Волинський опричник

17 серпня Голову Волинської обласної державної адміністрації Бориса Клімчука ЦВК офіційно зареєструвала кандидатом у народні депутати України. В ЗМІ повідомлялося, що документи на реєстрацію волинський губернатор привіз особисто в останній день їх подання. Привіз, незважаючи на те, що наш гарант неодноразово заявляв, що голови областей не мають права брати участі у виборах, тому що це може вплинути на рівність учасників у процесі. Оскільки Борис Петрович не злякався можливих санкцій з Банкової, то логічно було б припустити: він зумів переконати президентське оточення та керівництво ПР, що буде самим рівним серед рівних кандидатів волинської мажоритарки, а в парламент пішов із святою та благородною метою – гідно відстоювати там інтереси рідного регіону. В цьому він не втомлюється через ЗМІ переконувати місцеву громадськість та свій потенційний електорат у Луцькому виборчому окрузі.

Можна було б і сльозу пустити від захоплення людиною, яка сміливо та рішуче пожертвувала не таким вже незручним і холодним губернаторським кріслом заради метушливої і невдячної долі народного трибуна-мажоритарника. Якби не скандал, який здійнявся у волинських, а пізніше перекинувся до загальноукраїнських ЗМІ. За чотири дні до реєстрації Б.Клімчука кандидат у народні депутати по тому ж самому Луцькому виборчому округу, нині діючий нардеп Ігор Палиця, повідомив двом місцевим інтернет-виданням: «Волинським новинам» та «Під прицілом», про те, що голова Волинської обласної державної адміністрації Борис Клімчук вимагав у нього мільйон доларів на виборчу кампанію. Цитуємо «Під прицілом»:

«Вже протягом місяця він вів зі мною переговори по трьом основним речам, я маю на увазі Бориса Петровича.

Перше, що він від мене вимагав - це щоб я дав мільйон доларів на вибори Партії Регіонів по області, говорячи що йому віддали усе на самофінансування і доручили зібрати гроші з бізнесменів на вибори для штабу Партії Регіонів по області. Я відмовився і сказав, що якщо у мене є можливість і гроші, то краще вони будуть спрямовані на інші справи, а не на вибори.

Друге, що він від мене вимагав - це щоб я терміново забрав з Верховної Ради законопроект, який був зареєстрований – «Про обов'язкове володіння та використання державної мови». Цей закон зобов’яже усіх чиновників володіти і спілкуватись українською мовою, та змусить обов’язково складати екзамен з української мови – навіть чиновників, які працюють, для того щоб переконатись чи знають вони державну мову. У випадку якщо не знають, вони повинні бути звільнені з посади. Цей закон зареєстрований. І я сподіваюсь, що якщо не у цьому парламенті, то у наступному він буде прийнятий. Він ставив мені основну умову, що я маю забрати цей законопроект, а інакше мене не будуть реєструвати і знімуть мою кандидатуру з виборів по округу, якщо піду в народні депутати.

І третя, остання умова, що якщо я не напишу заздалегідь заяву про вступ до фракції регіонів у парламенті сьомого скликання, тоді він змушений буде йти по округу боротись зі мною, інакше у нього не буде виходу. Тому що я не підкоряюся ні на одну з його умов».

Ми попросили особу, наближену до кулуарних таємниць Партії регіонів прокоментувати цю заяву Звичайно ж, виявилося, що ні пан Азаров, ні пан Льовочкін нікому ніяких повноважень щодо ідеологічної обробки нунсівця-самовинсуванця Палиці не давали з огляду на його зв'язки з Ігорем Коломойським та «незрозумілі політичні переконання». Тим більше, ніхто не уповноважував спритного і винахідливого губернатора збирати гроші на виборчу компанію Партії регіонів, тому що «папа» (Віктор Федорович) на кожній нараді з губернаторами погрожує останнім в'язницею і сумою за побори грошей з бізнесу і народу.

Отже, виходить, що найшла коса на палицю, і справа з трусінням мільйонера-депутата, на кшталт трусіння «багатенького Буратіно» в «країні дурнів» у пана Клімчука ганебно провалилася. А разом із нею зазнав невдачі і весь відчайдушний маневр із реєстрацією кандидатом в нардепи. Тому вже 4 вересня Борис Петрович від гріха подалі поспішив відмовитися від балотування. Можна багато гадати про те хто і як спонукав, вмовляв або радив волинському губернатору написати в ЦВК заяву про відмову. Але головна причина фіаско Б.Клімчука від цього не зміниться. І причина ця –ганебна вада його власної натури, яку можна приховати на казкових «полях див», а в реальному житті вона дедалі частіше спотворює публічну поведінку керівника облдержадміністрації. Ім'я цій ваді – патологічна жадоба до грошей та розкішного життя. Саме вона спонукає очільника ОДА займатися в набожній Волині замість цивілізованого «кормління у вотчині» дуже нехристиянською справою – поборами з підданих. І про це свідчить не тільки скандальна заява Ігоря Палиці.

