Хто зайвий?

Влада готує кілька гучних відставок і призначень. Аналітики вже називають імена «жертв», про кандидатів на вакантні посади можна лише здогадуватись

Кінець весни та початок літа для Миколи Азарова солодким ніяк не назвеш. Розмови про його швидку та неминучу відставку після декількох критичних виступів президента почали збільшуватись як сніговий ком: політики, експерти, навіть представники Партії регіонів почали погоджуватися – часи чинного прем‘єра на посаді добігають свого логічного та безславного кінця.

А відставка одного із старожилів ПР - віце-прем'єра - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Віктора Тихонова – перетворила передчуття на залізну впевненість.

Несподівану крапку у ритуальних танцях соратників поставив сам Віктор Янукович. У своєму пам‘ятному інтерв'ю деяким ЗМІ в Межигір'ї він дав зрозуміти, що поки не збирається відправляти у відставку прем'єра Миколу Азарова. Усі розмови одразу вщухли – лише експерти продовжували робити припущення, що президент так і не знайшов кандидатури, якій міг би і цілком довіряти, і одночасно довірити керівництво Кабінетом Міністрів.

А потім змінилися не те що політична ситуація, змінився політичний контекст. Було заарештовано Юлію Тимошенко, почався стрімкий етап охолодження стосунків із Росією – влада мала демонструвати не тільки свою силу, а й монолітність. Здавалося, розмови про перестановки в уряді вщухли самі по собі й надовго. Однак святкування двадцятої річниці Незалежності України надало додаткові факти, що дозволяють робити певні прогнози.

Фінансовий батіг

Особливий розголос отримала новина про те, що глава Служби безпеки України Валерій Хорошковський отримав військове звання генерала армії. Однак за зовнішньої скандальністю ЗМІ не помітили головного – молодий та дуже амбітний чиновник отримав найвище військове звання в Україні.

Це може означати тільки одне – його кар‘єра військового добігає свого кінця. Тут він вже, як кажуть, сягнув стелі – нехай за суто формальними показниками. Отже, можна зробити висновок, що глава СБУ готується змінити діяльність – піти на підвищення. Безумовно, навряд чи пан Хорошковський сьогодні може претендувати на місце Азарова – занадто великі потрясіння таке призначення викличе для всієї системи влади. Однак існує інший варіант.

В кулуарах говорять про створення під егідою Мінфіну структури, яка об‘єднає під однім дахом Державну митну службу та Державну податкову адміністрацію та буде наділеною повноваженнями як планування бюджету, контролю над усіма фінансовими потоками країни, так і безпосереднього виконання поставленого перед собою плану.

Слід нагадати, що в рамках адміністративної реформи до складу Мінфіну вже включена Державна фінансова інспекція. Керівництво таким фінансовим монстром робить чиновника найвпливовішою після президента людиною в країні, а самого прем‘єра перетворює із суто технічної фігури у справжнього весільного генерала.

Вочевидь, саме така посада й може задовольнити непрості вимоги наймолодшого та найбагатшого генерала армії України. Тим більше, що розмови у кулуарах та медіа про саме таке призначення точаться усе літо. Формальною перепоною на шляху для чергового кар‘єрного злету Хорошковського залишається голова митниці Ігор Калетнік, який знаходиться буквально у стані війни із своїм колегою із СБУ.

І це не просто красиві слова. «Жертвами» у цій війні все частіше стають регіональні митниці. Так, у червні СБУ відкрила оперативно-розшукові справи на більшість керівників Київської регіональної митниці – одній з найбільших митниць країни, діяльність якої знаходиться під особистим контролем голови Державної митної служби.

А вже у серпні співробітники Служби безпеки України провели в Одеському морському торговому порту операцію з затримання працівників Відділу митного оформлення Південної митниці. За даними ЗМІ, «під роздачу» потрапили більше півсотні митників. Вочевидь, наступною жертвою може стати вище керівництво митниці. Чи не через загрозу для головного спонсора КПУ останнім часом побільшало заяв комуністів, які обвинувачують Віктора Януковича у зраді власних виборців.

