Стільці для «Олімпійського»

Навряд чи дніпропетровсько-російські благодійники поставляли стільці на "Уемблі". Чому ж стільці закупили не напряму у італійського виробника, а через треті фірми? "Якщо ми звернемося на завод, то він нас або пошле, бо в Україні дилер, або просто загне таку ціну, за якою нам невигідно працювати", - кажуть постачальники.

Уминулу п’ятницю оновлений НСК "Олімпійський" пройшов бойове хрещення. Футбольна збірна України зіграла бойову нічиюз Німеччиною. Перед матчем вулиці у центрі української столиці були перекриті, адже всі квитки на головну арену Євро-2012 були розкуплені десятками тисяч вболівальників.

Але перед цією яскравою подією в ЗМІ почала з'являтися інформація, яка зіпсувала свято організаторам чемпіонату Європи.

"Комерсант-Україна" опублікував статтю про те, що МВС розслідує кримінальну справу, в якій фігурує генпідрядник реконструкції київської арени – компанія АК "Інжиніринг". На думку слідчих, відбулося завищення вартості німецької вакуумної каналізації для стадіону, а АК "Інжиніринг" перерахувала держкошти для закупівлі продукції. Правоохоронці роблять припущення, що мала місце розтрата.

У розпорядженні "Економічної правди" опинилися судові рішення, які свідчать, що ця справа є не єдиним випадком, коли реконструкція НСК "Олімпійський" викликала питання у правоохоронців. Крім "олімпійських унітазів", тепер існують також "олімпійські стільці".

Податок на стільці

У липні Соснівський районний суд Черкас дозволив провести виїмку та розкрити банківську таємницю у рамках справи проти директора зареєстрованого у цьому регіоні підприємства "Спецпостач", яке було засноване міжнародним благодійним фондом "Безпека Країни". Яким було прізвище директора, який фігурує у справі, нам дізнатися не вдалось. Зараз в якості керівника цієї організації у держреєстрі записаний Олег Анатолійович Баркар.

У текстах постанов суду про виїмку та розкриття банківської таємниці відзначається, що 30 травня 2011 року старший слідчий податкової міліції Черкаської області порушив проти директора "Спецпостачу" кримінальну справу за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу.

Стаття 212 призначає покарання за ухилення від сплати податків. А частина 3 даної статті карає осіб, які раніше були засуджені за таке діяння, або якщо до бюджетів чи державних цільових фондів не надійшли кошти в особливо великих розмірах. За цей злочин присуджують від п'яти до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, з одночасною втратою права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Фабула справи наступна. Як встановило слідство, підприємство "Спецпостач" закупило стадіонні крісла у ТОВ "Компанія "Вайліс". А далі ці самі стільці для стадіону підприємство "Спецпостач" продало ТОВ "АК "Інжиніринг" – генпідряднику реконструкції НСК "Олімпійський".

 

Податківці стверджують, що директор "Спецпостачу" незаконно включив до складу податкового кредиту свого підприємства завищену суму ПДВ з операцій закупівлі стільців у фірми "Вайліс". У податковій побачили в цій ситуації "умисне ухилення від сплати податків до державного бюджету".

На думку ДПА, директор умисно завищив податковий кредит з ПДВ в грудні 2010 року та не сплатив до бюджету 3,8 млн грн.

Це невелика сума на сьогоднішній день. Але слідчі також встановили, що продавець стільців "Вайліс" має ознаки фіктивності. Про це читайте трохи нижче.

Треба сказати, що справу намагалися закрити. 3 серпня 2011 року директор "Спецпостачу" з невідомим нам прізвищем оскаржив постанову слідчого про порушення справи проти себе. У суді його скаргу задовольнили і справу закрили. Суд не побачив приводів та підстав для порушення кримінальної справи проти директора.

Але прокурор Черкаської обласної прокуратури подав апеляцію, і 30 серпня Апеляційний суд області повернув скаргу директора "Спецпостач" на повторний розгляд іншим складом суду.

Далі у держреєстрі судових рішень немає жодних згадок про справу проти директора "Спецпостачу". У Нацагентстві з підготовки до Євро-2012 наполягають, що усі суди виграні, і справа закрита. Але ми не можемо перевірити ці твердження. Оприлюднених у відкритому доступі рішень немає.

