ФУНКЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ
В сучасному телебаченні домінує позитив чи негатив ?. Запитання, що давно потребують осмислення і відповідей. Тільки нічого не видно і не чути. А так, дещо йде легким штилем…Висловлю власну точку зору. Тим більше, що привід є. Адже вплив телебачення на суспільно-політичне життя і психіку людини просто величезний. «ТВ ящик» не стільки для ідіотів, скільки більше для масового глядача. І це не одне й теж. Так, серед глядачів є клінічні ідіоти, але найбільш ідіотів неклінічних, яких можна назвати маргиналами. На другому полюсі творчі люди різного напрямку, які іменують себе інтелігенцією. Формально від них держчиновники і телемагнати «відчеплюються» каналами «культура» чи періодичними тематичними програмами.
Головну ж масу телеглядачів, що розташовані між цими двома полюсами, влаштовує будь-яке ТВ аби тільки показували. Це як радіо в перукарні: щоб там не передавали, а фон для стрижки є і вона йде своїм планом. А взагалі моя думка така: на 80% дивитися українські телеканали здоровим на глузд людям просто шкідливо. Порожнеча і морок душевний. Попса, низькопробні розважальні програми, надмірна політизація телеефіру або ж «примголомшуючі» новини. Очевидно для тих, хто замовляє і затверджує цю психологічну отруту, принцип з різних причин один: втішайся і не думай, споживай і насолоджуйся, рви райські яблучка з древа життя, не прогав. Поквапся. Доганяй удачу і проголосуй за певних людей їх політичні виборчі програми, навіть коли в них не розбираєшся. А між цим: реклама, реклама, реклама. І ще більше засмічуються мізки і душі телеглядачів, особливо молодого віку. Та й середнього також. Здається вихід лише один. І він у сильному, принциповому, відповідальному і розумному державному керівництві, яке дбає не тільки про сучасне, але й мабутнє.
Лише тоді почнуть звертати увагу на рівень і зміст українських телепрограм, забирати ліцензії і при необхідності відкривати ще й карні справи. Мені хтось може дорікнути: так це ж з буде цензура..Не згоден. Це будуть принципи державної телевізійної політики, яка має перш за все заборонити передачі і фільми, в сюжетах яких є насильство, жорстокість,розперезана тілесність, порнографія.Або ж дуремарські гумористичні програми. Адже те, що сприяє розлюдненню і розладу моральних чеснот, психіці людини не може бути складовими державної соціальної політики. Йдеться про серьйозні проблеми цивілізаційного виклику в українському варіанті, від здатності відповісти на який, гадаю залежить не тільки майбутнє, а і збереження країни, її внутрішня безпека, що не протирічить конституції і законодавству.
Олександр Борщевський, журналіст і блогер