Любов до рідної Волині, чи любов до розкішного життя і грошей?

На сайті ЦВК, як і годиться після успішної реєстрації кандидата в народні депутати, оприлюднили декларацію про доходи Б. Клімчука та членів його родини.

У 2011 році губернатор задекларував 685,1 тис. грн. сукупного доходу, з якого 149,5 тис. грн. становила зарплата на займаній посаді. Тож не тяжко підрахувати, що заробітна плата Б.Клімчука на посаді голови Волинської ОДА становить 12,5 тисяч гривень. В той же час, його дружина отримала всього 41,2 тисячі гривень. Окрім цього, Б. Клімчук отримав 92,8 тисяч гривень дивідендів, а його дружина понад 31 тисячу гривень. Також майбутній народний обранець «виторгував» 343,9 тисяч гривень за рахунок продажу нерухомого майна.

Щодо земельних надбань губернатора, то у власності Б.Клімчука перебуває дві земельні ділянки, площею 2,2 та 5,2 гектари відповідно. Що стосується останньої земельної ділянки, то в декларації за 2010 рік губернатор її наявність чомусь не зазначив, не злякавшись внаслідок поганої пам'яті з тріском вилетіти із посади відповідно до ст.9 Закону України «Про боротьбу з корупцією» та ст.30 Закону України «Про державну службу». Мабуть, ці закони на нього не розповсюджуються.

Також на кандидата записаний житловий будинок на 181 кв.м. У його дружини, Світлани Клімчук, також є ділянка на 11 соток та дачний будинок на 137 квадратних метрів.

Що ще тут ще цікавого? За поданою у ЦВК декларацією про доходи, на банківських рахунках Борис Клімчук зберігає 1,334 мільйона(підкреслено та виділено нами) гривень, у дружини ж – всього 235 тисяч гривень.

Щодо витрат, то на утримання майна у Бориса Клімчука пішло 140 тисяч гривень. В той же час його дружина витратила на такі ж цілі 10,5 тисяч гривень.

Окремо слід сказати про любов Бориса Петровича до коштовних та престижних автомобілів. В нього їх –цілий автопарк. Офіційно Б. Клімчук має у своїй власності ГАЗ «Волга» 1961 р.в., Mitsubishi L-200 2009 року випуску та BMW Х5, придбаний у 2011 році за 507,7 тисяч гривень. Також у цьому році, він поповнив свій автопарк новеньким автомобілем Jeep Wrangler. Але до цього списку слід додати ще новенькі і дуже коштовні Toyota Land Cruiser та Toyota Camry, в яких частенько бачать губернатора його піддані. Подейкують, що ці іномарки чи то здав в оренду, чи то подарував борцю за інтереси простих волинян відомий місцевий олігарх Ігор Єремеєв – він же кандидат в народні депутати по виборчому округу №23 Волинської області (про нього – нижче). Полюбляє Борис Петрович, як і колишній «горячолюбимый Генсек», швидку їзду з вітерцем «на перекладних» по дорогам Волині і Варшавській трасі.

Таким чином, в образі волинського губернатора ми бачимо такого собі типового та успішного українського чиновника-мільйонера високого рангу.

А тепер повернемося до банківських рахунків Бориса Петровича, які він оцінив сумою в 1,334 мільйони гривень. Уважно прочитаємо офіційну публікацію у незалежній громадсько-політичній газеті «Волинь», у якій директор фонду Петро Онищук звітує про діяльність благодійного фонду «Рідна Волинь», у якому «по сумісництву» головує Б.Клімчук.

Навіть самі приблизні і поверхові підрахунки цифр, які наводяться в зазначеному матеріалі, свідчать, що фондом було проведено презентаційних та благодійних заходів на суму понад 2,5 млн.грн(виділено і підкреслено нами). Отже, суми банківських рахунків, офіційно зазначені Б.Клімчуком, значно нижчі навіть приблизно підрахованих витрат фонду. На цю розбіжність, тільки в значно меншій сумі, ще в квітні цього року вказував у своєму зверненні до прокуратури області депутат, голова фракції партії «Фронт Змін» у Волинській обласній раді Ігор Гузь.

Процитуємо відповідний матеріал:«..як свідчить аналіз повідомлень у засобах масової інформації, фондом Бориса Клімчука «Рідна Волинь» було проведено презентаційних та благодійних заходів на суму понад 1 млн. грн.»І далі: «В ЗМІ неодноразово з’являлась інформація, мовляв, підприємців змушують жертвувати гроші у фонд «Рідна Волинь». Чи це правда чи ні я не знаю, і хотів би щоб прокуратура дала відповідь. Але те що фонд витрачає захмарні кошти на рекламу голови облдержадміністрації – це факт і мені цікаво чи це робиться законно, особливо з огляду на майбутні президентські вибори».

