Моя контррозвідка мене береже

Давно очікуване і, тим не менш, раптове звільнення Валерія Хорошковського з посади Голови Служби безпеки України не викликало в пресі ані бурхливих дискусій щодо його здобутків на цій посаді, ані розміркувань про подальшу долю колишньої спецслужби, а нині – «правоохоронного органу спеціального призначення». Бо народ знає – хто б не прийшов на місце Валерія Івановича, СБУ гірше працювати не стане. Оскільки це вже просто неможливо.

Втім, на закиди платників податків, що СБУ займається лише перерозподілом грошових потоків (на сленгу прес-служби СБУ це називається «боротьба з корупцією»), стеженням за громадськими активістами та політичними провокаціями, пропагандисти в погонах наводять стандартний аргумент – мовляв, співробітники СБУ з великим успіхом проводять контррозвідувальні заходи та борються з незаконним застосуванням «спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації». От тільки при цьому забувають додати, що ввезення в України отих самих «спеціальних технічних засобів» здебільшого організовують самі ж правнуки Дзержинського, а єдиний відомий випадок, коли СБУ-шникам, дійсно, вдалось викрити злочинне угрупування, що займалось прослуховування телефонним розмов, закінчився пшиком.

«Спецоперація»

20 грудня 2006 року офіційний веб-сайт Служби безпеки України порадував український народ і все прогресивне людство приголомшливою новиною про проведення небаченої раніше за масштабом спецоперації по викриттю незаконної діяльності з прослуховування телефонів. Слухали, як виявилось, не тільки пересічних громадян, а й державних службовців найвищого рангу. Процитуємо всю новину на випадок, якщо після нашої публікації її приберуть з сайту СБУ:

«19 грудня СБУ в результаті проведення спецоперації в Києві припинила незаконну діяльність комерційної фірми, яка займалася незаконним прослуховуванням громадян та, не виключено, окремих високопосадовців України.

У співробітників фірми було вилучено спеціальний пристрій для відслідковування, прослуховування та запису розмов через перехоплення сигналів стільникової мережі GSM. За висновками фахівців, даний пристрій є найбільш складним серед собі подібних, його ринкова вартість становить майже 420 тис. доларів в залежності від комплектації. Співробітники спецслужби встановлюють, яким чином і з якої країни було ввезено прилад.

Як зазначив тимчасово виконуючий обов‘язки Голови СБУ В.НАЛИВАЙЧЕНКО, згідно з українським законодавством, користуватися подібним пристроєм можуть лише відповідні підрозділи СБУ, служби зовнішньої розвідки, головне управління розвідки МОУ. Використання ж таких засобів іншими суб’єктами, навіть тими, що здійснюють правоохоронну діяльність, виключається.

Під час огляду приміщення, де знаходилась фірма, також було виявлено велику кількість пристроїв для прихованого зняття мовної інформації та відеоспостереження.

Як зазначив В.НАЛИВАЙЧЕНКО, пошук потенційних клієнтів для надання специфічних послуг здійснювався, як правило, через Інтернет, а також у формі використання приватних оголошень.

Під час огляду було вилучено прайси, за якими фірма надавала свої послуги. Пропонувалося, зокрема, зняття мовної та відеоінформації, а також за допомогою баз даних державних установ, доступ до яких мали працівники цієї фірми, надавати інформацію щодо наявності нерухомості тієї чи іншої людини, стану її банківських рахунків, руху коштів на них, наявність чи відсутність постановки на облік правоохоронними органами, домашнього чи мобільного телефону. Вартість таких специфічних послуг коливалася від 50 до 100 тис. доларів. Термін виконання послуги 1-2 години.

За словами В.НАЛИВАЙЧЕНКА, в ході операції було затримано особу, яка безпосередньо організувала роботу фірми. Наразі співробітники СБУ сподіваються, що в ході допитів ця людина розповість все, що стосувалося діяльності фірми.

