Новий спосіб розправи з невигідними журналістами

У справі журналістів інформаційного агентства «Твій час» стали відомі подробиці, які ще раз доводять, що основними гравцями керують «із-зовні». От тільки «ляльководи» настільки захопилися грою, що не помічають білих плям в роботі виконавців. Чого варті самі лише постанови про подовження терміну тримання під вартою журналіста Ігоря Ширкіна та головного редактора Олександра Томаха, винесені суддею Київського районного суду м. Харкова В.М. Сенаторовим 20 січня 2012 року (справи 2018/1198/2012 і 2018/1197/2012.

Читаємо: «Согласно представления об избрании меры пресечения и представленным материалам 21 февраля 2008 года, неустановленные лица, находясь в ОАО «Мегабанк», расположенном по ул. Артема 30 в Харькове, с целью получения кредита, предоставили сотрудникам банка заведомо поддельные документы, а именно: справку о доходах на имя ОСОБА_3, о том, что он работает у ФЛ-П ОСОБА_4, в которой содержались ложные сведения о месте работы и получаемых ОСОБА_3 доходах.

27.02.2008 года между ОАО «Мегабанк с одной стороны и ОСОБА_3 с другой, был заключен кредитный договор №58П/2008-А, согласно которого банк предоставил ОСОБА_3 потребительский кредит на сумму 20 000,00 грн. сроком погашения до 26.02.10 г., который ОСОБА_3 выплачивать не собирался.» (з реєстру судових рішень)

Суддя з упевненістю заявляє, що позичальник виплачувати кредит не збирався? Цікаво, на яких документах базується таке твердження?

Наведена вище цитата – результат невдалого фабрикування справи. Зазначу, що на момент видачі коштів служба безпеки банку ретельно перевіряє всі документи, які подаються претендентами на отримання кредиту. Тобто, якщо банк підписав договір і видав кошти, це є прямим доказом того, що позичальник виконав усі вимоги служби безпеки, а достовірність і дійсність документів не викликає сумнівів.

Працівники банку, а тим більше, служби безпеки, мають необмежений доступ до кредитних справ клієнтів, а значить – до документів, які в них містяться. Тому підкласти чи замінити один папірець в такому разі зовсім не складно. А потім «списати» таку дію на «невстановлених осіб» і відправити колись такого бажаного клієнта за грати «за махінації».

Якщо звернутися до статистики, сьогодні практично кожна українська родина має «кредитні» проблеми. Суди переповнені позовами про стягнення боргів. Якщо всіх «винних» кинути у в’язниці – будемо мати ситуацію, як в період війни: в містах і селах залишаться лише жінки і діти!

Саме такий спосіб розправи з «невигідними» журналістами обрав головний обвинувачував по справі (за неофіційною інформацією – віднедавна формальний голова служби безпеки «Мегабанку» – Михайло Манцуров). Адже «покарати» виключно за професійну діяльність раніше не вдалося: судові процеси за позовами Манцурова до журналістів щодо образи честі та гідності Михайло Миколайович програв, не зважаючи на свій підкріплений фінансовими заохоченнями авторитет.

Світлана Біла, незалежний журналіст, Харків.