Звичайно ж, що прокуратура Волинської області, де на посаді першого заступника прокурора працює зять Бориса Петровича – Володимир Троц, до цього часу ніяких порушень в діяльності благодійного фонду не виявила. І можете бути впевненими, шановний читачу, що принаймні до кінця виборчих перегонів і не виявить. Тому що, перш ніж знайти такі порушення у «Рідній Волині», «обов'язки служби та вказівки керівництва» змусять слідчих прокуратури «принципово і прискіпливо» потрясти згадуваний у зверненні Ігоря Гузя нижчий за рангом благодійний фонд «Новий Луцьк», що належить головному супернику Бориса Петровича у виборчому окрузі – вже згадуваному нами Ігорю Палиці. І хай при цьому опозиціонери і громадськість на радість Б.Клімчука волають собі у ЗМІ скільки захочуть, аж поки не тріснуть.

Якщо ж ви зауважите, що інформація про витрати «Рідної Волині» з'явилися в інтернет-виданнях тільки напередодні виборів і є ні чим, іншим, як результатом «брудних виборчих технологій», то ви глибоко помиляєтесь. Бо ще 1 вересня 2011 року, тобто рік тому, експертів незалежного Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу зацікавило, звідки голова Волинської ОДА бере гроші на недешеві подарунки. В «Аналітичному підсумку політичних подій літа 2011 р.: перебіг, висновки, прогнози», оприлюдненого «Перцем Волинським», зокрема, зазначено і таке: «Голова облдержадміністрації під час виконання своїх посадових обов’язків не соромиться дарувати презенти від імені фонду і таким чином робити приємне людям. Але чи саме так повинно бути?! Адже громадською діяльністю будь-який законослухняний посадовець повинен займатися у позаробочий час. А у даних випадках виходить, що голова ОДА більше є благодійником і громадським діячем, ніж чиновником, а прес-служба ОДА – не структурним підрозділом апарату облдержадміністрації, а як відділ благодійного фонду. Інакше чому прес-служба регулярно інформує журналістів і громадськість про добрі діяння цієї громадської організації? …Також цікавить громадськість, яким чином наповнюється коштами благодійний фонд губернатора? Якби це був фонд якогось підприємця-мецената, питань би не виникало – робить добрі справи за свої зароблені. У даному ж випадку голова виконавчої гілки області від імені свого фонду робить недешеві презенти волинянам. Очевидно, що зарплати голови ОДА на такі подарунки не може вистачати. Практика функціонування іменних благодійних фондів у країнах розвиненої демократії така, що такі фонди щорічно публічно звітують про розміри надходжень та витрат, оприлюднюють імена своїх донорів. Оскільки фонд «Рідна Волинь» розгорнув доволі масштабну діяльність у регіоні, хотілось би побачити таку інформацію про його діяльність і волинській громаді. Вважаємо, що таку інформацію голова ОДА повинен сам надавати громадськості, щоб ніхто не зміг запідозрити його у недоброчесних вчинках, а політичні опоненти і недруги не намагалися притягнути до відповідальності після того, як Борис Петрович відійде від управління державними справами. Наразі опоненти лише припускають, що фонд губернатора наповнюється у не зовсім чесний і відкритий спосіб та «по-білому» заздрять тому, як можна за допомогою чиновників безкоштовно рекламувати діяльність благодійної організації».

Хто і як прозвітував про діяльність «Рідної Волині», яку смачну лапшу навішав на вуха волинян, ми вже сказали вище. Виникає інше питання: а де ж наша доблесна Генеральна прокуратура, якщо вже на Волині паном Клімчуком «все схвачено»? Чому пильне око головного правоохоронного відомства країни ніяк не відреагувало на «крик душі» депутата обласної ради, голова обласної партійної організації ВО «Батьківщина» Анатолія Грицюка у публікації на офіційному сайті Волинської облради: «Волинська корупція сидить у кабінеті посадовця ОДА»? Адже тут прямо і зрозуміло говориться і про те, хто і в який спосіб керує благодійним процесом на Волині. Цитуємо: «Сьогодні ні для кого не є таємницею, з яких джерел наповнюється фонд «Рідна Волинь». Борис Клімчук, як головний інкасатор краю, метається областю і збирає «данину» з митників, будівельників, дорожників, підприємців усіх рівнів. Як опричник «відбиває» собі десятину, яку використовує на підкуп волинян. Поспішає, бо розуміє: його час добігає кінця, а тому квапиться встигнути зібрати чим найбільше, щоб наповнити свою калитку».

Якщо «хтось» сумнівається у правдивості свідчень Анатолія Грицюка і не діє в спосіб, передбачений п. 4) ст.94 ще нині діючого Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, то хай він – цей «хтось», опитає тих свідків незаконних методів діяльності губернатора Волині, які зазначені в матеріалі: митників, будівельників, дорожників, підприємців усіх рівнів. І тоді стане ясно: має пан Грицюк рацію, чи ні.

