Військових прокурорів перейменують і «розжалують» у цивільних

311

В Україні скоро не залишиться військових прокурорів. У будь-якому випадку називатимуться вони тепер по-іншому. Рішення про ліквідацію військових прокуратур було ухвалене за підсумками розширеного засідання колегії ГПУ. Незадовго до цього відповідну поправку було запропоновано до проекту Кримінального процесуального кодексу, який готують до другого читання. Мабуть, у Генеральній прокуратурі вирішили йти в ногу з часом і самі розпочали реформу.

Ліквідувати не можна зберегти

Про необхідність реформування військових прокуратур подейкували вже давно. Але до пори до часу далі розмов справа не просувалася. Докладніше про це заговорили, коли почався процес реформування кримінальної юстиції. По-перше, з’явився проект про внесення поправок до закону «Про прокуратуру», яким не передбачалося існування військових прокуратур. Про їх ліквідацію мовиться й в одній з недавно внесених до проекту нового КПК поправок. Привселюдно заявив про заплановану реформу, так би мовити, озвучив її для громадськості радник Президента — керівник головного управління з питань судоустрою АП Андрій Портнов у інтерв’ю газеті «Дзеркало тижня». Ця заява спричинила бурхливу реакцію з боку відставних військових прокурорів. Ветерани звернулися з відкритим листом до Президента, Генпрокурора й секретаря РНБО, в якому висловили сумніви з приводу необхідності вирішувати проблему таким радикальним способом. За їх словами, інститут військових прокурорів існував на території України з XVI століття. Аналогічні служби є у США, Канаді, Німеччині, Франції, Польщі, Словаччині, Угорщині, Хорватії й більшості пострадянських країн і ефективно виконують свої функції.

«У своїй діяльності підконтрольні їм підрозділи керуються положеннями статутів, що вимагає від військових прокурорів безлічі спеціальних знань і володіння спецметодиками проведення перевірок, відсутніх у співробітників звичайних прокуратур, — стверджують ветерани. — Треба відзначити, що дані про дислокацію, чисельність, озброєність, бойову й спеціальну техніку ЗСУ, мобілізаційну готовність, морально-психологічний стан військ є військовою таємницею. Для військовослужбовців як спеціального суб’єкта ст.422 КК за її розголошування установлена кримінальна відповідальність. Дія цієї норми не може поширюватися на цивільних осіб, у тому числі й прокурорів, що може привести до безкарності за розповсюдження військової таємниці». На думку підписантів, у лютому 2012 року Президент — Верховний головнокомандуючий Збройними силами окреслив пріоритети для військового відомства, серед яких — боротьба з марнотратством і корупцією у військовому середовищі. І в такий відповідальний період необхідний ефективний

нагляд за дотриманням законів. «Але тільки безконтрольності можуть домогтися ті, хто хоче ліквідувати українську систему військових прокуратур загальною чисельністю всього 417 оперативних співробітників. Для порівняння: у прокуратурі Києва працюють 690 чоловік», — зазначають ветерани.

Схожі сумніви висловили колишні співробітники ВП і під час громадських слухань з приводу підготовки КПК до другого читання. Наскільки виправдані побоювання людей, котрі все життя пропрацювали у військових прокуратурах? Для чого потрібно задумувати їх ліквідацію?
Прокурорські метаморфози

Почнемо з того, що сьогодні військова прокуратура в системі ГПУ нагадує кажана з казки, який ніяк не міг визначитися, хто ж він — птах чи звір. З одного боку, всі військові прокурори — військовослужбовці, перебувають «на утриманні» Міністерства оборони, яке виплачує їм зарплату, забезпечує їх службовими приміщеннями, транспортом, засобами зв’язку, виділяє їм квартири. При цьому вони вважаються відрядженими в ГПУ й підкоряються Генпрокурору. У чинному законі «Про прокуратуру» про військових прокурорів ідеться в ст.13. Виходить, що військові прокурори наглядають за відомством, яке їх годує і поїть. Своєрідний правовий нонсенс. І хоча самі представники підрозділу стверджують, що вони підкоряються тільки Генпрокуророві, а їх зв’язок з Міноборони лише формальний, збоку такий нагляд виглядає досить дивно. У нас, звичайно, все можливо, але, на думку ініціаторів реформи, ліквідація військової прокуратури має відбутися.

Таку ж точку зору висловлювали й на вищезгаданій колегії ГПУ. «Ухвалене рішення направлене на те, щоб військові прокурори не залежали від військових командирів, міністра оборони, органів військового управління і т.д. Сьогодні вони деякою мірою залежні від оборонного відомства. В усякому разі, так говорять ті, хто висловлюється проти існування військових прокуратур у нинішній формі. Рішення колегії ГПУ направлене на посилення незалежності прокурора, убезпечення його від

будь-якого впливу ззовні», — пояснив «ЗіБ» начальник головного управління військових прокуратур ГПУ Юрій Війтев.