СБУ розпочала експертизу, котра надасть можливість встановити замовників незаконного зняття інформації та громадян, конституційні права яких були порушені. У зв’язку з цим СБУ розраховує на допомогу громадян в разі, якщо вони матимуть певну інформацію щодо незаконного втручання в їх особисте життя шляхом використання технічних засобів».

Читаєш подібні повідомлення – і серце радується за Службу безпеки України та професіоналізм її особового складу, передусім – співробітників прес-служби.

Подумати тільки: впродовж одного дня лицарі плаща та кинджала не тільки знешкодили гніздо підслуховування, але й затримали підозрюваного в порядку статті 106 (а, можливо – навіть 115) Кримінально-процесуального кодексу України. Воістину, видатна подія, аналогів якій історія Служби не пам’ятає, оскільки в слідчому ізоляторі СБУ до того парились хіба арештанти на кшталт активістів акції «За Україну без Кучми». І тут – така вдача!

Але справжнім чекістським подвигом стало просто миттєве вміщення інформації про спецоперацію СБУ на сайті високоповажної «Контори» вже на другий день після затримання підозрюваного. Таким, дійсно, можна пишатись: «утром – в газете, вечером – в куплете».

Особливо зворушливо виглядав заклик до громадян допомогти в розслідуванні злочину та поділитись з СБУ інформацією «щодо незаконного втручання в їх особисте життя шляхом використання технічних засобів». Не знаю, наскільки суттєво ми допомогли контррозвідникам, але чесно та сумлінно повідомили все, що нам відомо з означеного питання:

http://ord-ua.com/2010/11/08/zhurnalisti–kontrabandisti/

Тепер ось чекаємо на якусь відзнаку СБУ чи хоча б іменний пістолет.

А оскільки жодної інформації про результати блискучої спецоперації сайт СБУ більше не розміщував, за перебігом п’яти років ми вирішили потурбувати «Контору» з цього приводу.

Служба безпеки України

вул. Володимирська,33, м.Київ, 01034

ЗАПИТ НА ІНФОРМАЦІЮ

20 грудня 2006 року на офіційному веб-сайті Служби безпеки України за адресою в мережі Інтернет http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=56066&cat_id=39574 було розміщено повідомлення під заголовком «СБУ припинила незаконну діяльність комерційної структури, яка прослуховувала громадян України».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» прошу повідомити, чи були притягнуті до кримінальної відповідальності особи, які здійснювали незаконне зняття інформації з каналів зв’язку. Якщо так – чи була кримінальна справа передана до суду й чи винесений по ній вирок?

У випадку, якщо вирок набув законної сили, прошу повідомити прізвища засуджених, а також – до якої міри покарання вони були засуджені.

Відповідь на цей інформаційний запит прошу направити поштою на мою домашню адресу в строк, встановлений Законом України «Про доступ до публічної інформації».

БОЙКО В.М.

29 грудня 2011 року

Відповідь не забарилась:

СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Департамент контррозвідки

11 січня 2012р.

№2/4/4-637

Шановний Володимире Марковичу!

Департаментом контррозвідки СБ України розглянуто Ваш запит на інформацію.

За результатами повідомляємо, що особи, які фігурували в матеріалах розміщених 20 грудня 2006 року на Інтернет-ресурсі http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=56066&cat_id=39574 до кримінальної відповідальності притягнуті не були.

Начальник Департаменту О.Сидельников

А я-то п’ять років чекав, коли зловмисники своє відсидять й на волю вийдуть – хотів взяти в них інтерв’ю та порадувати читачів «ОРД» творчими досягненнями української контррозвідки…

От тільки одне незрозуміло. Момент притягнення до кримінальної відповідальності визначається винесенням постанови про висунення обвинувачення. Тобто, якщо підозрюваний був затриманий, але до кримінальної відповідальності не притягувався, то це означає, що обвинувачення йому ніхто не висував. Це, виходить, невинувату людину ні за цапову душу десять діб у СІЗО промаринували. Три доби – мінімум.

