Банки цікавляться особистим життям клієнтів?

Впродовж останнього місяця українські банки під різними приводами – від відкриття депозиту до подовження дії платіжної картки - стали просити своїх клієнтів заповнити додаткові анкети.
Деякі питання у цих анкетах, а також "паспортизація" обміну валют, яка співпала у часі із активним поширенням банківських анкет, змусили пересічних клієнтів банку почуватися так, наче про них "збирається якесь досьє" - каже пані Наталя. Вона працює у бюджетній установі, співробітники якої мали відповісти на запропоновані банком питання, аби, всього-навсього, отримати поновлену зарплатну картку.

"Не был, не участвовал, не состоял"
Серед пропонованих банками питань – чи має клієнт рахунки у інших банках або кредитну заборгованість перед іншими банками, якою є середньомісячна сума доходів клієнта, чи є у нього цінні папери, рухоме чи нерухоме майно, приналежність до певної партії самої особи чи її родичів. Деякі банки навіть пропонують клієнтам зазначити метраж квартири чи марку авта.

"Мені нема чого приховувати, але навіщо банку, у якому я лише отримую зарплату, знати щось про мою родину чи квартиру?" - каже пані Наталя.
Окремим блоком ідуть питання про те, чи не належить клієнт до публічних діячів (урядовців, депутатів, суддів, дипломатів), або ж є членом родини публічного діяча.
Банки також цікавляться, чи існує особа, яка здійснює контроль над фінансовою діяльністю клієнта.
НБУ хоче знати більше
Постанову №22 "Про внесення змін до Положення змін до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу" у Національному банку ухвалили ще наприкінці січня, а зареєстровано її було у квітні. Згідно із постановою, банки отримали півроку, аби привести свою звітність стосовно клієнтів у відповідність до нових вимог НБУ. Відтак, як розповідають в одному із великих українських банків на умовах анонімності, кінець жовтня – час, коли мають бути підбиті підсумки виконаної роботи, і саме цим пояснюється активізація банків у анкетуванні своїх клієнтів.
У НБУ пояснюють потребу у посиленні фінансового моніторингу клієнтів банків боротьбою із "легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом", так само, як і "паспортизацію" обміну валют – боротьбою із нелегальною конвертацією валюти та її виведенням за кордон. " У НБУ також відзначають, що у такий спосіб Україна послідовно виконує вимоги міжнародної організації з протидії відмиванню брудних коштів FATF, і що всі вимоги постанови узгоджуються із законами "Про Національний банк України" та "Про банки та банківську діяльність", а вся інформація, викладена клієнтами банків у анкетах, зберігатиметься із дотриманням банківської таємниці.
У постанові НБУ просить банки впродовж півроку провести ідентифікацію "клієнтів високого рівня ризику", до яких, зокрема, належать і "клієнти-публічні діячі та пов’язані із ними особи".
"Великий брат" стежить?
Самі банкіри не дуже раді таким новаціям, але змушені виконувати настанови Нацбанку – каже голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. Він твердить, що і в банках є враження, що вони беруть участь у якомусь "збиранні досьє", адже своїх "проблемних" клієнтів кожен банк знає і без анкетування:
"Та інформація, яку банки мають питати у клієнта згідно із 22 постановою Нацбанку, я, наприклад, і сам би не хотів повідомляти банкам, і знайомим раджу не давати. Банки краще знають, як зібрати інформацію про своїх клієнтів, але коли очевидним є те, що масово збираються якісь досьє під приводом боротьби із корупцією, то це навряд чи комусь сподобається. Але банки змушені виконувати постанови регулюючого органу".
Олександр Сугоняко закликає клієнтів банків звертатися до суду, якщо вони не згодні повідомляти про себе ті відомості, що їх вимагає банк. Проте, як розповіли ВВС Україна в одній із провідних юридичних компаній, самі співробітники фірми були змушені нещодавно також заповнити подібні банківські анкети, і вирішили не вдаватися до оскарження вимог банку у суді.

За матеріалами: bbc.co.uk