Як на Вінниччині розслідують зґвалтування

Дівчинці, по-звірячому зґвалтованій в селі Очеретня Вінницької області, вдруге оголосили про закінчення досудового слідства. Ознайомитись із матеріалами розслідування знову не дали.

Олександра Скоробогатова – доки єдина з жертв ґвалтівника із села Очеретня, що на Вінничині, яка не побоялась написати заяву про злочин. Незважаючи на тиск з боку злочинця і злі язики. Щоб убезпечити від жаху, який пережила сама, інших дівчат. А ґвалтівник, між тим, вчиться на педагога в одному з вінницьких вишів. Завдяки зусиллям міліціонерів Погребищенського райвідділу, які “розслідували” справу, усупереч ст. 97 КПК України справу було порушено за фактом (а не відносно особи), незважаючи на те, що на момент порушення справи особу ґвалтівника було вже достовірно встановлено, зокрема і його поясненнями. Це поширена незаконна практика вінницьких слідчих, на яку крізь пальці дивиться прокуратура.

Взагалі працівники міліції на чолі із старшим слідчим СВ УМВС України у Вінницькій обл. Качинським, у провадженні якого перебувала справа, якось не оцінили вчинок Олександри. Було зроблено дуже багато для того, щоб відбити у жертви зґвалтування будь-яке бажання співрацювати зі слідством, подавати заяви, добиватися покарання злочинця. Починаючи з свідомого викривлення показань дівчинки, користуючись її необізнаністю в специфічній термінології та стресовим хворобливим станом, недопуску мами в якості представника потерпілої і закінчуючи неправильною (неповною) кваліфікацією дій ґвалтівника, задля можливості отримання ним “умовного терміну” і уникнення в’язниці.

Слідчим навіть проігноровано, що ґвалтівник намагався схилити дівчину давати неправдиві свідчення, тиснув на неї, вимагав забрати заяву. І ще серед біла дня зайшовши без будь-якого дозволу до хати і налякавши потерпілу, яка не відійшла ще від попередніх подій. Викликали міліцію, Саша та її рідні надали пояснення. Проте слідчий і не подумав внести до суду подання про зміну обвинувачуваному запобіжного заходу – всупереч вимогам ст. 155 КПК України, маючи зафіксований факт перешкоджання встановленню істини у справі з боку обвинуваченого.

Останній вибрик слідчого – заборона адвокату потерпілої сфотографувати справу при ознайомленні.

Але після часткового ознайомлення із матеріалами справи потерпілої, слідчий, начхавши на ст. 217 КПК України відправив справу з обвинувальним висновком до прокуратури. Прокуратура справу повернула –

і не дивно.

Недарма слідчий не хотів давати фотографувати справу адвокату. Пояснення Саші Скоробогатової, що писалися слідчим начебто з її слів, виправляли і дописували, спотворюючи зміст, вже після їх підписання потерпілою! З чіткою метою — вигородити гвалтівника, “зняти” додаткову статтю. Тепер вже можна назвати його ім’я — Слюсаренко Іван Анатолійович, майбутній педагог. Начувайтесь, майбутні школяри Вінничини…

Крім того, слідчим швидше за все знищено важливі докази у справі — фотографії, зроблені при огляді дійсного місця злочину, вказаного потерпілою.

В справі з цього приводу є неймовірний у своїй безпосередньості документ — довідка про неможливість роздрукувати фотознімки в зв’язку із їхнім знищенням через технічні несправності персонального комп’ютера. Підписана (увага!) в день огляду місця події. При цьому фото, зроблені при огляді місця події, вказаного ґвалтівником за п’ятнадцять хвилин по тому на той самий фотоапарат — чудово збереглися. Ще б пак… Версія ґвалтівника: “любовний акт за згодою” відбувався в майже людному місті. Якщо б жертва не хотіла — то кричала б і люди її почули. А ушкодження отримала — бо п’яна була, падала… Насправді ж волати було марно. Місце злочину вибрано вдало — до людей кричати — не докричатись, бігти — не добігти.

Далі більше — на експертизу направлено взагалі не той одяг, що був на обвинуваченому в момент вчиненні злочину. А потерпіла чітко його описала! В зв’язку з цим — дуже закономірно — експертиза не виявила слідів крові та інших слідів на його одежі...

Власне слідчим зроблено все, щоб прокурор в суді розвів руками і погодився з тим, що обвинувачення не доведено і потрібно чи то закривати справу, чи то закривати очі на все і давати умовний термін…

PS: Після повернення справи із прокуратури, та клопотань адвоката слідчий все ж таки порушив справу за додатковою статтею 153 КК України. Але ж чи зібрав він докази для належної підтримки обвинувачення в суді й можливості покарання злочинця? Потерпілій і її адвокату це невідомо. Інформації щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому також немає…

Євгенія Закревська, адвокат потерпілої, спеціально для «ОРД»

P.S. Фотографію та персональну інформацію жертви злочину розміщено з її письмової згоди, наданої адвокату.

По материалам ord-ua.com