Але в такому випадку кримінальну справу в СБУ закрили за реабілітуючими обставинами – відсутність складу злочину, відсутність події злочину … Ой, як невдобно получилось: спочатку на весь світ про успіхи прокукурікали, а потім бабло зі злочинців скачали, спецтехніку повернули, затриманого випустили, справу закрили.

М-да… Хоча би вже з сайту СБУ повідомлення прибрали б і не ганьбились.

На бойовій вахті

Але не треба думати, що співробітники СБУ в робочий час займаються лише «кришуванням» контрабанди та слідкуванням за журналістами. Виробничі показники ніхто не скасовував, тож Єдиний реєстр судових рішень дає наочну картину трудових буднів українських контррозвідників. Десятки й десятки кримінальних справ за статтею 359 Кримінального кодексу України («незаконні придбання, збут або використання технічних засобів отримання інформації») розглянуті судами України. От тільки прес-служба СБУ чомусь не поспішає вихвалятись бойовими здобутками контррозвідників. Тож спробуємо заповнити цю прогалину.

Ось, наприклад, 19 серпня 2011 року Скадовський районний суд Херсонської області засудив до 4 років позбавлення волі з іспитовим терміном у один рік громадянина Туреччини за незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (частина 1 статті 359 КК України).

Засуджений на момент скоєння злочину працював водієм вантажного автомобіля «Iveco» транспортної компанії «UNO ULUSLARARASI NAKLIYE LTD. STI» і мав нещастя 30 червня 2011 року прибути на поромі до Скадовського морського порту з вантажем газового обладнання, яке мав далі везти в Казахстан. Цитуємо вирок суду:

«У зв’язку з тим, що у водіїв виникають проблеми при перевезенні вантажів, він, приблизно 20-25 червня 2011 року, попрохав у свого брата сонцезахисні окуляри із вмонтованою в них фото-, відеокамерою. Він планував їх провезти до України та інших держав, через які проїжджав, та використовувати для проведення прихованої зйомки на території України і інших держав працівників міліції, митних органів та інших осіб з метою фіксації спілкування з ними та уникнення можливого вимагання грошей … 01 липня 2011 року після проходження прикордонного контролю підсудний знаходився зі своїм автомобілем у зоні митного контролю, де в період з 10:00 год. по 12:00 год. проводив зйомку означеним спеціальним технічним засобом негласного отримання інформації».

Ясна річ, що на лаві підсудних опинилися не хабарники з митниці, а водій, який задокументував вимагання грошей. Хто б сумнівався…

Встановити, хто ж саме прослуховував телефонні розмови найвищих урядовців СБУ ніяк не може з 2006 року. Натомість 1 грудня 2010 року Кіровоградський районний суд Кіровоградської області засудив за ст.359 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком у 3 роки пенсіонера, інваліда ІІІ групи.

Злочин інваліда полягав у тому, що 2 березня 2010 року під час візиту до Кіровського районного суду м.Кіровограда він «умисно, без отримання дозволу, без будь-яких законних підстав, використовуючи записуючий пристрій замаскований під кулькову ручку, який згідно висновку експертизи №510 від 18.05.2010 року, проведеної експертами НДЕКЦ при ГУ УМВС України в Одеській області є спеціальним технічним засобом негласного отримання інформації /негласного фото, звуку та відео документування/, здійснив відео та аудіозапис приміщення Кіровського районного суду м. Кіровограда, записав розмову з керівником апарату вказаного суду… Крім того, в цей же день… повторно, умисно, без отримання дозволу, без будь-яких законних підстав, використовуючи записуючий пристрій замаскований під кулькову ручку, який згідно висновку експертизи №510 від 18.05.2010 року, проведеної експертами НДЕКЦ при ГУ УМВС України в Одеській області є спеціальним технічним засобом негласного отримання інформації /негласного фото, звуку та відео документування/, здійснив відео та аудіозапис своєї розмови з секретарем Кіровоградського районного суду»

