Що дорожче — гроші чи здоров’я?
На початку березня біля Кабміну відбувся дещо незвичний пікет, проведення якого знайшло своє відображення в електронних та друкованих ЗМІ. На відміну від багатьох інших подібних заходів його учасники не ставили жодних політичних вимог — люди прийшли до урядового офіса шукати підтримки у боротьбі за своє життя. Буквально в прямому значенні цього слова. Вони хворі на ниркову недостатність і тричі на тиждень мають проходити гемодіаліз — очистку крові. Без нього — життя згасає. Всі свої проблеми пікетувальники виклали у листі на ім’я глави уряду, якого вручили представнику Кабміну. В ньому крик душі тих, кого змушують стояти “в черзі за життям” без гарантії, що вони його одержать. Майже ідентичне звернення за підписами керівників низку громадських об’єднань надіслано днями на адресу Президента України, Генпрокуратури, СБУ та інших вищих державних інституцій.
Рука даючого…
Безжальна статистика свідчить, що в середньому 36% пацієнтів, які користуються штучною ниркою, живуть від одного до трьох років, 15,5% — 6-10 і 2,5 — від 11 до 15 років. Однак у Черкаській області, звідки прибули під Кабмін люди, цифри смертності від цієї підступної хвороби раніше були значно вищі: 53,8% пацієнтів не доживали трьох років, а тих, хто завдяки гемодіалізу перетнув межу 10 років, просто не було. Ситуація почала кардинально поліпшуватися наприкінці 2009 року. Після того як в обласному центрі повноцінно запрацював центр гемодіалізу “Фрезеніус”, побудований, до речі, на кошти інвесторів.
Свого часу Черкаська обласна держадміністрація і представники німецької компанії Fresenіus Medіcal Care, яка є світовим лідером у лікуванні методом діалізу і має понад 2700 клінік у 50 країнах світу, підписали угоду щодо створення діалізного медичного центру у Черкасах. Зроблено це було через нестачу місць і відповідного обладнання в обласній лікарні. Інвестор брався створити центр, на першому етапі — запустити вісімнадцять установок для лікування мінімум ста хворих, а пізніше — збільшити їх кількість до 40 місць, де зможуть отримувати гемодіаліз 240 пацієнтів. У свою чергу українська сторона зобов’язалася “направляти на лікування в центр пацієнтів, жителів Черкаської області, у кількості орієнтовно 100 хворих”. А також забезпечити оплату їх лікування, яка здійснюватиметься на підставі окремих договорів із лікувальними закладами що направляють хворих на гемодіаліз. Тобто з Черкаською обласною лікарнею.
Наприкінці 2009 року німецькі інвестори завершили будівництво, вклавши у нього понад три мільйони євро, оснастили центр сучасною апаратурою і “Фрезеніус” розпочав своє функціонування. Компанія-інвестор зобов’язалася забезпечити українським пацієнтам такий же рівень медичної допомоги, як у всіх своїх клініках і слова свого дотримала. Як розповідає керівник проекту “Фрезеніус” Дмитро Михайловський, вся апаратура лікувального закладу підключена до інтернету, інформація з якої надходить до клінічної ради у Німеччині, де відслідковують роботу усіх своїх клінік. Пацієнти вперше відчули що таке якісне лікування, що можна не виживати, як це було раніше, а жити повноцінним життям. З немічних інвалідів зусиллями медперсоналу “Фрезеніуса” вони перетворилися на активних людей.
Угода як дишло
Однак “медовий місяць” між центром і владою тривав недовго — область розрахувалася з ним лише за два місяці роботи. А далі розпочалося життя “у борг”. Адміністрація “Фрезеніусу” змушена була піти на поступки владі й лікувати черкащан частково за свої кошти. Оскільки питання поставили перед центром руба: “Не згоджуєтесь на наші умови — не одержите коштів узагалі”. А в січні нинішнього року пацієнти одержали листи, в яких повідомляється, що надалі лікування проводитиметься “тільки на базі державних закладів”. Простіше кажучи в далізному відділенні обласної лікарні.
Що дорожче — гроші чи здоров’я?
За словами головного лікаря Черкаської обласної лікарні Олександра Дудника, на сьогодні процедуру гемодіалізу одержують 117 чоловік, з них 73 — у центрі “Фрезеніус”, 39 — в обласній лікарні, 5 — в Умані. Обласне керівництво охорони здоров’я, як розпорядник бюджетних коштів, має своє бачення розвитку медицини — лікування має відбуватися тільки на базі державних медзакладів. Однак думки тих, хто майже щодня балансує на вістрі між життям і небуттям, кардинально різняться від позиції посадовця. Вони вважають мотивацію стосовно того, що вартість процедури очищення крові в обллікарні є нижчою, ніж у “Фрезеніусі”, необгрунтованою. Адже пацієнтам центру не треба платити надзвичайно високовартісні ліки та вироби медичного призначення, які є життєво необхідними. Натомість обслуговування хворих в обллікарні не передбачає компенсації хворим їхніх фінансових витрат на відповідні медичні препарати. Окрім того за статистичними даними у державному медзакладі летальність набагато більше — майже 20 відсотків. Як сказала одна з пацієнток центру “ми добре знаємо — чим дешевше бюджетові — тим дорожче пацієнтові, тому що все, чого бракує, доводиться купувати за свої гроші — від рукавичок до ліків. Поки не потрапила в центр, і подумати не могла, що буває така медицина, тільки тут зрозуміла, що таке якість життя хворих на діалізі. Окрім того місць у обласній лікарні для всіх хворих просто немає”.
У своїх проблемах, які виникнуть внаслідок того, що центр через відмову влади продовжити фінансування може згорнути свою діяльність, люди під Кабміном звинувачували зокрема і голову обласної ради. Й не лише тому, що від облради залежить затвердження та розподіл бюджетних коштів — вони вважають, що нинішній її керівник, який раніше працював головним лікарем обласної лікарні, лобіює інтереси своїх колег та прагне усунути конкурентів зі сфери медицини.
Зрозуміло, що почуття людей, які стоять перед вибором “бути чи не бути”, вкрай загострені. Зрозуміло також, що брак грошей в обласному бюджеті — проблема вічна. Але ж існує світова практика — коли лікарня не може надавати повноцінний якісний гемодіаліз, вона направляє пацієнтів у спеціалізований центр, а гроші на лікування відправляються слідом за ними. В Україні давно говорять про те, що бюджетні гроші повинні ходити за пацієнтом. Можливо настав час перейти від слів до конкретних справ?!
Є у цьому конфлікті ще одна грань, яка має вже відношення до економіки. На найвищому державному рівні докладають чимало зусиль до того, щоб іноземні інвестиції не оминали нашу країну. Під час візиту в Німеччину Президент України Віктор Янукович зустрічався з представниками ділових кіл, серед яких були і представники компанії Fresenіus Medіcal Care, що входять у число лідерів німецької економіки. Він обіцяв усіляке сприяння інвесторам. Однак після конфлікту у Черкасах навряд чи керівництво цієї компанії ризикне інвестувати в Україну ті десятки мільйонів євро, про які заявлено в ході зустрічі.