А сьогодні бізнесмени і посадовці Волині продовжують потерпати від свавілля і зухвалого нахабства новоявленого опричника Бориса Клімчука, який чхати хотів на облраду, місцеву громадськість і нахабно наважився на початку третього тисячоріччя запровадити середньовічну десятину на багатостраждальній волинській землі, яка і без його «бурхливої діяльності» продовжує залишатися депресивним регіоном із високим рівнем безробіття, зубожінням села, занедбаною медициною і освітою.

За ширмою пафосного офіціозу.

Якщо ці останні рядки, які не мають нічого спільного з раніше наведеними переможними реляціями, прочитає Борис Петрович та його соратники у Волинській облдержадміністрації, можна не сумніватися, що вони просто ошаленіють від гніву. Ви що?! Який депресивний регіон, яке зубожіння села?! Ви, шановні панове журналісти, заангажовані і брехливі люди!

Тому щоб бути об'єктивними, подивимось на офіційні звіти очільників Волині. Вони, ці причепурені звіти, дійсно вражають цифрами та переможними реляціями. Саме завдяки тріумфальній статистиці на нарадах, що проводяться на Грушевського і Банковій, волинського губернатора завждиставлять у приклад «недбайливим і лінивим» головам облдержадміністрацій. Ще б пак! На соціально-економічний розвиток з державного бюджету (підкреслено нами) у 2010 році Волинь отримала в 4,5 рази більшу фінансову підтримку, ніж у 2009-му. А в 2011 році – в 13 разів більшу!

Сам Борис Петрович та його заступники обґрунтовано стверджують, що капітальні видатки в першу чергу орієнтовані на будівництво та реконструкцію об'єктів галузей освіти, охорони здоров'я, культури, архітектурних та історичних пам'яток. Першочерговість асигнувань визначається гостротою потреби. Великі гроші вкладаються у добудову розпочатих об'єктів. Якщо говорити мовою цифр, то на ці потреби освоєно: 2009 рік - майже 23 млн. гривень (державний бюджет - 12,4 млн. грн., обласний - 10,3 млн. грн.), 2010 рік - майже 50 млн. гривень (28 млн. - державний, 21 млн. - обласний), 2011 рік - майже 140 мільйонів гривень (110 млн. - державний, близько 30 млн. - обласний).

У липні цього року Волинь вже отримала по державних програмах соціально-економічного розвитку(підкреслено та виділено нами) 51 млн. грн. У той час, як у 2009-му за цілий рік лише – 13,9 млн. грн. Сам губернатор не приховує свого задоволення і пафосу на сайті ОДА: «Ми бачимо, що в область кошти надходять(підкресленонами) вчасно. Отож залишається нам лише синхронно та системно працювати і не забувати – контроль за кожною державною копійкою».

І вищенаведена статистика (ми її перевіряли по своїх каналах інформації), і слова Б.Клімчука – чиста правда! Але звернемо увагу на підкреслені і виділені словосполучення і поставимо прості питання: 1) хто в першу чергу фінансує соціально-економічний розвиток Волині: Кабінет Міністрів України своїми видатками чи пан Клімчук? 2) гроші на будівництво та реконструкцію об'єктів надходять з Державного бюджету чи благодійного фонду губернатора? 3)яка особиста участь Бориса Петровича в отриманні і спрямуванні цих коштів. На перші два питання відповіді очевидні, і ми їх не коментуємо. А що стосується останнього питання, то відкриємо стенограми пленарних засідань Верховної Ради України за дні бюджетних процесів 2010, 2011 та 2012 років і почитаємо інформацію волинських сайтів за останні 3 роки. Справа ця невдячна, кропітка і виснажлива. Але ми її зробили. І виявили дивну річ: кошти на соціально-економічний розвиток Волині в першу чергу «вибивали» в Уряді провладні народні депутати України, «закріплені» або «самозакріплені» за регіоном: Адам Мартинюк, Катерина Ващук, Анатолій Горбатюк, Григорій Смітюх. Про участь Б.Клімчука у бюджетному процесі на Волині з проаналізованих нами 117 публікацій, говориться лише в 10, й те – з його слів!

Але будемо об'єктивними: все-таки одну державну програму Борис Петрович точно успішно особисто пролобійував і наполегливо виконує. Цитуємо мовою оригіналу розміщеного на найавторитетнішому нашому інтернет-ресурсі – сайті УНІАН:

«Голова Волинської облдержадміністрації, член Партії регіонів Борис Клімчук побудував собі елітну дачу у селі Мельники на березі озера Піщане, що відноситься до Шацького національного парку, повідомляє кореспондент ТСН.

А незабаром у селі може і каналізація з'явиться. Як і у більшості інших сіл, у Мельниках каналізації немає: тільки 26% сільського населення користуються послугами централізованих систем водопостачання, а каналізацією тільки 9%. Вже обговорюється проект державної програми (підкреслено нами) проведення каналізації у села Мельники і Гаївка, що розташовані на березі озера, для збереження його чистоти. Дачу Клімчук побудував на куплених ним 6 сотках землі у Мельниках, лише за 100 метрів від заповідного озера. На цих 6 сотках є три дерев'яних зруби – один двоповерховий і два одноповерхових.

