«Свободная экономическая зона» в оккупированном Крыму — признание аннексии и дискриминация украинских граждан

Обновлено Авг 22, 2014

14 августа 2014 года ВР Украины приняла во 2-м чтении законопроект № 4032а от 06.06.2014 (Терехин, Ляпина, Немилостивый) «О создании свободной экономической зоны Крыма и об особенностях осуществления экономической деятельности на временно оккупированной территории Украины».
После 1-го чтения целый ряд положений законопроекта вызвал резкую критику в СМИ и экспертном сообществе, однако его «протащили» через сессионный зал с косметическими правками.
Законопроект пролоббирован группой народных депутатов, которые хотят создать условия для «законного» продолжения в полном объеме предпринимательской деятельности – своей и своих заказчиков – на территории оккупированного Крыма, включая экспорт, реэкспорт и импорт, в обход международных санкций.
Для прикрытия этого избран механизм свободной экономической зоны (СЭЗ).
Последствия введения в действие этого закона
1. Использование для оккупированного Крыма термина «свободная экономическая зона», который во всем мире имеет однозначное трактование как льготный механизм привлечения инвестиций, вызовет неприятие и непонимание позиции Украины (особенно в условиях применения в отношении крымской экономики жестких санкций ООН, ЕС, США, Канады, Японии и др.)
Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» № 2673-XII. Стаття 1. Визначення і мета створення спеціальної (вільної) економічної зони
… Метою створення спеціальних (вільних) економічних зон є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм, активізація спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг,поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, залучення і впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України.

2. Закон официально выводит Крымский полуостров за пределы территории Украины и признает, что административная граница АРК и Херсонской области является де-факто и де-юре государственной границей.
Он прямо предусматривает:
введение понятий «импорт» и «экспорт» между оккупированным Крымом и остальной территорией Украины;
распространение на эти операции «внешнеэкономических договоров»;
официальное введение таможенного, пограничного и других видов контроля, свойственного для государственной границы, а также уплату налоговых и таможенных платежей при пересечении административной границы АР Крым и Херсонской области.
3. Закон прямо определяет, что предприятия и граждане Украины, находящиеся в Крыму, являются «нерезидентами» Украины, вводит понятие «сертификата происхождения продукции, полностью произведенной или достаточно переработанной на территории Крыма» и т.д.
Стаття 3. Правовий режим ВЕЗ Криму
3.4. Митні формальності, пов’язані з переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян через адміністративний кордон ВЕЗ Криму здійснюється у зонах митного контролю, розташованих у місцях, визначених у статті 329 Митного кодексу України.
Стаття 5. Справляння податків на території ВЕЗ Криму
5.3. Фізична особа, що має податкову адресу (місце проживання) або юридична особа (відокремлений підрозділ), що має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ Криму, прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента.
Стаття 6. Особливості поставки товарів (на територію, з території) ВЕЗ Криму
6.3. Митні формальності, пов’язані з переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян через адміністративний кордон ВЕЗ Криму здійснюється у зонах митного контролю, розташованих у місцях, визначених у статті 329 Митного кодексу України, як при переміщення через митної території України (так в тексте).
6.5. Для цілей застосування податкового та митного законодавства договори, укладені між суб’єктами господарювання із місцезнаходженням (місце проживання) на території ВЕЗ Криму та іншими суб’єктами господарювання є документами, що використовуються замість зовнішньоекономічних договорів (контрактів);
6.6. Товари, що повністю вироблені чи достатньо перероблені на тимчасово окупованій території України, вважаються товарами походженням з України тавільно переміщуються на іншу територію України без стягнення спеціального, антидемпінгового, компенсаційного мита, передбачених статтею 271 Митного кодексу України, за умови подання сертифіката про походження товару з України.
