Янукович вирішив надурити українців та Європу з судом присяжних

У президентському проекті Кримінально-процесуального кодексу йдеться, що підозрювані у скоєнні особливо важких злочинів зможуть вимагати призначення суду, який складатиметься з двох професійних суддів та трьох присяжних. Кандидатури присяжних висуватимуть місцеві громади.

Ця модель відрізняється від класичного розуміння суду присяжних, заявляє президент Інституту правової політики Микола Оніщук. Запропонована модель спростовує саму суть такого суду, кажу він.

«Це відмінна модель від тієї, що пропонувалось розробниками Кримінально-процесуального кодексу раніше, за якою рішення щодо факту самого злочину та наявності вини підсудного приймає не професійний суд, а лава присяжних, тобто обрані у той чи інший спосіб громадяни України у кількості шести або дванадцяти осіб. За таких умов рішення щодо його вини та скоєного злочину приймають саме громадяни. Професійний же суд у випадку, якщо прийнято рішення щодо наявності такої вини здійснює кваліфікацію злочину та застосовує міру покарання», – пояснює Оніщук.

Дорогий суд присяжних

Представники ж уряду переконують, що ця модель є лише першим етапом розбудови повноцінної системи суду присяжних. Голова парламентського підкомітету з питань кримінально-процесуального законодавства Святослав Олійник зазначає, що у новому законодавстві цей інститут закладено в тому вигляді, в якому це можливо з економічної точки зору.

«Я хочу сказати, що це дуже дороге задоволення. Колись ми прийдемо до справжнього нормального інституту суду присяжних. З паном Оніщуком можна погодитись: це не та модель, яку ми бачимо у кіно. Але ви уявляєте, скільки державі коштує забезпечити дванадцятьом цивільним людям заробітну плату на місяць, зібрати їх в одному місці і утримувати їх там?», – каже Святослав Олійник в інтерв’ю Радіо Свобода.

Радянська модель повертається

Утім, на думку правозахисників, проект Кримінально-процесуального кодексу фактично передбачає повернення до радянської системи судочинства.

«Це намагання розказати усім, що в Україні розвинута демократія. Коли кажуть про суд присяжних, мається на увазі окрема колегія присяжних, які вирішують питання винуватості чи невинуватості підсудного, і до якої суддя не входить. Тепер же це – єдина колегія. Це не присяжні, як би їх не називали», – зазначає голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко.

За його словами, спроба переконати європейських фахівців, що вводиться суд присяжних, не вдалася, адже експерти, які аналізували цей законопроект також засвідчили, що такий інститут він не запроваджує.

По материалам законъ.com