Екологи занепокоєні – побоюються, що такий «сусід» зашкодить заповідному озеру. Сам Клімчук каже, що землю купив сам, з усіма дозволами. А грошами, на які він її придбав і побудував на ній дачу, перевіряючі органи займалися, і жодних порушень не знайшли. За словами Клімчука, будівництво дачі він почав, коли вперше був головою ОДА, а завершив вже на посаді посла України в Азербайджані».

А от про справжні особисту роль та участь губернатора в соціально-економічному розвитку Волині за підсумками минулого року – організації виконання відповідних регіональних програм, за що, власне, і отримує гроші Голова облдержадміністрації – яскраво свідчить публікація його непримиримого опонента, людини незаангажованої і принципової, Анатолія Вітіва – голови фракції ВО «Свобода» у Волинській обласній раді. І як би пан Клімчук не маніпулював перед очами керівництва держави цифрами, правда виглядає так: «..аналізуючи стан виконання Програми соціально-економічного розвитку за 2011 рік, слід відзначити, що із 71-ї регіональної цільової програми в 2011 році на Волині реалізовувалося лише 42. Та й то: більше половини з них фінансувалися лише частково.

Влада без докорів сумління забула про свої обіцянки підтримати мале підприємництво, виділивши на відповідну програму лише 127 із запланованих 610 тисяч гривень. А Головне управління агропромислового розвитку ОДА взагалі не виділило жодної копійки на регіональну програму підтримки малого підприємництва на часткове відшкодування вартості будівництва і реконструкції овочесховищ, картоплесховищ і фруктосховищ. Також, мабуть, намісникам Януковича на Волині не потрібний розвиток культури, мистецтва і туризму, оскільки відповідна цільова програма у 2011 році не дофінансована на 600 тисяч гривень.

Освітяни теж не відчули особливої турботи з боку облдержадміністрації… програма «Вчитель» замість 315 тисяч гривень профінансована лише на 214 тисяч. Проведення обласних заходів за напрямами позашкільної освіти не дофінансоване на 300 тисяч гривень… Не надто переймається влада підтримкою сім'ї, позбавивши обласну програму в цій сфері понад 150 тисяч гривень. Молодь Волині теж не надто обходить посадовців: лише 28 із запланованих 70 тисяч гривень виділено на фінанcування заходів суспільно-освітнього плану для студентів. Обласна довгострокова цільова програма «Житло для молоді» отримала замість запланованих 535 тисяч лише 399 тисяч гривень…

…У минулому році влада «провалила» також регіональну програму забезпечення профілактики та лікування ВІЛ-СНІДу. З 985 тисяч на неї виділили лише 571 тисячу гривень. Майже на 2 мільйони гривень недофінансована обласна програма «Цукровий діабет».

Голова обласної ради Володимир Войтович пафосно називає себе палким захисником, ледь не «батьком волинських селян». А між тим обласна програма розвитку особистих селянських господарств, пропіарена владою, невиконана лише трохи більше, як на 60%, що становить ледь більше 600 тисяч гривень. На аналогічну суму наша регіональна влада «провалила» фінансування програми виробництва зерна озимого жита та гречки.

Катастрофічним є стан зі створення регіонального страхового запасу продовольчого зерна у Волинській області на 2010-2011 маркетингові роки: з 406 тисяч гривень на її реалізацію виділена 81 тисяча. Лише на дві третини виконано програму охорони родючості грунтів у Волинській області…

…«Батько» волинської політичної плутократії Борис Клімчук невтомно продовжує розповідати казки про визначні реформаторські кроки Януковича, а під час замовного «прямого ефіру» по телефону чує лише захоплення роботою влади. Напевно, це й надихнуло очільника облдержадміністрації на нову ідею з покращення життя людей: повсюдно перевести їх оселі на опалення дровами, торфом та вугіллям.

Звісно, волинським керманичам важко зрозуміти песимізм і розчарування пересічних громадян, які не мають роботи або змушені працювати на низьку зарплату, які не отримують гідної пенсії, позбавлені якісних медичних послуг, втратили віру у справедливість у тотально корумпованій системі брехні, де купується і продається все. Влада й надалі хоче розкішно жити за рахунок решти українців, невпинно покращуючи своє життя і бути застрахованою від будь-яких криз. При цьому нахабно заявляючи, нібито рівень благополуччя волинян поступово зростає.

Підсумовуючи сказане, можна з упевненістю стверджувати, що волинська влада повністю провалила Програму соціально-економічного розвитку на 2011 рік».

Ось вам і переможні реляції, ось вам ще статистика, так би мовити, «неофіційна» з офіційної сторінки ВО «Свобода».