Коментувати вирок не будемо – і так все зрозуміло. Секретарі судів, дивлячись на поведінку жерців Феміди, звикли й собі поводитись по-хамськи, тож нічого дивного в тому, що пенсіонер вирішив записати перли, почуті в осідку правосуддя, не має. Тепер ось має судимість…

Єдиний реєстр судових рішень – чудове джерело інформації про найпотаємніші методи роботи СБУ. Ось, наприклад, постанова судді Соснівського районного суду м.Черкаси про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, від 5 липня 2011 року № 4-1613/11:

«Слідчий слідчого відділу Управління СБУ в Черкаській області старший лейтенант юстиції Ткачук С.С. звернувся до суду з поданням про розкриття інформації, що становить банківську таємницю в Приватбанку (МФО банку 354347) по кримінальній справі № 96.

Досудовим слідством встановлено, що 26 жовтня 2010 року о 22 год. 20 хв. ОСОБА_2 на Інтернет-форумі .ck.ua»розмістив рекламне оголошення щодо продажу прихованої відеокамери китайського виробництва з можливістю відео-, аудіо- та фотозйомки, закамуфльованої під автомобільний брелок, вартістю 150 гривень, а також для контактів та здійснення замовлення вказав номер контактного телефону.

У період з 26 жовтня 2010 року по 29 жовтня 2011 року у ході обговорення даного оголошення на Інтернет-форумі .ck.ua» ОСОБА_2 повідомив технічні характеристики вказаного пристрою та розмістив його зображення.

28 грудня 2010 року ОСОБА_2 за місцем своєї роботи в адмінбудівлі ВАТ «Укрп’єзо», за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, б. 10, у відповідності до попередніх домовленостей з оперативним співробітником ОСОБА_4., який відповідно до вимог чинного законодавства здійснював оперативно-розшуковий захід «Оперативна закупівля», отримав від останнього 150 грн. та надав йому розписку, згідно якої взяв на себе зобов’язання доставити брелок відеокамеру протягом 35 календарних днів з моменту отримання замовлення.

12 січня 2011 року в ході особистої зустрічі ОСОБА_4 з ОСОБА_2 останнім в адмінбудівлі ВАТ «Укрп’єзо»було продемонстровано зовнішньо-конструктивні характеристики технічного пристрою під виглядом автомобільного брелока DV-016H» та здійснено спільну домовленість про те, що після перевірки працездатності вказаного технічного пристрою останнім буде передано ОСОБА_4 зазначений технічний пристрій, а той, в свою чергу, поверне отриману від ОСОБА_2 розписку.

13 січня 2011 року ОСОБА_2, в адмінбудівлі ВАТ «Укрп’єзо», за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, б. 10, збув ОСОБА_4 технічний пристрій під виглядом автомобільного брелока DV-016H», який згідно доданого до нього паспорту являється прихованою відеокамерою, закамуфльованою в автомобільний брелок з можливістю запису аудіо, фото і відео.

У цей же день вказаний технічний пристрій був вилучений у ОСОБА_4 оперативними співробітниками УСБУ в Черкаській області та направлений на дослідження.

Згідно висновку спеціаліста Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України №42/3 від 18 квітня 2011 року збутий 13 січня 2011 року ОСОБА_2 технічний пристрій під виглядом автомобільного брелока NI DV-016H», в який вмонтовано мініатюрну відеокамеру, відносяться до спеціальних технічних засобів, за допомогою якого можливо здійснювати негласне отримання інформації.

Таким чином, ОСОБА_2 13 січня 2011 року займався збутом спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації».

А що ж робити, коли план по розкриттю злочинів треба виконувати, а жодного випадку, який можна було б кваліфікувати по ст. 359 КК України, і близько не має? Тоді контррозвідникові доводиться проявляти справжню чекістську кмітливість – самому організувати канал постачання, самому розміщувати оголошення в Інтернеті про продаж спецтехніки, самому замовляти доставку з-за кордону.

