Назустріч виборам-2012: НУНС розпадається, Тимошенко міняє обличчя

Боротьба за виживання — ця домінуюча ідея віднедавна поселилася в головах багатьох політиків.

Усе іде до того, що на наступних парламентських виборах за партійними списками буде обиратися 225 депутатів — оскільки решта 225 буде обиратися за округами.
Тобто навіть якщо Партія регіонів і політична сила Тимошенко повторять результати 2007 року, коли вони набрали 34% та 31% відповідно, прохідна частина у їхніх списках скоротиться наполовину.
Депутатам Януковича та Тимошенко доведеться іти зваблювати виборців на мажоритарних округах, що не гарантує успіху.
Але є люди, яким ще гірше — це депутати від блоку “Наша Україна Народна самооборона”. Їхній політичний проект взагалі припинив своє існування.
На виборах 2007 року за списком НУНС до парламенту пройшло 72 депутати, яким сподобалося “працювати” у парламенті. Добровільно від мандату відмовився лише Святослав Вакарчук, що є унікальним випадком в історії Верховної Ради. Сьогодні більшість НУНСівців перебуває в схвильованому пошуку свого місця на наступних виборах.

Фактор-2012 не дає спокійно жити та змушує парламентарів об'єднуватися в нові політичні організми з прицілом на наступні вибори.
Поки на завершальній стадії перебуває оформлення однієї парламентської групи з правами фракції. Для простоти в кулуарах її називають “група Третьякова”, оскільки інших мільйонерів у її списку немає — і, відповідно, претендентів на статус “титульного спонсора” також.
Станом на останній робочий день перед Великоднем було зібрано 12 підписів про створення “групи Третьякова” при необхідних 15-ти. Робочий варіант офіційної назви проекту — група “Європейські демократи”. Очікується, що її керівником буде оголошено колишню прес-секретаря Ющенка Ірину Геращенко.
Об'єднавшись у групу, депутати отримають права фракції — вони зможуть делегувати свого представника на погоджувальну раду і брати участь в обговоренні порядку денного сесії.
Також вони зможуть виступати з трибуни з будь-якого приводу та ініціювати перерву в засіданні парламенту. За певних умов, дивлячись, як буде прописано закон про вибори до наступної Верховної Ради, вони зможуть делегувати своїх людей до виборчих комісій.
До групи мають увійти самі Третьяков та Геращенко, яка завжди була до нього близькою, а також колишній бізнес-партнер Третьякова Едуард Зейналов. Також до групи записалися Анатолій Гриценко і Микола Катеринчук — разом з Третьяковим вони розраховують створити нову об'єднану партію.
Свої автографи про входження до “групи Третьякова” поставили самообронці Гримчак і Ар'єв, рухівці Тарасюк, Чорноволенко і Коваль, позапартійний Мустафа Джемільов, а останній, 12-ий на сьогодні підпис належить колишньому БЮТівцю Святославу Олійнику.
Враховуючи, що Третьяков колись був бізнес-партнером Ігоря Коломойського, а Олійник — його адвокатом, дехто одразу помітив за цією групою вуха олігарха із “Приватбанку”.
Однак ідеологи групи запевняють, що Коломойський до цього проекту не причетний, і кращий доказ тому — відсутність у складі підписантів прізвища Ігоря Палиці.
Самі учасники процесу відмовляються від коментарів. “У нас є домовленості нічого не говорити, поки не буде оголошено про створення нашого об'єднання”, — сказав В’ячеслав Коваль, якого планують зробити заступником керівника групи.
Переговори про створення “групи Третьякова” тривають уже не один тиждень. На першому етапі очікувалося, що групу очолить інший депутат, колишній керівник Фонду держмайна Олександр Бондар, якого внесла “Народна самооборона”, але потім його кандидатуру поміняли на Геращенко.
Після цього Бондар відмовився входити до групи, на знак солідарності з ним — і Олесь Доній.
Сам Доній підтвердив “Українській правді”, що процес іде, але без нього: “Ми півтора місяці вели переговори про створення такої групи. Одним з головних принципів для мене було взаємне зобов’язання усіх членів групи про те, що всі голосують особистими картками. Але наступного дня після домовленостей знову було голосування одного депутата за іншого”.