Під час зустрічі представника "Української правди" з представниками Нацагентства, чиновники демонстрували якісь документи, що підтверджують ці слова. Але надіслати скановані версії вони відмовились.

Благодійний фонд

Піар-служба Нацагентства з підготовки Євро-2012 наприкінці 2010 року розповідала про принади нових стільців для реконструйованого стадіону. Повідомлялося, що усі сидіння НСК "Олімпійський" виготовлені з високоякісного вогнетривкого матеріалу.

Інформаційний центр "Україна 2012" запевняв, що аналогічні крісла встановлені на стадіонах "Олімпійський" та "Уемблі" в Лондоні, а також "Соккер сіті" у Йоханесбурзі.

А головний "ідеолог" Євро-2012 віце-прем’єр Борис Колесніков особисто демонстрував перші зразки сидінь. За словами урядовця, стільці "Олімпійського" виготовлені італійською компанією, відповідають усім вимогам УЄФА з безпеки, і їх дизайн розробили спеціально для київського стадіону.

Але хто ж продав їх генпідряднику реконструкції стадіону? АК "Інжиніринг" купив стільці у підприємства "Спецпостач", яке засноване міжнародним благодійним фондом "Безпека країни".

Згідно з інформацією, яку ми отримали з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, цей фонд "прописаний" у місті Дніпропетровськ. Заснували його 8 осіб. Серед них - четверо дніпропетровців та троє киян. А статус міжнародного, мабуть, фонд має через те, що серед його засновників є громадянка Росії – Ольга Костирєва, яка зареєстрована у Єкатеринбурзі.

Цікаво те, що й ТОВ "Компанія "Вайліс", яке продало стільці підприємству благодійників, засноване громадянином Росії – Олександром Дмітрієвим, зареєстрованим у Москві.

 

Навряд чи дніпропетровсько-російські благодійники поставляли стільці на "Уемблі". Чому ж стільці закупили не напряму у італійського виробника, а через треті фірми?

Поки що це весь обсяг інформації, яку нам вдалося отримати за цією справою. Але під час її вивчення в нас виникло дежа в’ю. Щось подібне відбувалося за справою, яка привернула увагу слідчих МВС. Це справа про вакуумну каналізацію. Її сліди також ведуть до Дніпропетровська.

Дніпропетровські

Як відомо, АК "Інжиніринг" організувала тендер на закупівлю сантехнічного устаткування для стадіону, який виграла фірма ТОВ "Південьсантехмонтаж". Вона мала поставити вакуумну систему каналізації Roediger Vacuum виробництва Німеччини на суму 119,8 мільйонів гривень. Однак у переможця цього устаткування не виявилося.

"Південьсантехмонтаж" перерахував ці держкошти ТОВ "Діола", яке в свою чергу переказало гроші на рахунки ТОВ "Донзапчастинапродукт". Останнє ТОВ частину грошей витратило на закупівлю вакуумної каналізації на імена фізосіб Бортникова С. Ю. і Листопада К. А., а іншу частину перевело в готівку. У МВС підозрюють, що ціна вакуумної каналізації завищена, а бюджетні кошти розтрачені.

Як з'ясувала "Економічна правда", фірма "Південьсантехмонтаж" зареєстрована у Одесі. А один з посередників – фірма "Діола" – у Дніпропетровську. 30 грудня 2010 року Господарський суд Дніпропетровської області визнав останню банкрутом.

Підставою для такого рішення стала заява ТОВ "Архітектурно-будівельна компанія "Каркас" про несплачену заборгованість "Діоли" за простим векселем в розмірі 19 950 грн. Статутний фонд "Діоли" складав лише 9 375 гривень.

А заснували фірму "Діола" батько і син – Петренко Анатолій Михайлович та Петренко Дмитро Анатолійович. Цікаво, що цей самий Дмитро Петренко опікується в Дніпропетровську хокеєм – видом спорту №1 для Бориса Колеснікова, який є президентом хокейного клубу "Донбас".

Петренко є президентом Федерації хокею Дніпропетровська. В інтернеті можна знайти згадки про нього в контексті будівництва Дніпропетровської льодової арени. Також Дмитро Петренко був директором хокейного клубу "Придніпровськ".

