Суді — не книголюби та несподівана перешкода у боротьбі за визволення»Літературного салону»

1 272

Як відомо, рейдерські оборудки в Україні, не зважаючі на Судову реформу, інші державні ініціативи на користь “правосуддя” в Україні, усе ще популярні. Підтвердженням свавілля рейдерів та іх “друзів в погонах” служить багато історій, в тому числі пов’язаних із захопленням об’єктів культури та культурної спадщини. Йдеться про десятки історичних будівель та пам’яток старовини, за рейдерськими захопленнями яких стояли гроші та адмінресурс. Багато з цих «коштовних» об’єктів нерухомості на завжди втрачені суспільством.

Але, нащастя, деякі з культурних артифактів вдалося врятувати, виключно, силами громади та завдяки підтримки журналістів. Адже, відомо, що у сучасних реаліях, ЗМІ та реакція спільноти здатні змінити хід подій у позитивний напрямок. Йдеться про порятунок «Пейзажної алеї», «Гостинного двору», книгарні українських письменників «Сяйво» та десятків столичних історичних будівель. Тому, ми сподіваємось, що поширення відомостей і про цю проблему зіграє свою важливу роль на користь Правосуддя. І, хоча справа стосується незаконного привласнення маленької київської книгарні «Літературний салон», ми віримо у силу журналістики та соціально-активних громадян. Тому, ми продовжуємо поширювати зведення «з поля бою» за визволення літературного осередку, власницею якого є відомий книжковий продюсер Олена Лазуткіна.
Тож, нагадуємо хронологію подій:

Вересень 2017 року — відбулася оборудка із продажем іпотечного кредитного боргу, що належав ПУАТ «ФІДОБАНК» , покупцеві ТОВ «Райт Партнер». Через електронний майданчик “Прозоро”, що належить ТОВ «Електронні торги України», було заведене інформацію про лот — заборгованість за кредитним договором, в забезпеченні якого був об’єкт за адресою просп. Повітрофлотський, 33/2. На аукціоні, були реалізовані активи ПУАТ «ФІДОБАНК», а точніше права вимоги за іпотечним кредитним договором, укладеним між Лазуткіною та ПАТ «ЕРСТЕ банк». Переможцем лоту було визнане ТОВ «Райт Партнер». Лот придбали за 588 600,00 грн. В результаті торгів «Райт Партнер» стало новим кредитором Олени Лазуткіної.

Грудень 2017 року: минаючи процедуру, передбачену вимогами ч.3 ст.33 «Закону про іпотеку», про здійснення стягнень на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріусу або згідно із про задоволення вимог іпотекодержателя, рейдери перейшли до самовільного та не узгодженого із іпотекодателем продажу об’єкту нерухомості. На підставі договору купівлі-продажу «Райт Партнер» продало книгарню громадянці Олені Трикоз, яка працює у столичному ломбарді «Каштан 2000». Сума договору склала 662 496 грн. 12 коп. Рішення про державну реєстрацію прав на об’єкт видала нотаріус Олена Набока. При цьому, натаріуса Набока не засмутило, що на об’єкт, на момент здійснення договору була накладена заборона про вітчуження майна. Реєстрацію нотаріус провела в обхід передбачених законодавством України норм, порушила процедуру тощо. Крім того, об’єкт був проданий багато дешевше за його оціночної вартість. Згідно експертному висновку, вартості приміщення книгарні складає 3 431 170 грн.

27 грудня 2017 року — Адвокатом власниці «Літературного салону» Олени Лазуткіної Михайлом Гончаренко був поданий Судовий позов до Окружного Адміністративного суду міста Києва з приводу оскарження незаконних дій нотаріуса Олени Набоки, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

12 січня 2018 року — Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П., ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами за позовом Олени О.С. до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Набока О.В. визнав подану позовну заяву і додані до неї матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду. Суддя Васильченко відкрила провадження у справі. Наступне судове засідання було призначене на 3 березня 2018 року.
Лютий 2018 року — Ірина Трикоз вивезла майно власниці книгарні Олени Лазуткіної із опломбованого поліцією приміщення «Літературного салону» на загальну суму понад 2 млн грн. Власниця приміщення, випадково дізналася про пограбування та викликала поліцію. З приводу незаконного вивезення майна відкрите кримінальне провадження.

