Антикоррупционный портал job-sbu.org > Политика > Юлия Тимошенко допросила Александра Турчинова
Голосование

Донбасс. Новороссия или Украина

Результаты опроса

Юлия Тимошенко допросила Александра Турчинова

13:30 13.08.2011 262

Юлія Тимошенко сиділа на лаві підсудних і вже двадцять хвилин чекала на рішення Родіона Кірєєва стосовно чергових клопотань про зміну міри запобіжного заходу.

— Є передчуття, що вирішить суддя? — спитав журналіст.

— Слухайте, навіщо «Українській правді» мої коментарі — і так все ясно. Краще, давайте, я вам дещо цікаве розповім. Добре? Значить, я вчора прихожу в кімнату, не пам’ятаю як вона називається — чи то очікування, чи ще якось, отже прихожу… А там такі металеві лави, накриті газетами, а зверху прозора клейонка. Мені там щось потрібно було. Встаю, і вирішила подивитись, на чому ж я сиділа. А там — газета, на ній великим літерами написано: «ТИМОШЕНКО ЗАСУДЯТЬ, АЛЕ НЕ ПОСАДЯТЬ». Подумала: ой як не вгадали, все навпаки! — Юлія Тимошенко стримано розсміялась.

Сміх підсудної обірвав конвой, що оточив її в очікуванні судді.

Початок засідань Печерського суду по справі Тимошенко став вже традиційним. Перші півтори години адвокати та суддя сперечаються з приводу клопотань і заяв.

Потім суддя йде в дорадчу кімнату, без особливих сюрпризів вирішує питання про свій відвід та зміну запобіжного заходу, і лише по обіді суд продовжує допит свідків, що обірвався на минулому засіданні.

Тим не менш, останні два дні, вперше за весь час судового процесу Юлія Тимошенко виглядала майже задоволеною перебігом засідань Печерського суду.

В середу та четвер прокурори і захист слухали свідчення Олександра Турчинова.

 Тимошенко у коридорі суду. Фото Мустафи Найєма

Найближчий соратник Юлії Тимошенко почав свої свідчення у другій половині середи з глибокого вступу у історію газових питань в Україні. Якщо Тимошенко раніше вимагала від свідків пригадувати подій хоча б трирічної давнини, пан Турчинов зробив їй подарунок і почав літопис з 2003 року.

Свідок почав розповідь з створення у 2003 році компанії Euraltransgaz, яка була зареєстрована в Угорщині і згодом стала попередницею RosUkrEnergo. За словами колишнього віце-прем’єра, у тому ж році за підтримки тодішнього президента Леоніда Кучми та прем’єр-міністра Віктора Януковича компанія Euraltransgaz із статутним капіталом у 12 тисяч доларів увійшла на енергетичний ринок України, і за рік здобула оборот у 2 мільярди доларів США.

— В тому ж році посол США в Україні виступив щодо непрозорості енергетичних структур на ринку України. З огляду на те, що засновники Euraltransgaz були афілійовані з одним з кримінальних авторитетів – Семьоном Могілевічем, компанію було закрито. А у 2004 році замість неї була створена нова структура – швейцарська компанія RosUkrEnergo з невідомими засновниками, — розповів Олександр Турчинов.

Пізніше, за словами Турчинова, слідчі дії показали, що технічну роботу з реєстрації Euraltransgaz виконував тоді ще невідомий громадянин України Дмитро Фірташ. А через чотири дні після заснування RosUkrEnergo в результаті переговорів Леоніда Кучми з Володимиром Путіним швейцарська компанія почала займатися поставками газу в Україну.

Всі намагання обвинувачення обірвати виступ свідка наривались на репліки з боку Юлії Тимошенко. В цей день Родіон Кірєєв та прокурори були і «слугами RosUkrEnergo», і «захисниками корупції» і навіть «і адвокатами диявола». Врешті решт, від Турчинова відчепились.

Користуючись можливістю вільного виступу, свідок розповів все те, що до того не могла висловити у своїх численних емоційних виступах Тимошенко. Так, колишній віце-прем’єр у подробицях розповів про заснування RosUkrEnergo. Зокрема, про причетність до створення газового монополіста нинішнього голови Мінтопенерго Юрія Бойка, колишнього заступника НАК «Нафтогазу» Ігоря Вороніна.

— Тобто, пан Бойко та пан Воронін, представляли одночасно і RosUkrEnergo і державу Україна, — обурювався свідок.

