Табачник forever, або чому злочинцю досі не пред’явили звинувачень

303

Поки СБУ та Генеральна прокуратура України вишукують аргументи на користь звинувачення Табачника в підривній, в угоду Кремлю, антиукраїнської діяльності, екс-міністр освіти України продовжує посміхатися з недолугої українською системи правосуддя та реалізовувати свої далекоглядні плани.

Адже, днями, не зважаючи на наявність потужного та безапеляційного портфелю звинувачень проти Табачника як ворога України та одіозного злочинця, шахрая, він все ще залишається на свободі та ще й візитує в Україну.

Офіційною версією приїзду українофоба у ворожий стан, за словами радника голови МВС Антона Геращенка, було його прагнення дати свідчення по ряду кримінальних проваджень стосовно режиму Януковича.
Власно Табачник, прокоментував свою несподівану подорож бажанням побувати на похоронах колеги по цеху Михайла Чечетова.

Але насправді, великий махінатор прибув на «батьківщину» з метою влагодження своїх майнових питань та прощупування шляхів для продовження бурхливої діяльності.

Сприйняття Табачника в очах суспільства України – як злочинця, що має сидіти у в’язниці та з боку державних органів – як звичайного бізнесмена, виглядає абсолютно полярною, адже, не встиг він перетнути український кордон, як відповідні спеціальні комісії столичної влади виставили на розгляд проект рішення Київради «Про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю «ГРААЛЬ» договору оренди земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-готельного комплексу «Столичний» на вул. Хрещатик, 5 (літ «В») у Печерському районі м. Києва та внесення змін до нього. Йдеться про збільшення обсягів земельної ділянки, відведеної родині Табачників для зведення 151 метрового хмарочосу, в історичній зоні Києва, розташованій поряд із готелем «Дніпро». Сьогодні, в оренді ТОВ «ГРААЛЬ» перебуває 40 кв. м. землі.

Подання, доречи, зробив заступник голови КМДА Павло Рябикін.

Вважаю, що прямий зв’язок ТОВ «ГРААЛЬ» з братами Дмитром та Михайлом Табачниками зараз нікому доводити не треба. Так само, не треба аргументувати імовірність попередньої, фінансово-обґрунтованої домовленості злочинця з керівниками столичної влади, яка, намагається лобіювати комерційні інтереси ворога української культури.

Крім того, енергійний Табачник не обмежується виключно комерцією та продовжує працювати ще й в ідеологічному форматі. Адже, не зважаючи на начебто посилення цензури, з боку Влади та, безпосередньо, Міністерства Стеця, «нетлєнні» твори зрадника продовжують поширюватись Україною.

При цьому, розповсюдження українофобської літератури відбувається в підконтрольних столичному муніципалітету книгарні «Сяйво книги». Так, нещодавно, активісти виявили на полицях, донедавна книгарні письменників, книжки Табачника, видані в серії «Проект Україна» харківського видавництва «Фоліо».
У автора матеріалу виникає питання: чому досі, не зважаючи на загострення політичної ситуації та військового конфлікту на сході України та витрачання шалених коштів на реалізацію проекту «лояльність до діючої влади», питання поширення антиукраїнської пропаганди залишається відкритим. Чому, на очах столичної влади, в муніципальній книгарні, розташованій в самому центрі Києва досі продаються ворожі книжки.

Крім того, автора бентежить інертність Влади та прокуратури, які стимулюють активність одного з найодіозніших злочинців Дмитра Табачника.

Сергій Пупок