Березень 2018 року — Ірина Трикоз не дочекавшись рішення Суду з приводу законності реєстрації її прав власності на приміщення книгарні нотаріусом Оленою Набока розпочала кампанію з продажу зазначеного приміщення.

15 травня 2018 року відбулося Судове слухання, яке з 3 березня тричі переносилося. Розгляд справи за позовом Лазуткіной О.С в Окружному Адміністративному суді м. Києва тривав 10 хвилин. Із порушенням пункту 5, 6 Статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (ред. Відзив на позовну заяву (відзив)
— відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який надасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи — отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).

Адвокат нотаріуса Набоки О.С., яка вперше з’явилась під час засідання Суду подав та озвучив свій відзив до позовної заяви Лазуткіної О.С. та звернулася до Суду про відмову у розгляді позову. У свою чергу, суддя І.П. Васильченко, не зважаючи на зазначене вище порушення та той факт, що позивач була позбавлена надати заперечення на відзив, відзив прийняла, проголосила перерву та пішла у нарадчу кімнату.

За 5 хвилин після оголошеної перерви Суддя винесла готову Ухвалу про закриття судового провадження. Невідомо які саме фактори та обставини вплинули на це імпульсивне рішення, адже на попередньому слуханні 12.12.2018 р. Суддя Васильченко І.П. заперечень щодо змісту та підстав подання позовної заяви не мала та відкрила провадження. Але існує імовірність заангажованості, про яку розповіла позивачка Олена Лазуткіна: «Я вважаю, що на рішення Судді по страві про незаконну реєстрацію договору купівлі-продажу об’єкту нерухомості «Літературний салон», що розташований за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 33/2 є заангажованим під інтереси незаконної набувачки мого майна Ірини Трикоз, яка працює в автоломбарді «Каштан 2000″ на його власника Сергія Позняка. Більш того, зв’язок Трикоз та Позняком має не тільки професійний характер. У Позняка, з приводу незаконного провласнення чожого майна було багато Судових справ. Більшість зі справ він програв. Привласнене майно було повернене його господарям. Я впевненна що Позняк, разом зі своєю подругою Трикоз програє і цю справу. Це лише питання часу, моїх нервів та грошей Позняка, які він бесперспективно витрачає. Він вже сьогодні намагається продати приміщення за суму, багато меншу тієї, що сплатив колегам-рейдерам. Не розуміє цю логіку…», зазначила книжкова продюсерка.

Відмову у розгляді справи суддею Васильченко І.П. коментує адвокат Михайло Гончаренко: «Адвокат нотаріуса Набока у своєму відзиві посилається на рішення Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 14 червня 2016 року. В Рішенні визначений розподіл розгляду судових справ, в яких йдеться про спір та витребування майна на користь його законних власників. Згідно рішення це питання належить до юрисдикції цивільних судових інстанцій. Але Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України 25 квітня2017 року прийняла рішення, в якому чітко роз’яснила, що якщо в позовній заяві не йдеться про витребування майна, але йдеться про протиправні дії органів, наділених владними повноваженнями, розгляд таких справ відбувається в Адміністративних судових судах. В нашому випадку ми оскаржуємо рішення та дії нотаріуса. Питання про витребування майна ми взагалі не підіймали. Тому ми вважаємо що Суд нам відмовив з формальних причин. Нас намагаються загнати у Цивільний суд. Крім того, питання затягується. Згідно Закону, існує процедура дій, які мала здійснити нотаріус. Вона цього не зробила. Наш позов виключно адміністративний, адже нотаріус є представником держави- субьект наділений владними повноваженнями в частині реєстрації майнових прав. Крім того, я проаналізував вибірку рішень, саме Окружного Адміністративного суду міста Києва та саме Судді Васильченко І.П. У 2017 ріці Суддя Васильченко розглянула як мінімум 8 подібних справ. Імовірно, відмова у розгляді нашої справи в Суді обумовлена складністю процесу, адже очевидно, що йдеться про рейдерське захоплення», зазначив адвокат Гончаренко.

