Дорогі аграрні реєстри

Наприкінці січня поточного року держпідприємство "Держреєстри України", що перебуває в підпорядкуванні Міністерства аграрної політики, провело два тендери на закупівлю ліцензій на 2015 рік для користування програмним забезпеченням. Загальна сума угод становила майже 2,7 мільйона гривень.

З них 1,66 млн грн відомство заплатить за використання комп’ютерної програми "Грейндейта" для забезпечення функціонування Реєстру складських документів на зерно. Ще майже 1 млн грн – за використання програми "Агротех" для роботи Реєстру сільськогосподарської техніки.

Розробник обох програм – компанія "Смарт Солюшнс Україна". Тендери проведено за переговорними процедурами, адже програми, на базі яких створено реєстри, є інтелектуальною власністю "Смарт Солюшнс Україна", і договір апріорі не може бути укладений з іншою фірмою.

Крім того, у липні 2013 року ДП "Держреєстри України" уклало з розробником ліцензійну угоду на 20 років, що ще раз підтвердило неможливість співпраці з іншими компаніями.

З різницею у тиждень ще одне відомство, підзвітне Мінагрополітики – Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин, також проводить два тендери на супроводження і техпідтримку своїх реєстрів на 2015 рік загальною вартістю 2,3 мільйона гривень.

З них 1,87 млн грн піде на супроводження і технічну підтримку Єдиного державного реєстру тварин. Послуги надаватиме фірма "Бізтех", яка створювала реєстр у 2011-му і має право інтелектуальної власності на програму, на базі якої його створено.

Ще 0,43 млн грн заплатять компанії "Алтерсайн" за супроводження і техпідтримку програми "Документаріум", призначеної для автоматизації документообігу. Це ПЗ в 2011 році створила фірма "Ілайф", але у грудні 2013-го вона передала права інтелектуальної власності "Алтерсайну", з яким і було укладено договір.
Ситуація аналогічна з попередньою, але з різницею у строках. У 2011 році дві фірми розробили реєстр і програму документообігу для держпідприємства на базі власного ПЗ, а потім підписали контракти на їх використання: з "Ілайфом" на 20 років, з "Бізтехом" – на 10.

Невидимі тендери

Незважаючи на те, що перераховані електронні реєстри були створені ще кілька років тому, у "Віснику держзакупівель" немає жодного повідомлення про закупівлю послуг на їх обслуговування до 2015 року. Радше за все, це пов’язано з "діркою" у тендерному законодавстві, що дозволяла деяким ДП не публікувати інформацію про свої закупівлі.

У конкурсній документації торгів, що її проводило Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин, вказано, що в 2011-2015 роках підприємство вже укладало аналогічні угоди з названими компаніями, проте їх кількість і вартість не уточнюється.

У конкурсних документах "Держреєстрів України" немає навіть цієї інформації. Вказано лише дату підписання довгострокового контракту.

Будь-яка інформація про те, як обирали підрядників для створення реєстрів, чи як проводили конкурс на виконання цих робіт і чи були на ринку конкурентні пропозиції від інших розробників ПО, у відкритому доступі відсутня.

Проте деякі компанії брали участь у тендерах інших держкомпаній, які у "Віснику" збереглися. Наприклад, "Бізтех" у 2013 році підписав угоду з Державним науково-дослідним інститутом із лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи на суму 34,3 мільйона гривень.

За умовами конкурсу, фірма мала встановити на серверах Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, а також регіональних служб і ветеринарних лабораторій програмне забезпечення, яке дозволило б перейти на безпаперовий обмін інформацією між органами.

Ці установи також перебувають у підпорядкуванні Мінагрополітики. Єдиним конкурентом "Бізтеху" на тендері з пропозицією, дорожчою на 0,7%, був "Ілайф", який створював подібну систему для Агентства з ідентифікації тварин.