Вперше за весь судовий процес обличчя Тимошенко випромінювало повне задоволення. Кожен випад Турчинова на адресу RosUkrEnergo, Дмитра Фірташа та Юрія Бойка сприймався нею так, ніби в залі лунали оперні арії, а не свідчення свідка.

Втім оглядачі, які давно слідкують за газовою тематикою, могли розпізнати в свідченнях Турчинова цілі епізоди з матеріалів всесвітньої неурядової організації Global Witness, яка ще у 2006 році виклала історію виникнення RosUkrEnergo у своїй доповіді «It’s a Gas. Funny Business in the Turkmen-Ukraine Gas Trade» («Це газ. Кумедний бізнес в туркмено-українській торгівлі газом»). Але Турчинов не зупинявся. Завершивши з RosUkrEnergo, він перейшов до Віктора Ющенка.

— І очевидно, що у 2005 році після зміни влади в результаті Майдану, безумовно, і Ігор Воронін, і Юрій Бойко були звільнені з НАК «Нафтогаз України». Я тоді працював головою СБУ, і під час розслідування корупційних справ працівники посольства Туркменістану розповідали нам, як пан Бойко зривав переговори з поставки газу, щоб потім цей газ могла законтрактувати RosUkrEnergo. Але в травні 2005 року мене викликав президент Віктор Андрійович Ющенко і грубо наказав не займатися газовими справами. А після відставки уряду, восени 2005 року Ігор Воронін був відновлений на посаді заступника голови «Нафтогазу»…

За словами Турчинова, Ющенко тривалий час говорив неправду, коли стверджував, що не знає засновників RosUkrEnergo.

— Це була неправда, адже співпраця Віктора Ющенка з Дмитром Фірташем почалась ще задовго до інаугурації. Зокрема, згідно оперативними даними, пан Фірташ за власний кошт забезпечував родину президента літаком, а також забезпечував всіх родичів і знайомих його дружини перельотом з Америки. Це був такий дружній жест, який натомість дорого коштував.

Туричнов на допиті. Фото Мустафи Найєма

Згадав Олександр Турчинов і сумнівну історію компанії «Петрогаз», яка за неперевіреними даними належала брату колишнього президента – Петру Ющенку і отримувала від RosUkrEnergo газ за низькими цінами.

Приблизно на сороковій хвилині цього історико-газового вступу прокурори не витримали:

— Ваша честь! А яке все це значення має до обвинувачення підсудної?! — звернулись вони до судді.

— Ну, як яке?! — аж підскочив Турчинов. – Це ж саме вони довели до кризи! Майте терпіння, я вже підхожу до нашої справи…

— Але, ваша честь, — продовжив прокурор, звертаючись до суду, — але свідок чомусь почав з якихось 2000-х років!…

Тут вже не витримала підсудна:

— А ви що, думали, що заробітна плата від RosUkrEnergo з часом дає їм індульгенцію?!

Питання залишилось риторичним. Після нетривалого сперечання, адвокат на підтримку слів свідка просто почав цитувати всі епізоди справи, де згадується компанія RosUkrEnergo. Судді та прокурор здалися. А Турчинов продовжив.

Дмитру Фірташу згадали все: і газ, і хімію, і титанову монополію. На поверхню випливла і славнозвісна довіреність засновника RosUkrEnergo на ім’я нинішнього голову Мінпаливенерго Юрія Бойка. Нагадаємо, цей документ дійсно мав місце і був переданий Бойку, щоб він представляв інтереси Дмитра Фірташа під час шлюбного процесу з його колишньою дружиною Мариною Калиновською.

Тимошенко та Турчинов наполягали на тому, що цей документ робить очевидним «корупційний зв’язок між RosUkrEnergo і державними чиновниками», і вимагали долучити його до матеріалів справи. Суд відмовився, тому що… довіреність не була завіреною належним чином. Втім, її не долучили до кримінальної справи і на наступний день, коли адвокати надали суду виписку з реєстру.

У ГЛУХОМУ КУТІ ДИРЕКТИВ

Другий день допиту Турчинова був не настільки райдужним для Тимошенко як перший. Його питали про директиви.

Нагадаємо, що ключовим правопорушенням, що інкримінується екс-прем’єру, є підписання директив, керуючись якими у 2009 році керівництво НАК «Нафтогазу України» підписало газові угоди з Газпромом. Статус цих директив наразі залишається нез’ясованим: сама Юлія Тимошенко стверджує, що це були її особисті доручення, а сторона слідства наполягає на тому, що екс-прем’єр не мала права їх підписувати без рішення уряду.