Іншого члена НУНС Тараса Стецьківа також запрошували приєднатися: “Мене обробляли цілий місяць вступити в групу, яку створюють Третьяков, Гриценко і Катеринчук. Але в мене є великі сумніви, що це дасть додану вартість, бо занадто різні інтереси у тих, хто входить в цю групу”.
Справді, до кінця складно зрозуміти ідеологічні засади об'єднання. Наприклад, Олійник голосував за ратифікацію Харківських угод, тоді як Рух вважає це зрадою. Навіть якщо Третьяков з Гриценком і Катеринчуком створять свою партію, то Народний Рух не буде саморозпускатися, щоб влитися в нове утворення. При цьому Рух симпатизує Тимошенко і потайки сподівається отримати прохідні позиції в її списку.
Тобто “група Третьякова” швидше нагадує пасажирський вагон, в якому кожен учасник їде до своєї зупинки.
Поки “групі Третьякова” не вистачає трьох депутатів для оголошення про своє створення. Теоретично вона може поповнитися Геннадієм Москалем або Юрієм Кармазіним.
У крайньому разі, декількох депутатів до “групи Третьякова” може делегувати Юлія Тимошенко. Таким чином вона прискорить розпад НУНС та монополізує за собою статус опозиції в парламенті.
Інше питання, що Тимошенко у важкі для себе часи прем'єрства давала багатьом депутатам НУНС гарантії — декому навіть письмові — що візьме їх на прохідні місця до свого списку.
Але це було давно, і тоді ніхто не розраховував, що внаслідок переходу на змішану систему виборів прохідна частина скоротиться на половину. Як тепер Тимошенко збирається “гасити” роздані два роки тому векселя — загадка.
Розмови про створення “групи Третьякова” дійшли і до Ющенка. Декілька тижнів тому він приборкав свою гординю та покликав на зустріч колишнього соратника — вперше за багато років.
Якщо “група Третьякова” зрештою оголосить про створення, це стане кінцем колись помаранчевої фракції НУНС. Так, уже тривалий час говорять про окрему фракцію партії “Наша Україна”.
Проблема в людях. Ющенко доцарювався до того, що не має у парламенті навіть 15 депутатів-однопартійців. Він може розраховувати лише на 11 членів НУНС плюс формально позафракційного “викривача педофілів” Григорія Омельченка.
При чому на цих 12 нашоукраїнцях також позначився конфлікт, який розгортається між Ющенком і Наливайченком. Частина депутатів орієнтується на одного, частина — на другого. Щоб хоч якось назбирати 15 депутатів, зараз розглядається варіант, що це буде спільна фракція “Нашої України” та Української народної партії Юрія Костенка, в якого є шість депутатів.
Свіжа кров “Батьківщини”
Тим часом сам блок Тимошенко стоїть на порозі внутрішньої громадянської війни за місця в прохідній частині майбутнього списку. Мало хто із нинішніх депутатів хоче іти на мажоритарні округи з огляду на адміністративний ресурс, який працюватиме проти них. Всі хочуть балотуватися за списком Тимошенко, який нездатен вмістити всіх охочих.
На сьогодні фракція БЮТ нараховує 105 депутатів. На внутрішніх нарадах Олександр Турчинов оперує “прохідною частиною” як першою сотнею списку, але реально це — близько 75 позицій. При чому частину місць Тимошенко, напевно, доведеться все-таки віддати “Самообороні” Юрія Луценка та рухівцям.
Проявом боротьби за місце під парасолькою Тимошенко став конфлікт, який останній місяць тліє всередині її політичної сили.
Причина цього конфлікту — в об'єднанні “Батьківщини” та партії “Реформи і Порядок”. Хоча Сергій Соболєв та Ігор Гринів давно входять до найближчого оточення Тимошенко, формально вони представляють іншу політичну силу. Досі вони були засновниками блоку Тимошенко, але на наступних виборах блоки будуть заборонені.
Тож було обрано сценарій, що “Реформи і Порядок”, очолювані Соболєвим, увіллються до “Батьківщини”, а за це отримають престижну ділянку роботи.
Так, за словами джерел у оточенні Тимошенко, вона пообіцяла партії “Реформи і Порядок”, що їхні представники очолять осередки “Батьківщині” у містах Києві та Львові.