 

Щодо "справи про каналізацію" ми звернулися з запитом до директора представництва німецької компанії Roediger в Україні Ігоря Чередниченка. Це представництво реалізує проекти каналізації з використанням обладнання німців.

Однак він зазначив, що представництво Roediger не поставляло систему на стадіон, а лише забезпечувало технічну підтримку. Втім докладно розповідати про те, хто ж саме поставив систему, він не став, пославшись на таємницю слідства, яке веде МВС. Однак обмовився, що ціна у 120 мільйонів (точніше, 119,8 млн грн за вакуумну систему каналізації Roediger Vacuum виробництва Німеччини – "ЕП") є близькою до реальності.

Як же це обладнання потрапило до країни? У прес-службі МВС нам повідомили, що перевіряють "законні підстави ввезення невстановленими особами на територію України на імена підставних фізичних осіб зазначеного обладнання, його розмитнення, а також подальше використання цієї продукції підрядними організаціями під час реконструкції НСК "Олімпійський".

Також міліціонери перевіряють факти можливої розтрати службовими особами стадіону та підрядних організацій бюджетних коштів шляхом завищення вартості встановленого обладнання.

Субпідрядники "Олімпійського": "Ми не винні. Просто податковій потрібні гроші"

"Економічна правда" звернулася за коментарем щодо згаданих кримінальних справ до Нацагентства з підготовки до Євро-2012.

Це звернення викликало бурхливу реакцію: мовляв, журналісти тільки те й роблять, що підривають імідж країни і роблять смажені факти з нічого. Проте надати документи, які б спростували підозри податкової, в Нацагентстві відмовились.

Натомість керівництво Нацагентства влаштувало журналісту "Української правди" зустріч з представниками АК "Інжиніринг", "Спецпостачу" та "Південьсантехмонтаж". Всі вони в один голос запевнили, що ніякого порушення закону в їхніх діях не було.

Представник "Південьсантехмонтажу" активної участі у розмові не брав. А ось на думку представника "Спецпостачу" Юрія Костянчука, ситуація зі справою навколо стільців виникла через бажання податкової отримати більше коштів до бюджету.

"Компанія "Вайліс", яка певний час виконувала для нас логістичні моменти, виконала договірні обов’язки в повному обсязі у 2011 році. Після цього компанія здала річний звіт за 2010, квартальний за 2011. А після цього податкова заднім числом зняла податковий кредит на 3,8 мільйони. Після цього всі договори компанії визнають нікчемними, і перекладають відповідальність на останню ланку. В даному випадку – на АК "Інжиніринг", - зазначив він.

Заради справедливості, треба відзначити, що з початку цього року податкова займалася такими розвагами. Вона навмисно анулювала податковий кредит посередині ланцюга посередників, щоб кінцеве підприємство ланцюгу (зазвичай велике) сплатило як можна більше ПДВ. Як переконує представник "Спецпостачу", це може бути саме такий випадок. На його думку, дії податкової не мали під собою ніяких об’єктивних підстав, крім бажання отримати більше податків.

Щодо благодійного фонду "Безпека країни", то, за словами представника "Спецпостачу", вся його роль в цій історії зводиться до того, що колись він виступив одним із засновників підприємства. Зараз же, за його словами, "Спецпостач" сплачує податки на загальних підставах.

Костянчук переконує, що конфлікт з податковою вичерпано, і його компанія двічі виграла в суді.

Без посередників немає життя

Щодо вакуумної каналізації німецької компанії, то керівник АК "Інжиніринг" Володимир Артюх каже, що в них немає тієї інформації, яка оприлюднена "Комерсантом". Він підозрює, що неіснуючі особи Бортников і Листопад, які фігурують у статті газети, мали відношення до розмитнення устаткування, але АК "Інжиніринг" не мав з ними ніякої справи.

"Ця каналізація була спроектова і закладена в проект Roediger. Ми проводили консультації зі ще однією компанією, але не вийшло. І компанія "Південьсантехмонтаж", з якою ми працювали раніше, і яка є надійною, була нами вибрана як підрядник. Її представник злітав на німецький завод, і ми вирішили купувати саме цю установку", - пояснює Артюх.

Але чому купували через три фірми, які не мають до цього жодного відношення?

"Ми, не маючи валютних операцій, не можемо купувати на заводі. Та сама ситуація з ПСМ. Тому вони купили цю каналізацію в компанії, яка має валютний рахунок", - пояснює керівник АК "Інжиніринг".