Про те, як Б.Клімчук насправді особисто переймається інтересами простих селян Волині, свідчить і сумнозвісна хвиля «молочних бунтів», що триває на Волині вже більше, як півроку. Вона досягнула свого найвищого піку як раз напередодні реєстрації губернатора кандидатом в нардепи. Нагадаємо причину конфлікту: молокопереробні підприємства області заборгували селянам понад 5 мільйонів гривень.16 серпня представники сільських громад Ковельського, Ратнівського, Старовижівського та Шацького районів «штурмували» будинок Волинської ОДА. Вони влаштували пікет під стінами відомства, обіцяли стояти, доки не побачать губернатора і скандували: «Геть молочну мафію!» До селян вийшов начальник управління АПК ОДА Юрій Горбенко. Однак, протестувальники зажадали особисто зустрітися з губернатором. Тому вони зайшли в приміщення ОДА і дочекалися Б. Клімчука. Коли той зайшов до зали, люди почали вигукувати: «Ганьба!». Губернатор був змушений мовчати і слухати людей. Показово, що час від часу він нервово вигукував, що це не його робота ‒ шукати селянам ринок збуту молока і, між іншим, зауважував, що його основне завдання, як голови ОДА ‒ аби селяни були задоволені життям. Уся дискусія тривала на підвищених тонах. Врешті, чиновники пообіцяли селянам що до 1 вересня молокопереробні підприємства повернуть частину заборгованих грошей. Селяни обіцянкам не повірили і в свою чергу пообіцяли: якщо ситуація не зміниться – перекриють трасу Київ ‒ Варшава.

Показовим є те, що за тиждень до зазначених подій Голова ОДА під час «оперативки» обурювався, що молочні перипетії ‒ це не його справа і радив людям даремно «не оббивати пороги» обласної адміністрації. «Ціни на молоко ‒ це не наша тема. Рівно, як і розрахунки за молоко. І людям роз'ясню, які будуть апелювати. Йдіть до хати цього директора, там і страйкуйте», ‒ сказав журналістам 6 серпня Борис Клімчук.

Виникає слушне запитання до пана Клімчука: якщо організація виконання регіональних цільових програм соціально-економічного розвитку і підтримка селян області – виробників молока, не його «царська» справа, то чим він має взагалі займатися на Волині? Тим, що в очі людям рекламувати Державний бюджет і вміло маніпулювати цифрами бездарно розподіленого обласного бюджету, а поза очі збирати «десятину» в фонд свого імені? І тим самим створювати собі, любому і незамінному, імідж самовідданого і недоторканого патріота рідного краю?

Звернемо увагу на інформованість селян-протестувальників. Коли вони вигукували під стінами головної будівлі області гасло: «Геть молочну мафію!», то знали, що саме вигукують і на чию адресу. Адже за молоко селянам заборгували молокозаводи, що входять до групи компаній «Континіум», власниками якої серед інших, є й найліпші друзі, компаньйони, спонсори і радники Бориса Петровича, кандидати в депутати-мажоритарники від Волинської області, одні з найскандальніших (нижче ми пояснімо, чому) олігархів України Степан Івахів та Ігор Єремеєв. Ті самі Івахів і Єремеєв, шпигуни-посланці яких були помічені під час фото та відеозйомки громадської акції «Геть молочну мафію!» в Ратному 26 червня цього року.

Волинська «трійця» не здається.

З початку коротка інформаційно-аналітична довідка.

Волинська область, виборчий округ № 21. Кандидат в народні депутати України: Степан Івахів, 1968 р.н., співвласник групи компаній «Континіум», президент ТзОВ«Континіум», співвласник ЗАТ Херсонський НПЗ, торгового дому «Західна молочна група», до якого входить близько десятка молочних підприємств (ТМ «КОМО»), однієї з найбільших українських мереж АЗС WOG, член Спостережної ради ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», депутат Волинської обласної ради.

Згідно із висновками попереднього прогнозу саме Степан Івахів завдяки власним значним фінансовим ресурсам (56 місце в рейтингу 200 найбагатших людей України 2012 року журналу «Фокус»з показником у $275,3 млн.), підтримці влади(виділено і підкреслено нами), можливій конкуренції між опозиціонерами та наявності «технічних» кандидатів від влади, активній діяльності в окрузі іменного благодійного фонду «Патріот Волині» (загальна сума допомоги за 2011-2012 роки невідома, але з різних повідомлень ЗМІ стає зрозуміло, що йдеться про суму у понад 1 млн. грн.), можливому погашенню заборгованості за здане молоко виборцям округу молокозаводами (виділено та підкреслено нами), що входять до групи компаній «Континіум».