Стаття 12. Особливості функціонування ВЕЗ Криму під час тимчасової окупації її території
12.4. Під час тимчасової окупації поставки товарів на територію (з території) ВЕЗ Крим, здійснюється з урахуванням того, що:
1) митні формальності, пов’язані з поставками товарів, переміщенням транспортних засобів комерційного призначення та фізичних осіб через адміністративний кордон ВЕЗ Криму, здійснюються у відповідних контрольних пунктах в’їзду — виїзду, в яких утворюються підрозділи органів доходів і зборів, а для поставки товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями електропередач, — у місцях, визначених згідно із статтею 231 та частиною п’ятою статті 247 Митного кодексу України;
… поставка товарів з території ВЕЗ Криму на іншу територію України з метою їх вільного обігу здійснюється у митному режимі імпорту із застосуванням норм законодавства України про державний санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фіто-санітарний, екологічний, радіологічний контроль, інших заходів тарифного і нетарифного регулювання, з урахуванням положень статті 6 цього Закону.
Поставка товарів, що мають статус українських з іншої території України на територію ВЕЗ Криму для цілей тарифного та нетарифного регулювання прирівнюється до експорту;
12.9. Під час тимчасової окупації норми регуляторного законодавства на території ВЕЗ Криму застосування з урахуванням того, що:
1) ліцензії, надані суб’єктам господарської діяльності до набрання чинності Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, згідно із Законом України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, та/або сертифікати, надані згідно із Декретом Кабінету міністрів України “Про стандартизацію та сертифікацію”, та/або дозволи, надані згідно із Законом України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”:
а) вважаються дійсними на тимчасово окупованій території;
б) можуть використовуватися для проведення господарської (підприємницької) діяльності на іншій території України до закінчення строку їхньої дії;
4. Подписание Президентом Украины такого законопроекта позволит, например:
а) узаконить нелегальный экспорт крымского зерна, который в обход санкций ЕС осуществляется с севастопольского терминала «Авлита» (владелец группа СКМ, холдинг «Портинвест», Р. Ахметов);
б) поставлять с территории материковой Украины в Крым сырье и экспортировать по миру продукцию АО «Крымский «Титан» (владелец Group DF, Д.Фирташ), «национализированных» оккупационным режимом предприятий «Массандра», «Магарач» и «Новый Свет»;
в) узаконить перевалку нефтепродуктов и сжиженного газа через Керченский морской порт и Феодосийскую нефтебазу;
г) организовать реэкспорт украинских продуктов питания в РФ и т.д.
5. Принятие законопроекта способствует развитию серьезного конфликта интересов с участием известных украинских политиков, например:
а) деятельность ЗАО «Бахчисарайский комбинат «Стройиндустрия» (владелец ЗАО «Бринкфорд», Д. Жвания);
б) мясокомбинат и птицефабрика «Дружба народов», АО «Крымская фруктовая компания» (владелец «Мироновский хлебопродукт», Ю. Косюк);
в) ПО «Севморзавод» (владелец «Прайм Эссетс Кепитал», П. Порошенко) и т.д.
6. В целом авторы законопроекта фактически предлагают, чтобы Украина нарушила Резолюцию Генассамблеи ООН от 17 марта 2014 года о территориальной целостности Украины в той части, где говорится:
Генассамблея «… призывает все государства, международные организации и специализированные учреждения …воздержаться от любых действий или шагов, которые можно было бы истолковать как признание любого такого измененного статуса (АР Крым и Севастополя)».
7. Инициаторы законопроекта пошли навстречу планам страны-оккупанта создать на территории оккупированного Крыма «игорную зону»:
Розділ ІІІ. Прикінцеві положення
5. Закон України “Про заборону грального бізнесу в Україні” не поширюється на територію ВЕЗ Криму.
8. Спешка инициаторов и лоббистов законопроекта при его принятии привела к появлению норм, которые ставят его выше действующего законодательства Украины.
Розділ ІІІ. Прикінцеві положення
3. Закон України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” діє у частинах, які не суперечать нормам цього Закону.
4. Інші закони України щодо яких містяться посилання у цьому Законі, діють з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.
9. Законопроект создает условия для безусловного принуждения Украиной жителей Крыма к принятию гражданства РФ.
Например, Статья 5 законопроекта приравнивает крымчан, имеющих регистрацию на территории АР Крым и г. Севастополь, к нерезидентам. Согласно Налоговому кодексу Украины нерезиденты – это …физические лица, которые не являются резидентами Украины. Иными словами, данным законопроектом все жители Крыма признаются негражданами Украины.
