«Шановний члене Ради…» Або міф про суддівську незалежність
"Шановний члене Ради…" - так приписується учасникам засідань звертатися до членів Вищої ради юстиції главою другою регламенту цього конституційного органу, який з недавніх пір є єдиним органом в державі, що вирішує нелегку суддівську долю.
До з'ясування дійсної ролі Ради, при сьогоденному її складу, в процесах українського правосуддя змусили привернути увагу останні події, пов'язані, начебто, із керуванням діями судді Родіона Кіреєва з боку адміністрації президента.
Інформацію про це оприлюднив екс-захисник Юлії Тимошенко депутат Сергій Власенко і відразу нарвався на праведний гнів депутатів-регіоналів та прес-секретаря президента України Дарії Чепак (пряма мова): "Хочу офіційно заявити: адміністрація президента поважає незалежність суду і жодним чином не вмішується в судовий процес."
Але чи є так насправді, яка проголошує прес-секретар?
За статтею 131 Конституції України: "Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції.
До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України."
Наприкінці 2010 року для полегшення керованості суддями провладна більшість у парламенті змінила порядок ухвалення рішень ВРЮ – наразі рішення приймаються простою більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції, на відміну від попередньої редакції закону, де рішення приймалися більшістю у дві третини голосів членів Вищої ради юстиції .
Отже, придивимося до особистого складу Ради, щоб уяснити чи є у адміністрації президента хоча б одинадцять "вірних штиків", готових утримувати і зараз утримуючих всіх суддів на короткому повідці.
За квотою президента призначені : Фесенко – голова Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Кобилянський – суддя Вищого адміністративного суду та відомий "наглядач" від прокуратури за політичними справами Тимошенко, Луценко та інших – Ренат Кузьмін.
Всеукраїнська конференція працівників прокуратури 23 грудня 2010 року призначила до складу Вищої ради юстиції Гаврилюка - заступника генпрокурора та Татькова – голову Вищого господарського суду, людину з бездоганною "донецькою" біографією.
Верховна Рада за ініціативою також "шановного члена Ради" - Ківалова, обраного 30 травня 2009 року з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ (народний депутат, № 28 у списку Партії регіонів) 22 березня 2007 року призначила до складу ВРЮ Завальнюка - депутата Одеської обласної ради від Партії регіонів, Колесниченко – колишнього голову Печерського суду, нині – голову Вищої ради юстиції та Бондика – народного депутата (№ 130 у списку Партії регіонів).
Крім Ківалова, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ 30 травня 2009 року призначив до складу ВРЮ "відомого керманича судової реформи" – Портнова, діючого радника президента, керівника головного управління з питань судоустрою адміністрації президента, що отримав юридичну освіту на заочному відділенні Східноукраїнського державного університету.
16 вересня 2009 року з'їзд суддів України призначив до ВРЮ Удовиченко – суддю Вищого господарського суду та Отрош - голову того ж самого Печерського районного суду, безсумнівного професіонала в галузі "правознавства", в арсеналі якої маються такі "видатні" нагороди як "Нагрудний знак апеляційного суду міста Києва" і "Нагрудний знак "За професіоналізм" територіального управління державної судової адміністрації м. Києві", про що вказується на офіційному сайті ВРЮ.
На останок про тих, хто є членами Ради та одночасно "членами команди президента" і увійшли до складу Ради за посадою – міністр юстиції Лавринович та генпрокурор Пшонка.
Прості арифметичні вправи доводять, що така стійка "президентська" більшість у Вищій раді юстиції робить зайвими декларації адміністрації президента, адресовані суспільству, про повагу до незалежності суду і невтручання в судовий процес.
У Європі також дали відповідну оцінку новій редакції закону "Про вищу раду юстиції". Так, Венеціанська комісія розкритикувала чинний закон, зокрема, з причини існування перешкод для оскарження будь яким суддею результатів дисциплінарного провадження, антиконституційне розширення повноважень ВРЮ, малу кількість суддів і велику кількість представників прокуратури у складі Ради, безпідставне зменшення кворуму для прийняття рішень.
Висновок, який напрошується з цієї сумної арифметики єдиний – незалежність суддів ліквідована в України на законодавчому рівні і ніякі декларації і гнівні промови представників влади не прикриють жахливий стан, до якого дійшло національне правосуддя…
До речі, Родіон Кірєєв ніяк не прокоментував інформацію Сергія Власенка, мабуть тому, що все й так зрозуміло…