Волинська область, виборчий округ № 23. Кандидат в народні депутати України Ігор Єремеєв, 1968 р.н., співвласник групи компаній «Континіум», генеральний директор ТзОВ «Континіум», співвласник і голова наглядової ради ЗАТ Херсонський НПЗ, торгового дому «Західна молочна група», до якого входить близько десятка молочних підприємств (ТМ «КОМО»), однієї з найбільших українських мереж АЗС WOG, голова Спостережної ради ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», народний депутат України 4-го скликання, обраний саме по цьому округу у 2002 році, статки якого, за даними 2-го українського рейтингу «Forbes» 2012 року оцінювалися у $107 млн., а журнал «Фокус» у своєму щорічному рейтингу 200 найбагатших людей України за 2012 р. оцінив їх у $275,3 млн. (55 місце в рейтингу), колишній радник Голови Волинської облдержадміністрації Б.П. Климчука, обіймав цю посаду з травня 2011 по березень 2012 року, звільнений за особистим бажанням та у зв'язку із «законодавчою колізією» (з його слів), щоб не підставляти себе і патрона під антикорупційний закон.

Згідно із висновками попереднього прогнозу саме він здобуде перемогу в окрузі завдяки власним значним фінансовим ресурсам (див.вище), підтримці влади(виділено і підкреслено нами), можливій конкуренції між опозиціонерами та наявності «технічних» кандидатів від влади, активній діяльності в окрузі благодійного фонду І. Єремеєва «Волинська родина» (загальна сума наданої допомоги за 2011-2012 роки невідома, але з різних повідомлень ЗМІ стає зрозуміло, що йдеться про суму у понад 1 млн. грн.), можливому погашенню заборгованості за здане молоко виборцям округу молокозаводами (виділено і підкреслено нами), що входять до групи компаній «Континіум».

(Під час підготовки довідки ми використали вже згаданий цікавий матеріал оглядача Віктора Поліщука «Хто переможе на мажоритарних полях Волині 28 жовтня».

Нині група компаній «Континіум», особисто Степан Івахів та Ігор Єремеєв (а з ними і Борис Клімчук, що ми покажемо докладніше нижче) переживають, не найкращі часи. В цьому році рахунки підконтрольних олігархам фірм неодноразово заарештовували за заборгованість господарські суди Львівської та Волинської області. Позиви подали АО «Всеукраїнський народний банк» («VAB Банк») та банк «Форум» на загальну суму, що обчислюється сотнями мільйонів доларів.

Взагалі, хронічна заборгованість перед банками, неповернення кредитів – це стиль діяльності, засіб існування і образ життя групи компаній «Контніум» та її керівників. В минулому році співвласник групи Ігор Єремеєв зайняв почесне 3 місце в ТОР-25 найзлісних боржників-олігархів України. Кредиторами «Континіума» на час складання рейтингу зазначені: банк «Надра» (загальна сума кредитів перевищує 1 млрд. грн.) та «Альфа-Банк» (загальна сума кредитів – $ 50 млн.) В мережі українського сегменту інтернет вже не перший рік циркулює інформація, що однією з головних причин зазначених астрономічних заборгованостей є фінансування І.Єремеєвим в 2002-2006 роках політичного проекту Володимира Литвина. Нагадаємо, що бізнесмен в 2006 році обіймав посаду заступника Голови та члена політвиконкому Народної партії (В.Литвина) і балотувався під №133 за списком Блоку Литвина, який так і не пройшов у Верховну Раду України. Але вибори виборами, а борги боргами. Хоча між цими двома далекими речами, як виявляється з нашого огляду події у Волинському регіоні, є безпосередній зв'язок. Інакше, чого б так рвалися під захист депутатського мандату з його такою манливою і солодкою недоторканістю С. Івахів та І.Єремеєв?

А щоб наша теза про зв'язок виборів і боргів була ще переконливішою, повернемося до подій, що відбувалися на Волині рік тому. Для цього наведемо з деякими скороченнями текст однієї цікавої публікації Центру політичного аналізу і виборчого консалтингу, що була розміщена 13 грудня 2011 року на сайті «ВолиньPost» і має дуже вдалу для теми нашого розслідування назву: «Чиновник, політик чи пенсіонер?». Отже, цитуємо: «Інколи ряд окремих подій та новин, які на перший погляд нічим не пов'язані між собою, можна скласти у один цілком логічний ланцюжок в кінці якого вимальовується доволі неочікуваний висновок …

- 14-15 листопада (2011 року-авт.) працівниками Генпрокуратури та СБУ організовано «маски шоу» на митному посту «Луцьк». Була затримана керівник митного підрозділу. Кілька місяців тому начальником Ягодинської митниці був призначений Роман Микитюк, з яким Борис Клімчук вже разом працював за часів своєї першої каденції «губернатора».

- 18 листопада у офісах групи компаній «Континіум» (в Києві та Луцьку) відбулись «маски-шоу» за участю співробітників СБУ. Основними власниками цієї групи компаній є Ігор Єремеєв та Степан Івахів, яким у 90-х роках допомагав розбудовувати бізнес Борис Петрович Клімчук. Зараз І.Єремеєв є радником голови облдержадміністрації, а С.Івахів разом із Б.Клімчуком є депутатами облради від Партії регіонів…

- 7 грудня призначено нового прокурора області - Андрія Параку. Колишній обласний прокурор Андрій Гіль переведений у Рівненську область. У А.Гіля склались добрі стосунки із головою ОДА, з яким, за весь період роботи, не було жодних серйозних публічних конфліктів.

