Авто для своїх
Україна давно славиться по всій Європі своїм парком автомобілів преміум-класу, які з шиком роз’їжджають по роздовбаних дорогах. Більшість із сотень тисяч престижних авто придбані бізнесменами і чиновникам цілком офіційно за чесно і не дуже зароблені грошенята. Правда, є серед авторозкоші і "темні конячки", законні власники яких, будучи громадянами інших країн, навіть не здогадуються, як далеко і «високо» заїхали їхні сталеві коні. Та навіть після виявлення українськими правоохоронцями викрадених, наприклад у Європі, автомобілів їхнім господарям не варто радіти. Органи влади запросто можуть конфіскувати викрадений автомобіль, а потім... передати його в користування тому чи іншому чиновникові. Або ж автомобіль узагалі може зникнути зі штрафмайданчика у невідомому напрямку.
Хтось скаже: «Ну й добре, нема чого бюджетні гроші тринькати на дорогі авто, хай чиновники конфіскатом користуються. Тим паче, що колишні господарі зі Штутгарта чи Праги вже давно одержали компенсацію від своїх страховиків». Але ж це фантастичне беззаконня з погляду законодавства будь-якої цивілізованої країни, особливо якщо врахувати, що займаються ним саме ті структури, які покликані стояти на сторожі справедливості...
Що впало, те пропало – український підхід до викрадених авто
Всім добре відомий скандал навколо викраденого позадорожника Mercedes GL 420, на якому їздив міністр юстиції Олександр Лавринович. Як писали ЗМІ, автомобіль було викрадено 28 січня 2010 року у Штутгарті (Німеччина) і контрабандним шляхом ввезено до України. 2 листопада 2010 року цей Mercedes за рішенням ужгородського суду було конфісковано і фактично легалізовано як вилучений на користь держави. Найсмішніше у всій цій історії, що навіть після того, як міністр юстиції визнав, що їздив на викраденому автомобілі, повертати позадорожник його власникові Мін’юст відмовився.
«А до чого тут німецькі власники, якщо є рішення суду у кримінальній справі і конфісковано не один автомобіль, а всі, що потрапили до України. Автомобіль не буде повернуто, він залишається у державній власності», – заявив Лавринович на одній із прес-конференцій.
Тим часом на початку 2012 року Mercedes Benz Bank нагадав про свої права на джип, який стояв у гаражі Міністерства юстиції. Як повідомила Deutsche Wellе, Mercedes Benz GL 420 з номером кузова WDC164821A522903, який у 2010 році було викрадено в Німеччині, а потім конфісковано в Україні на користь держави, згідно з німецьким законодавством, залишається власністю Mercedes Benz Bank.
Навіть не хочеться думати про те, яке уявлення склалося в Європі про українське Міністерство юстиції після цього випадку. Але гірше те, що це не тільки не поодинокий випадок для України, а й далеко не перший для самого Мін’юсту.
За словами глави агентства з повернення викрадених автомобілів COBRA, адвоката Стефана Решка, міністерський Mercedes Benz GL 420 – уже третій викрадений автомобіль, який йому доведеться відсуджувати у Мін’юсту.
«У 2005 році ми повернули машину Renault Espace, яку передали Департаменту Державної виконавчої служби (ДВС) Мін’юсту. Цей автомобіль раніше належав чеській прокатній компанії AVIS, його було вкрадено у неї, а Міністерство юстиції його привласнило. Ще тривав судовий розгляд в ужгородському суді, а державні виконавці, не чекаючи рішення, передали автомобіль у відання одного з департаментів Міністерства юстиції, – розповів адвокат. – Нам довелося судитися спочатку з місцевими органами виконавчої служби, а потім ще й із Мін’юстом близько двох з половиною років, але врешті-решт машина таки повернулася до власника».
Крім того, Решко повідомив, що близько п’яти років тому у Мін’юсту вдалося відсудити Audi А6, яке раніше було вкрадено у німецького громадянина в Угорщині, але потім воно перейшло у власність німецької страхової компанії. На цій Audi так само встиг поїздити один зі співробітників Міністерства юстиції.
Решко вважає, що історія з Мін’юстом зовсім не виняток, а лише приклад системного підходу української влади до викрадених у Європі автомобілів, що опинилися на території України. На його думку, всі такі випадки – потенційні позови до української держави з боку власників викрадених автомобілів. «Поки що прецедентів не було, але якщо іншого виходу не буде, з`являтимуться позови. Якщо раніше у Європі воліли махнути рукою на таку машину, то зараз, після того як ми показали, що можемо домогтися повернення 10-15 машин на рік, ставлення почало змінюватися», – наголошує адвокат.
Викрадення викраденого
Говорячи про системний підхід до відчуження викрадених автомобілів на користь держави, а точніше – держчиновників, не можна не навести декілька прикладів. За словами Решка, сьогодні він веде більше десяти справ стосовно викрадених у Європі і РФ автомобілів, повернення яких законним власникам гальмується українською стороною.