У своїх вільних показах Турчинов так описував хронологію подій 19 січня 2009 року:

— Я проводжав Юлію Володимирівну до аеропорту і отримав від неї копію доручень прем’єр-міністра. Вона підготувала ці доручення для того, щоб повідомити членів уряду про результати домовленостей, яких вона досягла на переговорах з прем’єр-міністром Росії. Дуже була важлива політична і моральна підтримка уряду. І дуже було важливо, щоб жоден з міністрів від квоти Віктора Ющенка не зробив заяв, які б зірвали переговори.

Отримавши доручення Юлії Тимошенко, я одразу ж передзвонив до міністра Кабінету міністрів – Крупка Петра Миколайовича, доручив йому зібрати уряд і повідомив, що буду інформувати про хід переговорів в Москві стосовно діяльності НАК «Нафтогаз». На засіданні уряду я дійсно проінформував міністрів про хід переговорів.

І на початку засідання я сказав, що прем’єр-міністр і міністр палива та енергетики попросили підтримку. Я не знаю, чому цей пункт так сподобався представникам Генпрокуратури! Але малось на увазі, що прем’єр-міністр і міністр палива та енергетики голосують за директиви, тобто підтримують їх. І я попросив підтримати ці директиви уряд.

Як вже повідомляла «Українська правда», в цій історії є два важливих моменти, які фактично і є предметом розслідування: по-перше, чи планувалося голосування за директиви; по-друге, кому саме Юлія Тимошенко передала директиви – голові НАК «Нафтогазу» — що є порушенням закону, чи голові Мінтопенерго.

На засіданні у четвер Тимошенко разом з Турчиновим розповіли свою версію подій навколо директив. Першими питання задавала екс-прем’єр.

— Олександре Валентиновичу, скажіть, кому я як прем’єр-міністр передала своє доручення, яке називається директивами? – спитала Тимошенко. Відповідь Турчинова пролунала як завчений монолог з відомої п’єси.

— Ну, Юлія Володимирівна, єдиний, кому ви могли передати це директиви – тільки міністру палива та енергетики Юрію Продану! — відповів пан Турчинов трохи здивований. – Чому я так впевнено говорю? Тому що коли Юлія Володимирівна від’їжджала, я не бачив на директивах підписи Продана. А тепер вона є. Отже я роблю висновок, що вони були передані саме Продану. Більше того, саме він координував роботу НАК «Нафтогазу» в Москві, бо НАК підпорядкований саме міністерству.

Слова свідка викликали у прокурорів відвертий сміх.

— Ваша честь! — обурився Турчинов. – Я вибачаюсь, але я б не хотів, щоб хтось там хіхікав збоку. Це якось збиває…

 Прокурори та суддя. Фото Мустафи Найєма

Реакцію обвинувачення можна зрозуміти. Адже раніше колишній голова НАК «Нафтогазу України» Олег Дубина у своїх свідченнях стверджував, що отримав директиви з рук Юлії Тимошенко і при ній же дав їх на підпис Юрію Продану. Більше того, під час досудового слідства Дубина розповідав про погрози з боку Тимошенко про звільнення в разі не підписання газових угод з «Газпромом».

Закінчивши з одним сумнівним епізодом, Тимошенко перейшла до наступного – до самого засідання уряду 19 січня 2009 року.

— Скажіть, Олександре Валентиновичу, чи планувалося взагалі ставити на голосування мої директиви 19 січня 2009 року?

Турчинов відповів віртуозно:

— Справа в тому, Юлія Володимирівна, що ми не могли ставити це на голосування. По-перше, тому, що ми б технічно не встигли підготувати їх до кінця переговорів. Ми зібрали уряд, коли вже переговори були в самому розпалі. А за процедурою Кабінету міністрів, для того щоб поставити щось на голосування, треба, щоб його хтось заслав. В даному випадку документ мав бути завізований керівництвом Мінтопенерго, НАКу, Мінюсту, Мінфіну та Мінекономіки. Це б зайняло пару днів. І тільки після цього я міг винести їх на голосування. Зрозуміло, що такого документу в природі не існувало. Тому, навіть якби я хотів, в мене не було повноважень це робити.

Згідно з цією версією, директиви не голосувалися через нестачу часу. Блискучість відповіді Турчинова полягала в тому, що вона дуже яскраво висвітлювала лише частину правди, яка повністю виправдовує Тимошенко.

Отже Турчинов засвідчив, що погодження директив заздалегідь не передбачалося: Юлії Тимошенко вони просто непотрібні були. Більше того, каже екс-віце-прем’єр, очікувати якихось директив від уряду було безглуздо, адже міністри все одно б не встигли.

