Генпрокуратура продовжує готувати свою реформу

Генпрокуратурі дали додаткові три місяці, щоб вона таки почала власну реформу. У вівторок Верховна Рада відтермінувала до 15 липня набуття чинності нового закону про прокуратуру.
Також ГПУ дозволили висунути до Вищої ради юстиції своїх представників. Водночас коаліція не дала достатньої кількості голосів, щоб підтримати законопроект Юрія Луценка, який пропонував внести зміни до реформування системи відомства.
Сам автор вважає, що таким чином депутати зупиняють реформу ГПУ, а його партнери по коаліції заперечують – мовляв, проект лідера фракції БПП посилює "сталінські функції" ГПУ, яких намагаються позбутися.
Чому реформа ГПУ гальмує і як члени коаліції торгувалися при ухваленні законів, з'ясовував INSIDER.
Втрачені "сталінські функції"
Як відомо, зміни в закон про прокуратуру входили ще в євроінтеграційний пакет зразка 2013 року. І тоді скасовувати функцію нагляду Генпрокуратури для команди Януковича було так само боляче, як і звільняти Юлію Тимошенко, адже втрачався репресивний важіль впливу на депутатів і бізнесменів.
У жовтні 2014-го Верховна Рада ухвалила новий Закон "Про прокуратуру", яким відомство позбавлялося загального нагляду. Цю функцію Генпрокуратура зберегла ще з радянських часів, коли могла перевіряти будь-які державні та приватні установи.
Тепер прокуратурі залишали лише:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Крім того, значних змін зазнавала і сама структура відомства.

Замість нинішніх 638 прокуратур мали бути створені 178 місцевих, а кількість працівників скорочена з 19 до 10 тисяч.

Окрім того, закон передбачав новий конкурсний принцип формування місцевих прокуратур, а також створення незалежних від керівництва прокуратури ради прокурорів і кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, куди керівник середньої ланки міг би звернутися в разі незаконних дій керівництва.

Ці дві структури мали брати участь у конкурсному відборі та призначенні місцевих прокурорів.

Закон мав набути чинності 25 квітня. Але Генпрокуратура виявилася абсолютно неготовою до цієї реформи.

"Потрібно було створити місцеві прокуратури, які потім мали делегувати представників для національної конференції, яка обрала би головні органи прокурорського самоврядування. Наприклад, кваліфікаційну комісію. Але за генпрокурора Віталія Яреми цей процес свідомо провалили", - каже експерт "Реанімаційного пакета реформ" Віталій Шабунін.

10 лютого Ярему змінили на Віктора Шокіна, і у відомство було призначено заступника - Давида Сакварелідзе, до повноважень якого увійшло проведення реформи. Грузин провів кілька презентацій і розповів про концепцію змін у ГПУ, але сам механізм реформи досі не запущено.

У підсумку представники БПП на чолі з Юрієм Луценком внесли в парламент законопроект про відтермінування набуття чинності законопроекту про прокуратуру.

"Якщо його норми не буде виконано, у прокуратурі наступає правовий хаос. Для того, щоб зрозуміти, що відбудеться, скажу: згідно з новим законом, з 26 числа у складі Генпрокуратури мають бути не районні прокуратури, а місцеві, які обираються за складною процедурою через конференцію. Всім очевидно, що зробити це до 26 числа неможливо, відтак усі слідчі органів прокуратури на місцях будуть нелегітимними, тому притягнути до відповідальності убивць, грабіжників, розбійників, казнокрадів стане юридично неможливо", - заявив Луценко в Раді.

Однак переконати колег виявилося не так просто.

Відкласти не можна - реформувати

На початку квітня Луценко подав законопроект, яким пропонував відкласти набуття чинності закону про прокуратуру до 1 грудня.

Але цей проект викликав критику навіть усередині БПП.

"Ми так можемо відкладати законопроект постійно, і це дає шанс ГПУ і далі не проводити реформу. Тому я пропонував би голосувати за законопроект Оксани Сироїд, який вирішує ті питання, які зараз заважають запустити реформу", - зазначив у коментарі INSIDER Віктор Чумак.