Так, автомобіль BMW X6, викрадений у Німеччині, конфісковано на користь держави. Справа про повернення на користь страхової компанії SOVAG слухається зараз в ужгородському суді.
Автомобіль BMW M3, викрадений у Німеччині, конфісковано на користь України. Ужгородський суд ухвалив рішення повернути авто на користь страхової компанії ALLIANZ, проте його оскаржила прокуратура Закарпатської області і Державна виконавча служба Ужгорода.
Автомобіль BMW X6, викрадений в Італії, конфісковано Управлінням юстиції в АР Крим. Севастопольський апеляційний суд ухвалив рішення повернути авто на користь СК ALLIANZ, однак воно не виконується.
Автомобіль BMW X6, викрадений у Росії, конфісковано Управлінням юстиції в АР Крим. Рішення Севастопольського апеляційного суду про повернення на користь СК "РОСНО" не виконується.
І так далі і таке інше. При цьому зауважте, що всі автомобілі як на підбір, якщо не позадорожник преміум-класу, то вже як мінімум «трійка» BMW у спортивній модифікації. Аякже, це хай десь в Австрії чиновники вищого рангу катаються на Skoda Octavia, наші так принижуватися не стануть. Якщо побоюються, що начальство за дорогі машини може й насварити, то підуть на штрафмайданчик, дивись і підберуть щось симпатичне. Шкода лише, що найцікавіші екземпляри на цих штрафмайданчиках не затримуються.
За інформацією Решка, зі штрафмайданчика Печерського РВВС міста Києва не так давно «виїхав» у невідомому напрямку Volkswagen Touareg, викрадений у Росії. Така ж доля спіткала і Bentley Continental, викрадений у Москві. Ще рік тому зі штрафмайданчика Святошинського РВВС було викрадено Jeep Grand Cherokee з австрійською пропискою.
Невже наша міліція, хоча б з відчуття самоповаги (адже викрали не в когось там, а в самих міліціонерів), не могла знайти таке помітне авто, як Bentley Continental?
Решко розповів, що Вentley було викрадено у Москві в 2010 році, а потім затримано у Києві, де на нього вже були оформлені підроблені документи. «Справу по цій машині провадило Печерське райвідділення МВС. Зараз я веду листування з Печерським РВВС і намагаюся з`ясувати, де сьогодні перебуває цей автомобіль. Але наразі мені ніхто так і не надав цієї інформації. Автомобіль перебував у приватному володінні, але після викрадення і виплати страховки його власникові авто належить страховій компанії, якій дуже важко пояснити, що відбувається в Україні з її машиною», – нарікає адвокат.
Зарубіжні страхові компанії, за його словами, в принципі не можуть зрозуміти, чому автомобілі, які числилися як викрадені і були виявлені українськими правоохоронними органами, потім зникають з їх же поля зору.
Наразі залишається обмежитися констатацією непривабливих фактів, хоча хотілося б чути, як правоохоронці і законодавці, стурбовані репутацією країни, борються з таким бізнесом. І бачити результати цієї боротьби. Хоча б маючи на увазі, що за декілька місяців відбудеться Євро-2012, яке вже набило оскому, а значить, тисячі зарубіжних туристів на власних авто перетнуть наш кордон...
P.S. Важко втриматися, щоб не навести приклад з власного життя. Років п`ять тому мій знайомий купив Volkswagen Passat, скориставшись при цьому однією спірною, з погляду законодавства, схемою. Більшість, напевно, знають, що в Україні існувало і зараз існує багато всіляких варіантів, як понизити вартість автомобіля під час його ввезення в країну. Можна зі стовідсотковою гарантією стверджувати, що автомобіль, про який іде мова, серед викрадених не числився, а був придбаний на цілком законних підставах, хоча й у сусідній країні (формально авто належало громадянинові Молдови, а в Україні експлуатувалося за дорученням). Знайомому не пощастило, невдовзі його зупинили співробітники ДАІ, у яких, мабуть, була «рознарядка» затримувати саме «молдавські» автомобілі. Він засмутився, але не так щоб дуже – за найгірших розкладів йому загрожував великий штраф. Тільки у разі обтяжливих обставин можна було побоюватися залишитись без машини, але таких ніби не було. Та й взагалі, за укромолдавськими довіреностями у нашій країні тоді їздили тисячі авто. Але не цього разу – автомобіль конфіскували, і поки знайомий намагався повернути його через суд, у машини знайшовся новий власник. І хто б ви думали? Правильно, Державна виконавча служба Міністерства юстиції, а точніше, один з її регіональних співробітників. На цьому справа й закінчилося – який же суддя при здоровому глузді піде проти департаменту Мін’юсту? Вся ця історія до того, що ще не відомо, кому гірше – іноземцям, чиї машини зникають на території України, наче кораблі у Бермудському трикутнику, чи українцям, які в цьому трикутнику живуть.
По материалам tema.in.ua