10. Согласно п. 12.7 статьи 12 законопроекта, право на социальные гарантии распространяется только на граждан Украины, которые не имеют одновременно гражданства страны-оккупанта. Это касается не только социальных выплат, но и гарантирования вкладов.
Формально это приводит к тому, что рассчитывать на такие гарантии могут только те несколько тысяч граждан, которые подали в Крыму заявление о «намерении сохранить гражданство Украины».
При этом непонятно, каков именно законный с точки зрения украинского законодательства механизм установления факта отсутствия гражданства страны–оккупанта. На сегодня, согласно законопроекту, доказать такой факт крымчане смогут, если предоставят справку незаконных органов оккупационной власти РФ в Крыму.
То есть, законопроект легализует оккупационные органы власти в Крыму
В то же время существование таких органов и выданных ими документов не признается Законом «Об обеспечении прав и свобод граждан и правовом режиме на временно оккупированной территории Украины» (ст.9). Этим же законом установлено, что принудительное автоматическое приобретение гражданами Украины, которые проживают на временно оккупированной территории, гражданства Российской Федерации не признается Украиной и не является основанием для потери гражданства Украины (ч.4 ст. 5).
11. Пункт 12.8. ст. 12 законопроекта приведет к полной дискриминации крымчан, в том числе вынужденно выехавших с оккупированной территории.
12.8. Під час режиму тимчасової окупації валютний та платіжний режими діють з урахуванням того, що:
1) надання українськими банками та іншими фінансовими установами фінансових послуг, у тому числі через комерційних представників (комерційних агентів) особам, які мають місцезнаходження (проживання, перебування) на тимчасово окупованій території, забороняється;
2) розрахунки між особами, які мають місцезнаходження (проживання, перебування) на тимчасово окупованій території, та особами, які мають місцезнаходження (проживання, перебування) на іншій території України, обмежуються або забороняються за рішенням Національного банку України;
Для внутренних перемещенных лиц из Крыма до сих пор не существует упрощенной процедуры перерегистрации места проживания, а основания для стандартной регистрации у них практически отсутствуют, т.к. их недвижимость остается в Крыму.
Таким образом, по мнению авторов законопроекта и тех народных депутатов, которые за него проголосовали, даже жители Крыма, которые выехали на постоянное место жительства на материковую часть Украины, но остаются зарегистрированными в Крыму, не имеют права на получение любых финансовых услуг в Украине.
То есть, проживание в Крыму или хотя бы крымская «прописка» превращается в «черную метку». На неоккупированной территории Украины жители Крыма:
будут вынуждены использовать только наличные деньги;
не смогут поменять валюту, взять кредит, положить деньги на депозит;
не смогут обратиться в суд, так как подача иска, как правило, должна сопровождаться оплатой судебного сбора;
не смогут оплатить коммунальные услуги и другие безналичные платежи;
за рулем они смогут доехать до первого работника ГАИ — даже купить автогражданку они не вправе;
визу они не получат, поскольку им запрещено страховать здоровье даже при поездках за рубеж;
не смогут купить жилье в «новострое», так как механизмы, которые предусмотрены для финансирования жилищного строительства, становятся для них недоступными;
не имея права менять валюту, они смогут легально вывезти из Крыма только около 30 000 рублей с момента вступления закона в силу.
12. Если этот закон вступит в силу, то жители Крыма при пересечении административной границы в Херсонской области будут проходить пограничный контроль и таможенный досмотр, заполнять таможенные декларации, оплачивать ввозную пошлину.
После подписания Президентом Украины этого законопроекта можно будет констатировать официальное формирование в Украине нового меньшинства — жителей Крыма. Оно выделяется по признаку места регистрации, проживания, пребывания. Другими словами, жителей Крыма – в том числе лояльных к Украине – авторы законопроекта предусматривают поселить в резервацию, местом которой определена территория Крымского полуострова.
* * *
Предлагается ветировать этот законопроект, а те его положения, которые являются приемлемыми, принять как дополнения к действующему Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Считаем целесообразным проведение совещания на уровне Президента Украины для обсуждения принципиальных вопросов политики государства в отношении украинского бизнеса в Крыму и проблемы гражданства жителей Крыма.

По материалам: investigator.org.ua