На посаду керівника філіалу “Батьківщини” в Києві претендує депутат Верховної Ради Остап Семерак, а у Львові — Олег Бас, колишній депутат міської ради столиці Галичини.
На перший погляд, читачеві складно зрозуміти, в чому інтрига.
Річ у тім, що Київ та Львів — це міста, де Тимошенко стабільно має високий рейтинг. І не дарма “Реформи і Порядок” зажадали саме їх, а не, приміром, Луганськ або Одесу.
Об’єднання з Тимошенко — це шанс на політичне безсмертя для колишньої партії Пинзеника.
Взявши під контроль Київ та Львів, представники ПРП одразу гарантовано отримають непоганий результат на підпорядкованій території, що важливо для їх подальшого утвердження в БЮТівській ієрархії.
Але окрім великої політики, вибори — це також великий бізнес.
ПРПісти, якщо очолять Львівський та Київський осередок “Батьківщини”, зможуть завести до нового парламенту групу своїх людей за мажоритарними округами.
Також наступного року мають відбутися вибори до Київради. Представник “Реформи і Порядок” на чолі філії “Батьківщини” зможе сформувати новий список за своїм уподобанням, контролювати внески в касу від спонсорів та зрештою отримати значний вплив на життя столиці.
Іншими словами, партії “Реформи і Порядок” є за що змагатися всередині БЮТівського пирога. І, відповідно, старим соратникам Тимошенко є що втрачати. Тому запропонований сценарій викликав у них негативну реакцію.
“Виходить, що актив київського осередку сам не зможе обрати собі керівника, якщо Юля їм делегує Семерака. А навіщо тоді розповіді про праймеріз та децентралізацію керівництва “Батьківщиною”, яку обіцяла Тимошенко?!” — обурюються її соратники.
Посада голова “Батьківщини” у Києва стала вакантною після того, як попередній керівник Анатолій Семинога всупереч волі Тимошенко проголосував за зміни до Конституції, які перенесли парламентські вибори на 2012 рік. Таким чином, на думку Тимошенко, Семинога рятував свій бізнес, а вона та Луценко були позбавлені можливості знайти захист від Генпрокуратури за недоторканістю депутатських мандатів.
Вердикт був невтішний — Семиногу виключили з фракції, він втратив посаду керівника осередку в Києві. Тимчасово очолив осередок Юрій Одарченко, який паралельно керує “Батьківщиною” в Херсонській області.
Суміщати дві посади він не міг — і на місце керівника київської “Батьківщини” Тимошенко зажадала призначити Сергія Соболєва. Але прем'єр-міністр тіньового уряду БЮТ відмовився і поступився місцем своєму однопартійцю по “Реформам і Порядку” Остапу Семераку.
Його, в свою чергу, не сприйняв вирощений Семиногою осередок “Батьківщини”.
Відчувши, що виник простір для боротьби, Семинога спробував відвоювати позиції. Минулої середи відкрилося засідання київської “Батьківщини”, на якій стояло питання про.... переобрання Семиноги головою осередку — при тому, що він виключений з фракції!
Сам Семинога сказав “Українській правді”, що готовий повернутися: “Якщо конференція підтвердить мої повноваження, то я готовий керувати міським осередком”.
Це все почало нагадувати сценарій, за яким Тимошенко напередодні місцевих виборів втратила контроль над осередками “Батьківщини” в Київській та Львівській областях.
Вирулювати ситуацію на зборах “Батьківщини” приїхало керівництво партії. “Прибув особисто Турчинов, який розпорядився відкласти розгляд питання на середину травня”, — зазначив Семинога.
Причому начебто Турчинов пообіцяв, що керувати міським осередком буде старий кадр, а не ПРПешний легіонер.
Це — ще одна, відкладена у часі лінія конфлікту. Турчинов, який контролює всю організаційну роботу “Батьківщини” та партійну касу, налаштований на збереження нинішніх керівників, які у великій частині є його ставлениками, тоді як Тимошенко прагне оновлення. 2012 рік для неї — особистий виклик. Бо після чергової поразки складно буде переконувати, що це — не початок кінця політичної кар'єри Тимошенко.

ukrrudprom.ua