"Практика, коли українські компанії не купують у закордонних напряму, – вона загальнодержавна. У нас все, крім бетону, граніту, арматури, клеїв купуються через посередників", - каже Артюх.

Зазначимо, що відкрити валютний рахунок в Україні може майже будь-яка юридична особа. Для цього треба лише подати до банку пакет документів, та отримати нескладні дозволи. Умовно кажучи, з-за кордону ввозять іграшки та автомобілі десятки тисяч компаній, які є далеко не такими впливовими, як АК "Інжиніринг". Отже, аргумент керівника компанії нам видався дивним.

Заступник голови Нацагентства Валерій Жалдак надав ще один аргумент. На питання, чому Нацагентство не подбало, щоб генпідрядник міг купити необхідні товари напряму на заводі, а не через купу посередників, він стверджує, що в цьому не було б сенсу.

"Якби, скажімо, ми з вами прийшли на німецький завод, то нам би сказали одну ціну, а Артюху – іншу, меншу. Бо він з ними давно працює. Ціна того ж обладнання для різних країн може бути різною – одна для Західної Європи і інша - для Східної", - додає Жалдак.

"Якщо ми звернемося на завод, то він нас або пошле, бо в Україні дилер, або просто загне таку ціну, за якою нам невигідно працювати", - підтримав його Артюх. За його словами, якби генпідрядник все робив напряму, то його бухгалтери "з’їхали б з глузду", а стадіон ще будували б кілька років.

Щодо позиції Нацагентства, то, за словами Жалдака, до їх обов’язків не входить перевіряти, хто там працює субпідрядником на "Олімпійському". Для них головне, щоб об’єкт був зданий вчасно.

"Ми не можемо контролювати всі ці підприємства. І НСК "Олімпійський" не може їх контролювати. Він контролює лише генпідрядників...І в мене немає часу з ними всіма знатися. Для нас головне, щоб роботи були виконані. Якщо замовник буде незадоволений, тоді він спитає з генпідрядника", - пояснює заступник голови Нацагентства.

Непрозорість

Не виключено, що у майбутньому виникнуть інші справи щодо закупівель для Євро-2012. Ми нікого не звинувачуємо, але дуже часто доводиться чути, що "відкати" за фінансування робіт по "Євро-2012" становлять 60-80% витрачених сум. Може, все це вигадки?

Точно відомо, як був створений механізм, завдяки якому підготовка до Євро-2012 є вкрай непрозорою. У 2010 році Верховна Рада пішла на суперечливий крок. Щоб за будь-яку ціну встигнути підготуватися до чемпіонату, підконтрольному віце-прем'єру Борису Колеснікову Нацагентству дозволили розподіляти мільярдні держзамовлення без тендеру.

Після цього Нацагентство без тендеру зробило компанію АК "Інжиніринг" генпідрядником реконструкції НСК "Олімпійський". Далі почались дива.

Як відомо, кошторис реконструкції НСК "Олімпійський" неодноразово переглядався. Спочатку Кабмін планував витратити на це 1,5 млрд грн державних коштів. Наприкінці 2008 року сума була збільшена до 2,12 млрд грн, у квітні 2010 року – до 3,26 млрд грн. За даними віце-прем'єра Бориса Колесникова, остаточна вартість реконструкції склала від 4,5 млрд до 4,6 млрд грн.

Як пізніше з'ясували журналісти, АК "Інжиніринг" вів спільний бізнес з довіреними людьми Бориса Колеснікова. Хоча останній неодноразово спростовував свою причетність до цієї фірми.

Генпідряднику виділялися бюджетні кошти, і він був цілком вільний у виборі субпідрядників. Отже витрачав державні гроші на власний розсуд. Влада в особі керівників Нацагентства стверджує, що не може ці витрати контролювати. Мовляв, головне, щоб роботи були виконані.

А тим часом виділені гроші "проганяють" через три-чотири українські фірми, щоб купити італійські стільці та німецьку каналізацію. І в цих операціях податківці та міліціонери підозрюють ухилення від сплати податків та розтрату бюджетних коштів, що є закономірним наслідком закладеної від початку непрозорості.

Ми продовжуємо слідкувати за підготовкою до Євро-2012.

По материалам epravda.com.ua