Цей короткий, доволі різнорідний список подій об'єднує одне - всі вони, так чи інакше, мають стосунок до Бориса Петровича Клімчука. Пов'язано це не тільки з тим, що він як голова облдержадміністрації має відношення до всіх подій і процесів, що відбуваються в області. В першу чергу, ці події стосуються майбутньої політичної та чиновницької кар'єри Б.Клімчука. На нашу думку, останні події в області свідчать про «розхитування крісла» під головою Волинської ОДА

Судіть самі:

- «Облаву» на митному посту зробили саме тоді, коли посаду очільника Ягодинської митниці зайняв «ставленик» Бориса Петровича - Роман Микитюк. Малоймовірно, що раніше правоохоронні органи не володіли інформацією про зловживання в структурі митниці. Тому, скоріш за все, викриття хабарників відбулося в першу чергу з метою показати «проколи» нового-старого очільника митниці і тим самим показати, що кандидатури, призначення яких лобіює голова ОДА не володіють ситуацією у відомстві, або навіть сприяють корупції…

- Конфлікти різних державних органів або окремих впливових осіб з «Континіумом» відбувалися не раз. Переважно це було в часи, коли Борис Петрович працював за межами України. Але вперше волинських олігархів так «сильно приперли до стіни». На нашу думку, крім економічних причин і факторів, які грали, ймовірно, основну роль в даній ситуації, є й політичні передумови. Отож, серед чисто економічних ймовірних причин найчастіше говорять про дві: 1) Д.Фірташ, як власник банку «Надра», хоче повернення кредитів взятих в час кризи волинськими бізнесменами в цьому банку та водночас має інтерес до мережі автозаправних станцій WOG; 2) діяльність групи компаній «Континіум» потрапила до поля бізнесових інтересів старшого сина Президента України В.Януковича. Проте, нас більше цікавлять політичні складові. Так, в недавній публікації «Економічної правди» висловлюється припущення щодо послаблення фінансових можливостей голови ВРУ Володимира Литвина. Однак ми вважаємо за доцільне розглянути ще й інший варіант - послаблення впливу та обмеження ресурсної підтримки голови облдержадміністрації Бориса Клімчука. Адже наявність надійних фінансових партнерів дозволяло Борису Петровичу більш впевнено почуватися на регіональному політичному «олімпі». За певною інформацією, саме І.Єремеєва та С.Івахіва голова ОДА мав намір лобіювати як кандидатів у народні депутати по волинських мажоритарних виборчих округах. Тож «наїзд» на «Континіум» міг бути й свого роду попередженням за надмірну самостійність та ініціативність волинського «губернатора», в тому числі й у питаннях підготовки до виборів…

Б.Клімчук явно не готовий зійти з політичної арени і віддати всі важелі впливу на процеси в регіоні, якими він володіє. Благо для Бориса Петровича - парламент дозволив самовисування кандидатів, чого бракувало «губернатору» на місцевих виборах і що буде доречним в разі, якщо з Партією регіонів буде «побито горшки». Будучи народним депутатом він зможе хоч якось захистити свої та партнерів бізнесові інтереси й, водночас, це забезпечить йому платформу для здійснення політичного впливу на регіон».

Основному плану Б.Клімчука бути реалізованим не судилося. Але Борис Петрович залишається на посту губернатору, зберігаючи тим самим за собою платформу для здійснення не тільки політичного, але й небажаного економічного впливу на регіон. Нікуди не подівалися і можливості його адміністративного та медійного впливу на результати виборів у волинських округах. Отже, набирає обертів резервний план губернатора – просування самим брудними та підступними методами своїх соратників і компаньйонів – С.Івахіва та І.Єремеєва, в народні депутати. Альянс Клімчук-Івахів-Єремеєв відчайдушно бореться за своє існування. За ним стоять потужні фінансовий та адміністративний ресурси. Але цей альянс непереможний тільки на перший погляд. Волинського опричника Б.Клімчука із соратниками і спонсорами можна і потрібно перемогти. Перемогти вже цієї осені вільним і свідомим вибором волинян, якщо вони не дадуть себе розвести підкупом та балаканиною з дутим пафосним офіціозом.

При підготовці даного матеріалу, крім зазначених безпосередньо у текстіпосилань, використовувалась інформація, фото та малюнки всеукраїнських та місцевих друкованих і електронних засобів масової інформації (pravda.com.ua, unian.net, interfax.ua, volynnews.com, pravda.lutsk.ua, vip.volyn.ua, zik.ua, p-p.com.ua), офіційних інтернет сайтів органів державної влади та місцевого самоврядування (voladm.gov.ua, volynrada.gov.ua, lutsk.ua).

По материалам from-ua.com