"Вони просять відкласти, бо не встигли. Так покажіть, що ви встигли. Бо не встиг - це коли ти біг, біг і не встиг. А коли ти стояв і длубався в носі, то це не "не встиг". Наскільки я розумію, на коаліційній раді була домовленість підтримати законопроект Сироїд, який вирішує нестиковки певних норм закону. Ми пропонуємо дати різний термін відтермінування для різних пунктів, але запускати реформу. А не так, щоб вони через півроку прибігли до нас і знову просили відкласти закон", - заявив представник "Батьківщини" Сергій Власенко.

У підсумку законопроект Луценка 9 квітня відмовилися підтримувати "Батьківщина", "Самопоміч" і Радикальна партія.

Спікер Володимир Гройсман тричі ставив документ на голосування і тричі він не отримував навіть 200 голосів.

Керівники БПП сподівалися отримати в цьому питанні підтримку "Народного фронту", адже того дня розглядали законопроект, який позбавляв Дмитра Фірташа контролю над газовими мережами.

- Була негласна домовленість, що вони нас підтримають, якщо ми підтримаємо цей законопроект. Але половина "Народного фронту" не проголосувала, - зізнається один із керівників БПП.

- Президент проміняв нас на закон про прокуратуру, ну і ***, - сказав тоді в розпачі один із соратників Фірташа.

Оскільки закон про відтермінування було провалено, то через тиждень було підготовлено 4 нові проекти. 2665 – яким набуття чинності закону про прокуратуру відстрочували до 15 липня, 2666 – яким ГПУ дозволили висунути своїх представників до Вищої ради юстиції до набуття чинності закону про прокуратуру, 2667 і 2668 - якими коригувалися певні норми Закону "Про прокуратуру" та встановлювався графік реформ.

Їх суть в основному представив у понеділок на зустрічі з депутатами БПП заступник генпрокурора Сакварелідзе. За його словами, місцеві прокуратури будуть реформовані до липня, територіальні – до жовтня, ГПУ - до грудня.

"Він сказав, що прокуратура не може реформуватися так швидко і розписав план. Пообіцяв, що місцеві прокурори будуть обиратися через конкурс, і до нього будуть допущені навіть ті, хто в прокуратурі не працював. Вони проходитимуть тест: а) на знання прокуратури, б) із загальної юридичної підготовки. Щодо територіальних прокурорів, то Сакварелідзе сказав, що їх призначатиме генпрокурор. Увесь цей процес має бути завершений до грудня", - розповів один із депутатів БПП.

Внесені в парламент пропозиції розкритикував "Реанімаційний пакет реформ", заявивши, що вони повертають ГПУ старі повноваження.

"Президент замикає на собі повністю систему протидії вищій політичній корупції", - каже один із представників центру.

Так само розкритикували і колеги по коаліції.

- Луценко нам казав, що закон не посилює функції прокуратури, а я показувала йому конкретні норми з його закону, де вони посилюються, - розповіла Вікторія Сюмар.

- Мені й так є за що горіти в пеклі - за те, що ми тут наприймали. Але горіти за такий закон про прокуратуру я точно не хочу, - сказав емоційно один зі співавторів законопроекту Сироїд.

- Ми сподіваємося, що в цього парламенту вистачить мудрості не робити кроків назад у реформі прокуратури. А законопроекти 2667 і 2668 – це фактично крок назад, - сказала Сироїд.

За її словами, фракція "Самопоміч" готова голосувати про відтермінування законопроекту до 15 липня за однієї умови: голосування закону 2404-1 хоча б у першому читанні.

Натомість наближені до президента депутати БПП критикували закон Сироїд.

- Це ж не закон Сироїд, а цього "Реанімаційного пакета реформ". А вони як понаписують, потім не знаєш, що з цим робити, бо вони пишуть, не радячись із практиками, а потім це реалізувати неможливо, - сказав депутат.

Коаліційні торги і міжусобиці

Оскільки необхідних 226 голосів у коаліції не було, то законопроекти перенесли на другу половину дня.

- Поки торгуємося. Тимошенко хоче, щоб у відповідь ми проголосували її закон про землю і законопроект про громадське обвинувачення. Ляшко знову торгується, щоб йому дали Рахункову палату. "Самопоміч" нічого не просить, а просто робить собі на цьому піар, - сказав один із керівників БПП. Ціною питання для "Народного фронту" вже традиційно стало ухвалення урядових законопроектів.

