Навіщо міліція рахувала геїв?
Міністерство внутрішній справ та Державна служба статистики підтвердили, що в минулі роки в Україні вели облік громадян гомосексуальної орієнтації.
Раніше про це заявив голова "Гей-форуму" України Святослав Шеремет. В обох відомствах також підтвердили, що накази про включення до статистичних звітів інформації про кількість гомосексуальних людей вже скасовані.
За словами правоохоронців, їх обліковували, тому що гомосексуалісти належать до групи ризику зараження вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Втім, Святослав Шеремент Клацнути в інтевр'ю bbc.ua розповів, що ті відомості нібито використовували для тиску та шантажу.
Геї не рахуються
За словами Святослава Шеремета, про існування документів, які зобов'язували включати до статистичних звітів кількість гомосексуалістів, він кілька років тому дізнався із неурядових законодавчих баз. В офіційних джерелах їх, за словами чоловіка, не оприлюднювали.
Кілька років представники гей-спільноти проводили кампанію за скасування цих норм і нещодавно їм підтвердили, що міліція більше не веде такий облік.
Керівництво Державної служби статистики також запевнило Клацнути bbc.ua, що з 2002 року справді існувала форма звітності, яка передбачала збір даних про громадян гомосексуальної орієнтації. Її розробили в Міністерстві внутрішніх справ, але в 2008 році скасували. В Держкомстаті повідомили, що інформацію про кількість гомосексуалістів ніколи не оприлюднювали.
У МВС Клацнути bbc.ua розповіли, що облік вели за кількома параметрами. Один з них включав інформацію про гомосексуалістів, що належать до групи ризику зараження ВІЛ. Його припинили вести після 2004 року, а за весь період на обліку перебувало 187 осіб, віднесених до тієї категорії.
Інший перелік влючав схильних до скоєння злочинів гомосексуалістів, його скасували в 2009 році.
Міліція укладала альбоми з гомосексуалістами, - Шеремет
Голова "Гей-форуму" Святослав Шеремет вважає, що рахувати геїв - марна справа для міліції. Для цього, каже він, варто користуватися традиційними соціологічними методами, оскільки відповідні усатнови постійно проводять в Україні дослідження.
За оцінками експертів, нині тут нараховують від 800 тисяч до 1,2 мільйонів представників ЛГБТ-спільноти. Себто лесбіянок, геїв, бісексуалів, бісексуалок і трансгендерних людей - пояснює Святослав Шеремет. Він також каже, що є окремий облік людей, що входять до групи ризику щодо ВІЛ-СНІДу - їх, за офіційною інформацією, 213 тисяч.
У міліції ж, за словами Святослава Шеремета, на рівні місцевих відділів внутрішніх справ нібито існували цілі альбоми з зображеннями геїв , які укладалися з метою оперативно-розшукової діяльності:
"Коли людина перебуває в таких облікових справах чи картках, - це, звичайно, фактор зловживань і можливість шантажувати людину питаннями її сексуальної орієнтації", - переконаний чоловік.
"Молодих людей можуть вигнати з дому"
В радянські часи сексуальні стосунки чоловіка з чоловіком загрожували обом кримінальною відповідальністю. На початку 1990-х ту норму в Україні скасували.
До того ж, зміни внесені до законодавства останнім часом зміни унеможливлювали подальше ведення обліку правоохоронцями, стверджує голова "Гей-форуму". Зокрема, закон про захист персональних даних. Але, за словами Святослава Шеремета, дискримінація представників ЛГБТ-спільноти триває у всіх сферах життя:
"Людей виключають із навчальних закладів, дізнаючись про їхню сексуальну орієнтацію. Батьки можуть вигнати молодих людей з дому чи пізніше позбавити права на спадщину. Є випадки, коли людей виганяють з роботи або не забезпечують законних можливостей просуватися по службі," - розповів голова "Гей-форуму".
Згідно з результатами дослідження, яке цієї весни на замовлення Центру "Наш світ" провела компанія "Тейлор Нельсон Софрез Україна", майже половина опитаних вважають, що люди з гомосексуальною орієнтацією не повинні мати такі ж права, як решта громадян, а майже 79 відсотків відповіли, що гомосексуали не повинні виховувати дітей.
"Звичайно, ставлення до сексуальних меншин не є настільки традиційним і терпимим в Україні, як в країнах ЄС", - говорив раніше в ефірі Бі-Бі-Сі колишній постійний представник України при Європейському союзі Роман Шпек.
Хоча, приміром, у сусідній Росії ситуація ще гірша - там засудження гомосексуальності Клацнути лунає з вуст високих чиновників, а гей-паради не дозволяють. В Києві акції секс-меншин не забороняють офіційно, але їх нерідко зривають - здебільшого, представники правих організацій та партій.
Церква проти "содомії"
Важливу роль в оцінці людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією в Україні відіграє церква. Усі наймасовіші конфесії засуджують те, що вони називають "содомським гріхом".
Новий лідер українських греко-католиків Святослав (Шевчук) вважає його "звироднілим способом статевого життя" і сказав нещодавно, що УГКЦ ніколи не змінить свого негативного ставлення до гомосексуалізму.
А Українська Православна церква Московського патріархату в 2010 році виступала зі зверненням проти того, щоб Парламентська Асамблея Ради Європи "заохочувала пропаганду гомосексуалізму і дискримінацію нормальних шлюбів" - ідеться у зверненні.
Втомившись шукати компроміс із церквою, українські геї вирішили створити власну. Щоправда, вона зареєстрована у Мін'юсті як громадська організація. "Церква християн - ЛГБТ" діє в Донецьку та Києві. Її поява викликала ще більше обурення в суспільстві.
Правовий вакуум
Втім, схоже, що Святослав Шеремет більше переймається іншими - світськими питаннями.
"Зараз виходить така дивна річ, що ЛГБТ існує поза межами правового поля. Знаєте, в такому собі правовому вакуумі," - каже голова "Гей-форуму". Стимулювати законодавців до врегулювання стосунків у одностатевих сім'ях та заборонити дискримінацію у трудовій сфері на підставі сексуальної орієнтації - це його основні цілі.
Не виключено, що вони знову зустрінуть чималий опір у суспільстві. Хоча Святослав Шеремент стверджує, що має підтримку у всіх органах влади, а Конституція - на його боці.