Так, наприклад, кілька днів тому в Тернополі була порушена кримінальна справа все за тією ж статтею про «незаконні придбання, збут або використання технічних засобів отримання інформації» проти 25-річної дівчини. З жовтня 2011 року співробітник тамтешнього Управління СБУ Віталій Дереневський під виглядом дрібного підприємця, що займається роздрібним продажем радіодеталей, умовляв майбутню жертву замовити йому за кордоном якісь електронні прилади згідно зі специфікацією. Але Анна – так звати дівчину – відмовлялась. Урешті-решт, СБУ-шнику вдалось уговорити «зловмисницю», що він придбає все сам, лише скористається її рахунком для оплати замовлення, на який покладе свої гроші. Анна погодилась, уяви не маючи, що саме Дереневський оплачує. Тепер вона обвинувачена, а Дереневський – свідок. Хоча мало б бути навпаки.

Ну, і наостанку, цілком природне запитання – а яка ж доля всіх цих диктофонів, відеокамер та іншого електронного мотлоху, який вилучають СБУ-шники? Відповідаємо: суди це знаряддя конфісковують у доход держави й передають СБУ. Після чого техніка або продається «своїм людям», або роздається для незаконного використання. Як, наприклад, у Маріуполі, де з ініціативи мера Юрія Хатлубея була створена «добровільна дружина» з ветеранів Державтоінспекції.

Колишнім міліціонерам роздали спецтехніку – відеокамери для прихованого запису – з тим, щоби ті під виглядом пасажирів маршрутних таксі стежили за тим, як водії дотримуються правил перевезень. Працюють пенсіонери на громадських засадах. Не вірите, що таке може бути? – Даремно. Хатлубей з цього приводу навіть дав інтерв’ю газеті «Сегодня». А ось який репортаж з показали те телебаченню:

http://tsn.ua/ukrayina/eks-daishnikam-specagentam-rozdali-shpigunsku-tehniku.html

«Даішників на пенсії, які перевіряють роботу водіїв маршруток у Маріуполі, забезпечили ручками із прихованою камерою. Відеозапис має стати доказом для правоохоронців, повідомляє ТСН.

Нагадаємо, нещодавно в Маріуполі вигадали новий метод боротьби з порушниками — водіями маршруток. Із даішників на пенсії зробили добровільних дружинників, які сідають у маршрутки, стежать за водіями та знімають порушення прихованою камерою.

“Ручка кріпиться на кишеню або кудись в інше місце, і по шляху проходження знімається водій, його місце, що він робить на шляху прямування”, — розповів “спецагент” Сергій Плєсаков.

Дружинники вже з’ясували, що водії курять за кермом, розмовляють по телефону, порушують правила проїзду через перехрестя, і це не повний перелік нарікань.

Між тим у міській раді зраділи ініціативі пенсіонерів-даішників і навіть вигадали для них винагороду. Дружинників обіцяють працевлаштувати у транспортний відділ».

Шкода лишень, що на сайті СБУ не розповідається, де ж мер Маріуполія взяв ручки з вмонтованими відеокамерами, які роздав пенсіонерам ДАІ. Втім, ми й так здогадуємось…

Між іншим, річний бюджет СБУ в 2011 році склав 3,3 млрд. грн. Саме в таку суму українським платникам податків обходиться утримування цієї організації, яка переслідує інвалідів за запис розмови з секретаркою суду й не бачить, як у крупному промисловому центрі створено злочинне угруповання, що займається незаконним використанням технічних засобів отримання інформації. Якщо розділити цю суму на кількість співробітників СБУ, то це виходить десь по 1 млн. грн. на кожного дармоїда в погонах.

Тож маємо пропозицію для пана Президента щодо реформування СБУ: розігнати всю «Контору», починаючи з Департаменту контррозвідки, залишивши тільки прес-службу. Їй-богу, різниці ніхто не помітить, а зекономлені гроші можна буде роздати «чорнобильцям».

По материалам ord-ua.com