельми сумнівним. Що ж до традиції японських мафіозі-якудза відрізувати собі фалангу пальця на знак визнання провини, то впровадження подібної практики у рядах народних депутатів України може досить швидко призвести до їхньої повної недієздатності.

Невтішні підсумки

Загалом обговорення законопроекту проходило досить нервово. Виступи зарубіжних фахівців, зокрема управляючого директора GLI Austria GMBH - компанії-розробника програмних комплексів для грального устаткування Хайнца Вінкельбауера, обривалися обуреними репліками із залу. «З ким він розмовляє, із самим собою?», - в повний голос питав у сусідів один із присутніх. Таким чином він мабуть давав зрозуміти, що суто технічні нюанси роботи операторів грального бізнесу в Європі абсолютно не цікавлять українських «ігровиків», які опинилися поза законом.

Ми так само не маємо наміру заглиблюватися в тонкості технологій і термінології грального бізнесу. Українському громадянинові абсолютно все одно - спробують «однорукі бандити» легалізуватися під виглядом лотерейних терміналів, або так і продовжать прикидатися частиною устаткування «просунутих» інтернет-клубів. Так само не варто дуже багато увага приділяти лотерейній темі, адже самі оператори вже не раз говорили про те, що готові працювати за тими правилами, які встановить держава, головне, щоб це нарешті відбулося.

Симптоматичним виглядає той факт, що до обговорення законопроекту були запрошені керівники компаній-операторів лотерей, народні депутати, зарубіжні експерти, але не було жодного реального представника розгромленого, але не переможеного грального бізнесу України. На круглий стіл чомусь не покликали Українську асоціацію діячів грального бізнесу (УАДГБ). Хоча з ким, як не з цією організацією обговорювати законопроект. У результаті складається враження, що учасники круглого столу за мовчазною згодою визнали, що абсолютно неприйнятна ситуація з нелегальними гральними закладами в країні не підлягає обговоренню.

Цікаво, що в коментарі УНІАН віце-президент УАДГБ Григорій Трипульський, незважаючи ні на що, відзначив, що вже сама поява законопроекту «Про азартні ігри» є позитивом. «Всі розуміють, що в Україні у величезних масштабах існує нелегальний бізнес, який продовжує збільшуватися. З цією проблемою потрібно боротися і добре, що Мінфін хоч якось намагається звернути увагу на це питання. Але в законопроекті представлена лише одна з концепцій регуляції грального бізнесу, яка абсолютно не дозволяє ефективно боротися з нелегалами. Документ буде вигідний дуже невеликій кількості казино, які зможуть легально працювати в п`ятизіркових готелях, і вплине на переділ ринку лотерей. Я не так добре розбираюся в останньому, що б говорити, кому конкретно це на руку, але переділ ринку відбудеться», - відзначив експерт.

Він також висловив здивування щодо відсутності в законопроекті Мінфіну згадки про букмекерство, яке дозволено навіть в тих країнах, де гральний бізнес максимально обмежений. «Тоталізатори і великі букмекерські контори не несуть соціальної небезпеки. Не є зрозумілими обмеження щодо казино, яким заборонено встановлювати ігрові автомати. Проте, я буду дуже радий, якщо цей законопроект потрапить до Верховної Ради, і до його обговорення будуть залучені експерти», - відзначив  віце-президент УАДГБ.

Що ж до боротьби з тіньовиками, то Г.Трипульський переконаний, що у випадку ухвалення закону про азартні ігри і отриманні від держави дорогої ліцензії на здійснення цієї діяльності, легальні оператори будуть зацікавлені в зачистці  нелегалів. «Звичайно, їм знадобиться допомога держави, яка могла б створити спеціальний орган, який контролюватиме легальних операторів і зупинятиме діяльність нелегальних гральних закладів», - підсумував експерт.

Логіка віце-президента УАДГБ цілком зрозуміла - за півтора року держава продемонструвала свою повну нездатність забезпечити виконання заборони на гральний бізнес. У багатьох містах України правоохоронні органи не змогли встояти перед спокусою взяти під своє крило тіньових «ігровиків». Не важко здогадатися, що така ситуація повністю влаштовує останніх. Продовжувати міркувати про швидке викорінювання цього явища так само безглуздо, як очікувати зникнення з нашого життя хабарів.

P.S. Автор є непримиренним супротивником відновлення роботи залів ігрових автоматів і казино в Україні. Це безумовне зло, що поламало життя тисячам українців. Але пора признатися самим собі - заборона грального бізнесу в Україні вже дуже  схожа на «сухий закон» у США. Чим все закінчилося в Америці, добре відомо, у нас, правда, не стріляють, але від цього не набагато легше.

economics.unian.net