Як юридично захистити своє ім’я?

Обновлено Июн 16, 2011

Що є наше ім’я? Слово чи декілька слів, за чим мене відрізняють від інших людей? Яку цінність воно має?... Таких запитань виникає безліч. А насправді, чим ми володіємо, чим розпоряджаємося та як захистити своє чесне ім’я?

Дійсно, питання надто широке. Не досить вивчене. Хоча, часто чуємо про захист репутації, дискредитацію, поширення неправдивих відомостей та зухвале привласнення чужого імені. Що ж робити аби уникнути цих проблем, попередити їх виникнення?

Передусім варто усвідомити, що ім’я, безумовно, є нашим капіталом. А от якою є його вартість – інше питання. Про декого говорять: «У нього відмінна (бездоганна) репутація». Можемо і почути зворотнє: «Зіпсована ущент». Часто зіпсована руками третіх осіб, спотворена, знецінена…

Отож, ім’я – це наш капітал. Звісно, він виражений у нематеріальній формі. До того як стати таким, як воно є, це словесне позначення (яке відрізняє мене від іншої особи) пройшло важкий шлях і зайняло своє місце в соціальній піраміді, стало успішним чи не досить. Воно асоціюється із чимось таким, про що думають інші - клієнти, друзі, партнери по бізнесу та роботі тощо. Саме ці асоціації і є ціною імені, вартісним активом, власне, інтелектуальною власністю. І лише моєю.

Думаючи так, я насправді можу сильно помилятися…

Приклад людини творчості

Диск-жокей своєю творчою працею придумав (взяв) собі якийсь псевдонім. Кореспондент взяв собі теж інший псевдонім. У цих випадках, аудиторія та їх замовники дізналася про них і склала їм ціну за результати їхньої професійної діяльності. Саме за цими словесними позначеннями, їх і відрізняють на ринку цих послуг. Це ж логічно. Але може трапитися ситуація, коли з’являється клон у цій сфері. Притому, не завжди це буде пов’язано із крадіжкою чи привласненням імені. Інколи, це справді прагнення скористатися неправомірно чужою діловою репутацією, чужим ім’ям, так звана, імітація. Однозначно, використання кимось мого імені обурливо і неприпустимо! Але саме так ми маємо диск-жокей і журналістів з однаковими іменами і вводимося в оману щодо особи, яка і надає ці послуги.

Хто ж правий у цій ситуації і як захиститися?

Законодавство гарантує нам захист наших законних прав та інтересів. Але які ж з них законні?

Захисту підлягає, зокрема, фірмове (комерційне) найменування. Теоретично, ді-джей чи журналіст можуть працювати як суб’єкт господарювання: підприємцем чи які інша самозайнята особа. А свій псевдонім і буде тим фірмовим найменуванням, яке відрізнятиме їх один від одного на ринку. Фірмове найменування згідно ЦК України охороняється з дати його використання.

Тобто, видається, що правим буде той, хто використав першим це ім’я? Але використав де? Як? У який спосіб? Чи набуло це ім’я відомості, чи стало добре відомим на своєму ринку? Скільки досліджень варто провести, скільки коштів витратити, а чи зарахується мені це? Як мені це довести? Чи можуть співіснувати однакові чи схожі фірмові найменування?... Відповіді немає, як і окремого закону «Про фірмові найменування». Підкреслю, що фірмове найменування не обов’язково може бути назвою підприємства чи являти собою власне ім’я підприємця. До того ж, один і той самий суб’єкт може мати декілька фірмових найменувань.

Розглянемо приклад. Ваш покірний слуга має декілька фірмових найменувань, які охороняються з дати їх використання. Так, одним із них є «патентний повірений Трачук Юрій Миколайович», іншим «Рівнепатент», ще «Установа IntelPro». Насправді, усі ці позначення є фірмовими найменуваннями. Як же вони захищені?

У першому випадку, статус патентного повіреного охороняється Постановою Кабінету Міністрів України, якою затверджено Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) яка забороняє іншим особам йменувати себе патентним повіреним. Від імені Держави України видається Свідоцтво патентного повіреного. Ймовірність повного співпадіння імені та прізвища у реєстрі патентних повірених, погодьтеся, дуже малоймовірна. Хоча, прізвища однакові вже там є…

Позначення «Рівнепатент» і частина найменування «IntelPro» охороняються як знаки для товарів та послуг України. Ці позначення у відповідності до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» зареєстровані у встановленому порядку та їм надано державою правову охорону на території нашої країни. Виходить, фірмові найменування можуть бути і знаками для товарів та послуг? Так, безперечно, можуть, якщо вони дозволять споживачеві розрізняти послуги чи товари одного виробника від послуг чи товарів іншого.

Що охороняється цим Законом і чому важливо охороняти позначення як знаки (торгові марки)? Торгові марки потрібні тільки для бізнесу?

Відповідаючи на ці запитання, звернемося до ст. 16 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг». Це положення визначає, що власнику знаку надається право користуватися позначенням самому, виключні права дозволяти чи забороняти використовувати зареєстроване позначення відносно зареєстрованого переліку товарів та послуг та суміжних із ним. Причому надається і право забороняти використовувати і схожі із зареєстрованим позначенням. За незаконне ж використання зареєстрованого знака передбачено адміністративна, кримінальна та матеріальна відповідальність.

