Политические ток-шоу. Как они это делают?

Щоп'ятниці на двох українських телеканалах розпочинається безкінечний серіал політичних ток-шоу.

На "Першому національному" о 19:00 стартує програма Савіка Шустера, а о 22:30 підключається телеканал "Інтер" з "Великою політикою" Євгена Кисельова. Обидві вистави тривають до глибокої ночі.

Але навіть без зайвих зусиль можна помітити приголомшливу одноманітність - незмінні "герої" обговорюють незмінні теми з ефіру в ефір. Здається, що деякі персонажі не залишають студію протягом тижня, і коли в п'ятницю включається камера, то ті ж самі політики сидять у тих же самих кріслах.

Передачі, які колись були прогресивними ознаками демократії, сьогодні мають ознаки вистави, якою керують режисери з одного центру. Влада продовжує робити ставку на телебачення як на найпотужніший інструмент впливу на громадську думку. Саме за допомогою телевізора політтехнологи маніпулюють виборцем.

У цьому легко переконатися, проаналізувавши, кого і як часто показують українцям в якості "голів-говорунів", що транслюють думки своїх політичних вождів.

"Урядовий телекур'єр"

Програма "Велика політика" Євгена Кисельова, як правило, поділена на дві-три частини.

Перша передбачає сольний виступ "дуже важливої персони". Також у студії присутні декілька журналістів, які мають можливість поставити гостю свої запитання.

З початку 2011 року програма Кисельова виходила 19 разів. Вражає те, що у 13 випадках ця частина ефіру була майже монопольно надана представникам влади. Запрошують сюди, переважно, членів Кабміну, які протягом 40-50 хвилин прайм-тайму пояснюють, наскільки покращилося життя.

Дехто за неповні півроку встигнув двічі побувати на подіумі у Кисельова, а дехто - навіть тричі "співав" соло.

Так, лідерами появ в ефірі "Великої політики" є віце-прем'єр Сергій Тігіпко та перший заступник глави адміністрації Віктора Януковича Ірина Акімова. Вони з початку року з'являлися в ефірі по три рази.

Двічі в ранзі vip-гостя були прем'єр Микола Азаров, головний міліціонер Анатолій Могильов, міністр закордонних справ Костянтин Грищенко та міністр палива та енергетики Юрій Бойко.

Примітно, що Тігіпко, Грищенко і Бойко близькі до нинішнього глави адміністрації президента Сергія Льовочкіна, який здійснює негласний патронаж над каналом "Інтер" за допомогою свого російського радника Ігоря Шувалова.

А ось представників опозиції на трибуну "Великої політики" майже не випускають. Лише одного разу з початку року "дуже важливою персоною" була Юлія Тимошенко.

У трьох випадках з 19 ефірів програма починалася з дискусії представника влади та опозиції.

Такі "спаринги" відбулися між Акімовою та депутатом від БЮТ Наталією Королевською, міністром освіти Дмитром Табачником та лідером партії "За Україну" В'ячеславом Кириленком, Костянтином Грищенком та "тіньовим прем'єром" Сергієм Соболєвим.

Ще два рази програма починалася з дискусії у студії між декількома представниками влади та опозиції.

Окремої уваги заслуговує і друга частина програми, яка передбачає дискусію експертів та представників різних політичних сил. Зазвичай, у цій частині обговорюють "вічні" теми, на кшталт статусу російської мови, Дня перемоги, червоних прапорів тощо.

Власне, спекулюючи на цих темах у 2004 році політтехнологи вже випробували ідею розколу України для дискредитації Віктора Ющенка і перемоги Віктора Януковича.

Але найбільше сьогодні звертає увагу те, з якою наполегливістю в ефірах каналу "Інтер" просувають...партію "Свобода", яка не представлена у парламенті і є фактично регіональною політичною силою, рейтинг якої значно нижче, ніж, наприклад, "Батьківщини" або "Фронту змін".

За останні п'ять місяців націоналістів запрошували на 11 випусків "Великої політики" з 19. Тобто вони були присутні навіть частіше, ніж на кожному другому ефірі.

Три рази від партії "Свобода" в ефір приходив заступник глави "Свободи" Андрій Мохник. По два рази у студії були Андрій Іллєнко, Ігор Мірошніченко та одіозний депутат Львівської міськради Юрій Михальчишин, який прославився своїми висловлюваннями про бандерівську армію, що "викине з України сінєжопую банду".

Якщо повірити в те, що редакційна політика Кисельова регулюється адміністрацією президента руками російського політтехнолога Ігоря Шувалова, постійна присутність "Свободи" в ефірі має своє пояснення.

Соратники Тягнибока покликані бути тим "націоналістичним" опудалом, яке має змушувати прихильників Віктора Януковича мобілізуватися перед обличчям "бандерівської загрози" і пробачати своєму президенту корупцію, інфляцію та кумівство.

Ця технологія не нова. Саме Шувалов реалізував у 2004 році сценарій, коли антисемітський виступ Тягнибока на горі Яворина був записаний камерою каналу "Інтер" і в подальшому використовувався для дискредитації Ющенка.

Є свої улюбленці у Кисельова і серед членів блоку Тимошенко. На другу частину "Великої політики" Володимира Яворівського запрошували 5 разів з початку року.

Розгадка, можливо, криється в тому, що Яворівський, в силу своїх поглядів, мав би підтримувати вогонь дискусії на ґрунті протистояння Україна-Росія.

По 4 рази в студії Кисельова були регіоналки Інна Богословська та Олена Бондаренко. Три рази запрошували регіонала Вадима Колесніченка та главу політради "Нашої України" Валентина Наливайченка.

Причини прихильності до Наливайченка можуть критися в тому, що його права рука Сергій Бондарчук перебуває в кумівських стосунках з Юлією Льовочкіною, сестрою глави адміністрації президента.

Іноді на "Велику політику" запрошували одразу двох-трьох представників Партії регіонів або опозиціонерів. А от, наприклад, партії Арсенія Яценюка або Анатолія Гриценка творці програми, як правило, ігнорують.

Скандальний "Live"

Програма Савіка Шустера протягом 2011 року виходила в ефір 20 разів. Формат звичний - величезна кількість гостей у студії, які ведуть "безкомпромісну" дискусію, що іноді скочується до відвертого скандалу.

Кілька разів ситуація виходила з-під контролю Шустера. Так, в програмі, присвяченій Дню перемоги, "героєм" вечора став регіонал Владислав Лук'янов, який обізвав "дітей війни" "ряженими".

http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=UhufXkB2_VQ

pravda.com.ua