Натомість слідчі вважають, що сама Тимошенко усвідомлювала необхідність директив. І саме тому, розуміючи, що уряд не встигне їх прийняти, вона, порушуючи закон, підписала їх сама. Екс-прем’єр сподівалась на те, що пізніше нікому і на думку не спаде розбиратись, коли саме були підписані документи: до рішення уряду, чи після.

До справи приступили прокурори. Треба зазначити, що під час допиту свідка з боку обвинувачення, суддя Родіон Кірєєв поводився вкрай агресивно: перебивав, не давав відповісти на питання і звинувачував свідка у затягуванні справи. Олександр Турчинов дійсно не поспішав із показаннями. Але зрештою майже весь час відповідав по суті. Раніше головуючи дозволяв собі таке ставлення лише в бік підсудної.

— Я пам’ятаю, як ви, пан суддя, говорили, що Грищенко відповідає на всі питання, хоча він розказував про космос і зірки, – не витримала Тимошенко.

— Так пусть адвокат заявит… — нервував поруч її чоловік.

— Тихо, він сам розбереться з цією зграєю, — заспокоювала його Тимошенко.

— Ваша честь, — зрештою встав адвокат. — Коли ми допитували свідка Грищенка, який жодного разу не дав відповіді на жодне питання, і я кілька разів звертався до суду з проханням зобов’язати свідка відповідати на питання, ви не втрутились. Зараз, коли свідок дає відповіді на питання, суд, підтримуючи прокуратуру, перериває свідка і зобов’язує його повторно відповідати.

В той же час, треба визнати, що вперше за весь час судового процесу сторона обвинувачення спромоглася не розповзтись по всій справі, а головне – майже не торкалася газового питання і повністю зосередилась на найбільш уразливій позиції захисту.

— Олександр Валентинович, вам для ознайомлення надана стенограма засідання Кабінету міністрів. Поясніть таку річ. Ось, на початку засідання ви кажете: «І прем’єр-міністр і міністр палива та енергетики попросили підтримки, безумовно, голосуючи за це, просили підтримати директиви». А вже в кінці тієї ж стенограми ви кажете: «…я не вважаю за необхідне зараз приймати директиву. Дякую за те, що допомогли проведенню переговорів…». Як це може бути? – дивувався прокурор.

— Все дуже просто, — знайшовся Турчинов. — На початку я пояснював, що прем’єр-міністр і міністр палива та енергетики, підготувавши директиви для НАК «Нафтогазу», очевидно, за них голосують. І вони ж просили уряд їх підтримати. А коли ви прочитаєте стенограму, ви побачите, що одне й те ж питання піднімалось декілька разів. Тому, після чергового разу я і підвів риску. І сказав: «Дякую до побачення!».

Турчинов притримувався цієї версії, не дивлячись на намагання прокурора знов і знов витягнути з нього інші свідчення. Коли прокурори майже досягли своєї мети і загнали колишнього віце-прем’єр у кут, свідок почав з них глузувати. «Повторіть будь ласка питання, тому що я збентежений», спокійно просив Турчинов, виводячи суддю з рівноваги. Нервувати почали і прокурори.

— Ваші свідчення… звідки вони вам відомі?! – раптом спитав обвинувач.

— Що?! Ваша честь! Допоможіть мені зрозуміти, що він хоче сказати! — розсміявся Турчинов. Разом з ним вибухнув зал і захисники.

Зрештою, Олександру Турчинову так і не вдалося пояснити, яким чином серед документів, що були роздані членам уряду в той день, опинився проект непідготовлених належним чином директив. Тим не менш, як вже традиційно склалося в цьому судовому процесі, допитом свідка залишились задоволені і обвинувачення і захист.

Засідання нову ж таки закінчилось класично. Суддя Родіон Кірєєв в котрий раз відмовився змінити міру запобіжного заходу стосовно Тимошенко. На його рішення не вплинуло навіть півгодинне зачитування імен відомих діячів культури, спорту та мистецтва, які звернулись до суду з проханнями видати підсудну на поруки. Не допомогло і нагадування, що в цей день у матері підсудної день народження.

Суд закрив засідання, оголосивши перерву до понеділка, 15 серпня. В цей день в Україну має прибути чи на найголовніший свідок у справі газових контрактів 2009 року – Віктор Ющенко. Про те, що саме збирається розповісти суду колишній президент, і до яких політичних наслідків можуть призвести його свідчення, читайте в «Українській правді» в понеділок.

pravda.com.ua

 


Реклама