Уже в червні 2014-го "правонаступник" "Ілайфу" – фірма "Алтерсайн" - виграла тендер Українського інституту промислової власності на побудову та акредитацію власного центру сертифікації ключів за 1,6 мільйона гривень.

За інформацією "Наших грошей", єдиним конкурентом компанії на торгах тоді був уже згаданий "Бізтех". Свою заявку, дешевшу у 65 разів, подавало і харківське ПАТ "Інститут інформаційних технологій", та її забракували через проблеми з документацією.

Розробники з молдавським корінням

Сьогодні фірма "Смарт Солюшнс Україна" зареєстрована на гонконгську "Смарт Солюшнс", а її директором вказано Євгена Лук’янчука.

Та з моменту заснування у 2009 році і до кінця 2010-го компанія мала назву "Якісні рішення плюс", а її власниками були громадянин США, що проживає в Молдові - Емануїл Гріншпун, і Корнелій Жалоба, також із молдовською пропискою. Останній виступав і директором.

Чоловік на ім'я Корнелій Жалоба у цей же час був радником голови Держспоживстандарту, який активно займався автоматизацією видачі сертифікатів відповідності. Ця структура була ліквідована у 2011 році, сьогодні її функції виконує Держінспекція з питань захисту прав споживачів.

Гріншпун тривалий час був президентом Єврейського конгресу Молдови і водночас активно займався бізнесом. У 2010 році він зайняв 18-те місце у списку найбагатших людей Молдови.

Після отримання ступеня доктора філософії у США Гріншпун працював топ-менеджером кількох компаній у Росії та Казахстані, а потім переїхав до Молдови. Там він уже сам зайнявся бізнесом, зокрема в аграрному та будівельному секторах.

За інформацією молдавського видання Vipmagazin.md, уже 2009 року Гріншпун мав власний бізнес у декількох країнах, серед яких була і Україна. Чим саме займалися його компанії, не повідомляють. На той момент він виступав головою ради директорів групи компаній Trans World.

Як повідомили INSIDER молдовські колеги, незважаючи на те, що Гріншпун має в їхній країні значні активи, інформації про нього у відкритому доступі майже немає. Відомо лише, що за останні роки він став акціонером кількох великих молдовських банків.
Єдиним власником і директором "Ілайфу" сьогодні є той самий Євген Лук’янчук, який працює в "Смарт солюшнс Україна". Та до 2011 року у фірми був іще один співзасновник – Юрій Моісєєв.

Моісєєв, своєю чергою, також був засновником і директором "Бізтеху", поки у 2011-му його не переписали на гонконгську "Евер Нью Вікторі Лімітед" і панамську "Селена Менеджмент СА".

І остання компанія зі списку розробників Мінагрополітики – "Алтерсайн", якій "Ілайф" із невідомих причин передав права інтелектуальної власності на програму "Документаріум", зареєстрована на британську "Плутус Менеджмент ПОВ", а її директором записаний Віталій Приказчик. Словом, усі компанії, що отримали гроші від держави на розробку ПЗ для аграрних реєстрів, виявилися пов'язанами між собою.

Згідно з Держреєстром юросіб, "Алтерсайн" і "Бізтех" прописані за однією адресою - на вулиці Старокиївській, 26 у Києві, хоча фізично перша фірма розташована у Броварах, про що повідомляє на власному сайті.

Яким чином новоствореним невідомим компаніям дісталися надприбуткові контракти, INSIDER запитав у самого Євгена Лук'янчука, та він лише підтвердив, що працює директором "Смарт солюшнс Україна" та "Ілайфу". Всю іншу інформацію про тендери, зв’язки з Гріншпуном і Моісєєвим Лук'янчук назвав конфіденційною і відмовився коментувати.

"Надішліть ці запитання держвідомствам, це конфіденційна інформація і коментувати її я не можу", - сказав Лук'янчук.

INSIDER надіслав ті самі запитання у Мінагрополітики, "Держреєстри України" і Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин. На момент публікації жодне з відомств відповідей не надало.

По материалам: theinsider.ua