Микола Цепенда: «Так звані сучасні інвестори володіють сотнями методів «прихватизації» народного майна»

350

У відповідь на статтю «Сповідь інвестора.....», голова Старосамбірської РДА Микола Цепенда побажав висловити свою позицію щодо подальшої долі приватизованого Старосамбірського меблевого комбінату і його трудового колективу. Як виявилося, і для нього інтереси старосамбірської громади – понад усе.

Я б не хотів особливо дискутувати з паном Петрашком (атором статті «Сповідь інвестора про те, як старосамбірські царьки меблевий комбінат продавали, ЗІК, 17.10.06) якого, признатися, ні разу не бачив, а тим більше вправлятися у літературній еквелібристиці та графоманії. Можу лише сказати, що Остап Бендер відпочиває перед сучасними так званими інвесторами. Вони володіють набагато більшими можливостями щодо "відносно законних методів" заволодіти чужим майном.

Зважаючи на мою посаду голови Старосамбірської РДА та багатолітній досвід ревізора КРУ, авторитетно заявляю, що породив конфлікт навколо Старосамбірської меблевої фабрики сам п.Петрашко та його компанія. Для читачів наведу лише сухі, юридичні, документально підтверджені факти, які свідчать про брехливість звинувачень на мою адресу.

28 жовтня 2003 року порушено справу про банкрутство КП "Старосамбірський меблевий комбінат". Господарським судом ухвалою від 16 квітня 2004 року введено процедуру санації та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого В.Коваля, з яким пан Петрашко також судиться, намагаючись позбавити його ліцензії, правда безуспішно. Учасником у справі про банкрутство суд визнав Старосамбірську РДА, тобто РДА мала виступати на боці коликтиву, захищаючи його інтереси. Все це розпочалося ще у той час, коли головою РДА був мій попередник. Ухвалою Господарського суду затверджено план санації, інвестором якого комітет кредиторів обрав приватного підприємця С.Петращка, хоча уже тоді були певні сумніви щодо цієї особи. Кредитори відповідно до плану санації обрали шдях створення ЗАТ "Старосамбірський меблевий комбінат, а фактично було створено ТзОВ "Прикарпатська меблева фабрика". Це дві особи — Пилипенко Володимир Пилипович та Петрашко Сергій Ярославович, які внесли до статутного капіталу акції невідомого ВАТ "Оргтехавтоматизація" на суму, відповідно, – 40 тис. грн. та 206 тис.грн. і отримали 11,7% та 60,2% підприємства, залишивши трудовому колективу 28,1%, який свою частку вніс майном меблевого комбінату.

Однак практично жодного пункту, які передбачав план санації, не виконано. Зокрема, не проведено пеерепрофілювання виробництва з метою випуску більш конкурентої продукції, не погашено своєчасно конкурсну заборгованість із зарплати, не здійснено процедури переведення всіх працівників на новостворене підприємство інвестора. Господарський суд неодноразово викликав на судові засідання з приводу невиконання плану санації пана Петрашка, але він не з’являвся. Оскільки план відновлення підприємства не виконувався в частині зобовязань, рішенням суду у вересні минулого року процедуру санації припинено, підприємство визнано банкрутом і введено судову процедуру ліквідації.

Зрештою, про все це можна говорити дуже багато аж до підставних міфічних осіб у судах та назви фабрики моїм прізвищем. Найголовніше, що судові справи іще не завершились і мені трохи прикро, що Верховний Суд так довго не може розставити всі крапки над "і".До речі, очевидно, цікавим буде той факт, що увесь комплекс меблевого комбінату був оцінений у... 120 тис.грн.

Отож, ще раз хочу наголосити, що категорично відкидаю усі звинувачення у меркантильності. Мені як керівнику району важливо, щоб підприємство працювало, щоб були створені робочі місця і йшли відрахування в бюджет. Адже проблеми соціально-економічного розвитку району — це проблеми не інвестора меблевиків, а влади.

А про чесність намірів деяких інвесторів свідчать чисельні судові позови по всій Україні — Львівщина, Франківщина, Луганщина, Харківщина. Скажімо, ось остання неправдива інформація від п.Петрашка про те, що він із власної кишені виплатив 50 тис.грн на погашення заборгованості із зарплатні. Переді мною довідка головного бухгалтера КП "Старосамбірський меблева фабрика", де написано, що на 01.10. 2006 заборгованість із зарплати становить 43,8 тис.грн, а з одноразової вихідної допомоги при звільненні – 17 тис.грн. Петрашко мав заплатити конкурсну заборгованість 48 тис.грн, а фактично заплачено тільки 25 тис.грн.

І на сам кінець, апелюючи до здорового глузду читача, хочу запитати, чи може солідний інвестор, який дбає про свій імідж, репутацію створювати фірму імені голови РДА, використовуючи сумнівні методи. Зрештою, його діям дасть оцінку суд і прокуратура.

Сесія Старосамбірської райради створила розширену депутатську комісію, яку очолює депутат Микола Дуркалець і яка всесторонньо вивчить цю проблему, адже невиконання плану санації передбачає повернення майна і таке інше. І нехай сучасні остапибендери не думають, що можуть з наскоку привласнювати майно, яке належить старосамбірській громаді.

Голова Старосамбірської РДА
Микола Цепенда.

zik.com.ua