До речі, вже є навіть привід для відставки чинного міністра фінансів. За словами прем'єр-міністра Миколи Азарова, Федір Ярошенко та міністр палива і енергетики Юрій Бойко відправились до Вашингтону для переговорів з МВФ.

Результат відомий - приїзд місії Міжнародного валютного фонду до Києва відкладено до жовтня. За півроку накопичилась вельми солідна сума кредитів - майже $4,млрд, яку Україна не отримала. Це транші, які МВФ планував виплатити у березні, червні та вересні - по 1,6 мільярда кожен. Як свого часу казав Віктор Янукович, «за це, мабуть, доведеться відповідати».

Енергонеефективність

До речі, не все добре й у самого Юрія Бойка. Відомий скандал із публікацією «Дзеркала тижня. Україна» достатньо дорого йому коштував. Нагадаємо, зазначене видання повідомило з посиланням на джерела, що президент Віктор Янукович звернувся до СБУ із запитанням, чи справді «Чорноморнафтогаз» купив бурильну установку за $400 млн, переплативши на одній операції 150 млн, і, «якщо так – то чия схема».

Певне, «на горі» були прикро вражені тим фактом, що хтось провертає такі справи й навіть не думає ділитися. Навряд чи після таких підозр Бойко зможе як і раніше відповідати за увесь енергетичний сектор. Сам він, найімовірніше, зможе утриматися у кріслі. Однак можуть постраждати його люди і «теми». Тим більше, що у разі реалізації сценарію «Хорошковський» інші групи в оточенні президента вимагатимуть компенсацію за посилення групи «Фірташа-Льовочкіна-Хорошковського». Енергетика – цілком можливе поле для таких компромісів, здатне втамувати апетити.

В «органах» спокійно

Натомість усе добре у міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова. Чергове звання, чергові успіхи у протистоянні із опозицією. Навряд чи президент ризикне відправляти довіреного міністра у Крим на вакантне місце прем‘єр-міністра автономії – попереду нові випробовування, тож він потрібен на інших фронтах.

Крім цього, відкривати сезон боротьби за крісло керівника МВС у ситуації, що склалася – справжнє самогубство. Інший силовик – міністр оборони Михайло Єжель – є суто технічною фігурою (до речі, ставлення вищого керівництва до нього підкреслює той факт, що на день Незалежності «його заслуги» жодним чином не були відзначені). Отже, сьогодні він не є визначальним ланцюгом у будові влади й тому його заміна є суто технічною дією.

Офірний цап?

Дмитра Табачника ненавидять не тільки в опозиції, а й колеги (згадаймо лише Колесникова, який називав його «дешевим клоуном» і «казнокрадом»). І на вулицях, і у коридорах влади вимагають відставки Табачника, однак попри це він залишається у кріслі міністра освіти. І цьому є достатньо просте пояснення: його вважають квотою Кремля. Тому відставка міністра освіти ще вчора була неможлива через сподівання влади на «особливі відносини» Росії та України. Сьогодні ж ця відставка може стати демонстративним кроком у «грі нервів» Києва та Москви.

Але це ще не все. Навіть звичайна відставка Табачника практично стовідсотково штовхне його на політичну арену. В умовах катастрофічного падіння рейтингу партії влади поява на сході країни підтриманої російськими грошами та ЗМІ нової жорстко опозиційної сили може призвести до непередбачуваних для режиму наслідків. Тому для нейтралізації «фактора Табачника» сьогодні недостатньо просто відставки – потрібна посадка.

Цікаво, що днями Микола Азаров на розширеній колегії Міністерства освіти і науки розкритикував міністерство освіти буквально за усе: черги до дитячих садочків, підготовку шкіл до 1 вересня, відсутність інформації про обсяг державного замовлення, а наостанок доручив міністру подолати корупцію у школах.

У радянські часи подібним завданням був наказ підняти сільське господарство – тобто, таким, що не можна виконати. А паралельно із цим завданням відбулося цікаве призначення: Віктор Янукович призначив Михайла Гончаренка головою Державної інспекції навчальних закладів України. Зрештою, затьмарити суд над Тимошенко можна хіба що процесом над чинним високопосадовцем.

По материалам: tyzhden.ua