До того ж проект нового КПК передбачає позбавлення прокуратури слідчих функцій. Очевидно, цю реформу простіше здійснювати, коли всі прокурорські кадри будуть де-факто і де-юре перебувати в підпорядкуванні ГПУ. Залишається відкритим питання, що стосується військової таємниці, але, очевидно, цю проблему можна буде врегулювати законодавчо.

До речі, як з’ясувалося, жодних радикальних змін реорганізація військовим прокурорам не обіцяє. З них тільки знімуть погони й остаточно виведуть із системи Міноборони, вони безпосередньо підкорятимуться ГПУ. Відповідно гроші, які виділялися з бюджету на військових прокурорів Міністерству оборони, спрямовуватимуться в ГПУ. Зміниться і «вивіска» — тепер військові прокуратури називатимуться спеціалізованими прокуратурами з нагляду за дотриманням законів у військових формуваннях. Правда, ця реорганізація відбудеться тільки після внесення відповідних змін до чинного законодавства. В усякому разі, це було анонсовано на колегії ГПУ. «Необхідна зміна правового статусу військових прокурорів і слідчих, вирішення питань, пов’язаних із забезпеченням їх житлом… Здійснення таких заходів вимагає комплексного підходу і змін у законодавчому регулюванні діяльності прокуратур, на які покладається нагляд за дотриманням законів у військових формуваннях», — повідомили «ЗіБ» у прес-службі ГПУ. «Заплановані зміни в ст.13 закону «Про прокуратуру» передбачають, що Генпрокурор у разі потреби може створювати спеціалізовані прокуратури на правах обласних, міських, міжрайонних і т.д.», — пояснив Ю.Війтев. Це доповнення дасть можливість безболісно перетворити військові прокуратури на спеціалізовані, не втративши при цьому кадровий потенціал.

До речі, розбіжностей з оборонним відомством з приводу заявлених змін не було — новий міністр оборони Дмитро Саламатін на заплановані зміни відреагував позитивно.

Ухвалене на колегії рішення багато в чому показове. По-перше, Ген­прокуратура зробила перший, так би мовити, на випередження крок

ще до ухвалення нового КПК. Очевидно, в ГПУ вирішили заздалегідь підготуватися до законодавчої «революції». По-друге, схоже, що ця зміна — тільки перша ластівка. Адже на тлі інших правоохоронних відомств саме прокуратуру після набуття чинності новим КПК чекають наймасштабніші «метаморфози». І очевидно, ГПУ хоче продемонструвати, що вона готова змінюватися.с

Пряма мова

Валерій ПИСАРЕНКО, народний депутат України:

—Ліквідація військових прокуратур свідчить про те, що в прокуратурі позитивно сприйняли реформаторські тенденції у сфері кримінального судочинства, підтримали і своєчасно відреагували на прийдешні перетворення. І той факт, що керівництво ГПУ готове до внутрішніх змін, можна лише вітати. А ліквідація військових прокуратур — це давно

назрілий крок, викликаний необхідністю європеїзації нашого судочинства.

Юрій ВІЙТЕВ, начальник головного управління військових прокуратур ГПУ:

—Ця реформа спрямована на те, щоб посилити незалежність прокурора, захистити його від впливу ззовні, зокрема військових командирів, міністра оборони і т.д. Сьогодні реформування військових прокуратур відбувається і в інших державах. Наприклад, у Польщі й Угорщині, де теж існують такі підрозділи, говорять про їх ліквідацію. Ми ж говоримо про їх реформування. Отже, нічого страшного в цьому немає.

Кирило КАЗАК, адвокат, партнер ЮК «ККД Консалтинг»:

— Спеціалізовані прокуратури, які збираються створити в системі прокуратури, зможуть замінити військові при дотриманні таких умов: збереженні наявного кадрового потенціалу, наявності в новостворених спеціалізованихпрокуратур необхідного обсягу повноважень, належної організаційної та матеріально-технічної бази. У початковий період роботи ймовірність проблем дуже велика. Збереження ефективності нагляду за військовослужбовцями й розслідування справ з військовою специфікою можна гарантувати тільки при збереженні старих кадрів, належному забезпеченні роботи прокуратур і контролі за їх діяльністю.

Взагалі, військові прокуратури існують у таких розвинених країнах, як США, Велика Британія, Італія, Іспанія, Ізраїль. Норм, що забороняли б існування військових прокуратур, в Європі не існує, тому немає підстав говорити, що військові прокуратури — поза законом.

По материалам zib.com.ua