Щоб вирішити долю законів, на 12 годину екстрено зібрали правовий комітет Андрія Кожемякіна (який не зібрався минулого тижня). На ньому було вирішено таки дати ГПУ відстрочку в реформі до 15 липня, але лише за умови, що буде проголосовано законопроект Сироїд.

"Ми сьогодні на комітеті першим питанням розглянули законопроект 2404-1. Рішення комітету одноголосне: цей законопроект сьогодні, зараз після цього законопроекту 2665, повинен бути розглянутий і прийнятий – це умова трьох фракцій коаліції. Тому що 2404-1 – це закон, який дасть можливість Генеральній прокуратурі не бити байдики, як вона робила це 6 місяців, а дійсно відпрацювати всі питання, які сьогодні пов’язані зі створенням місцевих прокуратур, зі створення комісії дисциплінарної і створення Ради прокурорів", - заявив голова комітету Андрій Кожемякін.

Але спікер Гройсман так і не поставив цей закон на порядок денний.

"Фракція "Самопоміч" готова голосувати про відтермінування законопроекту до 15 липня за однієї умови: голосування закону 2404-1, який сьогодні погодив комітет. Але як це буде відбуватися? Закон не в порядку денному, вірити на слово складно", - сказав у залі лідер фракції Олег Березюк.

Депутати просили перерву, але спікер не дав. Утім відтермінування набуття чинності закону про прокуратуру вдалося провести. Як і дати можливість ГПУ делегувати представників у Вищу раду юстиції.

Хоча проти останнього і виступав Олег Ляшко.

- 21 член Вищої ради юстиції щонайменше 17 будуть підконтрольні президентові України. Я питаю, за що ми боролися? Щоб замість Портного тепер судами керував Філатов, замголови Адміністрації президента? Якщо ви нам розказуєте, що це є незалежність суддів, за яку стояв Майдан, то не дуріть нам голову, - заявив лідер радикалів.

А ось закони 2667 і 2668 депутати провалили.

"Жодних обмежень, жодних кастових перегородок колишньої радянської прокуратури. Кажуть: "Збереження сталінської моделі". Відповідь одна: багато хто з депутатів думає про себе, про недоторканність, яка стане головним каменем спотикання при цьому законі!" - звернувся до залу Луценко.

"Хочу ще раз нагадати, про що свідчить цей закон. Про те, що з нуля усі працівники прокуратури будуть набрані за конкурсом. Цей конкурс будуть організовувати комісії створені генеральним прокурором за участі громадськості. Але не з більшості громадськості, як хтось нав'язує. Не треба плутати демократію і охлократію. Громадські організації не будуть у цій країні обирати прокурорів, це неправильно. Бо ми знаємо ціну фейковим громадським структурам, які сьогодні обстоюють інтерес конкретних олігархічних кланів. Тому відкритість і участь громадськості одне, але конкурс у державну структуру буде проводити генеральний прокурор, який за Конституцією відповідає за стан боротьби зі злочинністю в цій країні", - спробував лідер БПП захистити свій закон.

"То як громадські організації творять суспільство на війні і на барикадах - це нормально, а як професійні громадські організації, які, без сумніву, мають недоліки, як і державні, - то тоді не можна? Можна у наш час, коли, на жаль, інституційної держави, яка взяла б на себе повноту відповідальності за свої дії, немає", - відповів йому Олег Березюк.

У дискусію втрутилася Вікторія Сюмар, яка сказала: оскільки немає згоди щодо проектів Луценка та Сироїд, то треба відкласти розгляд. І "Народний фронт" не голосуватиме за законопроект 2667.

Після цього, як розповідають "фронтовики", до неї підбіг представник президента Степан Кубів і сказав: "Якщо так, то урядових законів ніхто розглядати не буде".

Відтак із порядку денного зник законопроект про перелік об’єктів на приватизацію.

"Це чортзна-що відбувається в цій коаліції", - сказав один із лідерів "фронтовиків" після засідання.

"У нас вимальовується ситуативна коаліція – "Народного фронту", "Самопомочі", Ляшка і "Батьківщини", - відповів на це один із лідерів БПП.

Після цього лідери фракцій коаліції знову пішли на "розбірки" до Гройсмана.

По материалам: theinsider.ua