«Взагалі Окружний Адміністративний суд міста Києва майже щодня приймає аналогічні рішення. Навіть, згідно із відомостями Єдиного державного реєстру судових справ, у кожного судді цього Суду є по декілька десятків розглянутих подібних справ, в яких вони приймають однозначні рішення, або на користь клієнт,а або на користь відповідача. В нашій справі усе прозоро, адже очевидні порушення з боку нотаріуса», підкреслив обурений адвокат.

Врешті, за спільної думки власниці книгарні Олени Лазуткіної та адвоката Михайла Гончаренка: «Суд відмовився розглядати позов, після того як прийняв його у провадження. І коли справа пройшла підготовчу стадію, відбулося декілька переносів на останньому засіданні виплило клопотання, яке нам навіть не надали для ознайомлення. Процесуально, ми мали право надати заперечення. Ми цього не зробили технічно , тому що нас поставили перед фактом під час вирішального судового засідання», зазначили вони.

Нам вдалося послухати позицію адвокатів нотаріуса Олени Набока та «нової» власниці приміщення «Літературного салону» Ірини Трикоз, які були дуже засмучені інформаційним «пресингом» з боку ЗМІ на їх «законослухняних клієнтів» тому, відповіли на запитання коротко: «Ми озвучили клопотання під час розгляду справи, адже такою є професійна позиція юристів в типовому положення речей. Нотаріус Набока не винна, вона вчинила правильно. В противному випадку, враховуючи, що вона є працівником компанії, Набока мала б бути давно звільненою. З рештою запитань звертайтеся за домашньою адресою Ірини Трикоз в офіційному форматі. Відповідь ми підготуємо», підкреслили адвокати. Доречі, на адресу набувачки майна Ірини Трикоз було відправлено декілька замовних листів із журналістськими запитами. Відповіді не отримали.

Насамкінець, ситуацію із відмовою у позовній заяві прокоментувала адвокат, керуючий Партнер «Pavlenko Legal Group» Олександра Павленко: «На даний час, практика відкриття провадження по даній категорії справ доволі визначена. Якщо спір не стосується права власності чи конкретних речових прав, а лише торкаються незаконності дій державного реєстратора, справа має підлягати розгляду в Судах Адміністративної юрисдикції. Виносячи свої ухвали, суди в той же час не вдаються в подробиці і не описують детально свою позицію при відкритті або відмові. Між тим, в цій справі, на мою думку, адміністративний суд міг продовжити її слухання», констатувала Павленко.

Посилаючись на передбачені законодавством України норми адвокат Михайло Гончаренко подав Апеляційну скаргу до Окружного Адміністративного суду міста Києва та чекає на повторний розгляд справи, який, імовірно, відбудеться наприкінці літа поточного року. Очікуючи на розгляд, Олена Лазуткіна, за підтримки громади та журналістів планує ряд публічних дій, на захист книгарні, яка за роки свого існування стала улюбленим місцем зустрічи із книгою для мешканців Солом’янського району столиці. Лазуткіна щиро сподівається, що ще до Новорічних свят, відвойований у рейдерів «Літературний салон» гостинно розчине двері для книголюбів, тому готує для них цікаву книжкову подію. Тож бажаємо книжковому продюсеру творчих успіхів, сил та впевненості у боротьбі за визволення київської літературної перлинки.

Юлія Валова