Тобто, дуже широкі права власника знаку, визначені спеціальним законом. Також, широкі права із заборони використання чужих позначень наведені у ст. 10 bis поважного міжнародного документу – Паризької конвенції про охорону промислової власності. Ця норма зобов’язує Держав-учасниць захищати від посягань недобросовісної конкуренції учасника ринкових стосунків. Законодавство України визначає та регулює порядок захисту від проявів недобросовісної конкуренції, діє ряд нормативно-правових актів, які покликані захищати об’єкти права інтелектуальної власності від дій конкурентів, які порушують їх законні права та інтереси, Україна є учасником Всесвітньої організації інтелектуальної власності, підписала та ратифікувала важливі з точки зору охорони інтелектуальної власності міжнародні конвенції та угоди.

У розвиток норми 10 bis Паризької конвенції діє Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Він надає наступне визначення: «Недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним правилам та звичаям…».

Як бачимо, це Закон захищатиме наше ім’я, якщо ми є учасниками господарської діяльності, інакше, таке порушення не буде суперечити «торговим та іншим чесним правилам та звичаям», але у конкуренції, тобто, у господарській діяльності».

Нагадаю, учасниками господарської діяльності є, приміром, усі представництва іноземних компаній-нерезидентів, юридичні особи, їх відокремлені підрозділи, самозайняті особи (відмічу, що за Податковим Кодексом, ними визнаються фізичні особи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність). І важливим у цьому нововведенні є те, що усі самозайняті особи є учасниками господарського процесу. Раніше, такі особи, які провадять незалежну професійну діяльність ними не визнавалися. Органи АМКУ не приймали до розгляду справ про порушення їх прав – актів недобросовісної конкуренції відносно них.

Що ж таке «особа, яка провадять незалежну професійну діяльність» і як нею стати?

Нею може бути художник, який щось інколи малює, інколи продає – без постійної основи. Адвокат чи патентний повірений, судовий експерт чи оцінювач – провадить свою діяльність системно чи періодично. Суддя спортивних змагань, який деколи працює на спортивному майданчику, теж може мати такий статус. Як і журналіст, чи, приміром, нотаріус тощо.

Головне, здійснювати незалежну професійну діяльність (НПД). І це слово означає, що працюватиме лише професіонал. Особа, яка має відповідний досвід, отримала кваліфікацію (диплом, сертифікат, свідоцтво) визнаного державою зразка.

Далі, кандидат на отримання статусу НПД подає документи до місцевого органу ДПІ і стає на облік як платник податку. Цікавим є те, що декларація про доходи подається лише один раз на рік, а податки сплачуються лише з різниці отриманого доходу та витрачених коштів, пов’язаних із наданням послуг. Ви можете провадити НПД навіть отримавши 10 грн. на рік та сплативши податок з неї, але статус НПД залишиться. Цікавим є і той факт, що навіть державні службовці мають право на провадження НПД у певних видах діяльності (викладацька, наукова, творча).

Чому я стільки уваги приділив статусу особи, що проваджує НПД? Вважаю, захист імені через законодавство про економічну конкуренцію найбільш зручним і досить дієвим. Також завжди є можливість стягнути завдані збитки господарюючому суб’єкту, зокрема, і упущену вигоду.

На жаль, законодавство України не містить чіткого визначення «комерційного (фірмового) найменування». Найбільш вдалим є таке визначення цього поняття «буквена або словесна позначка суб'єкта господарювання, яка виконує функцію його індивідуалізації (розрізнення) у підприємницькій діяльності».

Статтею 420 Цивільного кодексу України комерційне (фірмове) найменування віднесено до об'єктів права інтелектуальної власності, а отже на фірмове найменування розповсюджені усі права, надані законодавством для захисту об'єктів інтелектуальної власності.

Оскільки процедура набуття права на комерційне (фірмове) найменування та шляхів його захисту не врегульована законодавством безпосередньо вважаю за доцільне застосовувати в цьому питанні аналогію права – тобто використання норм законодавства, що застосовуються до інших об’єктів права інтелектуальної власності – знаків для товарів та послуг.

Таким чином, моментом початку використання комерційного (фірмового найменування) визнається:

нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску,пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;
застосування його в діловій документації чи в рекламі та у мережі Інтернет.

Виходячи з наведеного вище – використавши своє найменування вперше – у рекламі, на упаковці товару тощо, ви отримали право пріоритету на використання такого найменування (звичайно ж, якщо воно дійсно є оригінальним і не копіює чуже ім’я) і маєте право забороняти використання вашої власності – вашого найменування іншими особами, а також право звертатись до уповноважених органів за захистом. Для захисту свого права є два шляхи – звернення до Антимонопольного комітету України або до суду.

Безперечно, найефективнішим способом захистити своє найменування від неправомірного його використання третіми особами є попередження такого використання і отримання державної охорони шляхом реєстрації такого найменування як знака для товарів і послуг.

Зрештою, прагнення конкурентів скористатись вашим найменуванням є беззаперечним свідченням вашого успіху, а чи вдасться їм скористатись результатами вашої наполегливої праці – справа вже за Вами.

h.ua