Судья Малиновского районного суда г. Одессы Непорада О.Н. рассматривает дела годами

Как стало известно общественной организации «Верховенство права», в производстве у судьи Малиновского районного суда г. Одессы Непорады Олега Николаевича находится уголовное дело по обвинению Мисержи Н.В., Димитрова С.В., Боровика В.В. и Вериса С.И., в совершении преступления предусмотренного частью 4 статьи 185 (кража совершенная в крупных размерах) Уголовного кодекса Украины.

Данное дело было направлено на рассмотрение в Малиновский районный суд г. Одессы еще в 2012 году, но почему-то по состоянию на сегодняшний день, виновные лица не привлечены к ответственности, ущерб, причиненный потерпевшей стороне не возмещен. Со слов участников данного судебного процесса, за все время рассмотрения дела судья ни разу не допросил обвиняемых, а также выпустил их из-под стражи без каких либо обязательств с их стороны. Судья Непорада О.Н. постоянно откладывает рассмотрение дела по непонятным для участников дела причинам.

Такое бездействие судьи, прямо противоречит как положениям национального, так и положениям международного законодательства в части рассмотрения уголовных дел в разумные сроки, а также может привести к подаче иска в Европейский суд по правам человека и как следствие, взысканию с государства денежных средств в качестве возмещения вреда за излишнюю бюрократию.

С целью предотвращения подобного бездействия судьи в дальнейшем, общественная организация «Верховенство права» обратилась в Высшую квалификационную комиссию судей Украины с жалобой на бездействие судьи.

Ниже приводим текст обращения.

_________________________________________________________________________________

До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
03109, м. Київ, вул. Механізаторів, 9

СКАРГА
на протиправну бездіяльність судді Малиновського районного суду м. Одеси Непоради О.М.

Громадська організація «Верховенство права» звертається з даною скаргою на дії судді Малиновського районного суду м. Одеси Непоради Олега Миколайовича, який необґрунтовано затягує строк розгляду кримінальної справи № 1/521/57/15 більше ніж на три роки.

По наявній у громадської організації «Верховенство права» інформації, суддею Малиновського районного суду м. Одеси Непорадою О.М. з 2012 року розглядається кримінальна справа за обвинуваченням Мисержи Н.В., Димитрова С.В., Боровика В.В. та Вериса С.И. за правовою кваліфікацією злочину згідно з частиною 4 статті 185 Кримінального кодекс України.

Вищезазначені особи, що підозрюються у скоєнні злочину, за увесь час розгляду справи жодного разу не були допитані суддею, не розглядалося питання щодо обрання для них міри запобіжного заходу, фактичний розгляд справи постійно відкладається суддею без поважних на те причин. Особи які вчинили кримінальне правопорушення не покарані та знаходяться на волі, майнова шкода завдана потерпілому ними не сплачена.

Слід додати, що Малиновським районним судом м. Одеси по справі № 521/3166/13к та Овідіопольським районним судом Одеської області по справі № 509/3822/13, були прийняті рішення по аналогічним кримінальним справам та засуджено співучасників вищезазначених осіб, тому незрозуміло чому суддя Малиновського районного суду м. Одеси Непорада О.М. так довго розглядає справу за обвинуваченням Мисержи Н.В., Димитрова С.В., Боровика В.В. та Вериса С.И.

Необґрунтоване затягування розгляду справи є прямим порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також конституційного права на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя.

Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Згідно пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Згідно пункту 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» критеріями для визначення розумності строків під час кримінального провадження є складність кримінального провадження; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень (частина 3 статті 28 Кримінального процесуального кодексу України).

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини складність кримінального провадження визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження; кількості учасників провадження (потерпілих, свідків тощо); правової кваліфікації кримінального правопорушення; наявності на момент початку досудового розслідування відомостей щодо конкретної особи, яка ймовірно вчинила кримінальне правопорушення; характеру обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні; меж доказування; обсягу матеріалів досудових розслідувань, що об'єднані в одному провадженні; необхідності призначення експертиз, їх складності; обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для всебічного та повного дослідження обставин кримінального правопорушення; необхідності отримання міжнародної допомоги в рамках кримінального провадження тощо.

Оцінюючи поведінку учасників кримінального провадження, слід враховувати належне виконання ними своїх процесуальних обов'язків (зокрема, щодо явки за викликом слідчого, прокурора, судовим викликом; дотримання умов обраного запобіжного заходу; надання у передбачених законом випадках доказів тощо); існування випадків зловживання процесуальними правами тощо. При цьому слід враховувати, що використання процесуальних прав, зокрема, заяви клопотань, скарг, не може розцінюватися як перешкоджання здійсненню провадження, за винятком випадків, коли йдеться про зловживання правом.

Оцінюючи спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень, слід враховувати послідовність та своєчасність здійснення процесуальних дій; наявність періодів бездіяльності (неактивності), причини якої мають з'ясовуватись у кожному конкретному провадженні; своєчасність повідомлення особи про підозру; обґрунтованість відкладення та зупинення кримінального провадження; своєчасність призначення кримінального провадження (кримінальної справи) до судового розгляду; встановлення випадків призначення судових засідань із великими інтервалами чи зволікання з переданням кримінального провадження з одного суду до іншого; проведення судових засідань у призначений час; дотримання строків постановлення суддею (або судом) мотивованої ухвали чи вироку і направлення копій процесуальних рішень учасникам судового провадження; повноту здійснення суддею контролю за виконанням працівниками суду своїх службових обов'язків, у тому числі щодо повідомлення учасників кримінального провадження про час та місце судового засідання; повноту та своєчасність вжиття слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом (суддею) заходів забезпечення кримінального провадження та інших заходів, спрямованих на недопущення недобросовісної поведінки учасників кримінального провадження; характер та ефективність дій, спрямованих на прискорення кримінального провадження тощо.

Підсумовуючи викладене, вважаємо, що така бездіяльність судді призводить до затягування судового процесу і негативно впливає на ефективність правосуддя, а також може бути підставою для звернення потерпілого до Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Відповідно до статті 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти.

Згідно статті 1 Кодексу професійної етики судді суддя повинен бути прикладом законослухняності, неухильно додержувати присяги й завжди поводитися так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Згідно статті 7 Кодексу професійної етики судді суддя повинен здійснювати судочинство в межах та в порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.
На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів», -

ПРОСИМО:

1. Провести перевірку обставин викладених у даній скарзі.
2. Розглянути питання про притягнення судді Малиновського районного суду м. Одеси Непоради О.М. до дисциплінарної відповідальності.

Голова правління
ГО «Верховенство права»
Букач В.М.